5.1Терміни та визначення
Терміни та визначення в галузі пожежної безпеки слід використовувати згідно з ДСТУ 2272, ДСТУ 2273, ДСТУ ISO 7240-1, ГОСТ 12.1.004.
5.2Фактори пожежної небезпеки
5.2.1 Небезпечними факторами, що діють на живих істот та довкілля у разі виникнення пожежі, згідно з ДСТУ 2272, є:
- токсичні продукти горіння і термічного розкладу,
-знижена концентрація кисню.
7
ДСТУ-Н Б А.3.2.1:2007
5.2.2Згідно з [2.2] у разі виникнення пожежі будівельні об'єкти, вироби, матеріали повинні за-безпечити відповідність вимогам:
5.2.3Повинна бути врахована можливість появи додаткових небезпечних факторів пожежі, щодіють на людей:
Під час будівництва, реконструкції, технічного переоснащення, розширення об'єктів будівництва та їх експлуатації слід дотримуватися правил пожежної безпеки, викладених у НАПБ А.01.001.
5.3. Класифікація будівельних матеріалів
5.3.1Будівельні матеріали згідно з ДБН В.1.1-7 класифікують за такими показниками пожежноїнебезпеки: горючістю, займистістю, поширенням полум'я поверхнею, димоутворювальною здатністюта токсичністю продуктів
Нормування будівельних матеріалів за показниками пожежної небезпеки (горючістю, займистістю, поширенням полум'я поверхнею з димоутворювальною здатністю та токсичністю продуктів горіння) та нормування будівельних конструкцій за вогнестійкістю залежить від функціонального призначення (будинку, приміщення), ступеня вогнестійкості, висоти будинку, категорії за вибухопо-жежною та пожежною небезпекою (будинку, приміщення).
За категоріями з вибухопожежної та пожежної небезпеки класифікують лише будинки та приміщення виробничого і складського призначення відповідно до НАПБ Б.07.005 (ОНТП 24).
5.3.2За горючістю будівельні матеріали поділяють на негорючі (НГ) та горючі (Г).Негорючі будівельні матеріали за іншими показниками пожежної небезпеки не класифікують.Горючі будівельні матеріали поділяють на чотири групи: П (низької горючості); Г2 (помірної
горючості); Г3 (середньої горючості); Г4 (підвищеної горючості).
Горючість будівельних матеріалів з віднесенням їх до відповідної групи визначають за результатами випробувань відповідно до ДСТУ Б В.2.7-19.
5.3.3Горючі будівельні матеріали за займистістю поділяють на три групи: В1 (важкозаймисті);В2 (помірнозаймисті); В3 (легкозаймисті).
Займистість будівельних матеріалів з віднесенням їх до відповідної групи визначають за результатами випробувань відповідно до ДСТУ Б В.1.1-2.
5.3.4Горючі будівельні матеріали за поширенням полум'я поверхнею поділяють на чотири групи:РП1 (не поширюють); РП2 (локально поширюють); РПЗ (помірно поширюють); РП4 (значно поши-рюють).
Групи будівельних матеріалів за поширенням полум'я поверхнею визначають для поверхневих шарів конструкцій покрівель, підлог, у т.ч. килимових покриттів, і встановлюють за результатами випробувань відповідно до ДСТУ Б В.2.7.
8
ДСТУ-Н Б А.3.2.1:2007
5.3.5Горючі будівельні матеріали за димоутворювальною здатністю поділяють на три групи:Д1. (з малою димоутворювальною здатністю); Д2 (з помірною димоутворювальною здатністю);Д3 (з високою димоутворювальною здатністю).
Групи будівельних матеріалів за димоутворювальною здатністю встановлюють залежно від значення коефіцієнта димоутворення, який визначають відповідно до ГОСТ 12.1.044.
5.3.6Горючі будівельні матеріали за токсичністю продуктів горіння поділяють на чотири групи:Т1 (малонебезпечні); Т2 (помірнонебезпечні); Т3 (високонебезпечні); Т4 (надзвичайно небезпечні).
Групи будівельних матеріалів за токсичністю продуктів горіння встановлюють залежно від значення показників токсичності продуктів горіння, які визначають відповідно до ГОСТ 12.1.044.
Показники пожежної небезпеки технологічних матеріалів і речовин (рідин, розчинів, порошків, гранул тощо), що застосовуються в будівництві, визначають відповідно до ГОСТ 12.1.044.
5.4Класифікація будівельних конструкцій
Будівельні конструкції згідно ДБН В.1.1-7 характеризують за вогнестійкістю та здатністю поширювати вогонь.
Основні види граничних станів для конструкцій з вогнестійкості:
За вогнестійкістю будівельні конструкції залежно від нормативних граничних станів та межі вогнестійкості поділяють на класи вогнестійкості. Позначення класу вогнестійкості будівельних конструкцій складається з умовних літерних позначень граничних станів і числа, що відповідає нормованій межі вогнестійкості у хвилинах, з ряду 15, 30, 45, 60, 90, 120, 150, 180, 240, 360.
Здатність будівельних конструкцій поширювати вогонь визначається межею поширення вогню. Будівельні конструкції за межею поширення вогню поділяють на три групи:
М0 (межа поширення вогню дорівнює 0 см);
М1 (М < 25 см - для горизонтальних конструкцій; М < 40 см - для вертикальних і похилих конструкцій);
М2 (М > 25 см - для горизонтальних конструкцій; М > 40 см - для вертикальних і похилих конструкцій).
Значення межі вогнестійкості будівельних конструкцій та будівельних виробів, до яких встановлені вимоги до межі вогнестійкості у нормативних документах, визначають шляхом випробувань за ДСТУ Б В.1.1-4, за стандартами на методи випробувань на вогнестійкість будівельних конструкцій конкретних видів з метою визначення відповідності фактичних меж вогнестійкості конструкцій нормованим межам вогнестійкості, встановленим ДЬН В.1.1-7.
5.5Показники пожежовибухонебезпечності речовин і матеріалів
5.5.1 При визначенні пожежовибухонебезпечності речовин і матеріалів згідно з ГОСТ 12.1.044 їх поділяють на:
гази - речовини, тиск насиченої пари яких при температурі 25 °С і тиску 101,3 кПа більше ніж 101,ЗкПа;
рідини- речовини, тиск насиченої пари яких при температурі 25 °С і тиску 101,3 кПа менше ніж 101,3 кПа. До рідини відносять також тверді речовини, у яких температура плавлення і падіння крапель менше ніж 50 °С;
тверді речовини і матеріали - індивідуальні речовини і їх суміші з температурою плавлення більше 50 °С, а також речовини, що не мають температури плавлення (наприклад, деревина тощо);
пил- дисперговані тверді речовини і матеріали з розміром часток менше 850 мкм.
9
ДСТУ-Н Б А.3.2.1:2007
Таблиця 1 Номенклатура показників для визначення пожежовибухонебезпечності речовини і матеріалу
Показник згідно з ГОСТ 12.1.044 |
Агрегатний стан речовини, матеріалу |
|||
|
газ |
рідина |
твердий |
пил |
Група горючості |
+ |
+ |
+ |
+ |
Температура спалаху |
- |
+ |
- |
- |
Температура займання |
- |
+ |
+ |
+ |
Температура самозаймання |
+ |
+ |
+ |
+ |
Концентраційна межа розповсюдження полум'я (займання) |
+ |
+ |
- |
+ |
Температурна межа розповсюдження полум'я (займання) |
- |
+ |
- |
- |
Температура тління |
- |
- |
+ |
+ |
Умови теплового самозаймання |
- |
- |
+ |
+ |
Мінімальна енергія запалення |
+ |
+ |
- |
+ |
Кисневий індекс |
- |
- |
+ |
- |
Здатність вибухати і горіти при взаємодії з водою, киснем повітря та іншими речовинами |
+ |
+ |
+ |
+ |
Нормальна швидкість розповсюдження полум'я |
+ |
+ |
- |
- |
Швидкість вигоряння |
- |
+ |
- |
- |
Коефіцієнт димоутворення |
- |
- |
+ |
- |
Індекс розповсюдження полум'я |
- |
- |
+ |
- |
Показник токсичності горіння полімерних матеріалів |
- |
- |
+ |
- |
Мінімальний вибухонебезпечний вміст кисню |
+ |
+ |
- |
+ |
Мінімальна флегматизуюча концентрація флегматизатора |
+ |
+ |
- |
- |
Максимальний тиск вибуху |
+ |
+ |
- |
+ |
Швидкість збільшення тиску вибуху |
+ |
+ |
- |
+ |
Концентраційна границя дифузійного горіння газових сумішей у повітрі |
+ |
+ |
- |
- |
Примітка 1. Знак "+" зазначає застосування, знак "-" не застосування показника. Примітка 2. Крім вказаних у таблиці 1, можуть бути використані інші показники, які більш детально характеризують пожежовибухонебезпечність речовин і матеріалів. |
6 ФАКТОРИ НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ НА ЛЮДИНУ ВИРОБНИЧОГО І НЕВИРОБНИЧОГО СЕРЕДОВИЩА
6.1 Якість повітря
Якість повітря у першу чергу залежить від наявності, рівня небезпечності і кількості шкідливих речовин.
Шкідливі речовини можуть потрапляти до організму людини інгаляційними та іншими шляхами надходження (пероральний, шкірно-резорбтивний).
10
ДСТУ-Н Б А.3.2.1:2007
6.1. 1 Класифікація шкідливих речовин за рівнем небезпечності
За ступенем впливу на організм людини шкідливі речовини згідно з ГОСТ 12.1.007 підрозділяють на чотири класи небезпечності:
1-й - речовини надзвичайно небезпечні;
2-й - речовини високонебезпечні;
3-й - речовини помірнонебезпечні;
4-й - речовини малонебезпечні.
Клас небезпечності шкідливих речовин встановлюють залежно від норм і показників, зазначених у таблиці 2 згідно з ГОСТ 12.1.007.
Токсикологічні характеристики шкідливих речовин необхідно наводити в стандартах або технічних умовах на сировину, матеріали і вироби.
Таблиця 2
Найменування показника |
Норма для класу небезпечності |
|||
|
1-го |
2-го |
3-го |
4-го |
Гранично допустима концентрація (ГДК) шкідливих речовин у повітрі робочої зони, мг/м3 |
менше 0,1 |
0,1-1,0 |
1,1-10,0 |
більше 10,0 |
Середня смертельна доза при введенні в шлунок, мг/кг |
менше 15 |
15-150 |
151-5000 |
більше 5000 |
Середня смертельна доза при нанесенні на шкіру, мг/кг |
менше 100 |
100-500 |
501-2500 |
більше 2500 |
Середня смертельна концентрація у повітрі, мг/м3 |
менше 500 |
500-5000 |
5001-50000 |
більше 50000 |
6.1.2 Вимоги щодо вмісту шкідливих речовин у повітрі
Вміст шкідливих речовин у повітрі промислових і цивільних приміщень не повинен згідно з СН 4617 перебільшувати гранично допустимих концентрацій (ГДК п.рз) - максимально разових робочої зони (ГДК мр.рз) і середньозмінних робочої зони (ГДК сз.рз).