5.19.38 У разі пошкодження металевих обшивок панелей з утеплювачами з матеріалів груп горючості Г2, Г3, Г4 треба вживати негайних заходів щодо їх ремонту та відновлення за допомогою металевих з'єднань (болтових та ін.).

(пункт 5.19.38 в редакції наказу Державного комітету
 зв'язку та інформатизації України від 08.01.2003 р. N 2)

5.19.39 До початку монтажу плит покриття з полімерними утеплювачами, укладання полімерних утеплювачів на покриття, виконання робіт з улаштування покрівель повинні бути виконані всі передбачені проектом виходи на покриття будівель (зі сходових кліток, зовнішніми сходами), його обгородження. Для повідомлення про пожежу біля виходів на покриття мають бути встановлені телефони або інші засоби зв'язку.

У разі виконання покрівельних робіт з площею покриття 1 тис. м2 і більше із застосуванням утеплювача з матеріалів груп горючості Г2, Г3, Г4 на покрівлі з метою пожежогасіння слід передбачати влаштування тимчасового протипожежного водогону.

Відстань між пожежними кранами слід приймати, виходячи з умови подавання в будь-яку точку не менш ніж двох струмин води з витратою 5 л/с кожна.

(пункт 5.19.39 в редакції наказу Державного комітету
 зв'язку та інформатизації України від 08.01.2003 р. N 2)

5.19.40 У разі виконання покрівельних робіт з площею покриття 1 тис. м2 і більше із застосуванням горючого (важкогорючого) утеплювача на покрівлі з метою пожежогасіння слід передбачити влаштування тимчасового протипожежного водогону.

Під час робіт, пов'язаних із застосуванням гідропароізоляції на покрівлі, монтуванням панелей з горючими (важкогорючими утеплювачами, забороняється проводити електрозварювальні й інші вогневі роботи.

Проведення робіт, пов'язаних із застосуванням відкритого вогню, слід проводити до початку застосування горючих (важкогорючих) матеріалів.

Використання агрегатів для наплавлення рулонних матеріалів з потовщеним шаром дозволяється в разі влаштування покрівель на залізобетонних плитах і покриттях із застосуванням негорючого утеплювача.

5.19.41 Для штучного прогрівання бетону дозволяється застосовувати пару, воду, повітря та електричний струм.

При цьому необхідно дотримуватися таких умов:

а) для теплозахисту бетону можуть застосовуватися негорючі матеріали та матеріали груп горючості Г1, Г2, а також зволожена чи оброблена вапняковим розчином тирса;

б) для влаштування тепляків дозволяється застосовувати утеплювачі з негорючих матеріалів або матеріалів груп горючості Г1, Г2;

в) ділянки, які прогріваються електрострумом, повинні бути під постійним наглядом кваліфікованих електриків.

Для живлення в зоні електропрогрівання слід застосовувати кабелі типу КРПТ або ізольовані проводи типу ПРГ-500 (з додатковим захистом гумовим шлангом).

Забороняється прокладати кабелі безпосередньо по ґрунту.

У межах зони прогрівання необхідно встановлювати сигнальні лампи, які загоряються після подачі напруги в лінію. У разі перегорання ламп повинно відбуватися автоматичне відключення подавання напруги в лінії.

На ділянках електропрогрівання бетону мають бути вивішені попереджувальні плакати та написи "Небезпечно. Під напругою" тощо.

(пункт 5.19.41 в редакції наказу Державного комітету
 зв'язку та інформатизації України від 08.01.2003 р. N 2)

5.19.42 У будівлях з металевих конструкцій з полімерними утеплювачами на період виконання будівельних робіт дозволяється застосовувати лише системи повітряного або водяного опалення з розміщенням топкових приміщень поза межами будівель на відстані не менше 18 м або за протипожежною стіною.

Відстань від трубопроводів з теплоносієм до конструкцій будинку повинна бути не менш як 0,1 м.

5.19.43 У тимчасових побутових та адміністративних спорудах, де неможливе влаштування центрального опалення, дозволяється встановлювати пічне опалення, яке відповідає вимогам будівельних норм та цих Правил.

5.19.44 Пересувні та стаціонарні установки інфрачервоного випромінювання слід обладнувати автоблокуванням, що припиняє подавання газу в разі згаснення пальника.

5.19.45 Пересувні установки з пальниками інфрачервоного випромінення, які встановлюються на підлозі, повинні мати спеціальну стійку підставку. Балон з газом повинен розташовуватися на відстані не менше 1,5 м від установки та інших опалювальних приладів, а від електролічильника, вимикачів та інших електроприладів - на відстані не менше 1 м.

Відстань від пальників до конструкцій з матеріалів груп горючості Г3, Г4 має бути не менше 1 м, групи горючості Г2 - 0,7 м, групи горючості Г1 та негорючих матеріалів - 0,4 м.

(пункт 5.19.45 в редакції наказу Державного комітету
 зв'язку та інформатизації України від 08.01.2003 р. N 2)

5.19.46 Черговий працівник, який займається експлуатацією пересувних установок, повинен стежити за їх справним станом і реєструвати в журналі розміщення установок на поверхах.

5.19.47 У місцях, де працюють установки з газовими пальниками інфрачервоного випромінювання, забороняється зберігання горючих і важкогорючих речовин та матеріалів, проведення інших видів робіт.

5.19.48 Під час експлуатації пальників інфрачервоного випромінювання забороняється:

а) використовувати установку в приміщеннях без природного провітрювання або штучної вентиляції з відповідною кратністю повітрообміну, а також у підвальних і цокольних поверхах;

б) застосовувати пальники з пошкодженою керамікою, а також з видимими язиками полум'я;

в) користуватися установкою в разі появи в приміщенні запаху газу;

г) направляти теплові промені пальників безпосередньо в бік горючих матеріалів, балонів з газом, газопроводів, електропроводок тощо;

ґ) користуватися газовими установками одночасно з установками на твердому паливі;

д) зберігати в приміщеннях, у яких проводиться сушіння, а також поблизу працюючої установки запасні балони;

е) користуватися відкритим вогнем поблизу балонів з газами.

5.19.49 Під час монтажу й експлуатації установок, що працюють на газовому паливі, слід дотримуватись таких правил:

а) пальники, що встановлені в тепловироблювальних установках, повинні мати заводський паспорт, працювати стало, без відриву полум'я та "проскакування" його в середину пальника;

б) вентиляція приміщення з тепловироблювальними установками повинна забезпечувати триразовий повітрообмін.

5.19.50 Повітронагрівальні установки, що працюють на рідкому та газоподібному паливі, повинні розміщатися на відстані не ближче 5 м від будинку, що споруджується.

Резервуар для палива повинен мати місткість не більше 200 л і міститися на відстані не менше 10 м від повітронагрівника та 15 м - від будинку, що споруджується.

Паливо до повітронагрівника слід подавати металевим трубопроводом.

5.19.51 Під час експлуатації тепловироблювальних установок забороняється:

а) працювати на установці з порушеною герметичністю паливопроводів, нещільними з'єднаннями корпуса форсунки з тепловироблювальною установкою, несправними димоходами, які викликають проникнення продуктів згоряння у приміщення, несправними електродвигунами та пусковою апаратурою, а також за відсутності теплового захисту електродвигуна та інших несправностей;

б) працювати при невідрегульованій форсунці (з ненормальним горінням палива);

в) застосовувати гумові чи поліхлорвінілові шланги та муфти для з'єднання паливопроводів;

г) влаштовувати огорожі з матеріалів груп горючості Г3, Г4 біля установки та витратних баків;

ґ) відігрівати паливопроводи відкритим полум'ям;

д) здійснювати пуск тепловироблювальної установки без продування повітрям у разі короткочасної зупинки;

е) запалювати робочу суміш через оглядове вікно;

є) регулювати зазор між електродами свічок під час роботи тепловироблювальної установки;

ж) допускати роботу тепловироблювальної установки за відсутності захисних ґрат на повітрозабірних колекторах.

(пункт 5.19.51 в редакції наказу Державного комітету
 зв'язку та інформатизації України від 08.01.2003 р. N 2)

5.19.52 Монтаж, підготовка до роботи, запуск електрокалорифера повинні здійснюватись згідно з вимогами, зазначеними в інструкції заводу-виробника. Електрокалорифери повинні мати справну сигналізацію та блокування, що унеможливлює подавання електроенергії до нагрівальних елементів, якщо вентилятор не працює, справну автоматику контролю за температурою повітря на виході та її регулюванням, електричний та тепловий захист.

5.19.53 Під час експлуатації електрокалориферів забороняється:

а) застосовувати горючі матеріали для м'якої вставки між корпусом електрокалорифера та вентилятором;

б) відключати сигналізацію та блокування;

в) перевищувати температуру повітря, що встановлена заводом-виготовлювачем, на виході з електрокалорифера;

г) включати калорифер, якщо вентилятор не працює. Зберігати в приміщенні, де встановлений електрокалорифер, горючі речовини та матеріали.

5.19.54 Освітлювальні прожектори на території будівельного майданчика слід установлювати (як правило) на окремих опорах.

Забороняється встановлювати прожектори на покрівлях із горючих матеріалів і на будівлях із полімерними утеплювачами в огорожувальних конструкціях.

5.19.55 При будівництві об'єктів зв'язку проектувальні організації зобов'язані вести авторський нагляд за дотриманням проектних рішень з пожежної безпеки.

Обсяг і порядок ведення авторського нагляду визначається рішенням організації, що затвердила авторський проект (робочий проект).

5.19.56 Авторський нагляд слід здійснювати в процесі будівництва і приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта для забезпечення відповідності будівельних і технологічних рішень до проектних щодо забезпечення пожежної безпеки.

5.19.57 Проектувальні організації при цьому зобов'язані:

а) перевіряти в процесі будівництва відповідність виконаних робіт до проектних рішень, дотримання правил пожежовибухобезпеки приміщень об'єкта, що будується;

б) своєчасно вирішувати питання щодо проектної документації, які виникають у процесі будівництва;

в) перевіряти технологію виконання робіт і дотримання вимог пожежної безпеки на об'єктах, що будуються;

г) фіксувати в журналі авторського нагляду виявлені відступи від проектної документації, а також терміни їх усунення;

ґ) стежити за своєчасним і якісним виконанням указівок, унесених до журналу авторського нагляду. У разі несвоєчасного або неякісного виконання цих вказівок - вносити до журналу авторського нагляду повторний запис про потребу усунення дефектів і доповідати про це керівнику генпідрядної організації.

5.19.58 Проектувальні організації мають право:

а) перевіряти відповідність сертифікатів (паспортів) та іншої технічної документації на обладнання, матеріали та речовини до вимог нормативних документів на них і проекту;

б) забороняти застосування обладнання, матеріалів і речовин, що не відповідають вимогам нормативних документів і проекту;

в) надавати обов'язкові для замовника і підрядника вказівки про припинення робіт, що виконуються з порушенням вимог нормативних документів і проекту;

г) уносити до відповідних органів пропозиції щодо притягнення до відповідальності посадових осіб, які допустили неякісне виконання будівельно-монтажних робіт.

5.19.59 Проведення авторського нагляду проектувальними організаціями не звільняє замовника (експлуатаційну організацію) від відповідальності за якість будівельно-монтажних робіт та їх відповідність проектній документації.

5.19.60 Приймання та введення в експлуатацію нових і реконструйованих об'єктів без дозволу органів державного пожежного нагляду забороняється.

5.19.61 Завершене будівництво об'єкта державного замовлення приймається в експлуатацію державною приймальною комісією, яка призначається органом, що затвердив проектно-кошторисну документацію.

До складу комісії входять представники експлуатаційної організації, замовника, генпідрядника, генпроектувальника, органів державного архітектурно-будівельного нагляду, державного пожежного нагляду, відповідного профспілкового органу, а також місцевих органів виконавчої влади, у віданні яких перебуває територія, на якій розташований побудований об'єкт.

Головою державної приймальної комісії призначається представник експлуатаційної організації.

5.19.62 До пред'явлення державній приймальній комісії замовник призначає робочу комісію, до складу якої включаються представники замовника, генпідрядника, субпідрядників, експлуатаційної організації, генпроектувальника, державного пожежного нагляду, відповідного профспілкового органу.

Головою робочої комісії призначається представник замовника.

5.19.63 Робоча комісія перевіряє:

а) відповідність змонтованого устаткування проектам на них щодо дотримання протипожежних вимог;

б) результати комплексного випробовування, підготовленість до нормальної експлуатації, включаючи виконання протипожежних заходів.

Прийняття робочою комісією об'єкта в експлуатацію оформляється актом, який передається на розгляд державної приймальної комісії.

5.19.64 Неприпустимим є прийняття в експлуатацію об'єкта, у якого з порушенням установленого порядку внесені зміни до складу передбачених проектом пускових комплексів.

5.19.65 Прийняття державною приймальною комісією в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта оформляється актом.

Акт про прийняття об'єкта в експлуатацію підписується головою та всіма членами комісії. У разі наявності в члена комісії заперечень вони розглядаються за участю органу, представником якого є член комісії.

Розгляд акта про прийняття в експлуатацію об'єкта, прийняття рішень за наслідками розгляду заперечень окремих членів комісії та затвердження акта здійснюється органом, який призначив комісію.

5.19.66 Закінчені будівництвом будинки, споруди, приміщення виробничого та допоміжного призначення, що входять до складу об'єкта, у разі потреби введення їх в експлуатацію в процесі будівництва, приймаються робочою комісією в міру їх готовності з наступним пред'явленням державній комісії, яка приймає об'єкт у цілому.