Страница 3: ДБН В.2.4-4:2010. Полігони зі знешкодження та захоронення токсичних відходів основні положення проектування (32381)

1. Місця буріння розвідувальних свердловин повинні бути зафіксовані на плані, а також вживатися заходи щодо їх ліквідації та тампонажу.
2. РОЗРАХУНОК ПОТУЖНОСТІ ПТВ
3. 1. Потужність полігона визначається сумарною кількістю токсичних відходів (тис. т), що може бути прийнята полігоном протягом одного року, включаючи відходи, що надходять безпосередньо на ділянки довгострокового зберігання і захоронения відходів, а також відходи, що надходять на вказані ділянки після їх оброблення.

За умови зберігання або захоронения відходів у спеціальній тарі (контейнерах) враховується вага тари (контейнерів).

1. Місткість кожної карти на ділянці захоронения відходів визначається з урахуванням класу небезпеки та орієнтовної кількості кожного виду відходів, що можуть надійти безпосередньо від промислових підприємств, також після оброблення (знешкодження).
2. Місткість та умови зберігання токсичних відходів на ділянці довгострокового зберігання повинні визначатися за умови суворого дотримання вимог екологічної та санітарно-епідеміологічної безпеки.
3. ПЛАНУВАЛЬНІ ТА КОНСТРУКТИВНІ ВИМОГИ
4. 1. Проект полігона згідно з ДБН А 2.2.-3 має складатися з таких розділів:

• загальна пояснювальна записка та креслення;
• технологічний розділ: розрахунок місткості, технологічна схема з урахуванням черговості будівництва, поздовжній і поперечний технологічні розрізи, режим експлуатації, розрахунок потреби в експлуатаційному персоналі, машинах і механізмах, рекомендації щодо рекультивації ділянки після закриття ПТВ;
• охорона праці, протипожежні заходи;
• генеральний план ділянки: вертикальне планування, упорядкування, дороги, спеціальні гідротехнічні споруди (водовідвідні нагірні канави, дамби, водонепроникні основи тощо);
• архітектурно-будівельний розділ;
• санітарно-технічний розділ (опалення та вентиляція, водопостачання та каналізація (зовнішня та внутрішня), тепломеханічна частина, газопостачання згідно з завданням на проектування та вихідними даними);
• електротехнічний розділ;
• основні техніко-економічні показники;
• звідний кошторис;
• оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС);
• санітарно-захисна зона і система моніторингу;
• санітарно-технічний паспорт полігона;
• інженерно-геологічні та гідрогеологічні дослідження території ПТВ згідно з отриманими вхідними даними до розробки проекту.
• 1. Основні вимоги при плануванні об'єктів полігона.
  2. 1. Функціональне зонування ділянок полігона залежить від призначення і місткості об'єкта, ступеня знешкодження відходів і повинно включати не менше ніж дві зони (господарську і виробничу).

Відстань між будівлями і спорудами зон повинна бути не менше ніж 25 м. Перелік основних споруд надається у додатку А.

1. У виробничій зоні розміщуються ділянка (контейнерний майданчик) з довгострокового зберігання відходів та ділянка захоронения відходів, на якій розташовано карти для роздільного захоронения відходів за різними класами небезпеки та сумісності, контрольно-регулюючі ставки зливових і дренажних вод, а за необхідності - і ставки-випаровувачі, контрольно-дезінфікуюча ділянка з корпусом механізованого миття машин, виробничий майданчик із знешкодження (оброблення) токсичних відходів, де необхідно переробити ТВ у нерозчинну форму або зневодити та скоротити їх об'єм з метою їх подальшого безпечного довгострокового зберігання або захоронения.
2. 1. У господарській зоні рекомендується розташовувати:

• адміністративно-господарський корпус із фізико-хімічною лабораторією;
• навіс для спецтехніки й механізмів, які використовуються на полігоні;
• ремонтну майстерню;
• автозаправний пункт і склад паливо-мастильних матеріалів;
• пожежні резервуари;
• котельню;
• автомобільні ваги;
• контрольно-пропускний пункт.
• склад для зберігання матеріалів, призначених для влаштування водонепроникних покриттів при консервації карт;
• наглядові свердловини спостереження для моніторингових досліджень у процесі експлуатації полігона.

Примітка. Будівництво котельні допускається передбачати у разі відсутності інших джерел теплопостачання.

1. Територія ПТВ по периметру повинна мати огорожі з колючого дроту заввишки 2,4 м з пристроєм автоматичної охоронної сигналізації.

На ділянках довгострокового зберігання та захоронения токсичних відходів по їх периметрах, починаючи від огорожі, повинні послідовно розміщатися:

• кільцевий канал;
• кільцеве обвалування заввишки 1,5 м і завширшки по верху 3 м;
• кільцева автодорога з удосконаленим капітальним покриттям і в'їздами на ділянку довгострокового зберігання та карт ділянки захоронения;
• зливовідвідні лотки уздовж дороги чи кювети з облицюванням бетонними плитами.
• 1. Зовнішній кільцевий канал повинен розраховуватися на 1% забезпеченість витрати води паводку з прилеглої водозбірної площі. Відведення води повинно передбачатися в найближчий водотік тільки після очищення на локальних спорудах.

Вздовж берега обвідного кільцевого каналу створюють смугу озеленення з висадженням деревно-чагарникової рослинності з верби, вільхи зі щільністю одна рослина на 3 м2 та верболозу зі щільністю 1-2 стебла рослини на 1 м2.

1. Відведення внутрішніх зливових та талих вод необхідно передбачити в контрольно-ре- гулюючі ставки, що складаються з двох секцій, потужність кожної секції ставка необхідно розраховувати на об'єм максимального добового дощу повторюваністю один раз на 25 років. Освітлені води після контролю необхідно направляти: чисті - на виробничі потреби, за відсутності споживача - у кільцевий канал; забруднені - у ставок-випаровувач, за неможливості його влаштування - у локальні очисні споруди.
2. 1. Площа ставка-випаровувача визначається виходячи з можливого забруднення 10% середньорічного розрахункового стоку зливових та талих вод з території ділянки захоронения.
   2. 1. Якщо за кліматичних умов влаштування природного ставка-випаровувача неможливе, в проекті необхідно передбачити локальні очисні споруди.
      2. Ставки-випаровувачі, контрольно-регулюючі ставки та регулюючі водойми повинні мати протифільтраційні екрани. Тип протифільтраційного екрана для забруднених зливових і ґрунтових вод з території ділянки захоронения приймається згідно з класом небезпеки за найбільш токсичною речовиною (або сумі речовин одного класу) у відходах, що складовані у картах, якщо її (їх) вміст у відходах становить не менше ніж 10 % за масою.

Конструкції протифільтраційних екранів та їх застосування наведені в додатку Б.

Улаштування екранів із рулонних листових полімерних (поліетиленових) матеріалів виконують згідно з СН 551-82.

1. За необхідності розміщення ділянки захоронения відходів на території з високим рівнем ґрунтових вод (менше ніж 2 м від дна карт з урахуванням очікуваного підвищення рівня при експлуатації) з коефіцієнтом фільтрації ґрунту не менше ніж 10-5 м/с необхідно виконати дренаж із відведенням води в контрольно-регулюючі ставки дренажних вод.
2. 1. При водопритоці дренажних вод більше ніж 0,1 м3/с і наявності водотриву від поверхні землі на відстані до 25 м по контуру ділянки під кільцевим обвалуванням необхідно передбачити протифільтраційну завісу - глиняну діафрагму, або з інших гідроізолюючих матеріалів [6], додаток А, рис. А.7.
   2. 1. У ґрунтах основи з коефіцієнтом фільтрації менше ніж 10-5 м/с і шаровим літологічним складом (суглинки, супіски, дрібні піски), коли горизонтальний або вертикальні трубчасті дренажі неефективні, під протифільтраційними екранами біля дна карт необхідно передбачити пластовий дренаж із відведенням води з нього до контрольно-регулюючих ставків дренажних вод.
      2. У проектах контрольно-регулюючих ставків зливових та талих вод повинна передбачатися можливість перемикання прийому забрудненого стоку в одну із секцій.
      3. Після дощу стоки з дна карти необхідно перекачувати пересувними насосами:

• чисті - у зливову мережу полігона;
• забруднені (контактуючі з відходами) - до автоцистерни з транспортуванням на ділянку зі знешкодження відходів.
• 1. Карти в плані слід виконувати витягнутої форми при співвідношенні сторін від 1:1,5 до 1:4 з метою скорочення відкритої поверхні відходів при захороненні.

Торцеві відкоси мають бути із закладенням 1:3; 1:4 з урахуванням можливості заїзду машин, механізмів при будівництві, бокові відкоси - крутими, їх закладення визначають виходячи з їх стійкості та конструкції протифільтраційного екрана.

Дно карт слід проектувати з нахилом не більше ніж 5 % по довжині для зосередженого стоку фільтрату.

Земляні роботи та підготовку основ під споруди полігона виконують згідно зі СНиП 3.02.01 та посібником із проведення робіт при влаштуванні основ та фундаментів [5].

1. Для проектування ПТВ необхідно мати генплан полігона в масштабі 1:500-1:1000 залежно від ступеня складності рельєфу та розміру очікуваної зони впливу на навколишнє середовище та ступеня її відображення.
2. 1. Територія ПТВ, у тому числі ділянка господарської зони, має бути захищеною від затоплення зливовими та талими водами з вищерозташованих земельних масивів (ділянок). Для забезпечення запобігання проникненню стоку зливових і талих вод із території полігона у зовнішні водовідвідні споруди проектується комплекс гідротехнічних споруд.
   2. Для захисту від проникнення в ґрунтові води навколишнього середовища шкідливих речовин та стоків з полігона довгострокового зберігання та захоронения токсичних відходів і став- ків-випарювачів їх територія повинна бути захищена шляхом улаштування штучних протифільтраційних екранів (залежно від допустимого градієнта напору ґрунтових вод та класу небезпеки відходів).

Протифільтраційні завіси [6] використовуються на діючих полігонах у разі:

• наявності складних гідрологічних умов та високого рівня ґрунтових вод;
• відсутності захисного протифільтраційного екрана;
• втрати екраном експлуатаційних властивостей (тобто порушення герметичності);
• незабезпечення екраном коефіцієнта фільтрації менше ніж 10-9 см/с;
• захоронения рідких відходів та можливого їх переливання.
• 1. Споруди для очищення, мийки і знезараження спецмашин і контейнерів мають бути розташовані на виїзді з виробничої зони полігона на відстані не менше ніж 50 м від адміністративно-побутових приміщень.
  2. Під'їзні шляхи і виробнича зона ділянки захоронения відходів повинні мати штучне освітлення. Освітленість робочих карт і під'їзних шляхів належить приймати 5 лк.
  3. При проектуванні об'єктів полігона належить приймати другу категорію надійності електропостачання [7].
  4. Об'єкти полігона повинні мати телефонний зв'язок між собою та з підприємствами - постачальниками відходів.
  5. Зовнішнє водопостачання і каналізація об'єктів полігона здійснюються відповідно до вимог СНиП 2.04.02 і СНиП 2.04.03.
  6. Гідротехнічні споруди в складі полігонів ПТВ слід відносити до класу капітальних споруд з урахуванням наслідків у разі аварії відповідно до ДБН В.2.4-3.
  7. У проекті передбачають заходи щодо пожежної безпеки відповідно до вимог ДБН В.1.1-7, СНиП ІІ-89, надійності та конструктивної безпеки споруд - згідно з ДБН В.1.2-14.
  8. ПТВ повинні бути забезпечені первинними засобами гасіння пожежі в розрахунку на 5000 м2 - один пожежний щит (стенд). Комплектацію щита належить приймати відповідно до НАПБ А.01.001
  9. У проекті передбачають відповідно до Законів України: №2974 від 03.02.1993; № 1809 від 08.06.2000; № 1859 від 24.06.2004 і Наказу МНС України від 15.05.2006 № 288 заходи щодо техногенної безпеки стосовно обладнання системами раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення.

1. Для нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, технічного переоснащення потенційно небезпечних об'єктів проектно-кошторисна документація на системи раннього виявлення загроз надзвичайних ситуацій та тих надзвичайних ситуацій, що сталися, а також систем оповіщення про надзвичайні ситуації працюючого персоналу та населення, яке перебуває в зонах можливого ураження небезпечними чинниками, повинна розроблятися окремим розділом і погоджуватися в установленому порядку в складі всього проекту.
2. Система раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та система виявлення надзвичайних ситуацій складаються з різних технологічних датчиків, сигналізаторів тощо, які контролюють небезпечні параметри обладнання і навколишнього середовища, та приймально-контрольних приладів. Технологічні датчики та сигналізатори вказаних систем установлюються і використовуються відокремлено від аналогічних датчиків промислової автоматики.
3. Система оповіщення працюючого персоналу про загрозу виникнення надзвичайних ситуацій чи виникнення надзвичайних ситуацій складається з приладів, що видають спеціальні звукові сигнали, мовних сповіщувачів та світлових покажчиків, базової апаратури автоматичного включення оповіщення та мереж зв'язку.
4. Апаратура й обладнання, що входять до складу систем і комплексів, повинні відповідати чинним нормативним документам, технічним умовам, проектній документації, документації заводів-виробників і мати сертифікат відповідності на продукцію відповідно до наказу Держ- споживстандарту України від 01.02.2005 №28 та ДСТУ Б.А.2.2.7.
5. Керування системами раннього оповіщення працюючого персоналу та населення, яке проживає в прогнозованих зонах ураження небезпечними чинниками, виконують диспетчери чи інші вповноважені особи потенційно небезпечних об'єктів або чергові операторських центрів диспетчерських служб МНС.
6. ПТВ повинні бути забезпечені медичними засобами першої необхідності згідно з ГОСТ 12.4.011.