11.3.14 Деформації фундаментів існуючого об'єкта при впливі нового будівництва повинні задовольняти вимоги:
s + sd ≤ su,c,(11.1)
sc = s + sd ,(11.2)
де s – величина деформації фундаментів існуючого об'єкта, що виникла до початку дії впливів від нового будівництва;
sd – додаткова (приріст) деформація фундаментів, викликана впливом нового будівництва;
sc – повна деформація фундаментів існуючої будівлі (споруди) з урахуванням впливу нового будівництва та збільшення вертикальних напружень, викликаних сусіднім будівництвом.
Повна деформація в загальному випадку характеризується згідно з 7.6.4;
su,c – граничне значення повної деформації фундаментів.
Значення деформацій фундаментів s, su,c, sd, su визначають згідно з 7.6, 8.3 та урахуванням характеристик стану об'єктів і грунтів на період нового будівництва.
11.3.15 Граничне значення повної деформації фундаментів su,c слід визначати як
su,c = γc su(11.3)
де su – граничне значення деформації для нового будівництва;
γc – коефіцієнт умов роботи, що призначають у залежності від стану будівлі згідно з визначенням нормативних документів з питань обстежень і приймають 1,0 - для І і II стану, 0,8 - для III стану.
11.3.16 Розрахунок фундаментів за деформаціями основи існуючих об'єктів при підвищенні рівня підземних вод, викликаного новим будівництвом, слід виконувати згідно з підрозділами 7.6, 10.5.
Розрахунок деформацій слід проводити з урахуванням:
11.3.17 Деформації фундаментів існуючих об'єктів при тимчасовому чи постійному (дренаж) водозниженні поблизу них слід визначати від впливу виникаючих додаткових ефективних напружень у ґрунтах основи, викликаних зняттям зважувальної дії води.
11.3.18 Розрахунок осідань і горизонтальних зрушень існуючих фундаментів, викликаних деформаціями огороджувальних конструкцій при влаштуванні поблизу будинків підкріплених котлованів, для перевірки необхідності вжиття захисних заходів допускається проводити без урахування жорсткості елементів об'єкта.
Для визначення переміщень фундаментів існуючих об'єктів, що попадають у зону впливу, необхідно виконати розрахунок огороджувальних конструкцій згідно з розділом 6 і побудувати епюру їх горизонтальних переміщень.
У випадку, якщо існуючий фундамент попадає в призму активного тиску ґрунту, слід вважати, що його переміщення безпосередньо залежать від величин горизонтальних зсувів огороджуваль-ної конструкції.
11.3.19 Допустимість застосування забивних паль чи шпунтових огороджень поблизу існуючих об'єктів повинна бути встановлена згідно з підрозділом 11.1.
11.3.20 При проектуванні нового об'єкта впритул до існуючого мінімальну відстань між краями нового й існуючого фундаменту встановлюють при проектуванні в залежності від способу розробки ґрунту і глибини котловану, конструкції фундаментів і розділяючої стінки.
Якщо проектом нового об'єкта не передбачене обпирання його конструкцій на конструкції існуючого об'єкта, слід влаштовувати осадочний шов між новим об'єктом і існуючим.
11.3.21 За необхідності використання захисних заходів щодо зниження величин додаткових деформацій фундаментів існуючих об'єктів, викликаних новим будівництвом, ефективність цих заходів повинна оцінюватись шляхом розрахунків на основі математичного моделювання ситуаційного розташування об'єктів на ділянці будівництва.
11.3.22 У випадку влаштування тимчасового анкерного кріплення огородження котловану споруджуваного об'єкта слід ураховувати можливість його впливу на деформації фундаментів поруч розташованих існуючих об'єктів за рахунок: технології виконання бурових робіт, додаткових зусиль, переданих на основу при натягу анкерів, а також за рахунок повзучості коренів анкерів у процесі екскавації котловану.
Величини додаткових деформацій фундаментів існуючих об'єктів при розташуванні коренів анкерів у межах стисливої товщі їх основи, а також у випадку можливості передачі на фундаменти додаткових горизонтальних складових навантажень повинні оцінюватись розрахунками з використанням методів математичного моделювання.
11.3.23 Конструкції, розміри і взаємне розміщення фундаментів нових об'єктів, призначених для зведення поблизу існуючих, повинні призначатись згідно з 11.3.10, 11.3.14 і 11.3.15 та урахуванням можливих додаткових нерівномірних деформацій фундаментів і перекосів несучих конструкцій існуючих об'єктів, викликаних додатковим осіданням.
11.3.24 За необхідності закладання фундаментів нового об'єкта в непідкріпленому котловані нижче позначки закладання існуючих фундаментів допустиму різницю позначок закладання Δh визначають виходячи з умови забезпечення стійкості укосу.
У тому випадку, коли стійкість укосу не забезпечується чи величини деформацій існуючого об'єкта від впливу нового будівництва перевищать гранично-допустимі значення, необхідно вживати заходів, спрямованих на зменшення впливу осідання нового будинку на існуючий згідно з 11.3.9.
11.3.25 При зведенні нових об'єктів поблизу існуючих в умовах щільної забудови необхідно здійснювати геотехнічний моніторинг згідно з розділом 19.
11.4 Проектування при реконструкції (підсилення, поглиблення, зміни)
11.4.1 Проектування і розрахунок фундаментів за деформаціями основи при реконструкції об'єктів, необхідності посилення їх конструкцій виконують згідно з ДБН В.1.1-5, ДБН В.3.1-1, СНиП 3.02.01 та ін.
11.4.2 Проектуванню при реконструкції повинні передувати натурні інженерні обстеження технічного стану основ, фундаментів, конструкцій об'єктів у відповідності з нормативними документами з питань обстежень, паспортизації, безпечної та надійної експлуатації виробничих будівель і споруд, ДБН А.2.1-1 тощо.
11.4.3 Зміцнення і підсилення основ слід забезпечувати шляхом водозахисних заходів (осушення, дренаж), закріплення і зміцнення ґрунтів згідно з розділами 15, 16, влаштування по периметру нижче підошви фундаменту огороджувальної стінки, що перешкоджає випору слабкого ґрунту.
11.4.4 Підсилення чи реконструкцію фундаментів мілкого закладання в залежності від причин, що викликають їх необхідність, конструктивних особливостей і стану існуючих фундаментів, несучих конструкцій будівлі та ґрунтових умов майданчика, слід забезпечувати шляхом:
11.4.5 Застосування різних типів конструкцій підсилення не допускається для будівель без осадочних швів у межах температурного блока без оцінки різниці осідань ділянок фундаментів.
При цьому згідно з ДБН В.3.1-1 перевагу слід віддавати однотипним способам підсилення (наприклад, різні види і способи улаштування паль).
11.4.6 При зміні конструкцій чи глибини закладання фундаментів, підсиленні основи слід враховувати зміни умов спільної роботи системи "основа - фундамент" (зміна глибини стисливої товщі, характеристик ґрунту, умов обпирання фундаментів тощо), перевіряти величини прогнозованих осідань і їх нерівномірності.
11.4.7 При проектуванні підсилення необхідно:
11.4.8 При проведенні реконструкції основ і фундаментів необхідно проводити геотехнічний моніторинг згідно з розділом 19.
12 ПРОЕКТУВАННЯ ПІДЗЕМНИХ І ЗАГЛИБЛЕНИХ СПОРУД
12.1 Вимог даного розділу слід дотримуватись при проектуванні лінійних (інженерні комунікації, транспортні тунелі) та компактних (розташовані окремо) споруд, що зводять відкритим способом і влаштовують у котлованах (траншеях).
12.2 Проектувати підземні і заглиблені споруди у котлованах слід згідно з підрозділом 8.2 у залежності від способу влаштування котловану: з непідкріпленими бортами-укосами; з тимчасовими огороджувальними стінами - шпунт, палі з забіркою, нагельні кріплення; з постійними огороджувальними конструкціями - "стіна в грунті", бурові палі, у тому числі такі, що перетинаються; із закріпленням стін заморожуванням, силікатизацією, цементацією тощо згідно з розділом 6.
12.3 Розрахунки підземних споруд за першою і другою групами граничних станів повинні виконуватись згідно з розділом 7 і включати визначення: несучої здатності основи, стійкості споруди і окремих її елементів; місцевої міцності скельної основи; стійкості схилів, що примикають до споруди, укосів, бортів котлованів; стійкості огороджувальних конструкцій; внутрішніх зусиль в огороджувальних, розпірних, анкерних і фундаментних конструкціях; фільтраційної міцності основи, тиску підземних вод на конструкції підземної споруди, фільтраційних втрат; деформацій системи "підземна споруда - основа".
При виконанні розрахунків слід ураховувати можливі зміни гідрогеологічних умов, а також фізико-механічні властивості грунтів з урахуванням промерзання і відтавання, просідань, зди-мання, набухання.
12.4 Розрахунки системи "заглиблена (підземна) споруда - основа" слід виконувати шляхом математичного моделювання їх взаємодії.
Моделювання ґрунтового середовища на контакті зі спорудою слід виконувати в залежності від наявності зворотної засипки та способу її укладання.
12.5 При проектуванні заглиблених і підземних споруд в умовах існуючої забудови слід виконувати геотехнічний прогноз впливу нового будівництва на зміну напружено-деформованого стану ґрунтового масиву і деформацій існуючих об'єктів. Розрахунки слід виконувати згідно з підрозділами 8.2, 8.3, 11.3.
12.6 При проектуванні підземних і заглиблених споруд в умовах існуючої забудови слід виконувати прогноз змін гідрогеологічного режиму.
Необхідність прогнозу обумовлюється тим, що підземні споруди перекривають частково чи повністю шляхи природних (або таких, що склались за певних умов) фільтраційних потоків у масиві грунту, змінюють умови і шляхи міграції підземних вод, що може викликати підтоплення ділянок і територій.
12.7 Для підземних і заглиблених споруд, у яких є горизонтальні навантаження з внутрішнього боку і можливий реактивний опір основи, тиск на огороджувальні конструкції слід визначати як алгебраїчну суму активного тиску і реактивного опору основи.
12.8 При проектуванні підземних споруд І і II рівнів відповідальності необхідно передбачати проведення моніторингу (розділ 19), а також інженерні заходи з екологічної безпеки (розділ 18).
13 ПРОЕКТУВАННЯ ПІДПІРНИХ СТІН
13.1 Підпірні стіни слід проектувати згідно зі СНиП 2.09.03, СНиП 2.06.07 (при використанні теорії граничного напруженого стану).
13.2 У залежності від конструкції та призначення слід розрізняти підпірні стіни:
13.3 Підпірні стіни слід проектувати на навантаження та впливи:
13.4 При розрахунку підпірних стін за першою групою граничних станів слід виконувати розрахунки з визначення:
За другою групою граничних станів виконують розрахунки:
13.5 Підпірні стіни повинні бути розбиті по довжині на окремі секції деформаційними швами.
Бетонні та залізобетонні конструкції масивних підпірних стін необхідно розбивати на блоки бетонування тимчасовими будівельними швами.
13.6 За наявності фільтраційних вод у засипці за підпірними стінами необхідно розглядати доцільність влаштування дренажу, який забезпечує зниження рівня та тиску ґрунтової води на тилову грань споруди.
