Страница 2: ДСТУ 4774:2007. Вироби косметичні для макіяжу на жировосковій основі (34026)

Форма, розміри та зовнішнє оздоблення спожиткової тари та закупорювальних засобів повинні відповідати чинним нормативним документам, за якими їх виготовлено.

Дозволено використовувати інші види спожиткової тари за погодженням із споживачем.

1. Спожиткова тара має гарантувати безпечність виробів та відповідну якість під час транспортування, зберігання та використовування.
2. 1. Вироби декоративної косметики не повинні випадати із спожиткової тари.
   2. 1. Пенали або оправи повинні бути щільно закриті кришками. Корпус пенала або оправи має вільно рухатися, а під час зворотнього руху не повинен зрізати собою краї виробу.
      2. Баночки або коробочки мають бути заповнені до країв без порожнин і закриватися кришками. Поверхню вмісту баночки чи коробочки можна закривати прокладкою із пергаменту, підпергаменту або фольги.
   3. Вироби декоративної косметики за необхідності комплектують допоміжними засобами для макіяжу: китичками, щіточками, аплікаторами, спонжами тощо.
   4. Спожиткову тару із виробами декоративної косметики заповнюють відповідно до маси або об’єму, встановлених у технічних вимогах на виріб конкретної назви.

Допустимі від’ємні відхили за масою або об’ємом від номінального значення встановлюють у технічних вимогах на виріб конкретної назви, і вони становлять не більше ніж 6 %.

1. Вироби декоративної косметики дозволено виготовляти у футлярі, на листівці або у вигляді набору.
2. 1. Спожиткова тара та пакувальні засоби мають бути виготовлені із матеріалів, дозволених органами центральної виконавчої влади у сфері охорони здоров’я України для контакту із харчовими продуктами та парфумерно-косметичними виробами.
   2. Пакують у транспортну тару згідно з ГОСТ 28303.
3. МАРКУВАННЯ
4. 1. Маркують спожиткову тару з виробами декоративної косметики згідно з ГОСТ 28303 із таким доповненням.
   2. 1. Термін придатності зазначають так: «Придатний (Потрібно використати) до (місяць, рік)» або «Термін придатності (місяців, років)» із зазначенням у цьому випадку дати виготовлення або місця на пакованні, де цю дату нанесено.
      2. Перелік інгредієнтів має починатися заголовком «Інгредієнти» або «Склад». Інгредієнти, масова частка яких становить менше ніж 1 %, можна наводити у будь-якому порядку після тих інгредієнтів, масова частка яких більше ніж 1 %.
      3. Барвники можуть бути наведені у будь-якому порядку після решти інгредієнтів згідно з індексом кольору або прийнятими познаками.

Барвники різних тонів, які використані для виготовлення виробів декоративної косметики одного найменування і назви, можуть бути подані повним переліком із зазначенням: «можуть містити», «+» або «-».

1. Парфумерну (ароматичну) композицію зазначають як один інгредієнт термінами «запашка», «ароматизатор», «ароматична композиція» або «парфумерна композиція», не зазначаючи її склад.
2. 1. Маркують транспортують тару згідно з ГОСТ 28303.
3. ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ
4. 1. Вироби декоративної косметики приймають згідно з ГОСТ 29188.0 із такими доповненнями.
   2. Для перевіряння відповідності виробів декоративної косметики вимогам цього стандарту проводять приймально-здавальне та періодичне випробовування.
   3. Приймально-здавальне випробовування виконують за зовнішнім виглядом паковання і марковання; за органолептичними показниками: зовнішнім виглядом, кольором, запахом і покривною здатністю; за фізико-хімічними показниками: кислотним числом, водневим показником рН, температурою краплепадіння (крім рідинних губних помад та блиску для губ).
   4. Періодичне випробовування виконують за фізико-хімічним показником «карбонільне число» та за мікробіологічними показниками не рідше ніж один раз на квартал.
5. МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ
6. 1. Відбирають проби згідно з ГОСТ 29188.0.

Маса усередненої сукупної проби виробів декоративної косметики має бути не менше ніж 30 г.

Для визначання мікробіологічних показників маса усередненої сукупної проби має бути не менше ніж 15 г.

1. Визначання зовнішнього вигляду

Зовнішній вигляд виробів декоративної косметики визначають згідно з розділом 3 ГОСТ 29188.0.

1. Визначання кольору

Колір виробів декоративної косметики визначають згідно з розділом 3 ГОСТ 29188.0.

1. Визначання запаху

Запах виробів декоративної косметики визначають згідно з розділом 3 ГОСТ 29188.0.

1. Визначання покривної здатності

Покривну здатність виробів декоративної косметики визначають органолептично (візуально), для чого наносять олівцем (для виробів у олівці) або допоміжними засобами для макіяжу (китичками, щіточками, аплікаторами, спонжами тощо) чи щіточкою згідно з ГОСТ 28638 смужку площею

1. см2 на зовнішню поверхню кисті руки або аркуш білого паперу тричі на те саме місце.

Під час визначання покривної здатності твердої туші для вій перед нанесенням смужки треба провести по ній вологою щіточкою 7 — 10 разів.

Покрив виробів декоративної косметики має бути рівний, однорідний.

1. Визначання температури краплепадіння

Температуру краплепадіння виробів декоративної косметики визначають згідно

1. ГОСТ 29188.1.
2. 1. Визначання кислотного числа

Метод ґрунтується на нейтралізації вільних кислот розчином лугу.

1. Апаратура, реактиви, допоміжні матеріали

Ваги лабораторні загальної призначеності згідно з ГОСТ 24104.

рН-метр будь-якої марки з набором електродів із границею допустимої абсолютної похибки вимірювання рН ± 0,1 згідно з чинною нормативною документацією.

Бюретка місткістю 10 см3 згідно з ГОСТ 29251.

Стакан В(Н)-1(2)—100(150) ТС згідно з ГОСТ 25336.

Циліндр 1(3)—50(100)—2 згідно з ГОСТ 1770.

Вода дистильована згідно з ГОСТ 6709.

Мішалка магнітна згідно з чинною нормативною документацією.

Гідроксид калію згідно з ГОСТ 24363, спиртовий розчин молярної концентрації с(КОН) = = 0,2 моль/дм3.

Спирт етиловий ректифікований згідно з ДСТУ 4221.

Толуол згідно з ГОСТ 5789 або ГОСТ 9880.

Баня водяна згідно з чинною нормативною документацією.

Можна застосовувати інші прилади, реактиви і посуд тощо з характеристиками не гіршими, ніж зазначені.

1. Готують титровані розчини та визначають їхню концентрацію згідно з ГОСТ 25794.3.
2. 1. Готування до випробування

Перед початком роботи рН-метр перевіряють згідно з інструкцією, що її додають до приладу.

1. Випробовування

Зважують (0,8 — 1,0) г випробного виробу декоративної косметики у стакані для титрування і результат зважування у грамах записують з точністю до четвертого десяткового знака. Додають циліндром 40 см3 суміші толуолу зі спиртом (1:1) і нагрівають на водяній бані до повного розчинення. Після охолодження за кімнатної температури у стакан занурюють електроди і титрують, постійно перемішуючи, спиртовим розчином гідроксиду калію до рН 10,2—10,5.

1. Опрацьовування результатів

Кислотне число Х, мг КОН/г, обчислюють за формулою:

X = ^ ~11,2, m

де V — об’єм точно 0,2 моль/дм3 розчину гідроксиду калію, витраченого на титрування кислоти, см3;

m — маса наважки виробів декоративної косметики, г;

1. — масова концентрація гідроксиду калію в розчині 0,2 моль/дм3, мг/см3.

Визначають до другого десяткового знака, а потім округлюють до першого.

За результат випробування беруть середнє арифметичне значення результатів двох паралельних визначань.

Границя повторюваності (збіжності) r — абсолютна величина різниці результатів двох випробовувань, що отримана в умовах повторюваності за довірчої ймовірності 95 %, не повинна перевищувати 1,0 мг КОН/г.

Границя відтворюваності R — абсолютна величина різниці результатів двох випробовувань, що отримана в умовах відтворюваності за довірчої ймовірності 95 %, не повинна перевищувати

1. мг КОН/г.

Границі абсолютної похибки методу за довірчої ймовірності 95 % становлять ± 1,2 мг КОН/г.

1. Визначання карбонільного числа

Метод ґрунтується на оксимируванні карбонільних сполук гідроксиламіном хлориду і подальшому визначанні надлишку гідроксиламіну основи титруванням розчином кислоти.

1. Апаратура, реактиви, допоміжні матеріали

Ваги лабораторні загальної призначеності високого класу точності згідно з ГОСТ 24104 з границею допустимої абсолютної похибки одноразового зважування не більше ніж ± 0,0001 г.

рН-метр будь-якої марки із набором електродів з межею допустимої абсолютної похибки вимірювання рН ± 0,1.

Бюретка місткістю 10 см3 згідно з ГОСТ 29251.

Колба П-1—100(250)—29/32 ТС згідно з ГОСТ 25336.

Холодильник повітряний ХВ—29/32 згідно з чинною нормативною документацією.

Циліндр 1(3)—50(100)—2 згідно з ГОСТ 1770.

Стакан В(Н)-1(2)—100(150) ТС згідно з ГОСТ 25336.

Баня водяна згідно з чинною нормативною документацією.

Мішалка магнітна згідно з чинною нормативною документацією.

Вода дистильована згідно з ГОСТ 6709.

Гідроксиламіну гідрохлорид згідно з ГОСТ 5456, розчин молярної концентрації c(NH2OH • HCl) = 0,5 моль/дм3 у 60-відсотковому етиловому спирті.

Калію гідроксид згідно з ГОСТ 24363, спиртовий розчин молярної концентрації с(КОН) = = 0,2 моль/дм3.

Кислота сірчана згідно з ГОСТ 4204, водний розчин молярної концентрації с(1/2 H2SO4) = = 0,2 моль/дм3.

Спирт етиловий ректифікований згідно з ДСТУ 4221.

Толуол згідно з ГОСТ 5789 або ГОСТ 9880.

Можна застосовувати інші прилади, реактиви, посуд тощо з характеристиками не гіршими, ніж зазначені.

1. Готують титровані розчини та визначають їх концентрацію згідно з ГОСТ 25794.3.
2. 1. Готування до випробовування

рН-метр перевіряють та калібрують відповідно до інструкції, що її додають до приладу.

1. Випробовування

Зважують у колбі (0,5—0,6) г виробів. Результат зважування в грамах записують з точністю до четвертого десяткового знака, додають 15 см3 суміші толуолу зі спиртом (1:1), 15 см3 розчину гідроксиламіну гідрохлориду та з бюретки 10 см3 розчину гідроксиду калію для вивільнення гідроксиламіну основи. Колбу приєднують до повітряного холодильника, нагрівають на киплячій водяній бані протягом 1 год. Після охолодження колби суміш переносять у стакан для титрування, колбу промивають 20 см3 етилового спирту у 2—3 прийоми. У стакан занурюють електроди та титрують надлишок гідроксиламіну основи розчином сірчаної кислоти, постійно перемішуючи до рН (3,5—4,0). Паралельно проводять контрольне випробовування.

1. Опрацьовування результатів

Карбонільне число Х1, мг КОН/г, обчислюють за формулою:

X1 (V - Ц )^11,2, m

де V — об’єм точно 0,2 моль/дм3 розчину сірчаної кислоти, витраченої на титрування гідрокси- ламіну основи в контрольному випробовуванні, см3;

V1 — об’єм точно 0,2 моль/дм3 розчину сірчаної кислоти, витраченої на титрування гідроксиламіну основи в робочому випробовуванні, см3;

m — маса наважки виробів декоративної косметики, г;

1. — масова концентрація гідроксиду калію в розчині 0,2 моль/дм3, мг/см3.

Визначають до другого десяткового знака, а потім округлюють до першого.

За результат випробування беруть середнє арифметичне значення результатів двох паралельних визначань.

Границя повторюваності (збіжності) r — абсолютна величина різниці результатів двох випробовувань, що отримана в умовах повторюваності за довірчої ймовірності 95 %, не повинна перевищувати 2,0 мг КОН/г.

Границя відтворюваності R — абсолютна величина різниці результатів двох випробовувань, що отримана в умовах відтворюваності за довірчої ймовірності 95 %, не повинна перевищувати

1. мг КОН/г.

Границі абсолютної похибки методу за довірчої ймовірності 95 % становлять ± 3,0 мг КОН/г.

1. Визначання водневого показника
2. 1. Водневий показник рН визначають згідно з ГОСТ 29188.2 із такими доповненнями.
   2. 1. Готування до випробування

1 г випробного виробу декоративної косметики поміщають у стакан, наливають 99 см3 дистильованої води, нагрітої за перемішування до (95—100) оС, отриману суміш охолоджують до (20 ± ± 2) оС, відділяють водний шар і вимірюють рН.

1. Визначання мікробіологічних показників

Методи полягають у висіванні розчину наважок відібраної проби виробів декоративної косметики у живильні середовища з подальшим культивуванням посівів в умовах, сприятливих для росту мікроорганізмів.

1. Апаратура, реактиви, матеріали

Ваги лабораторні згідно з ГОСТ 24104 4-го класу точності з найбільшою межею зважування 200 г і границею допустимої похибки не більше ніж 15 мг.

Машина для виготовлення ватних пробок.

Вата медична гігроскопічна згідно з ГОСТ 5556.

Марля медична згідно з ГОСТ 9412.

Пінцети медичні згідно з ГОСТ 21241.

Спиртівка СЛ-1 або СЛ-2 згідно з ГОСТ 25336.

Колби П-1(2)—50—29/32 ТХС, П-1(2)—100—29/32 ТХС, П-1(2)—250—29/32 ТХС згідно з ГОСТ 25336.

Спирт етиловий ректифікований згідно з ДСТУ 4221.

1. Відбирання проб

Відбирають проби згідно з ГОСТ 29188.0 із таким доповненням.

Проби для визначання мікробіологічних показників відбирають перед відбиранням проб для визначання органолептичних і фізико-хімічних показників із дотриманням правил асептики для того, щоб уникнути вторинного мікробного забруднення виробів декоративної косметики.

Проба, відібрана від окремої одиниці паковання, є точковою. Точкові проби з’єднують, перемішують і складають усереднену сукупну пробу, яка складається із рівних точкових проб. Таку саму кількість паковання використовують і для повторного випробовування. Якщо маса (об’єм) виробів декоративної косметики в пакованні менше ніж 5 г (см3), вміст випробовують повністю або використовують більшу кількість паковань.

Усереднену сукупну пробу відбирають із спожиткової тари з непошкодженим пакованням, яке не зазнавало зовнішнього впливу. У разі пошкодженого паковання про це обов’язково зазначають у протоколі.