Чинний від 2010-01-01
СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ
Цей стандарт установлює мінімальні вимоги до автономних регенерувальних підводних дихальних апаратів для перевіряння мінімального рівня їх безпечної роботи. Стандарт застосовний за:
максимальної глибини до 6 м для апаратів, у яких використовують чистий кисень;
максимальної глибини до 40 м для апаратів, у яких використовують киснево-азотну суміш;
максимальної глибини до 100 м для апаратів, у яких використовують киснево-гелієву, або киснево-гелієво-азотну суміш;
температури води в межах від 4 °С до 34 °С.
Вимоги цього стандарту призначено для врахування взаємодії між користувачем, апаратом і, за можливості, навколишнім середовищем, у якому передбачено застосування апарата. Див. додаток ZA.
НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
У цьому стандарті зазначено положення з інших стандартів через датовані й недатовані посилання. Ці нормативні посилання наведено у відповідних місцях тексту, а перелік стандартів подано нижче. У разі датованих посилань пізніші зміни до будь-якого з цих видань або перегляд їх стосуються цього стандарту тільки тоді, коли їх уведено разом зі змінами чи переглядом. У разі недатованих посилань треба користуватись останнім виданням наведених документів (разом зі змінами).
EN 132:1998 Respiratory protective devices — Definitions of terms and pictograms
EN 134:1998 Respiratory protective devices — Nomenclature of components
EN 144-1 Respiratory protective devices — Gas cylinder valves — Part 1: Thread connections for insert connector
Видання офіційне
EN 144-3 Respiratory protective devices — Gas cylinder valves — Part 3: Outlet connections for diving gases. Nitrox and oxygen
EN 250 Respiratory protective devices — Seft-contained closed-circuit compressed air diving breathing apparatus — Requirements, testing, marking
EN 12021 Respiratiry protective devices — Compressed air for breathing aparatus
EN 61000-6-1 Electromagnetic compatibility (EMC) — Part 6-1: Generic standards — Immunity for residential, commercial and light industrial environments
ISO/IEC 12207 Information technology — Software life cycle process
IEC 61508 (all parts) Functional safety of electrical/electronic/programmable electronic safety- related systems
IEC 60300-3-6 Dependability management — Part 3: Application guide — Section 6: Software aspects of dependability.
НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ
EN 132:1998 Засоби захисту органів дихання. Визначення термінів та піктограм
EN 134:1998 Засоби захисту органів дихання. Номенклатура складових частин
EN 144-1 Засоби захисту органів дихання. Вентилі газових балонів. Частина 1. Нарізеві з’єднання для внутрішнього з’єднувача
EN 144-3 Засоби захисту органів дихання. Вентилі газових балонів. Частина 3. З’єднання випускного отвору для підводної азотокисневої суміші
EN 250 Засоби захисту органів дихання. Автономні резервуары підводні дихальні апарати зі стисненим повітрям. Вимоги, випробування, маркування
EN 12021 Засоби захисту органів дихання. Стиснене повітря для дихальних апаратів
EN 61000-6-1 Електромагнітна сумісність (EMC). Частина 6-1. Генетичні стандарти. Імунітет щодо житлового, комерційного та легкопромислового оточення
ISO/IEC 12207 Інформаційні технології. Процесе життєвого циклу програмних продуктів
ІЕС 61508 (усі частини) Функціональна безпечність електричних/електронних/програмованих електричних систем, повязаних з безпекою
ІЕС 60300-3-6 Управління надійністю. Частина 3. Керівництво Із застосування. Розділ 6. Програмні аспекти надійності.
ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ
У цьому стандарті вжито терміни та визначення позначених ними понять згідно з EN 132 і перелік складових частин згідно з EN 134 разом з такими:
автономний регенерувальний підводний апарат (self-contained re-breathing diving apparatus)
Апарат з джерелом стисненого повітря, яке переноситься користувачем і дозволяє водолазу дихати під водою.
Апарат призначений І розроблений для забезпечення дихання водолаза газом з лицевої частини, приєднаної до розширювального контейнера, і проходженням видихуваного повітря через матеріал для поглинання вуглекислого газу перед повторним вдихуванням з розширювального контейнера. Парціальний тиск вдихуваних газів всередині апарата підтримується в межах фізіологічно допустимих границь. Таким чином, газ здійснює рециркуляцію всередині апарата.
Автономний регенерувальний підводний апарат також називають підводним апаратом повторного дихання
високий тиск (high pressure)
Тиск всередині балона(-ів) зі стисненим газом, а також між балоном(-ами) зі стисненим газом і будь-яким редуктором тиску
середній тиск (medium pressure)
Тиск між редуктором тиску і системою подавання газу.
Примітка. Інколи це береться за середнє значення тиску
низький тиск (low pressure)
Тиск всередині лицевої частини, дихальних шлангів, розширювальному контейнері та погли- нальному патроні, тобто тиск, який приблизно дорівнює атмосферномутиск дихання (resparatory pressure)
Різниця тиску в лицевій частині, яка виникає за відсутності потоку в лицевій частині та закінченнями циклів вдихування і видихування (див. рисунок 1)
розрахунковий робочий тиск (rated working pressure)
Максимальний робочий тиск у відповідних складових частинах
гідростатичне порушення рівноваги (hydrostatic imbalance)
РІЗНИЦЯ в кінці видихання («нульовий потік») між тиском всередині лицевої частини (див. рисунок 1) і тиском в порівняльній точці, якою може бути надгрудинна точка або центр легенів водолаза (див. рисунок 2)
витіснений об’єм (displaced (tidal) volume)
Об’єм дихального газу, витіснений імітатором дихання протягом одного півциклу (вдихання або видихання), виміряний у кубічних дециметрах
частота дихання (breathing frequency)
Регулювання імітатора дихання, виміряне в циклах за хвилину
хвилинний об’єм легеневої вентиляції (respiratory minute volume (RMV)).
Результат множення витісненого об’єму і частоти дихання, виміряний у кубічних дециметрах за хвилину
діаграма «тиск — об’єм» (pressure minute diagram)
Діаграма, отримана під час одного дихального циклу побудовою графіка залежності дихального тиску від витісненого об’єму (див. рисунок 1)
робота дихання (work of breathing)
Робота, витрачена протягом одного дихального циклу і виміряна в Дж/л. Ця робота, в загальному випадку, пропорційна площі, охопленій діаграмою «тиск-об’єм» (див. рисунок 1)
дихальний шланг (breathing hose)
Гнучкий шланг(и) низького тиску, який з’єднує лицеву частину з розширювальним контей- нером(-ами) або поминальним патроном
розширювальний контейнер (counterlung)
Контейнер зі змінним об’ємом, з якого водолаз вдихує і в який видихує
поглинальний патрон (absorbent canister)
Контейнер або поглинальний матеріал, який вилучає діоксид вуглецю з газу, що проходить через нього
шкідливий простір (dead space)
Об’єм порожнини між ротом і вузлами для вдихування І видихування
підвісна система (body harness)
Складова частина дихального рециркулятора для кріплення апарата на тілі водолаза
лицева частина (facepiece)
Пристрій для з’єднання апарата з користувачем. Це може бути мундштучний пристрій, підводна півмаска або маска.
МІНІМАЛЬНЕ ОСНАЩЕННЯ
Апарат принаймні має містити таку кількість складових частин:
дихальний контур, який складається, наприклад з лицевої частини, дихального шлан- га(-ів), випускного клапана, поминального патрона;
регулятор подавання або система подавання газу;
балон(и) зі стисненим газом;
пристрій(-ої) безпеки;
підвісна система.
Апарат має також супроводжуватися вказівками виробника.ВИМОГИ
Конструкція
Виробник має розробити конструкцію апарата, забезпечуючи проведення аналізування видів, наслідків І критичності відмов (FMECA).
Конструкція апарата, розміщення його складових частин та вузлів мають забезпечувати захист від механічних пошкоджень, спричинених зовнішнім впливом, та забезпечувати здійснення необхідних контрольних перевірок перед занурюванням.
Комбінація складових частин і вузлів не повинна здійснювати шкідливий вплив на безпечність роботи і працездатність апарату, наприклад, через неправильне приєднання шлангів до дихального контуру.
Апарат не повинен містити гострих крайок або виступаючих частин, які можуть спричинити шкоду водолазу.
Усі вузли, які мають активуватися водолазом під час використання, мають бути легкодоступними І здатними до регулювання навіть у разі використання захисних рукавичок (трипалі, з покриттям від 6 мм до 7 мм на кожній стороні). Конструкція їх має запобігати ненавмисному змінюванню регулювання під час використання.
Апарат має забезпечувати належне функціювання за відсутності води і у будь-якому положенні під водою.
Конструкція апарата має запобігати шкідливому впливу на працездатність апарата або водолаза будь-яких хімічних речовин, використовуваних всередині апарата, слини, конденсату або попаданню води під час використання згідно з інформацією виробника щодо експлуатації.
Будь-який вузол, призначений для газу з високим тиском і вмістом кисню, який перевищує встановлений в EN 12021, треба конструювати і відбирати для використання з киснем за високого тиску.
Якщо апарат призначений для використання у воді з температурою нижче ніж 4 °С, то виробник має декларувати мінімальну температуру, а експлуатаційні випробовування апарата треба проводити за цієї температури.
Випробовування проводять згідно з 6.2, 6.15 і 6.16.
Матеріали
Усі використані в конструкції матеріали повинні мати відповідну механічну міцність і достатній опір змінам, спричиненим впливом температури як окремо, так І у зборі.
Будь-які матеріали, які можуть вступати в контакт з газом за високого тиску і вмістом кисню, який перевищує встановлений в EN 12021, мають бути придатними для використання з киснем за високого тиску.
Матеріали, які можуть вступати в прямий контакт зі шкірою і дихальним газом, не мають бути причиною подразнення або чинити інший шкідливий вплив на здоров’я.
Будь-які матеріали, які можуть вступати в контакт з морською водою, повинні бути стійкими до впливу морської води.
Після випробування згідно з 6.17 апарат має забезпечувати повну працездатність.
Випробовування проводять згідно з 6.2, 6.8. 6.9, 6.13, 6.14. 6.15, 6.16 І 6.17.
Балон(и) зі стисненим газом
Балон(и) зі стисненим газом мають задовольняти вимоги відповідних національних технічних умов, мають бути схвалені і випробувані щодо номінального робочого тиску і, за потреби, високого вмісту кисню.
Балон(и) зі стисненим газом повинен мати відповідне позначення нарізі горловини згідно з EN 144-1, де перевагу надають нарізям М 18x1,5 І М 25x2.
Випробовування проводять згідно з 6.2.
Вентиль(-і) балонів зі стисненим газом
Вентилі балонів мають задовольняти вимогам відповідних національних або європейських технічних умов, мають бути схваленими і випробуваними щодо номінального робочого тиску і газу.
Нарізі для з’єднання повітряного балона(-ів) і вентиля(-ів) застосовують відповідно до описаних в EN 144-1, де перевагу надають нарізям М 18x1,5 і М 25x2.
З’єднання між вентилем(-ями) балона і регулятором подавання газу або подавальною системою треба конструювати згідно з:
EN 250 для повітряних балонів, призначених для стисненого повітря;
EN 144-3 для повітряних балонів, призначених для азотнокисневої суміші або стисненого кисню.
За відсутності спеціальних стандартів стосовно інших дихальних газів рекомендовано з’єднання згідно з EN 144-3.
Відкривати вентильний отвір треба поступово. Повне відкривання потребує більше одного повного обороту відкривального механізму. Для вентилів, для яких технічно складне обмеження відкривання у такий спосіб (наприклад для мембранних вентилів), мають бути забезпечені інші способи уповільнення повного потоку газу.
Конструкція або розташування вентиля має запобігати випадковому закриванню, наприклад, за забезпеченням не менше ніж 2 повних обертів вентиля з положення повного відкриття до положення повного закриття.
Працездатність вентиля балона не має погіршуватись у разі проникнення води.
Вентиль(-і) балона має бути захищено від попадання бруду, твердих часток і води зсередини балона, наприклад, за використання захисної трубки довжиною не менше ніж ЗО мм і внутрішнім діаметром не менше ніж 2,5 мм.
Випробовування проводять згідно з 6.2, 6.15 і 6.16.
Вузли і з’єднання високого і середнього тиску
Загальні положення
Усі металеві трубки високого і середнього тиску, клапани і з’єднувальні муфти мають витримувати тиск, що на 50 % перевищує робочий тиск повітряного балона.
Неметалеві трубки високого і середнього тиску, клапани і з’єднувальні муфти випробовують для визначення їх здатності витримувати тиск, який вдвічі перевищує номінальний робочий тиск повітряного балона.
Треба унеможливити приєднання шлангових з’єднань низького або середнього тиску до вихідних отворів або з’єднань з високим тиском.
