Відстані між елементами перехоплюючої мережі мають відповідати вимогам ДБН В.2.3-5, вони розраховуються за відповідними методиками, установленими у СНиП 2.04.03. Максимальні ухили треба визначати з урахуванням нерозмиваючих швидкостей води які приймають залежно від виду покриву водовідвідних елементів згідно зі СНиП 2.04.03. Водовідвідні елементи для систем поверхневого водовідведення можуть бути виконані з бетону, полімербетону, пластику тощо. На ділянках рельєфу, де швидкості руху дощових вод вище максимально допустимих, потрібно влаштовувати ступінчасті перепади, проектування яких треба здійснювати згідно зі СНиП 2.04.03.

  1. При значенні ухилу більше ніж 0,04 і значному наповненні труб глибину наповнення в бетонних і залізобетонних трубопроводах рекомендовано визначати за формулою:

-=0,82-9,5/, (1)

d

де h - глибина наповнення труби (висота стовпа води), м;

d - діаметр труби, м;

/ - ухил труби, %.

Повне розрахункове наповнення допускається брати для труб діаметром до 500 мм включно під час короткотермінових скиданнях поверхневих стічних вод.

  1. Для пропускання розрахункової витрати приймають необхідний діаметр колекторів і належні ухили, які повинні забезпечити швидкості потоку не нижче самоочищувальних.

  2. Для скорочення довжини трубопроводів систем поверхневого водовідведення макси­мально використовують можливість відводу по потоках вуличних проїздів до першого дощо­приймача. Довжину ділянки вулиці від вододілу до першого дощоприймача ("довжина вільного пробігу води") установлюють у межах від 50 м до 100 м залежно від ухилу вулиці, інтенсивності дощів, що характерні для даної місцевості, щільності забудови і розмірів прилеглих кварталів.

  3. Для лінійного комплексу .потоків із водозбірною площею 0,5 га і більше пропускну здатність випускної труби пісковловлювача (дощоприймача), підбирають за гідравлічним розра­хунком для визначення діаметра труби колектора (СНиП 2.04.03).

За умови меншої водозбірної площі використовуються труби стандартного діаметра відповідно до конструкції пісковловлювача (дощоприймача).

  1. Пропускну здатність дощоприймачів або пісковловлювачів Ореш, м3/с, установлених у зниженій частині території, розраховують залежно від типу водоприймального пристрою та дина­мічного напору Но за формулами:

  1. при Но <1,33^; ОреШ = 1,5 і^-н^5; (2)

реш

при Но <1,33^; Qp^ = 2,0/р^Х'5 ; (3)

*реш

Но= H + 0,05V2, (4)• • 2

де И/реш - загальна площа отворів решітки, м ;

/реш - периметр решітки, м;

Ореш - пропускна здатність дощоприймача, м3/с;

Н - глибина води перед решіткою, м;

V - швидкість підходу води до решітки, м/с.

  1. Пропускна здатність водовідвідних лотоків залежить від кута нахилу, типу та розміру лотока. Дані для розрахунку пропускної здатності надаються в документації виробника конкретного виду лотоків.

Пропускну здатність водовідвідних лотоків рекомендовано розраховувати окремо для кожного проектного рішення по поверхневому водовідведенню.

  1. Показники шорсткості для гідравлічного розрахунку пластикових водовідвідних лотоків та труб згідно зі СНиП 2.04.03 завдаються відповідно до документації виробника.

При цьому еквівалентна шорсткість А завдається не меншою ніж 0,01 мм.

Орієнтовні значення показників для гладкостінних водовідвідних лотоків та труб з поліетилену та поліпропілену: еквівалентна шорсткість А = 0,2 мм, коефіцієнт характеру шорсткості а2 = 20.

  1. Вимоги безпеки та охорони довкілля

    1. Виконання робіт з улаштування систем поверхневого водовідведення має задовольняти вимоги стандартів з безпеки праці, з організації будівництва, правил техніки безпеки на будівництві та пожежної безпеки під час виконання будівельно-монтажних робіт, Водного кодексу, природо­охоронних нормативних документів, а також вимоги цього стандарту.

    2. Усі споруди та конструкції систем поверхневого водовідведення будують за затвердже­ними проектами, виконаними із дотриманням вимог ДБН А.2.2-1. Такі проекти мають передбачати створення безпечних умов праці, максимальну автоматизацію і механізацію трудових процесів, а також забезпечення санітарно-гігієнічних і побутових умов для обслуговуючого персоналу.

    3. Улаштування систем поверхневого водовідведення здійснюється спеціалізованими буді­вельними організаціями із дотриманням загальних вимог до організації і технології будівельних робіт відповідно до затвердженого проекту виконання робіт.

    4. Для попередження аварій на мережах систем поверхневого водовідведення періодично перевіряють їх технічний стан. Про результати перевірок роблять позначки в технічних паспортах.

Для кожного типу споруд і конструкцій систем поверхневого водовідведення розробляють та виконують інструкції з безпеки під час їх експлуатування.

  1. Під час улаштування систем поверхневого водовідведення, з метою попередження забруднення водного басейну, необхідно виконувати вимоги ДБН А.2.2-1, Правил охорони поверх­невих вод від забруднення стічними водами, Правил охорони внутрішніх морських вод і тери­торіального моря від забруднення і засмічення, Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні і відомчі системи каналізації населених пунктів.

  2. Під час скидання очищеної води в поверхневі водойми необхідно керуватися вимогами ст. 70 Водного кодексу України, СанПиН 4630.

  3. Заходи, які забезпечують захист поверхневих і ґрунтових вод від забруднення відходами повинні містити:

  • очищення поверхневих стічних вод;

  • гідроізоляцію технологічних майданчиків;

  • збір, утилізацію, нейтралізацію, захоронения побутових і виробничих відходів, які утворилися на місці проведення робіт.

  1. Видалення небезпечних відходів у спеціально відведені місця виконують відповідно до ДСанПіН 2.2.7.029.Настанова з експлуатації систем поверхневого водовідведення

    1. Приймання в експлуатацію систем поверхневого водовідведення виконують робочі та державні комісії згідно з вимогами Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів.

При прийманні в експлуатацію систем поверхневого водовідведення у складі дозвільної доку­ментації повинен бути висновок державної екологічної експертизи.

Під час приймання споруд робочою комісією генеральний підрядник надає таку документацію:

  • акти огляду прихованих робіт, акти проміжного приймання окремих конструкцій трубо­проводів, акти випробування;

  • журнали виконання всіх видів робіт і авторського нагляду;

  • акти на відвід земельної ділянки й розташування споруд;

  • документи, що свідчать про відповідність нормативним вимогам установлених труб, арма­тури, устаткування й матеріалів;

  • список будівельно-монтажних організацій із позначенням виконаних ними видів робіт;

  • комплект робочих креслень на будівництво пропонованих до приймання трубопроводів і споруд із написами про відповідність виконаних у натурі робіт цим кресленням або внесених у них змінах особами, відповідальними за виконання будівельно-монтажних робіт;

  • документи про геологію й гідрогеологію будівельного майданчика, про результати випро­бування ґрунтів і аналіз ґрунтових вод.

Під час приймання потоків, дощоприймачів, трубопроводів та інших споруд поверхневого водо­відведення державною приймальною комісією замовник також пред'являє виконані будівельно- монтажні роботи, змонтоване технологічне обладнання, акти приймання споруд поверхневого водовідведення, складені робочою комісією, та висновок про готовність споруд до приймання в експлуатацію.

  1. На об'єктах систем поверхневого водовідведення, які готові до експлуатації, мають бути:

  • виконані всі роботи, передбачені проектною документацією відповідно до державних норм, а також проведені пусконалагоджувальні роботи, які відповідають технологічному регламенту;

  • створені умови для безпечної роботи персоналу та проведені природоохоронні заходи відповідно до вимог нормативно-правових актів з охорони праці, промислової безпеки, проти­пожежної безпеки, санітарних і екологічних норм.

  1. Експлуатація систем поверхневого водовідведення полягає в забезпеченні ефективного і безперебійного видалення дощових і талих вод.

Службі експлуатації слід утримувати споруди системи в справному стані, проводити постійний нагляд і своєчасне їх очищення, а також заходи, які мінімізують аварійні ситуації. Заборонено експлуатувати системи з пошкодженнями, які можуть спричинити шкоду при їх використанні (розбиті краї потоків, зруйновані решітки).

Службі експлуатації треба виконувати систематичний моніторинг споруд, своєчасно виконувати потокові ремонти, виявляти необхідність ремонтних робіт колодязів дощоприймачів і оголовків.

  1. Навесні здійснюють очищення оголовків та дощоприймачів, за необхідності відігрівають замерзлі з’єднувальні труби на ділянках від дощоприймачів до колекторів.

  2. За несприятливих кліматичних умов для попередження промерзання та забивання снігом решіток дощоприймачів передбачають їх прикривання, наприклад, листами покрівельної сталі.

  3. Труби малого діаметра промивають через шланг, який приєднаний безпосередньо до пожежного гідранта, або за допомогою поливально-мийних машин.

  4. Труби середнього діаметра прочищають високонапірними струменями гідродинамічним способом.

Осад з каналізаційних труб вивозять на звалище спецтехнікою.

  1. Дощоприймачі очищують за допомогою автомобілів-мулососів.

  2. Під час догляду за відкритими водостоками очищують усі види канав і окремі потоки.

Перед початком весняного сніготанення обов’язково розчищають канави від снігу. Основні канали очищують на усю глибину, другорядні - не менше ніж на половину глибини. Очищення виконують уручну або канавокопачами.

  1. Після окремих дощових періодів прочищають перепускні труби та отвори. Перед настанням зими отвори закривають для захисту від снігових заметів і потрапляння сміття.

Треба систематично оглядати випуски канав у закриту водостічну мережу, які облаштовані решітками або відстійниками, решітки прочищати, а осад з відстійників - видаляти по мірі нако­пичення.

  1. Для оптимізації нагляду службі експлуатації треба мати креслення з вказівкою довжин, перерізів, ухилів і матеріалу трубопроводів, відміток колодязів і місць випускання в мережу вироб­ничих стоків; виконувати маркування колодязів і дощоприймачів.

За даними моніторингу споруд системи відведення поверхневих стічних вод служба експлуа­тації встановлює ступінь зношення труб та колодязів.

Під час експлуатації систем поверхневого водовідведення необхідно забезпечити лабо­раторний контроль якості виробничих стічних вод, що спускаються до мережі.ДОДАТОК А
(обов’язковий)

РОЗРАХУНКОВІ НАВАНТАЖЕННЯ НА ВОДОВІДВІДНІ ПОТОКИ

Таблиця А.1 - Класи та допустимі навантаження на водовідвідні потоки згідно з [1] та [2]

Класи

Допустиме навантаження, кН (т, на вісь)

Зони монтажу потоків

Характеристика зони монтажу

Умови розташування водовідвідних потоків

А

15 (0,9)

1

Зони, призначені виключно для пішоходів і велосипедистів

Пішохідні зони, тротуари, велосипедні доріжки, сквери, благоустрій дворів, індиві­дуальна забудова

В

125 (7,5)

2

Пішохідні доріжки, пішохідні зони і подібні умови, відкриті площадки для паркузання автомобілів або багаторівневі автостоянки

Індивідуальна забудова, приватні гаражі, сади і парки, штучний ландшафт, паркування легкових автомобілів

С

250 (15,0)

3

Бічні поверхні бортових каме­нів доріг і не зайняті дорожнім рухом узбіччя з твердим покриттям, а також аналогічні області; бортові водовідвідні потоки зі щілинами завжди відносяться до групи 3

Пішохідні зони, узбіччя доріг, стоянки автомобілів, гаражі, підприємства автосервісу, благоустрій територій

D

400 (24,0)

4

Смуги автомобільного руху на дорогах (включаючи також і пішохідні вулиці), узбіччя 3 твердим покриттям і зони парковки, призначені для усіх типів дорожніх транспортних засобів

АЗС, автомийки, промислові зони, транспортні термінали, автодороги й автопід- приємства

Е

600 (36,0)

5

Поверхні, на які здійснюється високе навантаження колесами транспорту, наприклад, у портах і доках

Аеропорти, автомагістралі, промислові підприємства, причали, АЗС, транспортні термінали і склади

F

900 (54,0)

6

Поверхні, на які здійснюється особливо високе наванта­ження колесами транспорту, наприклад, в аеропортах

Аеропорти, промислові зони, транспортні термінали, об’єкти з особливо важкими навантаженнями на дорожнє покриття

Примітка. У разі сумнівів під час вибору класу необхідно приймати вищий клас. Класи навантажень позначаються: А 15, В 125, С 250, D 400, Е 600, F 900.^ібвідіШйййї