Величина підвищення визначається залежно від виду ґрунтів, висоти капілярного піднят­тя води і глибини промерзання.

Ґрунтові води в межах основної площадки на нульових місцях і у виїмках повинні бути дреновані і відведені від земляного полотна з таким розрахунком, щоб їхній рівень був нижче межі промерзання-відтавання ґрунту по осі колії.

6.28 При проектуванні земляного полотна в районах, де імовірні зсувні процеси, не­-
обхідно передбачати протидеформаційні заходи.

Укріплення великих зсувних ділянок для зведення на них земляного полотна потрібно узгоджувати з протизсувними заходами, що здійснюються чи розробляються іншими організаціями.

6.29 Для ділянок ліній, що проходять біля підніжжя крутих скельних косогорів, чи розта­-
шованих у скельових виїмках, у разі необхідності мають передбачатися протиобвальні за-­
хисні споруди і пристрої.

Земляне полотно, що зводитиметься в районах кам'яних розсипів і скельних обвалів, слід проектувати, як правило, насипами, у необхідних випадках слід передбачати заходи щодо закріплення обвальних місць.

Для ділянок ліній, де спостерігаються снігові лавини, повинні передбачатися протила­винні заходи і засоби відповідно до п. 8.19.

  1. Відстань від осі крайньої колії до підпірної стіни, а також до підошви укосу виїмки в
    скельних ґрунтах, що слабо вивітрюються (при відсутності значного нахилу шарів масиву у
    бік колії) допускається приймати не менш 4 м із улаштуванням ніш.

  2. Земляне полотно, розташоване в зоні дії селевих потоків, необхідно проектувати в
    комплексі зі спорудами для огороджування та пропускання селів.

У межах ділянок, розташованих у місцях розвитку ярів, слід передбачати відповідні про­тидеформаційні заходи.

6.32 Земляне полотно, що зводитиметься в районах із розвитком карстових процесів, не-­
обхідно проектувати переважно у вигляді насипу в комплексі з протидеформаційними захо-­
дами, у тому числі з такими, які виключають можливість активізації карстових процесів.

С.36 ДБН В. 2.3-19-2008



6.33 Для виїмок, що прорізають масиви глинистих ґрунтів текучої і м'якопластичної кон­систенції, повинні передбачатися заходи щодо забезпечення стійкості укосів і міцності основ­ної площадки земляного полотна (улаштування дренажів, заміна глинистих ґрунтів основи дренуючими, теплова і гідравлічна ізоляція, уположування укосів і їх відповідне укріплення тощо).

7 ВЕРХНЯ БУДОВА КОЛІЇ

Верхня будова колії на перегонах

  1. Потужність верхньої будови головних колій при проектуванні нових залізничних
    ліній і додаткових головних колій слід установлювати за нормами, наведеними в таблиці 13.

  2. Рейки, які укладаються в ланкову колію, повинні бути довжиною 25 м.

При проектуванні залізничних ліній V-VII категорій рішення щодо використання того або іншого типу верхньої будови колії приймається на стадії ТЕО. Якщо ТЕО не розробля­лось, то рішення приймається замовником.

  1. На кривих ділянках колії по внутрішній рейковій нитці необхідно передбачати укла-­
    дання укорочених рейок заводського виготовлення.

  2. Проміжні рейкові скріплення необхідно передбачати:


  • для колії з залізобетонними шпалами - роздільне підкладкове або пружне безпідклад-
    кове, або підкладкове;

  • для колії з дерев'яними шпалами - костильне або роздільне підкладкове, на швидкісних
    і особливо вантажонапружених лініях необхідно застосовувати переважно роздільне
    підкладкове.

Стики рейок у ланковій колії із рейок Р-65 на чотирьох болтах, із рейок Р-50 та у зрівняль­них ланках безстикової колії повинні бути на шести болтах.

  1. При укладанні залізобетонних шпал на лініях з електричною тягою чи обладнаних
    автоблокуванням необхідно застосовувати рейкові скріплення, які забезпечують ізоляцію
    електричних рейкових кіл. На головних і приймально-відправних коліях, як правило, засто­-
    совуються високоміцні ізолюючі стики. Дерев'яні шпали повинні бути просочені антисепти­-
    ками, що не проводять електричного струму.

  2. Ширину баластної призми зверху на прямих одноколійних ділянках слід приймати
    при усіх видах баласту, не менше, м:

  • на швидкісних лініях і лініях І—III категорій - 3,85;

  • на лініях IV, V категорій - 3,65;

  • на лініях VI, VII категорій - 3,45.

ДБН В. 2.3-19-2008 С. 37


На кривих ділянках колії товщину баластної призми необхідно приймати з урахуванням підвищення зовнішньої рейки при збереженні під внутрішньою рейкою баластного шару тов­щиною, установленою для прямих ділянок відповідно до таблиці 13.

С. 38 ДБН В.2.3-19-2008

На кривих ділянках колії радіусом меншим 600 м баластну призму необхідно розширюва­ти із зовнішнього боку на 0,1 м. На двоколійних ділянках ширину баластної призми зверху слід збільшувати на ширину міжколійя. Баластну призму третьої, а також третьої і четвертої колій треба влаштовувати окремо від першої і другої колій, при ширині міжколійя 10000 мм та 8000 мм, із забезпеченням відведення поверхневої води із розширеного міжколійя (відповідно до п. 6.18). При ширині міжколійя 6000 мм і менше баластна призма облашто-вується суцільною.

Крутизна укосів баластної призми для усіх видів баласту повинна бути 1:1,5, для піщаної подушки- 1:2.

7.7 Головні колії при укладанні костильного скріплення необхідно закріплювати від уго­-
ну протиугонами. При проектуванні другої колії слід передбачати перестановку протиугонів
на першій діючій головній колії, виходячи з однобічного руху поїздів. На кривих ділянках
з радіусом меншим 800 м колії необхідно обладнувати рейкозмащувачами. На лініях VI, VII
категорій улаштування рейкозмащувачів необхідно передбачати при відповідному техніко-
економічному обґрунтуванні.

  1. На головних коліях слід виконувати встановлення сигнальних і колійних знаків
    відповідно до вимог чинних документів. Для зазначення меж смуги відводу залізниць, а та­-
    кож для позначення на поверхні землі споруд, які знаходяться під поверхнею земляного по­-
    лотна, необхідно передбачати установлення відповідних знаків.

  2. У проектах нових ліній та додаткових головних колій у разі необхідності передбача-­
    ють відкриття нових або розвиток існуючих кар'єрів і щебеневих заводів для потреб
    будівництва й експлуатації.

Верхня будова колії на станціях

7.10 Головні колії в межах станцій, роз'їздів і обгінних пунктів укладаються рейками типу,
який прийнято для головної колії суміжних перегонів, а на приймально-відправних коліях
укладаються нові рейки Р50 чи старопридатні рейки того ж типу, що і на перегоні.

На сортувальних, витяжних, вантажно-розвантажувальних, деповських і інших станцій­них коліях укладають старопридатні рейки типу не нижче Р50, у горловинах сортувальних гірок, що переробляють 1500 та більше вагонів за добу, - Р65 нові, а на гірках меншої потуж­ності - Р65 старопридатні.

На станційних коліях при відповідному обґрунтуванні допускається укладати зварені рейкові ланки з нових чи старопридатних рейок. У підгіркових парках застосування зварних ланок у межах гальмової зони обов'язкове.

7.11 Рід і кількість шпал головних колій у межах станцій, роз'їздів і обгінних пунктів по­-
винні відповідати нормам, установленим для перегонів (таблиця 13), на приймально-відправ­-
них коліях, сортувальних гірках і в сортувальних парках - нормам залізничної лінії не нижче
VI категорії. На гірках із перероблювальною спроможністю понад 1500 вагонів за добу рід і
кількість шпал приймаються за нормами для ліній III категорії. На інших станційних коліях,
включаючи з'єднувальні внутрішньостанційні, на лініях усіх категорій укладаються нові або
старопридатні залізобетонні шпали з кількістю не менше 1600 шт/км. У межах захрестовин-
них кривих кількість шпал призначається з розрахунку не менше 1840 шт/км, а на головних
коліях - відповідно до вимог таблиці 13.

На приймально-відправних та інших станційних коліях допускається укладати старопри­датні шпали і скріплення.

Умови використання дерев'яних шпал визначені у примітці 4 до таблиці 13.

ДБН В.2.3-19-2008 С. 39

7.12 Вид баласту і його товщину на головних коліях станцій, роз'їздів і обгінних пунктів
слід приймати за нормами, установленими для перегонів. На приймально-відправних та
інших станційних коліях облаштовується одношарова призма з щебеневого баласту, такого
самого як і на перегонах. Допускається застосовувати щебеневий баласт фракції 5-25 мм або
гравійний чи гравійно-піщаний баласт.

Товщина баластного шару під шпалою на станційних (крім головних) коліях прий­мається не менше 30 см на земляному полотні з глинистих ґрунтів, пісків дрібних і пилуватих і не менше 25 см на земляному полотні зі скельних, великоуламкових і пісків, за винятком дрібних і пилуватих. При використанні щебеневого баласту на піщаній подушці товщина ве­рхнього шару повинна бути не менша за 20 см і піщаної подушки - 15 см.

  1. На приймально-відправних коліях у разі застосування стрілочних переводів, що доз­-
    воляють безупинне пропускання поїздів зі швидкостями руху більшими ніж 50 км/год, вер-­
    хня будова колії повинна бути такого самого типу, що і на головних коліях.

  2. Міжколійя шириною до 6,5 м заповнюється баластом того самого типу, що і при ви­-
    користанні для баластування колій. Поверхні баласту між торцями шпал суміжних колій
    надається поперечний ухил відповідно до поперечного ухилу верха земляного полотна
    станційної площадки. При цьому різниця відміток голівок рейок суміжних колій повинна
    бути не більше 0,15 м. При реконструкції, технічному переоснащенні станцій у тих районах,
    де виключена можливість занесення колії снігом або піском, різниці відміток головок рейок
    головних і суміжних із ними колій в обґрунтованих випадках допускається збільшувати до
    0,25 м.

  3. При відстані між осями колій на станціях понад 6,5 м баластний шар суміжних колій
    допускається при відповідному обґрунтуванні проектувати роздільним. У цьому випадку для
    глинистих ґрунтів у земляному полотні передбачається закритий дренаж або міжколійний
    лоток для відведення води з міжколійного простору.

  4. Поверхня баластного шару на станційних коліях повинна бути на 3 см нижче ве-­
    рхньої постелі перевідних брусів і дерев'яних шпал і на одному рівні з верхом середньої части­
    ни залізобетонних шпал. Поверхня земляного полотна має забезпечувати стікання води з

колії.

7.17 Стрілочні переводи повинні мати марки хрестовин не крутіше зазначених у таблиці
14 і відповідати типу рейок, які укладаються. Стрілочні переводи, які укладаються на голов­-
них коліях станцій, роз'їздів і обгінних пунктів, мають забезпечувати пропускання поїздів у
прямому напрямку зі швидкістю не меншою ніж та, яка реалізується на прилеглих перегонах.

На головних коліях станцій, де передбачене пропускання пасажирських поїздів зі швид­костями понад 140 км/год, та до 200 км/год включно, укладаються спеціальні стрілочні пере­води типу Р65 марок 1/18 та 1/11 із гнучкими гостряками і хрестовиною з безперервною поверхнею кочення та стрілочні переводи більш пологих марок. Стрілочні переводи, задіяні в маршрутах приймання та відправлення швидкісних поїздів, обладнуються зовнішніми зами­качами гостряків і рухомих осердь.

Укладання перехресних стрілочних переводів, глухих перетинів і окремих симетричних переводів допускається у складних умовах при відповідному технІко-економічному обгрун­туванні.

С. 40 ДБН В. 2.3-19-2008


7.18 Стрілочні переводи і стрілочні вулиці, включаючи захрестовинні криві, на головних і
приймально-відправних коліях, у передгіркових і підгіркових горловинах разом із коліями на
гірках і на гальмівних позиціях, а також стрілочні переводи, обладнані електричною цен­-
тралізацією, укладаються на щебеневий баласт із забезпеченням водовідводу. При цьому тов­-
щина баластного шару під перевідними брусами і шпалами на стрілочних переводах на
головних коліях встановлюються за нормами таблиці 13 для відповідних категорій, але не ни­-
жче IV, а на інших із зазначених у даному пункті стрілочних переводах і гіркових коліях -
за нормами для IV категорії.

Під перевідними брусами на стрілочних переводах, не перерахованими вище, баластний шар укладається за нормами п. 7.12.

Стрілочні переводи слід укладати на залізобетонних брусах та, як виняток, на дерев'яних антисептованих брусах.

7.19 Між суміжними стрілочними переводами передбачаються прямі вставки довжиною
не менше 12,5 м, у складних умовах - 6,25 м; на головних коліях при швидкостях понад
140 км/год довжина цих вставок складає відповідно 25,0 м і 12,5 м.

При попутному укладанні стрілочних переводів на залізобетонних шпалах довжина пря­мих вставок повинна бути не менше 12,5 м.

7.20 Колії і стрілочні переводи при їх укладанні чи перекладанні закріплюються від угону
за типовими схемами.

Верхня будова колії на мостах і в тунелях

7.21 Конструкція верхньої будови колії на мостах (мостах через водотоки, шляхопрово­-
дах, естакадах, віадуках), у тунелях і галереях установлюється відповідно до ДБН В.2.3-14,
СНиП II-44.

На мостах і в тунелях повинна забезпечуватися можливість механізованого ремонту, а та­кож огляду рейок, скріплень) шпал, плит і інших елементів конструкції колії, а в тунелях - до­датково також можливість утримання і ремонту водовідвідних пристроїв і механізованого прибирання сміття з колії.

7.22 На мостах, у тунелях і галереях залізнична колія укладається з нових рейок того типу,
що використовується на прилеглих дільницях залізничної лінії, термозміцнених, переважно
зварених у рейкові ланки; застосування старопридатних рейок на великих і середніх мостах, а
також у тунелях не допускається.