D.4.3 Згода, засноеана на одержаній інформації

Для згоди, заснованої на одержаній інформації, дуже важливо, щоб істотно важливі аспекти експерименту, охоплюючи будь-які передбачені небезпеки, повинні були зрозумілими об’єкту. Його (її) можна також обґрунтовано розглядати як таких, що мають право на загальне пояснення мети експерименту, яка повинна бути подана письмово.

Приклад відповідної форми для засвідчення згоди об’єкта наведено в додатку В.

D.5 Діти

Узагалі дітей не можна залучати до участі в експериментах без етичних виправдань, прий­нятих Комітетом з етики.

Діти повинні брати участь в експериментах тільки тоді, коли діють заходи щодо їх супровод­ження, схвалені Комітетом з етики.

ДОДАТОК Є
(довідковий)

ПРОЕКТУВАННЯ УСТАТКОВАННЯ

  1. Загальні положення

Устатковання має бути спроектовано і сконструйовано так, щоб за нормальної експлуатації урухомником міг керувати оператор, і щоб значення механічної вібрації чи удару не перевищували очікуваних значень.

Додатково, як показано в 5.3, об'єкт не треба піддавати тривалому чи короткочасному вібро- прискоренню понад одне з двох:

  • однієї другої частотно-зваженого поточного середнього квадратичного значення 10 м/с2 (див. ISO 2631-1:1997, 6.3.1) чи

  • біквадратного значення дози вібрації (ЗДВ) 17 м/с1,75 (див. ISO 2631-1:1997, 6.3.2) у разі кожної з таких відмов:

  1. оператора;

  2. електричних чи механічних складників пристрою;

  3. програмного забезпечення в програмованих системах.

Щоб гарантувати безпечну експлуатацію, проектувальник і користувач устатковання повинні звернути особливу увагу на такі особливості:

  1. механічні та електричні складники треба вибирати з високою надійністю і стандартно вста­новлені;

  2. частини, що рухаються, повинні бути в достатній мірі захищені, щоб запобігти травму­ванню об’єкта, оператора і будь-якого спостерігача поблизу машини;

  3. об’єкт повинен бути в достатній мірі закріпленим, особливо там, де порушення нормаль­ної роботи може піддати небезпеці незакріплений об'єкт;

  4. пристрій і будь-яке електроустатковання, використане в з’єднанні з машиною, повинні бути відповідно заземлені так, щоб об’єкт і оператор були захищені від удару струмом;

  5. під час аварійного зупинення і процедури відімкнення безпеку пристрою треба забезпе­чувати таким чином, щоб об’єкт у разі аварії міг відійти від устатковання з мінімальною затрим­кою. Призначеність пристроїв аварійного зупинення — ліквідувати небезпеку за допомогою без­печних і керованих методів. Вони не повинні створювати небезпеку;

  6. запобіжні і контрольні дроти та лінії гідравлічного приводу треба розміщувати і захищати таким чином, щоб ризик випадкового роз’єднання чи поломки був мінімізований.

На додаток до цих загальних особливостей проектування пункти, що стосуються експлуата­ційного контролювання і спостережень, керування і з’єднаних обмежувальних схем, кінцевих ходів амортизації та випробовування апаратури, наведено в пунктах Е.2 — Е.6. Однак, цей список охоплює тільки особливості, які на основі досвіду, є важливими для окремих систем (головним чином електрогідравлічних). Обов’язком проектувальника системи і користувача є дослідження окремої системи, прагнення прогнозувати її відмови і боротися з усіма можливими видами по­шкоджень.

  1. Засоби керування і спостереження оператора

    1. Належна увага повинна бути приділена ергономіці засобів керування і спостереження оператора.

    2. Пускові процеси і процеси відімкнення повинні бути логічно послідовними і послідовно блокуватися, щоб запобігти невірній операції.

    3. Оператора треба забезпечити пристроями відображення, які однозначно показують таке: а) стан кіл аварійного захисту і типу несправності, якщо це виявлено схемою захисту;

  1. коли пристрій знаходиться в безпечному режимі (наприклад, коли віброзбудник знеструм- лений чи фізично заблокований), для того, щоб об’єкт міг безпечно зайняти робоче положення чи залишити площадку, що рухається;

  2. величину впливу руху, згенерованого пристроєм (наприклад, зсув, швидкість, вібропри- скорення робочої поверхні);

  3. рівні, на яких будь-які попередньо встановлені граничні схеми будуть працювати.

Рекомендовано, щоб устатковання вмикало апаратуру, яка постійно відображатиме, коли устатковання увімкнено, що всі пристрої відображення збоїв працюють і що параметри системи знаходяться у нормальних межах.

    1. Рекомендовано, щоб оператор мав один з двох видів огляду — безпосередній або за допомогою замкнутої по контуру телевізійної системи об’єкта і відповідного устатковання, щоб можна було оцінити візуально нормальну чи невірну експлуатацію. Додатково оператор повинен перебувати на голосовому зв’язку з об’єктом так, щоб оператор міг відімкнути збудник руху ке­рованим способом, якщо цього вимагає об’єкт. Де можливо, повинен бути і візуальний, і голосо­вий зв'язок.

    2. Треба забезпечити швидкий доступ до об’єкта у разі його (її) нездужання чи відмови устатковання.

    3. Засоби керування, такі як декадний перемикач, які через невідповідні дії могли б спри­чинити небажані перехідні процеси чи надмірний рух об’єкта, не треба використовувати.

    4. Оператор повинен мати безпосередній і швидкий доступ до чітко маркованого пристрою керування, що охоплює аварійне зупинення. Якщо це керування не забезпечує повного вимкнення електроенергії й ізоляції системи і відповідного устатковання, оператор повинен мати швидкий доступ до вимикача. Повинні бути наявні зручні відсічні клапани на відповідних приводах гідрав­лічних ліній (наприклад, стиснене повітря), некеровані безпосередньо логічними схемами аварій­ного зупинення.

    5. Оператор повинен керувати масштабованим вхідним атенюатором, що визначає ве­личину потрібного сигналу, що подається до системи керування. Це повинно бути спроектоване для запобігання раптового застосовування надмірної функції запиту, наприклад, за умови вико­ристання багатовиткового чи поступального одиничного повороту, чи за логарифмічним законом керування.

  1. Засоби керування об’єкта

Об'єкт буде здатний зупинити збудник руху за допомогою урухомлення керування аварійного зупинення, звичайно, кнопкового перемикача, який можна утримувати рукою чи бути розташова­ним у місці, до якого він (вона) має безпосередній і швидкий доступ. Залежно від моделі устат­ковання, це керування може ініціювати або аварійне зупинення, що у деяких моделях устатковання може спричинити відносно високі короткочасні віброприскорення, або більш плавне кероване зупинення, за якого збудник руху усувається за допомогою застосовування відповідної функції до системи керування.

Зв’язок між об’єктом і оператором також дозволяє йому (їй) звертатися з вимогою припинити вплив збудника руху.

  1. Система керування

    1. Загальні положення

Існує ряд особливостей проектування системи керування і віброзбудника, що сприяють без­печному функціонуванню, проте в окремому пристрої всі особливості, деталізовані в Е.4.2 — Е.4.5, можуть бути необов’язковими.

  1. Вхідне спостереження

Ця схема стежить за функцією запиту до системи керування і, якщо задані межі перевищено, функцію вимоги змінюють. У більшості її основних форм ця схема може діяти як простий обме­жувальний пристрій, що може бути прийнятний, якщо віброприскорення площадки є наслідком вхідного сигналу. Однак, якщо вхід визначає швидкість площадки чи зсув, обмеження вхідного сигналу могло б спричинити неприпустимий перехідний процес віброприскорення.

Більш комплексні схеми дозволяють обмежувати заздалегідь установлені зсув, швидкість і (або) віброприскорення і для вхідного сигналу, для змінення його таким чином, щоб не виникали надмірні віброприскорення площадки, якщо ці межі перевищено.

  1. Спостереження за рухом площадки

Вхідне спостереження не убезпечує об’єкт від впливів руху, що відхиляються від норми у разі відмови системи керування. Отже, бажано, щоб рух площадки відслідковували за схемою, що зупиняє рух, якщо він перевищує задані межі. Чи вихід з експлуатації збудника руху через систему керування (тобто, керована зупинка), чи система керування блокується та ініціюється послідовність операцій аварійного зупинення, залежить від конструкції устатковання.

Оскільки несправна робота устатковання може бути результатом відмови віброперетворю­вачів руху площадки, розташованих у межах контуру керування пристрою, бажано, аби окремі віброперетворювачі використовували для контролювання руху площадки.

  1. Спостереження за системою

Ця схема контролює параметри в системі керування, що є показовими для нормальної експ­луатації, наприклад, напруги живлення шин, підсилювача струму, операції серворозподілювача, цілісність схем віброперетворювача тощо. Якщо будь-який з цих параметрів перевищує задані межі, процес зупинення починається з аварійного зупиненя руху площадки.

Потрібно звернути увагу на поведінку системи, коли виникає відмова основного електрич­ного постачання. Наприклад, електрогідравлічні машини, ймовірно, будуть мати значну потен­ціальну енергію, яка повинна розсіятися без надмірного віброприскорення площадки. Збереження джерела енергоживлення в електронних схемах протягом достатньої кількості часу для завер­шення керованої зупинки, таким чином, є дуже бажаним і може бути досягнуто забезпеченням відповідних батарей чи еквівалентних запасів резервної потужності.

  1. інші методи обмеження

Для будь-якої машини з механічною вібрацією чи ударом є межі продуктивності, що визна­чають наявною в розпорядженні піковою потужністю, продуктивністю віброзбудника і частотною характеристикою системи. У тих ситуаціях, коли не потрібно досягати максимальної продуктив­ності пристрою, бажано обмежити продуктивність способом, що не залежить від споживаної по­тужності чи вихідної потужності (рух площадки) схем спостереження.

У електрогідравлічних механічних вібраційних машинах пікова швидкість площадки може бути обмежена за допомогою обмеження технологічного процесу (наприклад, працюючи з мінімаль­ною кількістю серворозподілювачів у системі з численними клапанами); піковими віброприско- реннями можна керувати за допомогою регулювання робочого тиску системи або запобіжним клапаном подвійного напрямку, що має зв’язок з отворами віброзбудника. В електродинамічних машинах віброприскоренням можна керувати за допомогою обмеження пікового струму, що жи­вить віброзбудник.

£.5 Обмеження зсуву й амортизування

Треба забезпечити обмеження руху площадки у разі відмови контрольних схем, щоб пло­щадка могла рухатися наприкінці зупинення з максимально досяжною швидкістю, однією з двох, поданих нижче:

  • однієї другої частотно-зваженого поточного середнього квадратичного значення вібро- прискорення 10 м/с2 (див. ISO 2631-1:1997, 6.3.1} чи

  • біквадратного значення дози вібрації (ЗДВ) 17 м/с1'75 (див. ISO 2631-1:1997, 6.3,2).

Існує кілька методів обмеження віброприскорення і розсіювання енергії конструкції, що ру­хається, коли віброзбудник перевищує його нормальну продуктивність. Треба відзначити, що оп­тимальні характеристики із зупиненням за мінімальний інтервал досягнуто за допомогою амор­тизатора, який створює приблизно постійну сповільнюючу силу. Однак, якщо маса конструкції, що пересувається, не є постійною, легкий об'єкт відчує сильніше сповільнення, ніж важкий об’єкт. Пристрої, які амортизують і запасають енергію, такі як ресори, не є цілком прийнятними.

Загально використовувані наступні три види пасивного амортизування:

  1. елементи, що дробляться чи розриваються, які можуть бути призначені для керованих і відтворених профілів уповільнення;

Примітка 1. Вони мають недолік— вимагають замінення.

  1. гідравлічні амортизатори, що можуть бути або одноцільними з віброзбудником, або зов­нішніми;

Примітка 2. Треба бути обережним під час проектування чи вибирання запобіжних клапанів так, щоб їхні експлуатаційні характеристики не призвели до неприпустимих перехідних процесів у разі зменшення сигналу.

  1. фрикційні гальма.

Е.6 Експлуатаційні характеристики відмови

Устатковання треба перевіряти, перш ніж використовувати з будь-якими об’єктами, аби га­рантувати, що за будь-якої прогнозованої умови відмови чи з будь-якою прогнозованою помил­кою оператора результувальний рух матиме віброприскорення, менше, ніж одне з двох:

  • однієї другої частотно-зваженого поточного середнього квадратичного значення 10 м/с2 (див, (SO 2631-1:1997, 6.3.1) чи

  • біквадратного значення дози вібрації (ЗДВ) 17 м/с1,75 (див. ISO 2631-1:1997, 6.3.2).

З цією метою запис треба зробити в змодельованих умовах відмови віброприскорень у по­ложенні, зайнятому об’єктом у трьох взаємно перпендикулярних напрямках, зображених осями X, У і Z на рисунку 1. Умови, що їх моделюють для таких випробовувань, повинні містити таке:

  1. раптову відмову електропостачання, охоплюючи:

  1. електроенергію в загальній системі;

  2. електроенергію в основному енергетичному джерелі (гідравлічні насоси, підсилювачі потужності);

  3. електроенергію в блоці керування;

  4. будь-яке інше джерело енергії;

  1. раптову відмову зворотного зв’язку від будь-яких або всіх віброперетворювачів;

  2. раптове застосування різних функціонально наповнених необхідних сигналів щодо випро­бовування обмежувачів, наприклад, віброприскорення, зсуву та ефективності кінцевих зупинень;

  3. застосування сигналу, що урухомить рухливу конструкцію в кінці її зупинення на макси­мальній швидкості;

  4. дію щодо керування аварійним зупиненням;

  5. реакцію на електричні перешкоди (електромагнітні перешкоди і статичний розряд).