Страница 4: НПАОП 0.00-1.27-09. Правила з безпечної експлуатації систем вентиляції у хімічних виробництвах (32386)

перевірити положення обвідного клапана біля калорифера (обвідний клапан у теплий період року повинен бути повністю відкритий, а в холодний і перехідний періоди знаходитися в положенні, визначеному під час регулювання системи); включити зрошувальну камеру;

відкрити утеплений клапан на повітроприймальному отворі; перевірити (візуально) стан вентилятора і включити його;

через 15-20 хвилин після початку роботи системи вентиляції перевірити показання термометрів і манометрів, встановлених на трубопроводах теплоносія калорифера;

перевірити температуру і відносну вологість повітря, яке надходить у приміщення, та у разі відхилення від параметрів, які зазначені в проектній документації на дане приміщення, відрегулювати систему.

1. Послідовність виключення припливних систем вентиляції: виключити вентилятор;

закрити утеплений клапан на повітроприймальному отворі (у перехідний і холодний періоди року);

виключити зрошувальну камеру; виключити фільтр.

1. Послідовність включення витяжних систем вентиляції:

перевірити щільність закриття дверей і люків камер, повітроводів і пилоуловлювачів;

перевірити стан шламової системи мокрих пилоуловлювачів, відкрити вентилі на водопроводі;

перевірити справність дії затвора циклонів, струшувальних та пиловідвідних механізмів рукавних фільтрів;

перевірити положення дроселювальних пристроїв на магістральному повітроводі, в місцевих відсмоктувачах і відгалуженнях вентиляційної мережі (положення повинно відповідати установленому після регулювання системи);

включити вентилятор і переконатися в його нормальній роботі.

1. Послідовність виключення витяжних систем вентиляції: виключити вентилятор;

закрити вентиль на водопроводі, що подає воду в систему мокрих пилоуловлювачів.

1. Пуск і виключення калориферних установок і зрошувальних систем
2. 1. Послідовність включення калориферних установок, що працюють на воді: закрити пристрій для спуску в нижчих точках трубопроводу калориферної

установки;

відкрити запірну і регулювальну арматуру на зворотному трубопроводі; перевірити, чи відкриті повітровипускні пристрої у верхніх точках обв’язки калориферів, і закрити їх після появи струменя води;

відкрити запірну арматуру на живильному трубопроводі;

перевірити, чи немає підтікання в калорифері, трубопроводі і арматурі (за наявності усунути їх);

включити вентилятор після досягнення температури теплоносія, яка необхідна за графіком регулювання теплопостачання.

1. Послідовність виключення калориферних установок, що працюють на воді: закрити запірну арматуру на живильному трубопроводі;

закрити запірну арматуру на зворотному трубопроводі;

відкрити повітровипускні пристрої і пристрої для спуску води в нижчих точках обв’язки калорифера (у разі відключення на тривалий період).

1. Послідовність включення калориферних установок, що працюють на парі під тиском до 0,03 МПа:

відкрити повітряний кран;

відкрити запірну арматуру на конденсаційних лініях;

відкрити (поступово) вентилі на паропроводі;

закрити повітряний кран після випуску повітря і появи пари.

1. Послідовність виключення калориферних установок, що працюють на парі під тиском до 0,03 МПа:

закрити запірну арматуру на паропроводі; закрити запірну арматуру на конденсатовідводі; відкрити повітряний кран;

вивернути пробку з нижньої частини водяного затвору і спустити конденсат (у разі виключення на тривалий період); загвинтити пробку.

1. Послідовність включення калориферних установок, що працюють на парі під тиском понад 0,03 МПа:

закрити основну лінію конденсатовідводу і відкрити обвідну лінію; відкрити контрольний вентиль після конденсатовідводу; відкрити повністю вентиль на загальному паропроводі калорифера; закрити контрольний вентиль після випуску повітря і появи пари; закрити обвідну лінію на конденсатовідводі і відкрити його основний прохід.

1. Послідовність виключення калориферних установок, що працюють на парі під тиском понад 0,03 МПа:

закрити запірну арматуру на живильному паропроводі; відкрити обвідну лінію конденсатовідводу; закрити основний прохід конденсатовідводу;

вивернути пробку в нижній частині конденсатовідводу для спуску конденсату (у разі відключення на тривалий період).

1. Послідовність включення зрошувальних камер: закрити засувку для спуску води з піддона;

відкрити вентиль на лінії, що подає воду, і заповнити піддон водою; включити насос, що подає воду у зрошувальну камеру; відрегулювати засувкою тиск води перед форсунками; перевірити роботу форсунок; у разі засмічення очистити форсунки.

1. Послідовність виключення зрошувальних камер: вимкнути насос;

закрити вентиль на лінії, що подає воду у піддон; відкрити засувку для випуску води з піддона.

1. КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ТЕХНІЧНОГО СТАНУ СИСТЕМ ВЕНТИЛЯЦІЇ
2. Загальні критерії
3. Допустимі відхилення від проектних величин не повинні перевищувати:

±10% — за витратою повітря, що проходить крізь повітророзподілювальні пристрої

загальнообмінних установок вентиляції і кондиціювання повітря, за умови забезпечення необхідного підпору (розрідження) повітря в приміщенні;

±10% — за витратою повітря, що видаляється крізь місцеві відсмоктувачі та подається крізь душувальні патрубки («Внутренние санитарно-технические системы» (СНиП 3.05.01-85));

±5% — за відносною вологістю припливного повітря, що подається в приміщення;

±2% — за температурою повітря, що подається у холодний період року.

1. Допустима величина втрат і підсосів повітря крізь нещільність повітроводів не повинна перевищувати значень відповідно до вимог пункту 4.117 СНиП 2.04.05-91.
2. Різниця між діаметром отвору в стінці корпусу і діаметром вала вентиляторів низького і середнього тиску не повинна перевищувати значень відповідно до вимог «Вентиляторы радиальные общего назначения. Общие технические условия» (далі — ГОСТ 5976-90):

4 мм — для вентиляторів до № 6;

8 мм — для вентиляторів від № 6 до № 12;

12 мм — для вентиляторів більше № 12.

1. Осьовий і радіальний зазори між робочим колесом і вхідним патрубком для радіальних вентиляторів, робочим колесом і корпусом для осьових вентиляторів повинні складати не менше 0,01 від діаметра робочого колеса в усіх точках кола. Схеми аеродинамічних зазорів радіальних вентиляторів та схема аеродинамічного зазору осьового вентилятора наведені в додатку 4.
2. Середньоквадратичне значення віброшвидкості вентиляторів, незалежно від виду балансування робочих коліс, шківів і муфт, не повинно перевищувати 6,3 мм/с відповідно до вимог ГОСТ 5976-90.
3. Значення радіального биття робочих коліс вентиляторів, які заміряні на зовнішніх кромках дисків, повинні бути в межах полів допусків 14-го квалітету відповідно до вимог «Основные нормы взаимозаменяемости. Единая система допусков и посадок. Общие положения, ряды допусков и основных отклонений» (ГОСТ 25346-89).
4. Величина осьового биття робочого колеса вентилятора, заміряна на зовнішніх кромках дисків, повинна бути не більше подвійної величини радіального биття.
5. Питомий об’ємний опір матеріалів деталей і вузлів проточної частини вибухозахищених вентиляторів не повинен перевищувати 105 Омм.
6. Відхилення осі робочого колеса вентилятора від горизонталі не повинно перевищувати 0,5 мм на кожен метр.
7. Гранична температура корпусу підшипника не повинна перевищувати граничнодопустиму температуру, вказану у технічній документації на виріб.
8. Вентилятор і електродвигун повинні бути заземлені відповідно до вимог «ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление, зануление» (ГОСТ 12.1.030-81) і «ССБТ. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности» (далі — ГОСТ 12.2.007.0-75).
9. Вентилятори повинні мати заземлювальний затиск і знак заземлення, виконані відповідно до вимог «Изделия электротехнические. Зажимы заземляющие и знаки заземления. Конструкция и размеры» (ГОСТ 21130-75) та ГОСТ 12.2.007.0-75.
10. У калориферах допускається заглушати не більше 15% усіх трубок. У разі більшої кількості дефектних трубок калорифери не ремонтують, а замінюють.
11. Експлуатація вибухозахищених вентиляторів у приміщеннях, схильних до коливань з віброшвидкістю більше 2 мм/с, не допускається.
12. Робочі колеса повинні бути динамічно відбалансовані. Допустима залишкова неврівноваженість робочих коліс після балансування не повинна перевищувати значень відповідно до вимог ГОСТ 5976-90.
13. Допустимі спрацювання стінок проточної частини вибухозахищених вентиляторів не повинні перевищувати 50% їх товщини, а допустимі спрацювання робочого колеса — не більше 30% їх товщини.
14. Натяг приводних ременів необхідно оцінювати за зниженням частоти обертання робочого колеса вентилятора, яке повинно становити не менше 96% від проектного.
15. Натяг приводних ременів слід регулювати відповідно до вимог «Ремни приводные клиновые нормальных сечений. Технические условия» (ГОСТ 1284.2-89).
16. Вимоги до експлуатації ременів
17. Передача клиновими ременями здійснюється одним або декількома ременями. Під час роботи клинових ременів у канавках шківів контакт повинен здійснюватися тільки між бічними (робочими) поверхнями ременів і шківів.
18. Технічні вимоги, розраховані діаметри, профілі канавок шківів повинні бути виконані відповідно до вимог «Шкивы для приводных клиновых ремней нормальных сечений. Общие технические условия» (ГОСТ 20889-88).
19. Ремені встановлюють на шківи ручним способом у ненапруженому стані без застосування будь-яких інструментів.
20. Вали шківів передачі повинні бути розташовані паралельно, а канавки шківів — одна проти одної. Непаралельність осі шківів не повинна перевищувати 1 мм на 100 мм довжини. Осьовий зсув канавок шківів допускається не більше 2 мм на кожний метр міжосьової відстані.
21. Канавки шківів повинні бути чистими: на них не повинні потрапляти мастило, розчинники й інші речовини. Шківи не повинні фарбуватися.
22. Натяг ременів під час експлуатації необхідно періодично контролювати і регулювати, особливо протягом перших 48 годин роботи.

Натяг гілки одного ременя F0, H, для передачі із закріпленими валами обчислюють за формулою

де:P— потужність, яка передається на приводному валу передачі, кВт;

— коефіцієнт динамічності і режиму у разі однозмінної роботи відповідно до вимог Cp«Ремни приводные клиновые нормальных сечений. Передаваемые мощности» (далі —

ГОСТ 1284.3-80);

K—число ременів у передачі;

V—окружна швидкість ременя, м/с;

Ca—коефіцієнт кута обхвату відповідно до вимогГОСТ1284.3-80;

в—коефіцієнт, що враховує вплив відцентровихсил(табл.1), Нс/м2.

Таблиця 1. Залежність коефіцієнта в від перетину ременя

Натяг ременя контролюють за прогином гілки f під впливом певної сили Q (креслення):

Прогин гілкиf мм, повинен дорівнювати

де a — міжосьова відстань, мм.

£ =

Силу Q, H, обчислюють за формулами: для нового ременя

16

для приробленого ременя

де:C—

С0 -

коефіцієнт, який дорівнює 1,2... 1,4;

додатковий натяг, який залежить від перетину ременя, конструкції і використаних матеріалів (табл. 2).

Таблиця 2. Залежність коефіцієнта С0 від перетину ременя

1. У разі виходу з ладу одного ременя необхідно знімати весь комплект. Використання нових ременів з ременями, які використовувались, не допускається. Ремені, які використовувались, підбираються окремими комплектами.
2. Відмовою ременя вважається досягнення ним граничного стану: обриву, тріщин завглибшки до несучого шару, розшарування більше ніж на 1/3 довжини, неможливість компенсації подовження в приводі машини.
3. Середній ресурс ременів під час експлуатації в середньому режимі роботи не менше 2500 годин.
4. Застосування натяжних роликів у клиноремінних передачах необхідно уникати. У разі необхідності ролики розташовують усередині контуру передачі на веденій гілці ременя.
5. Ремені повинні зберігатися на полицях, стелажах або піддонах у затемненому приміщенні за температури від 0° С до 25° С на відстані не менше 1 м від нагрівальних приладів.
6. Під час зберігання ременів необхідно уникати дії масел, бензину та інших речовин, що руйнують гуму.

Допускається зберігати і транспортувати ремені за температури від мінус 25° С до 30° С протягом одного місяця.

1. Монтаж ременів після транспортування і зберігання за мінусової температури допускається проводити тільки після витримки їх протягом не менше 30 хв. за температури від 15° С до 25° С, або не менше 10 хв. і не більше 30 хв. за температури (55 ± 5)° С.
2. У вибухонебезпечних приміщеннях необхідно застосовувати ремінні передачі, виконані з матеріалів, що мають питомий об’ємний електричний опір не більше 10 Омм, зокрема антиелектростатичні клинові ремені.
3. Під час використання ременів, виготовлених з матеріалів з питомим об’ємним електричним опором більше 105 Ом м, слід застосовувати один із способів запобігання небезпечній електризації: