Продовження таблиці А.1

Тип

1

2

3



тикою та енергетичним функцію­ванням;

  • плани на майбутнє, які вплива­ють на використання енергії;

  • виробничі та технологічні дані для оцінювання продуктивності (функціювання)

— документи — проектні, експлуатаційні та

з технічного обслуговування;

  • енергоаудити або попередні досліджен­ня, пов’язані з енергетикою та енергетичним функціюванням;

  • плани на майбутнє, які впливають на ви­користання енергії;

  • інформацію про те, як організація управляє своїм енергетичним функціюванням;

  • розцінки постачальників для можливостей підвищення рівня досягнутої/досяжної енер­гоефективності

Аналізу­вання

Дані про споживання енергії та дані стосовно обладнання мають бути систематизовані за обладнанням, системами та/або процесами.

Використання енергії, дані що­до обладнання — для підго­товки попереднього енерге­тичного балансу та виявлення суттєвого використання енер­гії (СВЕ).

Укрупнений аналіз профілів споживання — для виявлення аномалій у щоденній, щотиж­невій, щомісячній або сезонній структурі коливань.

Порівняння з наявними етало­нами (критеріями) для виявлен­ня ділянок з високим рівнем енергоспоживання або з низь­ким ККД

Аналіз поточних та історичних енергетичних даних.

ПЕЕ на рівні заводу, парку транс­портних засобів, системи, процесу або обладнання — для аналізу конкретних можливостей, де це доречно.

Детальний енергетичний баланс, узгоджений з даними додаткових лічильників на рівні щорічного ана­лізу або профілю, зокрема сезонні або виробничі коливання, якщо це доречно.

Масовий баланс для обладнання, систем та/або процесів, що охоп­люють значні потоки продукції, які впливають на споживання енергії, або еквівалентний аналіз енерге­тичних і матеріальних потоків.

Баланси використовують для вста­новлення поточного функціюван­ня і потенціалу покращення.

Оцінювання проектних рішень і варіантів конфігурації для задо­волення потреб системи.

Оцінювання підвищення рівня до­сягнутої/досяжної енергоефектив­ності, пов’язаного зі замінами об­ладнання, систем або процесів

Аналіз поточних та історичних енергетичних даних.

ПЕЕ на ділянці заводу (підприємства) або на рівні парку транспортних засобів, а також для значного використання енергії.

Детальний енергетичний баланс, узгоджений з даними додаткових лічильників, з викорис­танням даних достатньої частоти, щоб за­фіксувати коливання у функціюванні. Баланс мас для процесів, які охоплюють значні потоки продукції, що впливають на споживання енергії (або еквівалентний аналіз енергетичних та масових потоків). Оцінювання проектних рішень і варіантів кон­фігурації для задоволення потреб системи. Застосування цілої низки методів аналізуван­ня для вивчення залежності між споживан­ням енергії та відповідними змінними. Рекомендації щодо додаткових даних/ви- вчення з метою підвищення точності даних

Ідентифі­кація можли­востей

Контрольна (комплексна) пе­ревірка з метою візуального огляду використання енергії. Визначення і кількісне вира­ження недорогих можливос­тей для підвищення рівня до­сягнутої/досяжної енергоефек- тивності, що легко піддаються кількісній оцінці.

Ідентифікація більш капітало­містких можливостей підви­щення рівня досягнутої/досяж­ної енергоефективності на за­гальному рівні, але які не роз­роблені як технічне рішення

Одне або більше енергетичне(-их) обстеження(-нь) об’єкта може(-уть) задовольнити вимоги аудиту. Ідентифікація набору конкретних і здійснимих можливостей покра­щення рівня досягнутої/досяжної енергоефективності, зокрема ко­роткострокових, середньостроко- вих і довгострокових дій під час узгодження та співставлення енер­гозбереження з детальним енер­гетичним балансом.

Усі, або більшість, можливості(-ей) покращення рівня досягнутої/до­сяжної енергоефективності, перед- бачені(-их) у витратах і вигодах, охоплюючи зазначення «неенер- гетичних» переваг (наприклад, економія на техобслуговуванні, підвищення безпеки або змен­шення впливу на довкілля).

Примітка. Неенергетичні перева­ги не завжди можуть бути кількіс­но виражені в рамках сфери за­стосування аудиту.

Одне або більше енергетичне(-их) обстежен- ня(-нь) об’єкта може(-уть) задовольнити ви­моги аудиту.

Кількісне визначення низки конкретних і здійснимих можливостей із покращення енергетичного функціювання, зокрема ко­роткострокових, середньострокових і довго­строкових дій (якщо потрібно) під час узго­дження та співставлення енергозбережен­ня з детальним енергетичним балансом. Виявлення будь-яких можливостей з підви­щення рівня досягнутої/досяжної енерго­ефективності, де вимагають додаткових да- них/дослідження для покращення даних або уточнення оцінок.

Представлення організації проекту переліку можливостей для обговорення, щоб підтвер­дити доцільність цих можливостей, перш ніж переходити до їх детального аналізування/ дослідження.

Можна застосовувати інші види аналізу, методи або експериментальні підходи (на­приклад, інженерні, випробування транспорт­них засобів, пілотні дослідження, логістичні підходи, комп’ютерні симуляції, ультразву-



Кінець таблиці А.1

Тип

1

2

3



Виявлення можливостей підви­щення рівня досягнутої/досяжної енергоефективності, де вимагати­муться додаткові дані/вивчення для покращення або уточнення вимірів.

Організації можна надати на роз­гляд проект переліку можливос­тей, щоб підтвердити доцільність або придатність запропонованих можливостей ще до їх детально­го аналізування/дослідження. Порівняння з еталонними показ­никами

кові обстеження або отримання зображення термографічним способом), щоб повною мі­рою зрозуміти моделі споживання енергії. Обговорення з постачальниками з метою ви­значення або перевірки новітніх технологій для покращення рівня досягнутої/досяжної енергоефективності

Оцінюван­ня мож­ливостей (з енерго­збережен­ня)

Індикативні або типові заоща­дження (економія) розрахову­ють із використанням загаль­них правил, узгоджених з енер­гетичною базовою лінією. Призначення типових термінів окупності.

Короткий опис кроків, необхід­них для отримання конкретних заходів щодо підвищення рів­ня досягнутої/досяжної енерго­ефективності, що можуть бути реалізовані

Заощадження (економія), розрахо­вані з використанням можливос­тей підвищення рівня досягнутої/ досяжної енергоефективності (із врахуванням конкретної техноло­гії), узгоджених із докладним енер­гетичним балансом.

Витрати ґрунтуються на поєднанні одиниць основних засобів і трудо­вих елементів з використанням ем­піричних правил, стандартних ви­тратах або доступній інформації від постачальника. Цінові про­позиції від постачальників не потрібні.

Представлення узгодженого еконо­мічного аналізу, як правило, охоп­люючи простий період окупності, але він може також охоплювати такі методи, як IRR (внутрішня норма дохідності) або NPV (чис­тий дисконтований дохід)

Заощадження (економія), розраховані з вико­ристанням можливостей підвищення рівня енергетичної ефективності (із врахуванням конкретної технології), узгоджених із доклад­ним енергетичним балансом та з урахуванням системних взаємодій.

Витрати розраховують на основі поєднання одиниць основних засобів і трудових еле­ментів до рівня точності, що вимагає існую­чий процес капіталовкладень компанії.

Примітка. Організації може бути потрібна до­помога аудитора стосовно даних щодо вар­тості.

Усі можливості підвищення рівня досягнутої/ досяжної енергоефективності представлені разом із витратами і вигодами, зокрема «не- енергетичними» перевагами.

Представлення узгодженого економічного аналізу, як правило, охоплюючи IRR, NPV із простим періодом окупності (щонайменше), щоб забезпечити дані для процесу капітало­вкладень організації

Резуль­тати

Ідентифікація та базова оцінка недорогих можливостей, які можна легко реалізувати.

Розуміння споживання енергії на рівні об’єкта, системи, про­цесу або парку транспортних засобів.

Підвищення інформованості про відносний внесок кожного джерела енергії об’єкта, серед­ні витрати на одиницю для кожного джерела і потенційні переваги енергетичного мене­джменту.

Визначення ступеня більш ка­піталомістких можливостей.

Докладне розуміння споживання та використання енергії.

Розуміння відносного внеску кож­ного джерела енергії' об’єкта, серед­ніх і граничних витрат на одиницю для кожного джерела.

Ідентифікація та базова оцінка недорогих можливостей, які можна буде реалізувати.

Визначення та аналіз, зокрема комплексний розрахунок заоща­джень та попередніх затрат на інвес тиції, для інвестиційних заходів. Збирання й оброблення даних для енергетичного аналізу/моніторингу. Операційний профіль та детальний енергетичний баланс.

Докладне розуміння споживання та викорис­тання енергії.

Виявлення та аналіз можливостей енергозбе­реження, зокрема безкоштовних, недорогих та інвестиційних заходів, із врахуванням енер­гетичних та неенергетичних переваг, поперед­ньої специфікації обладнання або покращення процесу, а також детальних вимог щодо ви­трат.

Дані для енергетичного аналізу.

Експертиза систем обліку та рекомендації ■ щодо усунення прогалин у даних.



Примітка. У таблиці А.1 представлено докладний опис вимог до трьох визначених типів аудиту. Кожна з таких вимог є мінімальною для кожного окремого типу. У деяких випадках може бути доцільним вийти за межі рівня деталізації, викладе­ної в таблиці, за погодженням між організацією та енергетичним аудитором.

А.4 Принципи енергетичного аудиту

А.4.1 Компетентність

Енергетичний аудитор повинен володіти відповідними знаннями для виду роботи, що її про­водять, та узгоджених характеру та обсягу робіт з енергоаудиту, меж та цілі(-ей) аудиту. Вимоги до відповідного рівня освіти й професійної підготовки можуть містити вимоги до професійної підго­товки у відповідних сферах.Ступінь необхідного технічного та управлінського досвіду і навичок зростає для аудитів 2-го та 3-го типів у зв’язку з необхідністю мати знання, пов’язані з конкретними процесами та з необхід­ністю виявлення можливостей для підвищення рівня досягнутої/досяжної енергоефективності, які можуть бути реалізовані в межах організації, де проводять аудит.

Приклад

Інженер-механік із досвідом роботи в галузі аудиту та оптимізації роботи котелень у ко­мерційних будівлях, можливо, не володіє знаннями, необхідними для проведення аудиту котельного цеху на великій ТЕЦ.

А.4.2 План вимірювання даних

Дані про рівень досягнутої/досяжної енергоефективності можна вважати репрезентативними, коли вони обумовлюють типовий діапазон коливань відповідних змінних. Необхідний часовий пе­ріод для збирання даних змінюється залежно від використання енергії та характеру використову­ваних процесів.

А.5 Комунікація

Для сприяння своєчасному завершенню робіт з енергоаудиту енергетичний аудитор і органі­зація повинні домовитися про канали зв'язку, зокрема:

  1. чітко визначити обов'язки енергетичних аудиторів та організаційного персоналу;

  2. розподілити обов’язки зі збирання та аналізування необхідних даних та інформації;

  3. визначити канали зв'язку і способи комунікації між енергоаудиторами та іншими організа­ційними і зовнішніми співробітниками, що беруть участь в енергетичному аудиті;

  4. розподілити обов’язки з нагляду, звітності та контролю на об’єкті;

  5. визначити, який персонал уповноважений вести переговори про внесення будь-яких змін до визначення цілі(-ей) аудиту, характеру та обсягу робіт з енергоаудиту або його меж.

  6. 6 Організаційні ролі й обов’язки та повноваження для завдань з планування аудиту

  7. 6.1 Ролі, обов'язки та повноваження для організації під час планування енергоаудиту ма­ють охоплювати:

  1. за погодженням з організацією, у якій проводять аудит:

  1. встановлення потреби у проведенні енергоаудиту та визначення його цілей;

  2. визначення характеру та обсягу робіт з енергоаудиту та критеріїв енергетичного аудиту;

  3. визначення тих завдань з енергоаудиту, які буде виконувати енергетичний аудитор, і тих, за які нестиме відповідальність організація;

  1. вибір енергетичного(-их) аудитора(-ів);

  2. отримання організаційної підтримки для проведення аудиту і схвалення цілей аудиту:

  1. призначати (виділяти) необхідні кошти, персонал та ресурси для планування і прове­дення енергоаудиту, зокрема персонал, що працює на об'єкті, якщо це необхідно;

  2. повідомляти персонал об’єкта про важливість аудиту для організації;

  1. встановлення каналів зв’язку, необхідних для проведення аудиту (див. А.5);

  2. забезпечення відповідного доступу до:

  1. об’єктів аудиту, видів використання енергії та інших об’єктів або послуг, необхідних для проведення аудиту;

  2. відповідного персоналу, систем та обладнання (інженерних, операційних, з техобслуго­вування тощо) з метою проведення енергоаудиту;

  3. інших інформаційних джерел, таких як кресленики, інструкції (посібники), протоколи ви­пробувань, інформація з рахунків за комунальні послуги за минулі періоди;

  4. даних моніторингу та контролю, щитів керування електрообладнання і протоколів ви­пробувань, необхідних для проведення аудиту.