- свободу переміщень у напрямку найбільших деформацій (переважно вздовж мосту);

- свободу переміщень у напрямку поперек мосту (при підрахунках деформацій різницю температур опори та прогонової будови допускається приймати ±15 °С).

У разі необхідності, в проекті монтажу опорних частин слід зазначити допустимі відхилення у плані, а також від горизонтального та висотного положення.

25 БУДІВЕЛЬНІ НАВАНТАЖЕННЯ ПРИ СПОРУДЖЕННІ

25.1 Будівельні навантаження, що діють на конструкцію при монтажі або будівництві (власна вага, вага риштування, кранів, людей, що працюють, інструментів, дрібного устаткування, однобічний розпір тощо), а також при виготовленні і транспортуванні елементів, належить приймати за проектними даними з урахуванням передбачених умов провадження робіт і вимог ДБН А.3.2-2.

25.2 При визначенні навантаження від крана вагу вантажів, що піднімаються, і вагу рухомої стріли слід приймати з динамічними коефіцієнтами, що дорівнюють:

- при вазі до 196 кН (20 тс) – 1,20 (0,85);

- при більшій вазі – 1,10 (0,95).

При цьому, якщо відсутність вантажу на крані може вплинути на роботу конструкції, що розраховується, кран у розрахунках враховується без вантажу.

25.3 При розрахунку елементів залізобетонних конструкцій на вплив зусиль, що виникають при їх транспортуванні, навантаження від власної ваги елементів слід вводити до розрахунку з динамічними коефіцієнтами:

- автомобільним – 1;

- залізничним – 1,3.

Динамічні коефіцієнти, що враховують умови транспортування, допускається приймати в менших розмірах, якщо це підтверджено досвідом, але не нижче 1,3 під час перевезення автотранспортом і не нижче 1,15 – залізничним транспортом.

26 БУДІВЕЛЬНІ НАВАНТАЖЕННЯ ПРИ РЕМОНТАХ

26.1 Ремонти мосту можуть здійснюватися без зупинення руху транспорту. При цьому розрахункові тимчасові рухомі навантаження може бути зменшено відповідно до Технічних умов замовника, але не менше ніж їх характеристичні значення.

26.2 Рухомі навантаження мають бути враховані разом із навантаженнями від ваги матеріалів, обладнання та механізмів при проведенні ремонту.

27 АВАРІЙНІ НАВАНТАЖЕННЯ

27.1 До аварійних навантажень слід віднести вірогідні наїзди автомобіля на елементи мосту (опори шляхопроводів, розкоси ферм, ванти та підвіси мостів підвісних систем тощо).

27.2 Для елементів, наїзд на які може бути здійснено під кутом 90° до напрямку руху (елементи розташовані поперек руху автомобіля), характеристичне значення навантаження приймається 1000 кН (100 т), воно може бути спрямоване вздовж та поперек напрямку руху і прикладене на рівні 1 м від рівня проїзду. Сила вздовж і поперек напрямку руху до розрахунків приймається окремо.

27.3 Для елементів, наїзд на які може бути здійснено під кутом 20° до напрямку руху (елементи розташовані вздовж руху автомобіля), характеристичне значення навантаження приймається таким, що дорівнює 300 кН (30 т), і спрямоване вздовж або поперек напрямку руху і прикладене на рівні 1 м від рівня проїзду. Сили вздовж і поперек напрямку руху до розрахунків приймаються окремо.

27.4 Навантаження, що наведено в 27.2 та 27.3, прикладаються одночасно з 50 % рухомим тимчасовим навантаженням.

28 КОЕФІЦІЄНТИ НАДІЙНОСТІ ДО ІНШИХ ТА СПЕЦИФІЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ

28.1 Коефіцієнти надійності до інших та специфічних навантажень приймаються згідно з таблицею 28.1.

28.2 При перевірці міцності тіла опор у випадках використання їх для навіски урівноваженого монтажу прогонових будов, а також при перевірці міцності анкерів, що прикріплюють у цих випадках прогонову будову до опор, необхідно до власної ваги консольних частин прогонової будови, що створюють на опорі згинальні моменти різного знака, вводити коефіцієнти надійності за навантаженням з урахуванням конкретних умов виготовлення і монтажу частин, що складаються (блоків).

Таблиця 28.1

Інші навантаження і впливи

Коефіцієнт надійності за навантаженням γf

Природні та інші навантаження

Вітрові навантаження при експлуатації

Згідно з 19.1

Вітрові навантаження при будівництві

1,0

Льодове навантаження

1,2

Навантаження від навалу суден

1,2

Температурні навантаження

1,2

Навантаження від тертя в опорних частинах

1,25

Аварійні навантаження

1,5

Будівельні навантаження

Власна вага будівельних конструкцій та допоміжних пристроїв

1,3(0,9)

Вага складованих будівельних матеріалів і вплив штучного регулювання в допоміжних спорудах

1,3(0,8)

Вага робітників, інструментів, дрібного устаткування

1,3(0,7)

Вага кранів, копрів і транспортних засобів

1,1(1,0)

Зусилля від гідравлічних домкратів і електричних лебідок при підйомі і пересуванні

1,3(1,0)

Зусилля від тертя при переміщенні прогонових будов і інших вантажів:

- на полозках і по фторопласту;

1,3(1,0)

- на котках;

1,1(1,0)

- на візках.

1,2(1,0)

Навантаження від експлуатаційних пристроїв

1,3(0,7)

Примітка. Значення γf , зазначені в дужках, приймаються у випадках, коли при сполученні навантажень створюється більший несприятливий ефект

ДОДАТОК А

(обов'язковий)

ПЕРЕЛІК НОРМАТИВНИХ ДОКУМЕНТІВ, НА ЯКІ Є ПОСИЛАННЯ В ДАНИХ НОРМАХ

ДБН А.3.2-2-2009 Система стандартів безпеки праці. Промислова безпека у будівництві. Основні положення

ДБН 360-92** Містобудування. Планування та забудова міських і сільських поселень

ДБН В.1.1-12: 2006 Будівництво у сейсмічних районах України ДБН В.1.2-2:2006 Навантаження і впливи. Норми проектування

ДБН В.1.2-14-2008 Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ

ДБН В.2.3-4-2007 Споруди транспорту. Автомобільні дороги

ДБН В.2.3-5-2001 Вулиці та дороги населених пунктів

ДБН В.2.3-14:2006 Споруди транспорту. Мости і труби. Правила проектування

ДСТУ Б В.2.3-1-95 (ГОСТ 26775-97) Споруди транспорту. Габарити підмостові суднохідних прогонів мостів на внутрішніх водних шляхах. Норми і технічні вимоги

ДСТУ Б В.2.3-10-2003 Споруди транспорту. Огородження дорожнє парапетного типу. Загальні технічні вимоги

ДСТУ Б В.2.3-12-2003 Споруди транспорту. Огородження дорожнє металеве бар'єрного типу. Загальні технічні вимоги

СНиП 2.01.01-82 Строительная климатология и геофизика (Будівельна кліматологія та геофізика)

СНиП 2.06.04-82* Нагрузки и воздействия на гидротехнические сооружения (волновые, ледовые и от судов). (Навантаження та впливи на гідротехнічні споруди (хвильові, льодові та від суден)

СНиП 2.09.03-85 Сооружения промышленных предприятий (Споруди промислових підприємств)

ДОДАТОК Б

(обов'язковий)

ХАРАКТЕРИСТИЧНЕ ТИМЧАСОВЕ ВЕРТИКАЛЬНЕ НАВАНТАЖЕННЯ СК ВІД ЗАЛІЗНИЧНОГО РУХОМОГО СКЛАДУ

Б.1 Величини характеристичних еквівалентних навантажень для завантаження однозначних і окремих ділянок двозначних ліній впливу наведено в таблиці Б.1.

У випадках, наведених нижче, при завантаженні ліній впливу слід застосовувати навантаження рівномірне 9,81 кН/м (1К тс/м) колії і від порожнього рухомого складу (зазначено в 7.2).

Б.2 При розрахунку елементів мостів слід враховувати передачу і розподіл тиску елементами верхньої будови колії, при цьому еквівалентне навантаження v необхідно приймати:

а) при визначенні місцевого тиску, переданого мостовими поперечками, а також металевими скріпленнями (з гумовими прокладками) при укладанні рейок по залізобетонній плиті таким, що дорівнює 24,5К кН/м (2,50К тс/м) колії, для розрахунку стійкості стінки балки – не більше 19,62К кН/м (2К тс/м) колії;

б) при визначенні місцевого тиску, переданого плитою баластового корита (у всіх випадках), а також при визначенні зусиль для розрахунку плити впоперек колії, що дорівнює 19,62К кН/м (2К тс/м) колії, уздовж колії – не більше 19,62К кН/м (2К тс/м) колії.

Примітка 1. При влаштуванні колії на баласті значення ν ≤ 19,62К кН/м (2К тс/м) при λ ≤ 25 м слід приймати (у тому числі для розрахунку опор, якщо баластовий шар неперервний) відповідним α = 0,5 незалежно від положення вершин ліній впливу.

Примітка 2. Величину навантаження для розрахунку плити баластового корита слід приймати такою, що дорівнює ν/b, кПа (тс/м2),

де b – ширина розподілу навантаження, м, прийнята (2,7 + h) або (2,7 + 2h) в залежності від того, що є більш несприятливим при вираховуванні окремих перерізів плити, але не більше ширини баластового корита;

h – відстань від підошви шпал до верху плити, м.

Б.3 При криволінійному, зубчастому (близькому до трикутного) і чотирикутному обрисах однозначні лінії впливу й окремо завантажені ділянки двозначних ліній впливу при коефіцієнті спотворення Ψ < 1,10 (відношення площі розглянутої лінії впливу до площі трикутної лінії впливу при однакових довжинах і найбільших ординатах) завантажуються еквівалентним навантаженням v відповідно до Б.2 цього додатка.

Таблиця Б.1 – Величини характеристичних еквівалентних навантажень для завантаження однозначних і окремих ділянок двозначних ліній впливу

Довжина завантаження λ, м

Інтенсивність еквівалентного навантаження ν, кН/м (тс/м) шляху, при

К = 1

К = 14

α = 0

α = 0,5

α = 0

α = 0,5

1

49,03(5,000)

49,03(5,000)

686,5(70,00)

686,5(70,00)

1,5

39,15(3,992)

34,25(3,493)

548,1(55,89)

479,5(48,90)

2

30,55(3,115)

26,73(2,726)

427,7(43,61)

374,2(38,16)

3

24,16(2,464)

21,14(2,156)

338,3(34,50)

296,0(30,18)

4

21,69(2,212)

18,99(1,936)

303,7(30,97)

265,8(27,10)

5

20,37(2,077)

17,82(1,817)

285,2(29,08)

249,5(25,44)

6

19,50(1,988)

17,06(1,740)

272,9(27,83)

238,8(24,35)

7

18,84(1,921)

16,48(1,681)

263,7(26,89)

230,7(23,53)

8

18,32(1,868)

16,02(1,634)

256,4(26,15)

224,4(22,88)

9

17,87(1,822)

15,63(1,594)

250,2(25,51)

218,9(22,32)

10

17,47(1,781)

15,28(1,558)

244,5(24,93)

214,0(21,82)

12

16,78(1,711)

14,68(1,497)

234,9(23,95)

205,5(20,96)

14

16,19(1,651)

14,16(1,444)

226,6(23,11)

198,3(20,22)

16

15,66(1,597)

13,71(1,398)

219,3(22,36)

191,8(19,56)

18

15,19(1,549)

13,30(1,356)

212,7(21,69)

186,0(18,97)

20

14,76(1,505)

12,92(1,317)

206,6(21,07)

180,8(18,44)

25

13,85(1,412)

12,12(1,236)

193,9(19,77)

169,7(17,30)

30

13,10(1,336)

11,46(1,169)

183,4(18,70)

160,5(16,37)

35

12,50(1,275)

10,94(1,116)

175,0(17,85)

153,2(15,62)

40

12,01(1,225)

10,51(1,072)

168,2(17,15)

147,2(15,01)

45

11,61(1,184)

10,16(1,036)

162,6(16,58)

142,2(14,50)

50

11,29(1,151)

9,875(1,007)

158,0(16,11)

138,3(14,10)

60

10,80(1,101)

9,807(1,000)

151,1(15,41)

137,3(14,00)

70

10,47(1,068)

9,807(1,000)

146,6(14,95)

137,3(14,00)

80

10,26(1,046)

9,807(1,000)

143,6(14,64)

137,3(14,00)

90

10,10(1,030)

9,807(1,000)

141,4(14,42)

137,3(14,00)

Кінець таблиці Б.1

Довжина завантаження λ, м

Інтенсивність еквівалентного навантаження ν, кН/м (тс/м) шляху, при

К = 1

К = 14

α = 0

α = 0,5

α = 0

α = 0,5

100

10,00(1,020)

9,807(1,000)

140,0(14,28)

137,3(14,00)

110

9,944(1,014)

9,807(1,000)

139,3(14,20)

137,3(14,00)

120

9,895(1,009)

9,807(1,000)

138,6(14,13)

137,3(14,00)

130

9,865(1,006)

9,807(1,000)

138,1(14,08)

137,3(14,00)

140

9,846(1,004)

9,807(1,000)

137,9(14,06)

137,3(14,00)

150 і більше

9,807(1,000)

9,807(1,000)

137,3(14,00)

137,3(14,00)

Примітка 1. Еквівалентні навантаження, що обчислюються у кН/м колії при значеннях параметрів 1,5 ≤ λ ≤ 50 м (α = 0 і α = 0,5) та λ > 50 м (α = 0), отримано за формулою

де е = 2,718... – основа натуральних логарифмів.

Примітка 2. Для проміжних значень довжин завантаження λ та проміжних положень вершин ліній впливу α = ≤ 0,5 величини навантаження v слід визначати за інтерполяцією.