Страница 2: ВНД 33-5.5-07-99 Организация работ по обследованию и оценке подтопления сельскохозяйственных угодий и сельских населенных пунктов (45276)

1. Заходи з попередження та ліквідації підтоплення
2. 1. Заходи та обсяги робіт з попередження і ліквідації підтоплення повинні грунтуватися на комплексному аналізі типу підтоплення, причин його виникнення, масштабів та еколого-економічних наслідків цього явища, з урахуванням техногенних і природно-кліматичних чинників.
   2. В основі аналізу масштабів, причин та чинників підтоплення повинні знаходитись гідрогеологічні та іригаційно-господарські умови.
   3. При встановленні причин та чинників підтоплення сільськогосподарських угідь в зоні впливу меліоративних об'єктів та сільських населених пунктів слід розрізняти:

• території з природно неглибоким заляганням рівнів грунтових вод не захищені дренажем;
• території, які до проведення господарської діяльності характеризувались глибоким заляганням рівнів грунтових вод;
• території, які захищаються дренажем.
• 1. До природних причин та чинників підтоплення відносяться несприятливі зміни кліматичних та гідрогеологічних умов - збільшення атмосферних опадів та накопичення дощових і талих вод в природних пониженнях рельєфу, а також викликаний ними регіональний або локальний підйом рівнів грунтових вод та збільшення напорів артезіанських вод.
  2. До техногенних причин та чинників підтоплення відносяться:
• підпір грунтових вод зрошувальними та зрошувально-обводнювальними каналами або фільтраційні втрати з них;
• фільтрація води з водосховищ, хвостосховищ, накопичувачів промислових стоків, водойм-охолоджувачів тощо;
• втрати води з водопровідно-каналізаційної мережі;
• недостатня пропускна спроможність каналізаційної та зливостічної мережі;
• поливи зелених насаджень та присадибних ділянок;
• зменшення відбору підземних вод на території або поблизу населеного пункту;
• зменшення витрат грунтових вод на випаровування і транспірацію внаслідок знищення природної рослинності та заміна її поливними сільськогосподарськими культурами, асфальтування та забудови територій;
• полив сільськогосподарських культур завищеними поливними нормами;
• відсутність або незадовільний технічний стан водовідвідної мережі;
• замулення русел річок, засипка балок і ярів в результаті будівництва доріг та інженерному плануванні територій, забудова схилів балок;
• влаштування в балках та водотоках ставків;
• незадовільний технічний стан колекторно-дренажної мережі, нерегулярна робота свердловин вертикального дренажу та насосних станцій, що перекачують дренажні води;
• відсутність належного вертикального планування території;
• інші причини.
• 1. Для попередження та ліквідації більшості причин підтоплення необхідно виконання комплексу заходів:
• з метою запобігання накопичення води в природних та техногенного походження пониженнях рельєфу - вертикальне планування поверхні;
• відведення поверхневого стоку шляхом розчистки русел тимчасових водотоків та влаштування зливостоків, влаштування водопропускних споруд під автомобільними та залізними дорогами;
• ліквідація ставків, побудованих без проектів та зниження рівнів води в них;
• зменшення поливів сільськогосподарських культур та присадибних ділянок;
• ремонт дренажу;
• будівництво дренажу;
• інші заходи.
• 1. Для заходів по запобіганню та ліквідації підтоплення сільськогосподарських угідь та сільських населених пунктів повинні бути обов’язково визначені орієнтовна кошторисна вартість, джерело фінансування та строки виконання робіт.

1. Оцінка фактичного підняття та прогноз рівнів грунтових вод
2. 1. Оцінка фактичного підняття та прогноз рівнів грунтових вод виконується для встановлення контурів та площ потенційно підтоплених територій.
   2. При оцінці фактичного підняття та виконанні прогнозу режиму грунтових вод обов'язково враховується загальна природна дренованість території.
   3. При оцінці фактичного підняття визначається величина підняття рівня грунтових вод (Н) на розрахунковий період.
   4. Оцінка фактичного підняття рівнів грунтових вод при техногенному впливі виконується для п'яти періодів: менше 5; 5-10; 10-15; 15-20 і більше 20 років та інтервалів глибин залягання грунтових вод: менше 1 м; 1-1,5 м; 1,5-2,0 м; 2,0-3,0 м; 3,0-5,0 м і більше 5,0 м.
   5. На територіях, які забезпечені режимними спостереженнями, для визначення величини підняття рівня грунтових вод (Н) використовуються фактичні дані про висоту (Нф) та мінімальну (Нмін) і максимальну (Нмакс) в багаторічному розрізі, а також середньобагаторічну (Нср) швидкість підняття рівнів грунтових вод.
   6. При недостатній кількості свердловин режимної мережі для розрахунку висоти і швидкості підняття рівнів грунтових вод використовуються дані всіх існуючих режимних спостережень. При цьому оцінка виконується лише по свердловинах, в яких рівні грунтових вод мають стійку тенденцію росту середньорічних рівнів з наступним усередненням глибин їх залягання за визначеними інтервалами.
   7. Для ділянок, які не забезпечені достатньою інформацією режимних спостережень, але характеризуються однаковими геологічними і гідрогеологічними умовами, можна використовувати метод аналогій з визначенням прогнозу зміни рівнів грунтових вод.
   8. Методика оцінки підняття рівнів грунтових вод за даними режимних спостережень, наведена у додатку 6.
   9. На основі фактичної оцінки підняття рівнів грунтових вод встановлюється прогнозна величини підйому рівнів грунтових вод.
   10. На ділянках, які не забезпечені режимними спостереженнями прогноз рівнів грунтових вод виконується методом аналогій або аналітичними методами.
   11. Прогнозна величина підняття рівня грунтових вод аналітичними методами визначається на основі вирішення диференційних рівнянь, що описують процес підняття РГВ при відповідних граничних і початкових умовах.
   12. При використанні аналітичних методів виконується схематизація гідрогеологічних умов у відповідності з загальноприйнятими підходами.
   13. Схематизації підлягають:

• геометрична форма пласта або його окремих шарів в плані і в розрізі;
• інфільтраційне живлення грунтових вод в часі і просторі;
• граничні умови, характеристика режиму, потужність і фільтраційна неоднорідність пластів в плані і розрізі.
• 1. Основою схематизації служать гідрогеологічні та інженерно-геологічні дані, в результаті аналізу та узагальнення яких складаються типові фільтраційні схеми.

Додаток 1

(обов’язковий)

Терміни і скорочення, що використовуються та їх визначення

Підтоплення - явище підняття рівня грунтових вод, яке призводить до надмірного зволоження грунтів аж до повного їх насичення водою і пов'язаних з ним істотних змін довкілля, порушення побутових умов життєдіяльності населення та господарської діяльності на даній території.

Підтоплена територія – територія сільськогосподарських угідь або сільського населеного пункту в межах якої під впливом природно-кліматичних умов або в результаті господарської діяльності людини відбулося підняття рівнів грунтових вод, внаслідок чого нанесено збитки довкіллю, населенню або господарській діяльності.

Потенційно підтоплювана територія – територія на якій:

• режимними спостереженнями встановлено, що підняття рівня грунтових вод через певний період часу може спричинити підтоплення;
• за прогнозом вплив техногенних та (або) природних факторів може спричинити підтоплення.

Мінімальна глибина залягання рівнів грунтових вод – глибина залягання рівнів грунтових вод, при якій забезпечуються сприятливі умови для довкілля, проживання людей та господарської діяльності.

Кризовий моніторинг режиму грунтових вод – спеціальні спостереження за режимом грунтових вод на підтоплених територіях з метою забезпечення своєчасного прийняття рішень щодо ліквідації та запобігання подальшого розвитку підтоплення.

РГВ – рівень грунтових вод.

Додаток 2

(обов’язковий)

Таблиця 1.1 Мінімальні глибини залягання рівнів грунтових вод для сільськогосподарських угідь *

* на рисових зрошувальних системах – для невегетаційного періоду.

**в чисельнику – для зрошуваних угідь, в знаменнику – для богарних.

Таблиця 1.2 Мінімальні глибини залягання рівнів грунтових вод для селітебних територій та зон рекреаційного та захисного призначення * сільських населених пунктів **

* зелені насадження загального користування, парки, санітарно-захисні зони.

** для промислових зон та підприємств переробної промисловості, розташованих в межах сільських населених пунктів, мінімальні глибини залягання рівнів грунтових вод визначаються відповідними технічними умовами.

Додаток 3

(обов’язковий)

Форма №1

АКТ

обстеження сільського населеного пункту

Обстеження проведено “_____” ____________________ _______ року

Комісією у складі: Голова комісії: _____________________________________________

(посада, прізвище, ім’я, по батькові)

Члени комісії:_______________________________________________

________________________________________________

________________________________________________

(посада, прізвище, ім’я, по батькові)

Автономна республіка, область ________________________________________________

Район ______________________________Село ___________________________________

Загальні відомості

Село площею ______________ га з кількістю садиб _____________ шт.

геоморфлогічно розташовано ________________________________________________

Природні рівні грунтових вод залягали на глибинах ______________________________

Вертикальним дренажем захищається _________________ га _________________ садиб

Горизонтальним дренажем захищається _________________ га ________________ садиб

Населений пункт має водопровідну та каналізаційну мережу (зайве викреслити),

водоподача складає _________________________________ м3/добу

Наявність водогосподарських об’єктів на території села ___________________________

Полив присадибних ділянок проводиться з ______________________________________

Результати обстеження

Розподіл площі села за глибиною залягання рівнів грунтових вод *