Заходи захисту колій та технологічного комплексу залізниць
8.4Для захисту колії і споруд від снігових заметів та шкідливого впливу інших не-сприятливих природних явищ уздовж залізниць, як правило, створюються захисні лісові на-садження. У випадках, коли створити захисні насадження неможливо або коли одними лісо-насадженнями не можна забезпечити надійний захист, у якості основного або додатковогозасобу повинні передбачатися інші інженерні заходи. Вибір типу захисних заходів у кожномуконкретному випадку необхідно проводити на основі порівняння техніко-економічних і еко-логічних показників різних варіантів захисних споруд із урахуванням забезпечення безпекируху і поліпшення умов праці в період експлуатації залізниць.
Застосування переносних дерев'яних щитів допускається тільки як тимчасовий захід на період запровадження в дію постійних засобів захисту та на ділянках, де наявні умови не дозволяють вирощувати лісонасадження або ставити постійні загорожі.
До об'єктів, що заносяться снігом і підлягають снігозахисту, слід відносити: станційні території, виїмки будь-якої глибини, нульові місця, насипи, висота яких над рівнем розрахункової товщини снігового покриву не задовольняє вимогам пункту 5.8, а також відкриті площадки тягових і електричних підстанцій.
8.7Постійні пристрої для затримування снігу на ділянках колії, що заносяться снігом,не треба передбачати:
8.8На ділянках колії, що заносяться снігом, і навколо станцій (контурний захист), які пе-ретинають земельні ділянки, зайняті багаторічними плодовими насадженнями і виноградни-ками, захист від сніжних заметів слід передбачати:
ДБН В.2.3-19-2008 С.43
8.9Снігозахисні лісонасадження на перегонах і навколо станцій необхідно проектуватина затримку максимального розрахункового річного обсягу снігопринесення з імовірністюперевищення: на зрошуваних або осушених землях, ріллі, земельних ділянках, зайнятих бага-торічними плодовими насадженнями і виноградниками - 1:10 (10%), а на інших землях - 1:15(7%).
Захист за допомогою постійних огорож необхідно проектувати на затримку максимального розрахункового річного обсягу імовірністю перевищення: на лініях швидкісних і I-V категорій - 1:15 (7 %), у місцевостях малонаселених районів, що сильно заносяться, - 1:20 (5 %), на лініях VI, VII категорій - 1:10 (10 %).
Розрахунковий річний обсяг снігопринесення, підбір лісових порід, конструкції лісосмуг, насаджень і економічна ефективність капітальних вкладень установлюється відповідно до інструкцій та методичних вказівок Державної адміністрації залізничного транспорту України.
8.10Ширина смуги відведення під улаштування снігозахисних лісонасаджень уздовжділянок колії і навколо станцій, що заносяться снігом, розраховується за формулою
Для основних видів ґрунтів розрахункову висоту сніговідкладення усередині насадження необхідно встановлювати в таких розмірах, м:
У хуртовинних районах ширину вітропослаблюючих лісонасаджень, конструкції лісосмуг і склад насаджень у цілому проектуються за зразком снігозатримувальних. У районах, де хуртовини не спостерігаються, ширину таких лісосмуг допускається приймати 12-15 м.
8.13Для захисту колії і споруд від впливу ярів, що розвиваються, зсувів, осипів, селів іводяних потоків слід проводити укріплення ґрунту лісонасадженнями, які, за необхідності,застосовуються в комплексі з іншими інженерними спорудами, що передбачаються при про-ектуванні земляного полотна.
Насадження для укріплення ґрунту проектуються не тільки на території, підданій деформації ґрунтів, але і на потенційно небезпечних місцях, що можуть згодом загрожувати безпеці і безперебійності руху поїздів, а також на ділянках зародження і формування стоку, який зумовлює процес розвитку деформації.
С. 44 ДБН В.2.3-19-2008
8.14Відстань від осі крайньої колії, розташованої на насипу і нульових місцях, до лісона-саджень приймається 30 м при перпендикулярних напрямках хуртовинних вітрів і 20 м прикосих напрямках. При огородженні виїмок лісонасадження розміщуються на відстані 15 м і20 м від бровки виїмки відповідно при косих і перпендикулярних напрямках хуртовиннихвітрів від колії. На лініях І і II категорій лісонасадження розміщуються з урахуванням можли-вості будівництва додаткової головної колії.
Снігозахисні огорожі при напрямку хуртовинних вітрів до осі колії від 30° до 90° установлюються паралельно колії на відстані, рівній 15-17-кратній висоті огорожі від бровки укосу виїмки, а при розташуванні колії на насипах і нульових місцях - від осі крайньої колії. У випадках, коли напрямок хуртовинних вітрів до осі колії менше 30° огорожі встановлюються уступами. Якщо об'єм принесеного снігу перевищує 400 м3 на пог. м колії, у разі відсутності лісонасаджень улаштовують другий ряд огорожі на відстані від першого, рівній 22 -25-кратній висоті огорожі. Смуга відводу для кожної огорожі встановлюється шириною 4 м.
В усіх випадках снігозатримувальні і інші огородження необхідно проектувати з розрахунку відкладення хуртовинного снігу поза водовідвідними і нагірними канавами і не ближче 15 м від осі крайньої колії, розташованої на насипу і на нульових місцях.
а)лавинозахисні (галереї, дамби, лавиноуловлювачі, клини й інші направляючі і гальму-ючі лавинний потік споруди);
б)лавинопопереджувальні засоби (пристрої на гребенях для сніговидування, траншеї, за-будови навітряних і підвітряних схилів огорожами, створення лісових насаджень на схилахпід захистом траншей і огорож).
Лавинозахисні пристрої, що сприймають удар лавини, розраховуються на навантаження, які відповідають дальності її викиду, визначеного з імовірністю перевищення 1:100 (1 %) для ліній швидкісних, Ι÷ΙΙΙ категорій та 1:50 (2 %) для ліній більш низьких категорій. Лавинозахисні відбійні дамби застосовуються тільки у сполученні з лавиноуловлювачами і гальмуючими пристроями.
Елементи забудови схилів розраховуються на тиск снігового шару, висота якого визначається з імовірністю перевищення 1:50 (2 %) для ліній швидкісних, категорій І ÷Ш та 1:25 (4 %) для IV÷VII категорій. Забудову схилів слід вести тільки зверху вниз.
8.17У місцях можливого виходу на залізничну колію худоби і великих диких тварин не-обхідно передбачати спеціальні огорожі або інші заходи.
Захисні лісонасадження
У зонах степу та лісостепу на ділянках, що заносяться снігом, створюються захисні лісові насадження. їх висаджують на відстані не менше 20 м від осі крайньої колії, але не ближче 5 м від брівки виїмки в місці найбільшої її глибини. За наявності нагірних канав 5 м вимірюються від їх зовнішньої брівки.
ДБН В.2.3-19-2008 С. 45
Головними породами для лісосмуг залізниць України можуть слугувати: дуб, сосна, модрина, ясен, ялина, горіх чорний, айлант, акація біла, тополя, вільха тощо.
Захисні лісонасадження вздовж залізниць прирівнюються за своїм значенням до лісів І групи.
Ширина лісосмуг визначається при проектуванні залізничних ліній або впровадженні заходів із посилення захисту існуючих залізниць і погоджується зі службою колій при залізниці.
Захисні лісонасадження можуть бути одно- та багатосмугові. їхні характеристики та розміщення відносно колійного розвитку залежать від грунтово-кліматичних умов та обсягу снігу, який заноситься за зиму. Приблизна характеристика захисних лісонасаджень наведена у таблиці 15.
8.20 Для догляду та утримання захисних лісонасаджень утворюються дистанції захисних лісонасаджень.
Постійні снігозахисні огорожі перебувають під наглядом дистанцій колії.
9 МОСТОВІ СПОРУДИ І ТРУБИ
При цьому повинно також забезпечуватися безпечне пропускання високих вод, льодоходу, плаваючих предметів, а у разі необхідності - безперешкодний рух під спорудою сухопутного транспорту.
Мости через водні шляхи повинні задовольняти вимогам судноплавства.
9.3Проектування мостів і труб при будівництві додаткових головних колій необхідно вес-ти з урахуванням конструктивних рішень і досвіду експлуатації споруд на діючих коліях.
С. 46 ДБН В.2.3-19-2008
При проектуванні реконструкції мостів враховуються фізичний стан і особливості існуючих конструкцій, їх вантажопідйомність, а також тривалість і режим використання споруд після реконструкції. Слід передбачати усунення наявних дефектів у конструкціях, ліквідацію негабаритності, а також заходи щодо поліпшення пропускання води.
9.4На кожному перетинанні водотоку залізницею повинна бути, як правило, одна водо-пропускна споруда. Улаштування додаткових водопропускних споруд на заплаві повиннобути обґрунтовано.
Пропускання вод декількох водотоків через одну споруду повинне бути технічно обґрунтоване, а при наявності селевого стоку, лесоподібних ґрунтів і можливості появи полою -не допускається.
9.5Мости з улаштуванням колії на баласті, а також труби під насипами дозволяється роз-ташовувати на ділянках залізниць із будь-яким планом і профілем, прийнятим для лінії.
Мости з безбаластною проїзною частиною (у тому числі з їздою по залізобетонних плитах) слід розташовувати на прямих ділянках колії і на ухилах не крутіше 4 %о. Розташування таких мостів на ухилах крутіше 4 %о допускається тільки при техніко-економічному обґрунтуванні.
9.6Відмітка бровки насипу над трубами визначається з урахуванням товщини засипки(від верху ланки або плити перекриття труби до підошви рейки), прийнятої, як правило, неменше:
Над склепінням аркових мостів влаштовується засипка з дренуючого ґрунту товщиною
0,7 м.
Примітка. Товщину шару ґрунту над залізобетонними трубами і пішохідними тунелями, розташованими в межах станцій, допускається приймати не менше 0,5 м.
9.7Для регулювання напрямку потоку і попередження розмивів і підмивів на мостовихпереходах передбачаються регуляційні (струмененапрямні) і берегоукріплювальні споруди.
Струмененапрямні дамби улаштовуються у тих випадках, коли заплавні витрати води становлять не менше 15 % розрахункових витрат або коли середні розрахункові швидкості води під мостом до розмиву перевищують 1,0 м/с.