НПАОП 0.00-1.63-13. Про затвердження правил сертифікації фахівців з неруйнівного контролю (32231)

Міністерство надзвичайних ситуацій України

НАКАЗ

10.12.2012

м. Київ

№ 1387

Про затвердження Правил сертифікації фахівців з неруйнівного контролю

Відповідно до підпункту 41 пункту 4 Положення про Міністерство надзвичайних ситуацій України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 402, та підпункту 41 пункту 4 Положення про Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України, затвердженого Указом Президента України 06 квітня 2011 року № 408,

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Правила сертифікації фахівців з неруйнівного контролю, що додаються.
2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 15 серпня 1997 року № 220 “Про затвердження Порядку сертифікації персоналу з неруйнівного контролю”, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 жовтня 1997 року за№

514/2318;

1. Підпункт 1.3 пункту 1 наказу Державного комітету України з промислової безпеки та гірничого нагляду від 01 жовтня 2007 року № 220 “Про приведення нормативно-правових актів з охорони праці у відповідність до вимог законодавства”, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України30

жовтня 2007 р. за № 1226/14493, виключити.

4. Державній службі гірничого нагляду та промислової безпеки України (Хохотва О.І.) у встановленому порядку:

1. Забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
2. Внести наказ до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці.
3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Голову Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України Хохотву О.І.

В. Сиротін

Заступник Міністра - керівник апарату

ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства надзвичайних ситуацій України

10 грудня 2012 року № 1387

ПРАВИЛА сертифікації фахівців з неруйнівного контролю I. Загальні положення

1. Ці Правила є обов’язковими для всіх суб’єктів господарювання та фахівців, які виконують роботи з неруйнівного контролю металу та зварних з'єднань при виготовленні, монтажі, експлуатації, реконструкції, ремонті, експертному обстеженні та технічному огляді машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, згідно з додатком 3 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107.
2. Ці Правила встановлюють:

вимоги до загальної освіти, спеціальної підготовки і стану здоров’я фахівців з неруйнівного контролю;

вимоги до кваліфікації фахівців з неруйнівного контролю;

вимоги до структури кваліфікаційного екзамену та процедури атестації фахівців з неруйнівного контролю;

процедуру сертифікації фахівців з неруйнівного контролю; порядок ведення реєстру сертифікованих фахівців з неруйнівного контролю.

1. У цих Правилах терміни та поняття вживаються у таких значеннях: атестаційний (екзаменаційний) центр з неруйнівного контролю (далі - АЦНК) - суб’єкт господарювання або його структурний підрозділ, який не залежить від роботодавців, у яких працюють фахівці, що атестуються, визнаний органом із сертифікації персоналу і який здійснює проведення кваліфікаційного екзамену;

атестація фахівця з неруйнівного контролю - сукупність дій АЦНК, що включають перевірку (кваліфікаційний екзамен) загальних та спеціальних знань і практичних навичок кандидата на сертифікацію з неруйнівного контролю машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки щодо конкретного методу неруйнівного контролю та складання відповідного протоколу за результатами атестації;

виробничий сектор - певна галузь промисловості чи технології, де використовують спеціальні технічні прийоми, які залежно від продукції потребують спеціальних знань, вмінь, устаткування та підготовки;

виробничий стаж - досвід роботи кандидата на сертифікацію з відповідного методу неруйнівного контролю у відповідному секторі, отриманий під наглядом сертифікованого(их) фахівця(ів) з неруйнівного контролю, протягом якого кандидат на сертифікацію набуває практичних знань та вмінь, необхідних для виконання вимог щодо кваліфікації фахівців з неруйнівного контролю;

екзаменаційні питання - питання з множинним вибором, які вибираються із збірника питань, затвердженого органом із сертифікації персоналу;

інструкція з неруйнівного контролю (технологічна карта) - письмовий опис точних дій, яких необхідно дотримуватися під час неруйнівного контролю відповідно до вимог стандартів, норм, технічних умов чи методик неруйнівного контролю;

кандидат на сертифікацію з неруйнівного контролю машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - кандидат на сертифікацію з НК) - особа, яка претендує на визначення своєї кваліфікації шляхом сертифікації органом із сертифікаціїперсоналу і якапрацює піднаглядом

сертифікованого(их) фахівця(ів) з неруйнівного контролю, накопичуючи виробничий стаж, необхідний для отримання кваліфікації;

кваліфікація фахівця з неруйнівного контролю - підтвердження фізичної придатності, наявності знань, вмінь, спеціальної підготовки та виробничого стажу фахівця для належного виконання ним неруйнівного контролю;

метод неруйнівного контролю - правила застосування певних прийомів та засобів випробувань, при виконанні яких не повинна бути порушена придатність об’єкта щодо застосування;

методика контролю (методика з неруйнівного контролю) - письмовий опис всіх основних параметрів і технологічних прийомів, яких необхідно дотримуватися під час неруйнівного контролю машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки відповідно до стандартів, норм чи специфікацій;

навчальний центр з неруйнівного контролю - суб’єкт господарювання або його структурний підрозділ, який здійснює проведення спеціальної підготовки фахівців з неруйнівного контролю машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки;

неруйнівний контроль (далі - НК) - контроль якості продукції, за якого не повинна бути порушена придатність продукції щодо її застосування із повним збереженням із самого початку закладених функцій;

орган із сертифікації персоналу в галузі НК машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - ОСП) - суб’єкт господарювання або його структурний підрозділ, який отримав призначення на виконання робіт з оцінки відповідності фахівців галузі НК та який у своїй діяльності керується вимогами ДСТУ ISO/IEC 17024-2005 та іншими нормативно-правовими актами з охорони праці, що стосуються кваліфікації фахівців з НК машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки;

перевірка технічної компетентності АЦНК або навчального центру з неруйнівного контролю (далі - НЦНК) - визначення ОСП технічної компетентності АЦНК або НЦНК в проведенні атестації або спеціальної підготовки фахівців з НК машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки;

сертифікат та кваліфікаційне посвідчення фахівця з НК - документи, видані за правилами системи сертифікації ОСП, що засвідчують компетентність фахівця у здійсненні діяльності з НК машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, визначеної у сертифікаті;

сертифікація фахівця з НК - процедура для визначення кваліфікації фахівця з певного методу НК у певному виробничому секторі з наступною видачею сертифіката та кваліфікаційного посвідчення фахівця з НК;

система сертифікації ОСП - система, що має власні правила процедури та управління для проведення сертифікації фахівців з НК машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки;

технічна компетентність АЦНК або НЦНК - сукупність ознак, що включають наявність належного обладнання, нормативно-методичної документації та кваліфікованого персоналу, які дозволяють на професійному рівні проводити атестацію або спеціальну підготовку фахівців з НК;

фахівець з НК машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - фахівець з НК) - особа, яка сертифікована ОСП згідно з вимогами цих Правил, та виконує НК машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

1. Інші терміни та визначення, що застосовуються в цих Правилах, вживаються у значеннях, наведених у ДСТУ 2865-94 «Контроль неруйнівний. Терміни та визначення», ДСТУ EN 473-2001 «Неруйнівний контроль. Кваліфікація і сертифікація персоналу в галузі неруйнівного контролю. Основні вимоги», ДСТУ ISO/IEC 17024-2005 «Оцінювання відповідності. Загальні вимоги до органів, що здійснюють сертифікацію персоналу», Порядку проведення та оформлення результатів нагляду (інспекційного контролю) за

діяльністю сертифікованого персоналу, затвердженому наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 15 серпня 1997 року № 221, зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 29 жовтня 1997 року за№515/2319(далі - НПАОП 0.00-6.11-97), Правилах по

межгосударственной стандартизации ПМГ 21-97 «Контроль неразрушающий. Производственные сектора для целей сертификации персонала» (далі - ПМГ 2197).

1. Також у цих Правилах вживаються такі скорочення:

АЦНК-атестаційний центр з неруйнівного контролю;

ДСТУ-Державний (національний) стандарт України;

НПАОП-нормативно-правовий акт з охорони праці;

НЦНК-навчальний центр з неруйнівного контролю;

ПК-персональний комп’ютер.

ІІ.Загальні вимоги

1. Сертифікація фахівців з НК передбачає три рівні (I, II i III) кваліфікації фахівців за такими методами НК:

Таблиця 1

Порядок сертифікації фахівців, встановлений для методів НК, визначених цими Правилами, застосовується також до інших методів НК за умови існування затвердженої ОСП схеми сертифікації.

1. Фахівці з НК можуть виконувати контроль згідно з отриманим рівнем кваліфікації у тому виробничому секторі, що визначено відповідно до пункту 2.4 цього розділу, тими методами НК та тієї продукції (обладнання та його елементів), що зазначені у сертифікаті та кваліфікаційному посвідченні.
2. Фахівець ІІ або ІІІ рівня кваліфікації з НК відповідає за результати НК (підписаний особисто остаточний висновок про результати контролю).
3. Перелік виробничих секторів визначається відповідно до вимог ПМГ 21-97 з урахуванням особливостей машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, що підлягають контролю.
4. Виробничі сектори поділяються на дві групи:

Група I - металообробка та металовиробництво з огляду на технологію виготовлення окремих продуктів виробництва, що застосовуються як складові елементи машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки;

Група II - машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, що використовуються у певних галузях виробництва (наприклад - теплова енергетика) з урахуванням вимог до них нормативно-правових актів з охорони праці.

1. Виробничі сектори, зазначені у Групі I (таблиця 2), стосуються продукції загального призначення, що може використовуватися у різних виробах та галузях.
2. Виробничі сектори, зазначені у Групі I, входять як складові частини до секторів Групи II (таблиця 2). У цьому випадку вони містять у собі галузеві ознаки, що відображені у нормативній документації на контроль. Наприклад, контроль зварних з’єднань у тепловій енергетиці або у хімічній промисловості тощо.
3. Фахівці з НК можуть бути допущені до контролю у певних галузях як до усіх видів продукції, так і частково, про що робиться відповідний запис у

сертифікаті та позначка у кваліфікаційному посвідченні.

Перелік виробничих секторів

Таблиця 2