Ж.34 Польові дослідження ґрунтів необхідно проводити при вивченні масивів ґрунтів із метою розчленування геологічного розрізу, окреслення лінз і прошарків слабких ґрунтів; визначення фізичних, деформаційних і міцнісних властивостей ґрунтів в умовах природного залягання; оцінки просторової мінливості властивостей ґрунтів; оцінки можливості занурення паль у ґрунти і несучої здатності паль; проведення стаціонарних спостережень за зміною в часі фізико-механічних властивостей намивних і насипних ґрунтів та визначення динамічної стійкості водонасичених ґрунтів.
Ж.35 Вибір методів польових досліджень ґрунтів необхідно здійснювати залежно від виду досліджуваних ґрунтів і мети досліджень із урахуванням стадії проектування, ступеня вивченості й складності інженерно-геологічних умов. Польові дослідження необхідно поєднувати з іншими способами визначення властивостей ґрунтів (лабораторними, геофізичними) з метою виявлення взаємозв'язку між однойменними (або іншими) характеристиками, обумовленими різними методами, і встановлення достовірності їх значень. При проектуванні фундаментів у ґрунтах, що не мають особливих властивостей, перевагу слід віддавати характеристикам, отриманим методами польових досліджень.
Ж.36 Визначення деформаційних характеристик ґрунтів необхідно здійснювати випробуваннями статичними навантаженнями штампами і (або) пресіометрами, а міцнісних характеристик - зрізом неушкоджених зразків ґрунтів та (або) обертальним (поступальним) зрізом.
Випробування ґрунтів статичними навантаженнями штампами площею 2500 см2 і 5000 см2 слід здійснювати в шурфах (дудках) на запроектованій глибині закладення фундаментів і нижче неї, а в межах товщі ґрунтів основ будинків і споруд, що деформується, - штампами площею 600 см2 у свердловинах або гвинтовій лопаті в масиві ґрунтів.
Ж.37 Випробування ґрунтів штампами передбачаються для коригування значень модуля деформації ґрунтів, визначених у лабораторних умовах, при їх використанні для розрахунків основ висотних будинків. При визначенні деформаційних характеристик ґрунтів при їх коригуванні як еталонний метод необхідно приймати випробування штампом площею 2500 см2 - 5000 см2, а при більших глибинах та у зволожених ґрунтах - штампами площею 600 см2 у свердловинах.
Ж.38 Необхідно виконати не менше трьох польових випробувань ґрунту, який передбачається використовувати як основу паль, для визначення його міцнісних та деформаційних характеристик. Обладнання для проведення польових випробувань вибирається в залежності від інженерно-геологічних умов майданчика та глибини залягання ґрунту, що випробовується.
Ж.39 Випробування ґрунтів палями статичними й динамічними навантаженнями повинні проводитися в період виконання проектно-вишукувальних робіт. Кількість випробувань ґрунтів палями одного типу в межах висотного будинку статичними навантаженнями - не менше двох, динамічними - не менше шести. Перевагу слід віддавати статичним випробуванням.
Інженерно-гідрогеологічні та гідрологічні вишукування
Ж.40 Гідрогеологічні вишукування виконуються, якщо фундамент і підземна частина висотного будинку попадають в існуючі горизонти підземних вод або знаходяться в інженерно-геологічних розрізах, у яких можуть формуватися підземні води, можливі забруднення або виснаження водоносних горизонтів при експлуатації об'єкта, де прогнозується процес підтоплення або можливого впливу підземних вод на зміну властивостей ґрунтів або інтенсивність розвитку різних геологічних і інженерно-геологічних процесів (карст, суфозії, зсуви, випучування тощо).
Ж.41 Дослідно-фільтраційні роботи повинні виконуватися з метою одержання гідрогеологічних параметрів і характеристик для проектування дренажів, водопонижувальних систем, протифільтраційних завіс, визначення притоку води в будівельні котловани, колектори, тунелі, штольні, галереї фільтраційних витоків із водоймищ і накопичувачів, а також для складання прогнозу зміни гідрогеологічних умов.
Ж.42 При проектуванні висотних будинків у складних гідрогеологічних умовах слід виконувати спеціальні гідрогеологічні роботи та дослідження із залученням наукових і спеціалізованих організацій, у тому числі для фізичного або чисельного моделювання планової фільтрації, проведення дослідно-експлуатаційної відкачки для встановлення закономірностей зміни рівня й хімічного складу підземних вод, дослідно-виробничого водопониження для обґрунтування розроблення проекту водопониження (постійного або тимчасового); спорудження і випробування дослідної ділянки дренажу, вивчення процесів соле - і вологопереносу в зоні аерації, сезонного промерзання і випучування ґрунтів, вивчення водного й сольового балансів підземних вод, гідравлічного взаємозв'язку підземних вод між окремими водоносними горизонтами й поверхневими водами тощо.
Ж.43 Стаціонарні спостереження необхідно виконувати для вивчення динаміки розвитку небезпечних геологічних процесів (карст, зсуви, обвали, селі, кам'яні глетчери, геодинамічні і криогенні процеси, вивітрювання порід тощо), розвитку підтоплення, деформації підроблених територій, осідань висотного будинку та прилеглої території, у тому числі внаслідок сейсмічної активності, змін стану й властивостей ґрунтів, рівневого, температурного й гідрохімічного режимів підземних вод, глибини сезонного промерзання ґрунтів, стану споруд інженерного захисту тощо.
Ж.44 Стаціонарні спостереження необхідно робити, як правило, у складних інженерно-геологічних умовах, починаючи їх при вишукуваннях для передпроектної документації або проекту й продовжуючи при наступних вишукуваннях, а за необхідності (якщо можливий розвиток небезпечних геологічних й інженерно-геологічних процесів) - у процесі будівництва й експлуатації висотних будинків.
Ж.45 При стаціонарних спостереженнях необхідно забезпечувати одержання кількісних характеристик зміни компонентів геологічного середовища в часі й у просторі, які повинні бути достатніми для оцінки і прогнозу можливих змін інженерно-геологічних і гідрогеологічних умов площадки будівництва і прилеглої території, вибору проектних рішень й обґрунтування захисних заходів для існуючих будинків і споруд.
Ж.46 Склад спостережень (види, розміщення пунктів спостережної мережі), обсяги робіт (кількість пунктів, періодичність і тривалість спостережень), методи проведення стаціонарних спостережень (візуальні та інструментальні), точність вимірів необхідно обґрунтовувати в програмі вишукувань залежно від природних і техногенних умов, розміру досліджуваної території.
За наявності спостережної мережі, створеної на попередніх етапах вишукувань, необхідно використати цю мережу та, за необхідності, здійснювати її розвиток (скорочення), уточнювати частоту (періодичність) спостережень, точність вимірів й інші параметри відповідно до результатів вимірів, отриманих у процесі функціонування мережі.
Тривалість спостережень повинна бути не менше одного гідрологічного року або сезону прояву процесу, а частота (періодичність) спостережень повинна забезпечувати реєстрацію екстремальних (максимальних і мінімальних) значень зміни компонентів геологічного середовища за період спостережень.
Ж.47 Лабораторні дослідження ґрунтів необхідно виконувати з метою визначення їх складу, стану, фізичних, механічних, хімічних властивостей для виділення класів, груп, підгруп, типів, видів і різновидів, визначення їх нормативних і розрахункових характеристик, виявлення ступеня однорідності (витриманості) ґрунтів за площею й глибиною, виділення інженерно-геологічних елементів, прогнозу зміни стану й властивостей ґрунтів у процесі будівництва й експлуатації об'єктів.
Ж.48 Вибір виду й складу лабораторних досліджень характеристик ґрунтів необхідно робити з урахуванням виду ґрунту, етапу вишукувань (стадії проектування), умов роботи ґрунту при взаємодії зі спорудами, а також прогнозованих змін інженерно-геологічних умов території в результаті її освоєння.
Ж.49 Лабораторні дослідження з визначення хімічного складу підземних і поверхневих вод, а також водних витяжок із глинистих ґрунтів необхідно виконувати з метою визначення їх агресивності до бетону й сталевих конструкцій, корозійної активності до свинцевої й алюмінієвої оболонок кабелів, оцінки впливу підземних вод на розвиток геологічних та інженерно-геологічних процесів (карст, хімічні суфозії тощо) і виявлення ореолу забруднення підземних вод і джерел забруднення. Необхідно передбачати виконання повного або спеціального хімічного аналізу води для одержання більш повної гідрохімічної характеристики водоносного горизонту, оцінки характеру й ступеня забруднення води.
Ж.50 При інженерно-геологічних вишукуваннях необхідно досліджувати ґрунти основ фундаментів існуючих будинків і споруд на території, яка прилягає до площадки висотного будинку, що проектується. При цьому слід прогнозувати зміни інженерно-геологічних умов за період будівництва й експлуатації висотних будинків, включаючи зміни рельєфу, геологічної будови, гідрогеологічних умов, складу, стану й властивостей ґрунтів, активності інженерно-геологічних процесів.
Ж.51 Загальну оцінку інженерно-геологічних і гідрогеологічних умов площадки будівництва й попередній вибір типу фундаментів необхідно виконувати за результатами їх аналізу на стадії вишукувань для передпроектної документації. На цій же стадії необхідно проводити аналіз можливого прояву небезпечних геологічних, інженерно-геологічних і гідрогеологічних процесів (карстово-суфозійних, зсувних тощо) для оцінки можливості здійснювати будівництво висотного будинку на даній ділянці. У завданні на проектування необхідно передбачити детальні інженерно-геологічні вишукування, які повинні проводитися на стадіях "Проект" і "Робоча документація".
Інженерно-гідрометеорологічні вишукування
Ж.52 Інженерно-гідрометеорологічні вишукування повинні забезпечувати комплексне вивчення гідрометеорологічних умов ділянки будівництва і прогноз можливих змін цих умов у результаті взаємодії із висотним будинком, що проектується, з метою одержання необхідних і достатніх даних для прийняття обґрунтованих проектних рішень.
Ж.53 Матеріали інженерно-гідрометеорологічних вишукувань повинні забезпечувати вирішення наступних завдань на відповідних стадіях проектування: розроблення генерального плану території; вибір місця розміщення ділянки будівництва і її інженерний захист від несприятливих гідрометеорологічних впливів; вибір конструкцій будинку, визначення їх основних параметрів та організацію будівництва; оцінку умов експлуатації будинку; оцінку негативного впливу об'єкта будівництва на навколишнє водне й повітряне середовища й розробку природоохоронних заходів.
Ж.54 При мікрокліматичному обстеженні території, що прилягає до площадки будівництва, у більшості випадків виконуються наступні роботи: визначення місць скупчень холодного повітря; визначення ступеня опромінення прямою сонячною радіацією окремих ділянок; встановлення закономірностей у розподілі опадів, температури повітря й снігового покриву залежно від рельєфу, вітрових та інших умов; визначення повторюваності атмосферних явищ по мікрокліматичних зонах; фіксацію повітряно-гігієнічних особливостей (газового складу, складу аерозолів, запилення повітря тощо).
Ж.55 Для оцінки розташування промислових і сельбищних зон і їх впливу на висотний будинок, що проектується, необхідно використовувати дані про метеорологічні фактори, що впливають на процеси перерозподілу промислових забруднень у шарі повітря біля поверхні землі, у тому числі відомості про переважний напрямок вітру в теплий період; повторюваність швидкості вітру менше заданої величини; повторюваність висоти розташування й потужності інверсій; туманів, рідких опадів тощо.
Інженерно-екологічні вишукування
Ж.56 Інженерно-екологічні вишукування виконуються для оцінки існуючого стану і прогнозу можливих змін навколишнього природного середовища під впливом антропогенного навантаження при будівництві висотних будинків із метою запобігання, мінімізації або ліквідації шкідливих і небажаних екологічних і пов'язаних з ними соціальних, економічних та інших наслідків і забезпечення нормальних умов життя населення.
Ж.57 Програма інженерно-екологічних вишукувань, як правило, повинна містити коротку природно-господарську характеристику району розміщення висотного будинку, у тому числі відомості про існуючі і прогнозовані джерела впливу (якісні та кількісні характеристики); дані про екологічну вивченість району вишукувань; відомості про зони особливої чутливості території до передбачуваних впливів і наявності екологічно небезпечних об'єктів, що особливо охороняються; обґрунтування передбачуваних меж зони впливу (особливо по екологічно небезпечних об'єктах) і, відповідно, меж території вишукувань; обґрунтування складу й обсягів дослідницьких робіт і необхідності організації екологічного моніторингу; вказівки до методик виконання окремих видів робіт, пропонованих методів прогнозу й моделювання. Склад і зміст розділів програми, а також детальність їх пророблення можуть змінюватися залежно від місцевих умов і стадії проектно-дослідницьких робіт.
Ж.58 До складу інженерно-екологічних вишукувань входять збір, обробка, аналіз опублікованих і архівних матеріалів, даних про стан природного середовища, пошук об'єктів-аналогів, що функціонують у подіб-
них природних умовах; екологічне дешифрування аерокосмічних матеріалів із використанням різних видів зйомок (чорно-білої, багатозональної, радіолокаційної, теплової тощо); маршрутні спостереження з покомпонентним описом природного середовища й ландшафтів у цілому, стану наземних і водних екосистем, джерел й ознак забруднення; проходка гірничих виробок для одержання екологічної інформації; еколого-гідрогеологічні дослідження; ґрунтові дослідження; геоекологічні випробування й оцінка забруднення атмосферного повітря, ґрунтів, поверхневих і підземних вод; лабораторні хіміко-аналітичні дослідження; дослідження й оцінка радіаційної обстановки; газогеохімічні дослідження; дослідження й оцінка фізичних впливів; вивчення рослинного й тваринного світу; соціально-економічні дослідження; санітарно-епідеміологічні і медико-біологічні дослідження; стаціонарні спостереження (екологічний моніторинг).
