Суд, що прийняв рішення про виділ, у своєму рішенні визначає
учасника юридичної особи або вищий орган юридичної особи
(власника), який зобов'язаний скласти та затвердити розподільчий
баланс.
( Частина друга статті 109 в редакції Закону N 3795-VI ( 3795-17 )
від 22.09.2011 )
3. Юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе
субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями юридичної особи, з
якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не
перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу.
Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну
відповідальність за зобов'язаннями, які згідно з розподільчим
балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок
виділу. Якщо юридичних осіб, що утворилися внаслідок виділу, дві
або більше, субсидіарну відповідальність вони несуть спільно з
юридичною особою, з якої був здійснений виділ, солідарно.
( Частина статті 109 в редакції Закону N 3795-VI ( 3795-17 ) від
22.09.2011 )
4. Якщо після виділу неможливо точно встановити обов'язки
особи за окремим зобов'язанням, що існувало у юридичної особи до
виділу, юридична особа, з якої здійснено виділ, та юридичні особи,
що були створені внаслідок виділу, несуть солідарну
відповідальність перед кредитором за таким зобов'язанням.
( Частина статті 109 в редакції Закону N 3795-VI ( 3795-17 ) від
22.09.2011 )
Стаття 110. Ліквідація юридичної особи
1. Юридична особа ліквідується:
1) за рішенням її учасників або органу юридичної особи,
уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у
зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну
особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших
випадках, передбачених установчими документами;
2) за рішенням суду про визнання судом недійсною державної
реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні
порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках,
встановлених законом.
2. Вимога про ліквідацію юридичної особи на підставах,
зазначених у пункті 2 частини першої цієї статті, може бути
пред'явлена до суду органом, що здійснює державну реєстрацію,
учасником юридичної особи, а щодо акціонерних товариств - також
Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. ( Абзац
перший частини другої статті 110 із змінами, внесеними згідно із
Законами N 514-VI ( 514-17 ) від 17.09.2008, N 3610-VI ( 3610-17 )
від 07.07.2011 )
Рішенням суду про ліквідацію юридичної особи на його
учасників або орган, уповноважений установчими документами
приймати рішення про ліквідацію юридичної особи, можуть бути
покладені обов'язки щодо проведення ліквідації юридичної особи.
3. Якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для
задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі
необхідні дії, встановлені законом про відновлення
платоспроможності або визнання банкрутом.
( Частина третя статті 110 в редакції Закону N 3795-VI ( 3795-17 )
від 22.09.2011 )
4. Особливості ліквідації банків встановлюються законом про
банки і банківську діяльність.
Стаття 111. Порядок ліквідації юридичної особи
1. З дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних
осіб та фізичних осіб - підприємців запису про рішення засновників
(учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу
щодо ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор)
зобов'язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення
дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та
письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної
особи в установлені цим Кодексом строки.
Ліквідаційна комісія (ліквідатор) заявляє вимоги та позови
про стягнення заборгованості з боржників юридичної особи.
2. Ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана повідомити
учасників юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про
припинення юридичної особи, про її участь в інших юридичних особах
та/або надати відомості про створені нею господарські товариства,
дочірні підприємства.
3. Під час проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи
до завершення строку пред'явлення вимог кредиторів ліквідаційна
комісія (ліквідатор) закриває рахунки, відкриті у фінансових
установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з
кредиторами під час ліквідації юридичної особи.
4. Ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо
інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також
майна її філій та представництв, дочірніх підприємств,
господарських товариств, а також майна, що підтверджує її
корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає
заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб.
У випадках, установлених законом, ліквідаційна комісія
(ліквідатор) забезпечує проведення незалежної оцінки майна
юридичної особи, що припиняється.
5. Ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо
закриття відокремлених підрозділів юридичної особи (філій,
представництв) та відповідно до законодавства про працю здійснює
звільнення працівників юридичної особи, що припиняється.
6. Ліцензії, документи дозвільного характеру та інші
документи, а також печатки та штампи, які підлягають поверненню
органам державної влади, органам місцевого самоврядування,
повертаються їм ліквідаційною комісією (ліквідатором).
7. Для проведення перевірок та визначення наявності або
відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного
внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування,
страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального
страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне
надання органам державної податкової служби та Пенсійного фонду
України, фондів соціального страхування документів юридичної особи
(її філій, представництв), у тому числі первинних документів,
регістрів бухгалтерського та податкового обліку.
До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна
комісія (ліквідатор) складає та подає органам державної податкової
служби, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування
звітність за останній звітний період.
8. Ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку
для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний
баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що
ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат
їх розгляду.
Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками
юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про
ліквідацію юридичної особи.
9. Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що
ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском
на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншими
коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету,
Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування,
провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього
Кодексу.
У разі недостатності в юридичної особи, що ліквідується,
коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія
(ліквідатор) організовує реалізацію майна юридичної особи.
10. До затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна
комісія (ліквідатор) складає та подає органам державної податкової
служби, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування
звітність за останній звітний період.
11. Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна
комісія (ліквідатор) складає ліквідаційний баланс, забезпечує його
затвердження учасниками юридичної особи, судом або органом, що
прийняв рішення про припинення юридичної особи, та забезпечує
подання органам державної податкової служби.
12. Майно юридичної особи, що залишилося після задоволення
вимог кредиторів (у тому числі за податками, зборами, єдиним
внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та
іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого
бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального
страхування), передається учасникам юридичної особи, якщо інше не
встановлено установчими документами юридичної особи або законом.
13. Документи, що підлягають обов'язковому зберіганню,
передаються в установленому законодавством порядку відповідним
архівним установам.
14. Ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує подання
державному реєстраторові документів, передбачених законом для
проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в
установлений законом строк.
( Стаття 111 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3166-VI
( 3166-17 ) від 17.03.2011; в редакції Закону N 3384-VI
( 3384-17 ) від 19.05.2011 )
Стаття 112. Задоволення вимог кредиторів
1. У разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги
її кредиторів задовольняються у такій черговості:
1) у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування
шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю,
та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом;
2) у другу чергу задовольняються вимоги працівників,
пов'язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за
використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності;
3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів
(обов'язкових платежів);
4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.
Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог,
що належать кожному кредитору цієї черги.
2. Черговість задоволення вимог кредиторів за договорами
страхування визначається законом.
( Статтю 112 доповнено частиною згідно із Законом N 675-VI
( 675-17 ) від 17.12.2008 )
3. У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог
кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом
місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку
відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За
рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок
майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.
( Частина третя статті 112 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 3384-VI ( 3384-17 ) від 19.05.2011 )
4. Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку,
встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення,
задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що
залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених
своєчасно.
5. Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією,
якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про
повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до
суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду
кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через
відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються
погашеними.
Глава 8
ПІДПРИЄМНИЦЬКІ ТОВАРИСТВА
Параграф 1. Господарські товариства
1. Загальні положення
Стаття 113. Поняття та види господарських товариств
1. Господарським товариством є юридична особа, статутний
(складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.
2. Господарські товариства можуть бути створені у формі
повного товариства, командитного товариства, товариства з
обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного
товариства.
Стаття 114. Учасники господарського товариства
1. Учасником господарського товариства може бути фізична або
юридична особа.
Обмеження щодо участі у господарських товариствах може бути
встановлено законом.
2. Господарське товариство, крім повного і командитного
товариств, може бути створене однією особою, яка стає його єдиним
учасником.
Стаття 115. Майно господарського товариства
1. Господарське товариство є власником:
1) майна, переданого йому учасниками товариства у власність
як вклад до статутного (складеного) капіталу;
2) продукції, виробленої товариством у результаті
господарської діяльності;
3) одержаних доходів;
4) іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені
законом.
2. Вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського
товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові
чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не
встановлено законом.
Грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства
здійснюється за згодою учасників товариства, а у випадках,
встановлених законом, вона підлягає незалежній експертній
перевірці.
Стаття 116. Права учасників господарського товариства
1. Учасники господарського товариства мають право у порядку,
встановленому установчим документом товариства та законом: