Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження генеральних планів сільських населених пунктів

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Система містобудівної документації

СКЛАД, ЗМІСТ, ПОРЯДОК РОЗРОБЛЕННЯ, ПОГОДЖЕННЯ ТА ЗАТВЕРДЖЕННЯ

ГЕНЕРАЛЬНИХ ПЛАНІВ СІЛЬСЬКИХ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ

ДБН Б.1.1-9:2009

Київ

Мінрегіонбуд України 2009

ПЕРЕДМОВА

1 РОЗРОБЛЕНО: Державне підприємство "Український державний науково-дослідний

і проектний інститут цивільного сільського будівництва" (ДП "УкрНДІПроцивільсільбуд")

РОЗРОБНИКИ: С. Буравченко, канд. арх., А. Волков; 3. Денисенко; Т. Криштоп, канд.

техн. наук (керівник розробки); В. Максименко; С. Маркітаненко; Ю. Тищак; О. Ханенко; О. Чижевський, канд. арх.

ВНЕСЕНО Управління планування забудови територій Мінрегіонбуду України

ТА ПІДГОТОВЛЕНО ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ:

ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Мінрегіонбуду від 13 березня 2009 р. № 104 ТА НАДАНО ЧИННОСТІ:

НА ЗАМІНУ ДБН Б.2.4-2-94 у частині, що стосується генерального плану сільського

населеного пункту

Право власності на цей документ належить державі.

Цей документ не може бути повністю чи частково відтворений,

тиражований і розповсюджений як офіційне видання без дозволу

Міністерства регіонального розвитку та будівництва України

Мінрегіонбуд України, 2009

Офіційний видавець нормативних документів у галузі будівництва

і промисловості будівельних матеріалів Мінрегіонбуду України

ДП "Укрархбудінформ"

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Система містобудівної документації

Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження генеральних планів сільських населених пунктів

ДБН Б.1.1-9:2009

На заміну ДБН Б.2.4-2-94 у частині, що стосується генерального плану сільського населеного пункту

Чинний від 2009-09-01

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Ці Норми встановлюють вимоги до складу, змісту, порядку розроблення, погодження та затвердження генеральних планів сільських населених пунктів.

Ці Норми призначені для застосування органами державної виконавчої влади, місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цих Нормах є посилання на такі нормативні документи:

ДБН Б.1.1-5:2007 Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) у містобудівній документації

3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

Нижче подано терміни, вжиті в цьому стандарті, та визначення позначених ними понять.

3.1 генеральний план населеного пункту

Містобудівна документація, яка визначає принципові вирішення розвитку, планування, забу­дови та іншого використання території населеного пункту [1]

3.2 громадський підцентр сільського населеного пункту

Територія, на якій при периферійному розташуванні громадського центру або при витягнутій формі села формуються установи та підприємства соціально-культурного повсякденного обслу­говування для забезпечення нормативних радіусів їх доступності

3.3 економічно активне населення

Населення обох статей віком 15-70 років, яке протягом певного періоду забезпечує пропозицію робочої сили для виробництва товарів і послуг. До нього відносяться особи, зайняті економічною діяльністю та безробітні [2].

4 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Місце генерального плану в структурі містобудівної документації наведено в додатку А.

Згідно з чинним законодавством [1] розроблення генерального плану сільського населеного пункту здійснюється на підставі рішення сільської ради. Його доцільність визначається схемою планування території сільради та висновком місцевого органу містобудування й архітектури.

У генеральному плані на основі вирішень схем планування території відповідної області (Авто­номної Республіки Крим), району та сільської ради визначаються заходи щодо реалізації державної містобудівної політики з урахуванням загальнодержавних і регіональних інтересів, історичних, економічних, екологічних, санітарно-гігієнічних, географічних (у тому числі рекреаційних, при­родно-ландшафтних ресурсів і оздоровчих факторів) і демографічних особливостей території, етнічних і культурних традицій.

С. 2 ДБН Б.1.1-9:2009

4.3 Основними завданнями генерального плану сільського населеного пункту згідно з [1] є:

обґрунтування майбутніх потреб і визначення переважних напрямів використання тери-­ торій;

урахування державних, громадських і приватних інтересів під час планування, забудови та іншого використання територій;

обґрунтування зміни меж населеного пункту, черговості і пріоритетності забудови та іншого використання територій;

визначення меж функціональних зон, пріоритетних і допустимих видів використання та забудови територій;

формування планувальної структури та просторової композиції забудови населеного пункту;

оцінка загального стану довкілля населеного пункту, основних факторів його формування, визначення містобудівних заходів щодо поліпшення екологічного та санітарно-гігієнічного стану;

визначення територій, які мають інженерно-будівельні, санітарно-гігієнічні, природоохо-­ ронні та інші обмеження їх використання.

Проектні рішення генерального плану розробляються на два періоди: 20 років (розра-­ хунковий період ) і до 7 років (перша черга). За рішенням сільської ради термін дії генерального плану сільського населеного пункту може бути продовжений (але не більше ніж на 5 років) або скорочений. Також попередньо обґрунтовуються пропозиції на більш далеку перспективу.

Рішення генерального плану використовуються сільською радою, її виконавчим органом при здійсненні їх відповідних повноважень, зокрема, при:

підготовленні пропозицій щодо встановлення та зміни меж населеного пункту;

розробленні місцевих містобудівних програм і програм соціально-економічного розвитку населеного пункту;

розробленні місцевих правил забудови, детальних планів території, планів червоних ліній, проектів забудови та іншої проектної документації;

координації на відповідній території діяльності суб'єктів містобудування щодо комплексної забудови населених пунктів;

підготовленні рішень щодо умов використання та забудови земельних ділянок фізичними та юридичними особами, а також щодо можливості зміни використання та забудови земельних ділянок;

прийнятті рішень щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів містобудування та упорядкування тери­- торій;

розробленні завдань на проектування соціальної, інженерної та транспортної інфраструк-­ тури;

організації робіт із проведення оцінки впливу діяльності підприємств, установ та організацій на стан довкілля та визначення заходів зі зменшення цього впливу;

підготовленні вихідних даних для розроблення планів земельно-господарського устрою території населеного пункту, грошової оцінки земель населеного пункту та іншої землевпорядної документації;

підготовленні рішень щодо продажу земельних ділянок на конкурсних засадах;

прийнятті рішень щодо вибору, вилучення (викупу), надання у власність чи в користування земельних ділянок, надання дозволу на будівництво об'єктів містобудування незалежно від форм власності;

узгодженні питань забудови та іншого використання територій спільних інтересів із територіальними громадами суміжних адміністративно-територіальних одиниць;

установленні на відповідних територіях режиму використання земель, передбачених для містобудівних потреб.

ДБН Б.1.1-9:2009 С З

4.6 Матеріали генерального плану використовують як вихідні дані при розробленні інвес­тиційних програм і проектів, схем розмежування земель державної та комунальної власності, визначення земель населеного пункту для приватизації, схем розвитку систем інженерного обладнання, інженерного захисту та інженерного підготовлення території, інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони).

5 СКЛАД І ЗМІСТ ГЕНЕРАЛЬНОГО ПЛАНУ СІЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ

Генеральний план розробляється у складі текстових і графічних матеріалів. За спеціальним завданням окремим томом відповідно до [3] розробляється розділ "Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони)".

Текстові матеріали генерального плану включають:

пояснювальну записку;

основні положення.

5.2.1 Пояснювальна записка містить:

- вихідні дані (завдання на розроблення генерального плану, довідки, рішення місцевих органів влади та органів місцевого самоврядування, місцеві програми тощо),

вступ,

ретроспективний аналіз та оцінку сучасного стану використання території сільського насе­- леного пункту,

комплексну містобудівну оцінку території сільського населеного пункту,

пропозиції та обгрунтування щодо перспективного розвитку та використання території сільського населеного пункту, взаємоузгодженого вирішення спільних проблем його розвитку із суміжними населеними пунктами, інженерно-транспортної інфраструктури, охорони навко-­ лишнього природного середовища,

додатки (матеріали про погодження, експертизу, громадське обговорення та затвердження генерального плану).

У "Вступі" характеризуються підстави, головна мета, законодавчі та нормативно-мето-­ дичні основи розроблення генерального плану, наводиться перелік і джерела вихідної інформації, склад авторського колективу.

Розділ "Ретроспективний аналіз та оцінка сучасного стану використання території сільського населеного пункту" містить:

а) характеристику географічного розташування населеного пункту, його оточення (перелік суміжних адміністративно-територіальних одиниць), адміністративний статус, дані про площу території та чисельність населення;

б) коротку історичну довідку з характеристикою послідовних змін площі території та адмі­- ністративного статусу населеного пункту;

в) оцінку ступеня та проблем реалізації раніше розробленої містобудівної документації на дану територію (схеми планування території сільради, генерального плану населеного пункту, детальних планів територій);

г) аналіз тенденцій та сучасного стану функціонального використання земель: структура використання земель населеного пункту, перелік основних землевласників і землекористувачів, щільність і характер забудови, наявність територіальних ресурсів в існуючих межах населеного пункту;

д) відомості про структуру та обсяги житлового фонду й об'єктів громадського обслуговування, перелік об'єктів господарського комплексу та інженерно-транспортної інфраструктури тощо;

є) визначення проблем і диспропорцій, можливих наслідків продовження тенденцій, що склалися.

С. 4 ДБН Б.1.1-9:2009

5.2.1.3 Розділ "Комплексна містобудівна оцінка території сільського населеного пункту" міс-­ тить:

а) системну оцінку конкурентних переваг і обмежень соціально-економічного розвитку насе­- леного пункту, що визначають вимоги та можливості ефективного використання його території на базі аналізу:

зовнішніх чинників: переваги географічного розташування, місце в районному агропро-­ мисловому комплексі і в районній системі розселення, у мережі загальнодержавних і регіо­- нальних інженерно-транспортних магістралей, сталі виробничі, трудові, культурно-побутові, рекреаційні взаємозв'язки з іншими населеними пунктами;

внутрішніх чинників (динаміка, сучасний стан і наявні прогнози розвитку):

соціально-демографічний потенціал (кількість, структура, природний рух, сальдо міграції, зайнятість населення, рівень освіти та професійної кваліфікації економічно активного населення);

структура та потужність виробничого комплексу;

природно-ресурсний потенціал, рівень та умови його використання (природно-кліматичні умови проживання та господарської діяльності, земельні, водні, мінерально-сировинні й інші ресурси, які мають суттєве значення для розвитку населеного пункту);

оздоровчо-рекреаційний і туристичний потенціал населеного пункту та оточуючих тери-­ торій (наявність історико-культурної спадщини, своєрідність природних ландшафтів, лісів та інших відповідних ресурсів, рівень та умови їх використання);

рівень розвитку місцевої соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури (стан жит-­ лового фонду і закладів соціально-культурного обслуговування населення (у т.ч. міжсе- ленного значення), житлова забезпеченість, забезпеченість об'єктами соціальної сфери за видами обслуговування, класифікація вулиць, стан водо- та енергозабезпечення, водовід- ведення, санітарного очищення території тощо);

санітарно-епідемічний та екологічний стан території з визначенням об'єктів, які негативно впливають на стан навколишнього середовища, та зон їх впливу;

рівень природної, пожежної та техногенної безпеки території (структура та розміщення потенційно небезпечних об'єктів та інших джерел виникнення надзвичайних ситуацій, їх розподіл за групами ризику, площа території та кількість населення в зонах можливого ураження, включаючи вплив аналогічних об'єктів, розташованих на суміжних територіях);

охоронні зони, в межах яких обмежується забудова та інше використання території;

інженерно-будівельні умови забудови та іншого використання території населеного пункту, можливості містобудівного освоєння територій, прилеглих до населеного пункту;

рівень інвестиційної привабливості території (обсяги інвестицій, рівень забезпечення інвес-­ тиційних потреб, стан ринку нерухомості).

б) визначення найбільш стимулюючих і обмежуючих факторів, які переважно впливають на перспективні структуру, параметри розвитку економіки та напрямки використання території;

в) аналіз збіжних або конфліктних інтересів територіальних громад, суміжних з цим сільським населеним пунктом, щодо забудови та іншого використання територій, соціально-культурного обслуговування населення, водо- і енергозабезпечення, водовідведення, санітарного очищення, транспортного обслуговування, охорони довкілля, розвитку рекреаційних зон, забезпечення природно-техногенної безпеки та передбачених у наявній містобудівній документації (схемах планування території району, сільрад, генеральних планах суміжних населених пунктів) шляхів їх вирішення.

5.2.1.4 Розділ "Пропозиції та обгрунтування щодо перспективного розвитку та використання території сільського населеного пункту" містить:

а) характеристику намірів, які визначені в схемі планування території району та сільради, програмах соціально-економічного розвитку, інвестиційних проектах щодо використання тери-

ДБН Б.1.1-9:2009 С.5

торій різного функціонального призначення в існуючих межах сільського населеного пункту та прилеглих до нього;

б) визначення необхідності задоволення додаткових потреб сільського населеного пункту в територіях різного функціонального призначення та обгрунтування пропозицій щодо зміни його межі;

в) рекомендації щодо режиму використання територій, визначених для містобудівних потреб, до початку їх освоєння за рішеннями генерального плану;