8.16. Установлення в світильники мережі робочого й аварійного освітлення ламп, потужність і колірність випромінювання яких не відповідає проектним, а також зняття розсіювачів, екрануючих і захисних решіток світильників тощо не допускається.
8.17. Живлення мереж внутрішнього, зовнішнього, а також охоронного освітлення суб'єктів господарювання, як правило, повинно передбачатися за окремими лініями.
8.18. Управління мережею зовнішнього освітлення, крім мережі освітлення віддалених об'єктів, а також управління мережею охоронного освітлення повинно, як правило, здійснюватися централізовано з приміщення щита керування електрогосподарством суб'єкта господарювання або іншого спеціального приміщення.
8.19. Мережі освітлення повинні отримувати живлення від джерел (трансформаторів, стабілізаторів тощо), що дають змогу підтримувати напругу в допустимих межах.
8.20. Усі роботи з технічного обслуговування й очищення світильників слід проводити тільки після зняття напруги електроживлення та охолодження світильників.
8.21. Очищення світильників, огляд і ремонт мереж електричного освітлення повинен виконувати підготовлений електротехнічний персонал. Періодичність робіт з огляду, ремонту і очищення освітлювальних установок (наявність і цілісність скла, решіток і сіток, справність ущільнювачів світильників спеціального призначення тощо) повинна встановлюватися відповідальним працівником за електрогосподарство суб'єкта господарювання відповідно до вимог ДБН В.2.5-28-2006.
8.22. Перевірка стану стаціонарного обладнання і електропроводки аварійного і робочого освітлення, випробування і вимірювання опору ізоляції дротів, кабелів і заземлювальних пристроїв повинні виконуватися згідно з вимогами нормативно-технічних актів. Результати вимірювань оформляються протоколом.
8.23. Періодичність чищення скла світлових прорізів виробничих приміщень встановлюються згідно з ДБН В.2.5-28-2006 залежно від умов експлуатації, але не рідше одного разу за місяць.
8.24. Для очищення освітлювальної арматури, а також для заміни перегорілих електроламп повинні застосовуватися пристрої, що забезпечують безпеку цих робіт.
8.25. Люмінесцентні лампи, лампи типу ДРЛ та інші джерела, що вийшли з ладу і містять ртуть, повинні зберігатися в спеціальному приміщенні. Їх утилізація має проводитися відповідно до нормативно-технічних актів.
IX. ОПАЛЕННЯ ТА ВЕНТИЛЯЦІЯ
9.1. Системи опалення (охолодження) і вентиляції приміщень обладнують відповідно до вимог Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.06.96 N 173, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.07.96 за N 379/1404 (далі - ДСП N 173-96), СНиП 2.04.05-91 "Отопление, вентиляция и кондиционирование" (далі - СНиП 2.04.05-91), ГОСТ 12.4.021-75 "ССБТ. Системы вентиляционные. Общие требования" та розділів 5.2 і 5.3 НАПБ В.01.057-2006/200.
9.2. Безпеку експлуатації трубопроводів пари і гарячої води слід забезпечувати згідно з вимогами НПАОП 0.00-1.11-98.
9.3. Параметри мікроклімату у приміщеннях повинні відповідати вимогам Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень, затверджених постановою Міністерства охорони здоров'я України від 01.12.99 N 42 (далі - ДСН 3.3.6.042-99), ГОСТ 12.1.005-88 "ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны", ДБН В.2.2-1-95, Ветеринарно-санітарних правил для птахівницьких господарств.
Для підтримки необхідних параметрів слід передбачати автоматичне регулювання і блокування роботи систем опалення й вентиляції.
9.4. Не допускається експлуатація систем опалення (охолодження) і вентиляції приміщень з несправними контрольно-вимірювальними приладами.
9.5. На всмоктувальних повітроводах систем вентиляції повинна бути передбачена захисна сітка.
9.6. При застосуванні для обігрівання пташників теплогенераторів або повітронагрівачів початковий їх запуск повинен проводитися після перевірки всіх електричних і механічних вузлів.
9.6.1. Для попередження вибуху парів пального, що накопичуються у камері згоряння, запуск теплогенератора повинен починатися продувкою її повітрям.
9.6.2. Не допускається перебувати поблизу форсунки і нахилятися над оглядовим вікном у момент запуску теплогенератора.
9.6.3. Паливо не повинно мати домішки води. Запалювати суміш через оглядові вікна не дозволяється.
9.7. Не дозволяється стояти перед повітронагрівачами під час їх запуску та роботи.
9.8. У приміщеннях з електричним обігрівом підлоги потрібно передбачити регулювання температури поверхні підлоги в автоматичному режимі та аварійне відключення нагрівальних елементів від електричної мережі.
9.9. Джерела зі значним виділенням конвекційної теплоти (ділянки елементів котлів, водопідігрівачів і трубопроводів), доступні для працівників, повинні мати теплову ізоляцію для того, щоб температура теплоізольованих поверхонь не перевищувала +43° C відповідно до вимог ДСТУ EN 563-2001 "Безпечність машин. Температура поверхонь, доступних до дотику. Ергономічні дані для встановлення граничних значень температури гарячих поверхонь". Теплоізоляція повинна бути вогнестійкою, сталою до вологи та механічних впливів.
9.10. Джерела із значним виділенням пари, газів, пилу повинні бути герметизовані й обладнані місцевими відсмоктувачами.
9.11. Повітряні й повітряно-теплові завіси слід розраховувати так, щоб на час відкривання воріт, дверей і технологічних отворів температура повітря у приміщеннях на постійних робочих місцях згідно з ДСП-173-96 була не нижче ніж:
+14° C - при легкій фізичній роботі;
+12° C - під час роботи середньої важкості;
+8° C - при важкій роботі.
Відхилення фактичних значень температур в окремих точках робочої зони від розрахункових температур допускається у межах 1 - 2° C.
9.12. Прилади контролю температури і відносної вологості повітря потрібно встановлювати на видних місцях у всіх виробничих приміщеннях.
9.13. Припливно-витяжна вентиляція з'єднаних між собою приміщень повинна унеможливлювати приплив повітря із приміщення з більшою концентрацією шкідливих газів, пари чи пилу у приміщення з меншим умістом цих речовин.
9.14. Повітря, що відсмоктується витяжними вентиляційними системами з вивідних інкубаторів, потрібно очищати від пуху.
9.15. Операторські, кімнати відпочинку, майстерні, лабораторії повинні мати автономну вентиляцію.
9.16. Системи місцевої й загальнообмінної вентиляції повинні бути роздільними.
9.17. Стики повітропроводів не повинні розташовуватися у товщі будівельних конструкцій.
9.18. Для зменшення мікробного забруднення повітря птахівницьких приміщень необхідно застосовувати фізичні та хімічні засоби знезараження повітря: опромінення бактерицидними лампами з екранами, які запобігають прямому попаданню променів на людину і птицю, з розрахунку не менш, ніж 2 - 2,5 Вт/м2; обробку повітря аерозолями дезінфектантів, що допущені до застосування в присутності птиці та людини. Для боротьби із запахами рекомендується застосовувати озонатори, дезодоранти (хлорне вапно, персульфат амонію тощо).
X. ВИМОГИ ДО ВИРОБНИЧОГО ОБЛАДНАННЯ ТА ЗАСОБІВ МЕХАНІЗАЦІЇ
10.1. Обладнання, призначене для виконання виробничих процесів при приготуванні концентрованих і комбінованих кормів, вирощуванні та триманні птиці, виробництві та первинній обробці продукції птахівництва, має відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003-91 "ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности", ГОСТ 12.2.042-91 "ССБТ. Машины и технологическое оборудование для животноводства и кормопроизводства. Общие требования безопасности", ГОСТ 12.2.049-80 "ССБТ. Оборудование производственное. Общие эргономические требования", ГОСТ 12.2.061-81 "ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности к рабочим местам", ПУЕ та цим Правилам.
10.2. Виробниче обладнання повинно бути вибухо- і пожежобезпечним відповідно до вимог НАПБ Б.07.005-86, ГОСТ 12.1.004-91 "ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования", ГОСТ 12.1.010-76 (СТ СЭВ 3517-81) "ССБТ. Взрывобезопасность. Общие требования" та ГОСТ 12.2.042-91 "ССБТ. Машины и технологическое оборудование для животноводства и кормопроизводства. Общие требования безопасности".
10.3. Вимоги до виробничого обладнання, що входить до технологічної лінії, повинні враховувати можливі небезпеки, пов'язані з їх спільним функціонуванням.
10.4. Рухомі частини виробничого обладнання і ті, що обертаються (приводи, вали, бітери, ланцюги), повинні бути захищені кожухами, щитами, екранами та іншими пристроями згідно з ГОСТ 12.2.062-81 "ССБТ. Оборудование производственное. Ограждения защитные", а зовнішні поверхні їх пофарбовані у відмітні кольори згідно з ГОСТ 12.4.026-76.
10.5. Напрям руху чи обертання механізмів, машин, обладнання, запірної арматури повинен бути позначений червоними стрілками безпосередньо на рухомих деталях або огородженнях.
10.6. Корпуси, кожухи й інші зовнішні елементи обладнання повинні мати форми і з'єднання, що забезпечують можливість очищення обладнання від пилу й інших забруднень. Поверхні обладнання повинні бути гладкими, без гострих кромок і задирок.
10.7. Обладнання та механізми, робота яких супроводжується виробничим шумом і вібрацією, що перевищують допустимі санітарні норми, потрібно забезпечувати ізолювальними пристроями, установлювати їх на віброізолювальній основі або в ізольованих приміщеннях згідно з Санітарними нормами виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку, затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 37 (ДСН 3.3.6.037-99), та Державними санітарними нормами виробничої загальної та локальної вібрації, затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 39 (ДСН 3.3.6.039-99).
10.8. Для обмеження швидкостей, тиску, температур та інших небезпечних чинників виробниче обладнання повинно мати запобіжні пристрої (клапани, розривні мембрани, штифти, що зрізуються, тощо).
10.9. Обладнання, що розташоване поза видимістю оператора, повинно мати пристрої для аварійної зупинки (гальмування), якщо в небезпечній зоні, що утворюється рухомими частинами обладнання, можуть перебувати працівники.
10.10. Рухомі механізми обладнання, що підлягають мащенню, мають бути обладнані безпечними змащувальними приладами або пристроями.
10.11. Конструкція обладнання повинна унеможливлювати випадкове зіткнення працівників з гарячими і переохолодженими частинами.
10.12. Температура захисних екранів не повинна бути більше 43° C.
10.13. Пускові кнопки, рукоятки для пуску та зупинки обладнання необхідно розміщувати відповідно до вимог нормативно-технічних актів.
10.14. Виробниче обладнання має бути вкомплектоване експлуатаційною документацією від заводу-виробника відповідно до ГОСТ 27388-87 "Эксплуатационные документы сельскохозяйственной техники".
10.15. Використання у складі виробничого обладнання джерел іонізувального випромінювання має здійснюватися за умови наявності ліцензій на провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання, з дотриманням вимог нормативно-правових актів: Вимоги та умови безпеки (ліцензійні умови) провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання, затверджені наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 02.12.2002 N 125, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 17.12.2002 за N 978/7266 (НП 306.5.05/2.065-2002); Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України, затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України від 02.02.2005 N 54, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 20.05.2005 за N 552/10832 (ДСП 6.177-2005-09-02).
10.16. Машини й обладнання для приготування концентрованих і комбінованих кормів
10.16.1. Резервуари, бункери, ємності для сипучих і рідких компонентів кормів мають бути обладнані рівнемірами або іншими пристроями, що контролюють рівень заповнення ємності, а також пристроями для їх обслуговування, коли можливий безпосередній доступ і безпечний візуальний контроль.
10.16.2. Конструкція резервуарів, бункерів, ємностей та інших подібних виробів має забезпечувати їх миття і очищення без спускання в них персоналу.
10.16.3. Розвантажувальні частини конвеєрів повинні обладнуватися пристроями, що запобігають пилоутворенню і розкиданню технологічного матеріалу (спускні рукава, фартухи тощо).
10.16.4. Бункери-накопичувачі з верхнім завантажуванням сипких кормів повинні бути оснащені вертикальними сповільнювачами швидкості потоку до значень не більше 1 м/с.
Зазначені бункери, розміщені всередині робочих приміщень, повинні бути підключені до аспіраційної системи і мати закрите виконання.
10.16.5. Затвори бункерів повинні мати електричні або пневматичні механізми для регулювання їх положення. За необхідності регулювання положення затворів уручну зусилля не повинно перевищувати 150 Н.
10.16.6. Конструкція ємностей, бункерів для накопичення, зберігання і видачі кормів повинна виключати утворення склепінь або передбачати пристрої, які руйнують склепіння без застосування ручної праці; не допускати злежування кормів або передбачати пристрої для його попередження (ворушилки), захист внутрішніх стінок від налипання кормів. У разі неминучості налипання повинні бути передбачені засоби для очищення.
10.16.7. Відкриті горловини ємностей для зерна і концентрованих кормів розміром більше ніж 300 мм повинні мати захисні огородження.
10.16.8. Прес-екструдери повинні мати примусову витяжну вентиляцію.
10.16.9. Живильники, конвеєри і норії, що транспортують забруднені продукти, мають бути забезпечені пристроями для збирання та видалення бруду і некондиційного продукту з-під нижніх гілок конвеєрів без застосування ручної праці (піддони, контейнери, очищувачі тощо).
10.16.10. Конструкція приймальних горловин живильних механізмів, що завантажуються вручну, повинна не допускати потрапляння рук оператора до робочих органів.
10.16.11. Дробарки та подрібнювачі повинні бути оснащені світловим індикатором, що сигналізує про роботу електродвигуна приводу ротора (барабана) у трьох режимах: "з недовантаженням", "у номінальному режимі", "з перевантаженням". Водночас, кожному режимові повинен відповідати свій колір світлового сигналу індикатора.
