4.13. Припливне повітря рекомендується подавати у виробничі приміщення з постійним перебуванням людей так, щоб повітря не надходило через зони з більшим забрудненням та не порушувало роботи місцевих відсмоктувачів.
4.14. Припливно-витяжну вентиляцію виробничих приміщень, сполучених між собою, рекомендується влаштовувати таким чином, щоб унеможливлювати надходження шкідливих речовин і неприємних запахів з одних приміщень в інші, де виділення шкідливих речовин відсутнє.
4.15. Видалення повітря рекомендується передбачати безпосередньо від місць виділення шкідливих речовин або зон найбільшого забруднення повітря у приміщеннях.
4.16. Припливно-витяжну і примусову витяжну вентиляцію рекомендується передбачати для приямків глибиною і більше, розташованих у приміщеннях, де виділяються шкідливі гази або пара, що важчі за повітря.
4.17. Джерела виділення вологи рекомендується обладнати місцевими відсмоктувачами для видалення пари і пристосуваннями, що охороняють від бризок та струменів.
4.18. Системи вентиляції, кондиціонування повітря і повітронагрівального опалення рекомендується передбачати окремими для кожної групи приміщень, розташованих у межах одного протипожежного відсіку.
4.19. Аварійну вентиляцію рекомендується влаштовувати у виробничих приміщеннях, де можливе раптове надходження великих кількостей шкідливих або горючих газів, пари.
4.20. Джерела виділення суспендованих твердих частинок рекомендується обладнати пристроями аспірації або герметизувати.
4.21. Електродвигуни і вентилятори, розташовані на покриттях, майданчиках і кронштейнах, рекомендується встановлювати на спеціальних віброізолювальних основах або віброізоляторах. У разі встановлення електродвигунів і вентиляторів на фундаментах рекомендується передбачати спеціальні вібропоглинальні прокладки. Рівні припустимого звукового тиску рекомендується приймати згідно з СНиП ІІ-12-77 Защита от шума (Захист від шуму).
4.22. Вентилятори рекомендується з'єднувати з повітропроводами за допомогою м'яких вставок.
4.23. Вентиляційні установки рекомендується розташовувати у вентиляційних камерах і місцях, доступних для обслуговування.
4.24. У разі влаштування вентиляційних установок на покрівлі, їх рекомендується огородити огорожею висотою не менше , а також забезпечити можливість виходу обслуговуючого персоналу на покрівлю.
4.25. Обладнання систем припливної вентиляції, кондиціювання і повітряного опалення, що обслуговують приміщення категорій А і Б, заборонено розміщувати в приміщеннях разом з обладнанням витяжної вентиляції та припливно-витяжних систем з рециркуляцією повітря.
4.26. Теплопостачання будинків рекомендується здійснювати від теплових мереж, а за їхньої відсутності - від окремо розташованої чи вбудованої котельні. Дозволено передбачати пічне опалювання.
4.27. У приміщеннях, пов'язаних з перебуванням людей, за винятком санітарних вузлів, машинних відділень і технічних служб, рекомендується передбачати приховане прокладання трубопроводів.
4.28. У системах вентилювання дозволено застосовувати трубчасті, пластинчасті і камерні глушники зі звукопоглинаючими матеріалами. Трубчасті глушники рекомендується застосовувати якщо діаметри повітроводів не більше ніж . У разі великих розмірів повітроводів рекомендується застосовувати пластинчасті чи камерні глушники.
4.29. Будинки та споруди, а також зовнішнє освітлення за ступенем забезпечення надійності рекомендується відносити до III категорії.
4.30. У будинках підприємства увідно-розподільне устаткування рекомендується розташовувати у приміщеннях, що запираються, або в місцях, зручних для обслуговування та недоступних для відвідувачів.
4.31. У побутових та службових приміщеннях підприємства рекомендується передбачати приховану електропроводку з ізоляцією згідно з ДСТУ 4499-1:2005 Системи кабельних трубопроводів. Частина 1. Загальні вимоги та методи випробувань (IEC 61084-1:1991, NEO) або ДСТУ 4549-1:2006 Системи кабельних трубопроводів. Частина 1. Загальні вимоги та методи випробувань (IEC 61386-1:1996, МОІ). У технічних приміщеннях дозволено використовувати відкриту електропроводку.
4.32. Будівлі, споруди та відкриті виробничі установки, залежно від призначення, класу вибухонебезпечних і пожежонебезпечних зон, середньорічної тривалості гроз в районі їх розташування і очікуваної кількості уражень блискавкою рекомендується забезпечити блискавкозахистом у відповідності з вимогами ДСТУ Б В.2.5..-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд (IEC 62305:2006, NEQ).
4.33. Усі будинки підприємства рекомендується обладнати радіотрансляцією, сигналізацією - охоронною і пожежною, внутрішнім селекторним зв'язком, за необхідності - системою службового телебачення та додатковими лініями для формування комп'ютерних мереж, та телефонізувати.
4.34. В будинках (приміщеннях) підприємства систем пожежної сигналізації та пожежогасіння рекомендується влаштувати згідно з НАПБ Б.06.004. Контрольно-приймальні прилади систем пожежної сигналізації та пожежогасіння рекомендується розміщувати в приміщенні пожежного посту з цілодобовим чергуванням персоналу відповідно до вимог ДБН В.2.5-13-98* Інженерне обладнання будинків i споруд. Пожежна автоматика будинків i споруд.
4.35. Охоронну сигналізацію в будинках рекомендується передбачати у відповідності до завдання на проектування.
4.36. Для зв'язку з працівниками сміттєсортувальної станції, цехів компостування та анаеробного зброджування за потреби дозволено застосовувати радіотелефонний місцевий зв'язок.
4.37. Під час проектування підприємства обсяг автоматизації рекомендується визначати згідно з технологічною схемою, обраними режимами керування технологією й структурою організації проведення технологічного процесу.
4.38. Під час проектування будинків і споруд підприємства рекомендується дотримуватися вимог пожежної безпеки відповідно до ДБН В.1.1-7-2002 Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва, СНиП 2.09.02-85* Производственные здания (Виробничі будівлі) та інших відповідних нормативних документів.
4.39. Приміщення на території підприємства рекомендується обладнувати первинними засобами пожежогасіння відповідно до вимог НАПБ Б.03.001-2004 Типові норми належності вогнегасників та НАПБ А.01.001-2004 Правила пожежної безпеки в Україні. Розміщення та експлуатацію вогнегасників рекомендується здійснювати відповідно до вимог ГОСТ 12.4.009-83 ССБТ. Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды. Размещение и обслуживание (ССБП. Пожежна техніка для захисту об'єктів. Основні види. Розміщення і обслуговування) та НАПБ Б.01.008-2004 Правила експлуатації вогнегасників.
4.40. Величини протипожежних розривів між будинками і спорудами підприємства встановлюють залежно від їх призначення, категорії за вибухопожежною і пожежною небезпекою та ступенем вогнестійкості будинків відповідно до вимог СНиП ІІ-89-80 Генеральные планы промышленных предприятий (Генеральні плани промислових підприємств), ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень та ДБН Б.2.4-1-94 Планування і забудова сільських поселень.
4.41. У разі розміщення газорозподільних пунктів чи місткостей для зберігання газу рекомендується передбачати протипожежні розриви й інженерні засоби попередження поширення полум’я, як для газосховищ, згідно з вимогами протипожежних норм.
4.42. Протипожежні відсіки будинку (споруди) рекомендується відокремлювати один від одного протипожежними перешкодами відповідно з вимогами ДБН В.1.1-7-2002 Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва.
4.43. Всі шляхи евакуації з будинків підприємства рекомендується обладнувати системою евакуаційного освітлення, влаштування якої здійснть відповідно до вимог ДБН В.2.5-28-2006 Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне та штучне освітлення.
4.44. Усі будинки та споруди підприємства рекомендується обладнувати знаками безпеки відповідно до вимог НАПБ А.01.001-2004 Правила пожежної безпеки в Україні. Знаки безпеки повинні відповідати вимогам ДСТУ ІSО 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір та ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности (ССБП. Кольори сигнальні і знаки безпеки).
V. Рекомендації щодо здійснення оцінки впливу підприємства на навколишнє природне середовище
5.1 Розділ проекту «Оцінка впливу підприємства на навколишнє природне середовище» рекомендується виконувати згідно із вимогами ДБН А.2.2.1-2003 Проектування. Склад і зміст матеріалів оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд.
52 Рекомендований зміст розділу проекту:
5.3 Під час розроблення матеріалів оцінки впливів на природне середовище для підприємства рекомендується керуватися природоохоронним законодавством України, а також законодавством України в сфері поводження з відходами, міжнародними конвенціями та угодами, ратифікованими Україною, чинними державними будівельними, санітарними та протипожежними нормами, а також місцевими екологічними умовами й обмеженнями.
5.4 Заходи щодо захисту атмосферного повітря рекомендується розробляти згідно з вимогами Закону України «Про охорону атмосферного повітря», ДСП 201-97 Державні санітарні норми по охороні атмосферного повітря населених пунктів (від забруднення хімічними та біологічними речовинами), та інших нормативних документів.
5.5 Заходи щодо захисту земель рекомендується передбачати відповідно до вимог Земельного кодексу України, Закону України «Про охорону земель» та інших нормативних документів, які регламентують дотримання норм ГДК забруднюючих речовин у ґрунті.
5.6. Заходи щодо захисту поверхневих і підземних водних об’єктів рекомендується передбачати відповідно до вимог Водного кодексу України, СанПіН 4630-88* Санитарные правила и нормы охраны поверхностных вод от загрязнения (Санітарні правила і норми охорони поверхневих вод від забруднення) та інших чинних нормативних документів з дотримання норм ГДК забруднюючих речовин в водних об’єктах.
5.7. Заходи з інженерної підготовки і захисту території рекомендується розробляти на основі інженерно-будівельної оцінки території згідно з таблицею 9.1. ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень.
