Коли будівля, що оцінюється, має різні функції к (наприклад, освіта та спорт) з різними максимальними вимогами ЕРГК , необхідно застосовувати нижченаведені процедури для визна­чення максимальних вимог до енергетичної ефективності для такої будівлі:

п

ІА.кЕРгк

ЕРГ , (1)

Af

де ЕРГ - граничне значення, що визначає вимоги для будівлі з різними функціями;

ЕРгк- граничне значення, що визначає вимоги для будівлі зі специфічними функціями;

Af к - кондиціонована площа приміщень, що мають відношення до к-ої специфічної функції будівлі, м2, визначена згідно з ДСТУ Б А.2.2-12:2015;

Af - кондиціонована площа всієї будівлі з різними функціями, м2, визначена згідно з ДСТУ Б А.2.2-12:2015;

к - представляє функції: к = 1,2, ... п.

  1. КОНТРОЛЬНІ ЗНАЧЕННЯ

    1. Контрольні значення

Контрольні показники використовують для порівняння енергетичної ефективності даної будівлі з енергетичною ефективністю еталонних будівель за їх функціональним призначенням, температурною зоною експлуатації, формою тощо.

Основним контрольним показником є мінімальні норми енергоефективності будівель згідно з чинними будівельними нормами та правилами.

Якщо дана будівля має різні функціональні призначення (наприклад, освіта та спорт) потрібно:

  • або визначити контрольний показник для кожного функціонального призначення будівлі;

  • або визначити контрольний показник як область середньозважених контрольних показників для кожного функціонального призначення будівлі.

  1. Зміст контрольних показників

Споживання енергїї, яке враховується при визначенні контрольних показників, має відповідати споживанню енергії, що розглядається при встановленні показника енергетичної ефективності.

Відповідно до розділу 9 даного стандарту показники енергетичної ефективності будівель базуються на розрахованій енергетичній оцінці, як наслідок контрольний показник буде отримано з тими ж припущеннями, що і стандартний енергетичний показник стосовно моделей використання, а також умов внутрішнього мікроклімату та зовнішнього клімату.

Для кожного контрольного показника необхідно зазначати:

  • тип контрольного показника;

  • функціональне призначення будівлі;

  • потоки енергії, що розглядаються;

  • припущення щодо внутрішнього мікроклімату та зовнішнього клімату;

  • припущення щодо моделей використання;

  1. процедуру адаптації контрольного показника (контрольний показник, що визначений для кожного функціонального призначення будівлі або контрольний показник, що визначений як область середньозважених контрольних показників для кожного функціонального призначення будівлі).РОЗРАХУНКОВА ЕНЕРГЕТИЧНА ОЦІНКА БУДІВЛІ

Напрямок розрахунку йде від потреби до джерела (наприклад, від енергопотреб будівлі до первинної енергії або викидів СО2).

Електричні послуги (такі як освітлення, вентиляція, допоміжна енергія) та теплові послуги (опалення, охолодження, гаряче водопостачання) враховуються окремо в межах будівлі.

Власне виробництво енергії будівлею на базі місцевих джерел відновлюваної енергії та доставленої енергії розглядається окремо.

Метою розрахунку є визначення річного загального споживання енергії, первинної енергії або викидів СО2.

Розрахована енергетичнао цінка має базуватися на розрахунку використання енергії згідно з 5.2.

  1. КОМПЛЕКСНА ЕНЕРГЕТИЧНА ОЦІНКА

Будівля, як правило, використовує більше одного виду енергоносіїв, що потребує об'єднання використаної кількості за кожним видом, для яких витрати можуть відображатися у різних одиницях виміру та при цьому ці види мають різний вплив на енергоефективність та різну вартість для споживачів.

  1. Оцінка первинної енергії

Оцінювання первинної енергії робить можливим застосовувати просте додавання різних видів енергії (наприклад, теплової та електричної), оскільки первинна енергія включає втрати всього енергетичного ланцюжка, включаючи ті, що розташовані поза межами системи. Ці втрати (та можливі надходження) включаються до коефіцієнта використання первинної енергії.

Первинну енергію розраховують на базі доставленої та експортованої енергії для кожного енергоносія за формулою:

= У,(^<їе/.> ’fp,del,i ) ~ S^exp,, ‘^Р,ехр,/)> (2)

де Edelі - поставлена енергія для енергоносія /';

Еехр ,■ - експортована енергія для енергоносія /;

fp.deij ~ коефіцієнт використання первинної енергії для поставленого енергоносія і згідно з ДСТУ BEN 15603;

^р,ехр,/ “ коефіцієнт використання первинної енергії для експортованого енергоносія / згідно ДСТУ BEN 15603;

Коефіцієнти використання первинної енергії включають:

  • енергію для видобутку носія первинної енергії;

  • енергію для транспортування енергоносія від місця виробництва до місця використання;

  • енергію, використану для переробки, зберігання, генерації, транспортування, розподілу та будь-яких інших операцій, необхідних для доставки у будівлю.

Невідновлювана частина первинної енергії використовується для коефіцієнтів первинної енергії.

  1. Оцінка вуглекислого газу

Маса викидів СО2 визначається за формулою:

тСО2=del,/ ' Kdel.i) Z^exp,/ 'Kexpj), (3)

де Edelі - поставлена енергія для енергоносія і;

Еехрz- “ експортована енергія для енергоносія і;

Kdeij - коефіцієнт викидів СО2 для поставленого енергоносія і згідно з ДСТУ Б EN 15603;

/<Єхр,/ ~ коефіцієнт викидів СО2 для експортованого енергоносія і згідно з ДСТУ Б EN 15603.

Коефіцієнти Edetj та /Сєхр ,• можуть бути однаковими.

Розрахунок викидів СО2 реєструється відповідно до таблиці 5.

Ці коефіцієнти включають енергію для будівництва систем перетворення та транспортування для перетворення первинної енергії у доставлену енергію.

  1. МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ПРОВЕДЕННЯ ОЦІНКИ ВІДПОВІДНОСТІ БУДІВЕЛЬ ЗА ЕНЕРГЕТИЧНИМИ ВИМОГАМИ

    1. Оцінка енергетичної ефективності будівель проводиться на предмет відповідності роз­рахункових або виміряних енергетичних показників будівель мінімальним вимогам, що встанов­люються ДБН В.2.6-31.

    2. Для багатоквартирних будівель оцінка відповідності за енергетичними вимогами може проводитись для:

  • будівлі в цілому;

  • відокремленої частини будівлі (наприклад, магазин, ресторан, офіс, що розміщені в нежитло- вих приміщеннях будівлі).

  1. Під час розроблення проектної документації на нову будівлю складається енергетичний паспорт. Проекти, що не мають у своєму складі розділ "Енергоефективність", обов'язковою скла­довою якої є енергетичний паспорт, не можуть отримати позитивне рішення експертизи і бути допущеними до виконання робіт;

  2. Оцінка відповідності будівель за енергетичними вимогами проводиться:

  • за результатами енергетичного аудиту після завершення будівництва; реконструкції, капі­тального ремонту (перед введенням будівлі в експлуатацію) для здійснення коригувань з ураху­ванням відхилень від початкових технічних рішень, прийнятих під час будівництва;

  • за бажанням власника існуючої будівлі після проведення енергетичного аудиту, для демон­страції рівня енергоефективності.

  1. Методичні основи, що вибираються при проведенні оцінки відповідності будівлі енерге­тичним вимогам, повинні враховувати послуги енергоспоживання для різних типів будівель, що визначені в 5.2 (таблиця 4):

  2. Показники оцінки енергоефективності

Оцінка енергоефективності будівлі здійснюється за двома показниками:

  • оцінка первинної енергії;

  • оцінка викидів СО2.

Порядок розрахунку енергетичної оцінки будівель наведено в розділах 9 та 10.

  1. Дані для проведення оцінки відповідності будівлі енергетичним вимогам:

  1. Адміністративні дані:

  • посилання на конкретну процедуру оцінки енергетичної ефективності будинку, включаючи її Дату;

  • дані про організацію, що здійснила енергетичну оцінку будівлі з наведенням атестата акре­дитації або ліцензії та П.І.Б. осіб, відповідальних за виконання енергетичної оцінки будівлі, і дані їх кваліфікаційних сертифікатів, що отримані у відповідності до встановленого законодавством порядку;

  • адреса будинку, на який видано документ оцінки ефективності;

  • інформація про власника;

  • цільове призначення будівлі;

  • дата видачі документа з оцінки енергетичної ефективності та термін його дії.

  1. Технічні дані:

  • категорії енергетичної ефективності з зазначенням класу енергоефективності оцінюваної будівлі;

  • загальний розрахований показник енергетичної ефективності будівлі (клас енергетичної ефективності);

  • кондиціонована площа та об'єм будівлі;

  • рік побудови будівлі;

  • приведений коефіцієнт теплопередачі огороджувальної конструкції будівлі;

  • рекомендації щодо здійснення заходів з підвищення енергоефективності у будівлі (у стис­лому вигляді).

  1. Кліматичні дані:

  • температурна зона розміщення будівлі;

  • тривалість опалювального періоду;

  • кількість градусо-діб опалювального періоду;

  • нормативна температура повітря у приміщеннях;

  • середня температура зовнішнього повітря протягом опалювального періоду.

  1. Результати розрахунку енергетичної потреби та енергоспоживання будівлі:

  1. Енергопотреби для: опалення, вентиляції, гарячого водопостачання, охолодження, освітлення;

  2. Енергоспоживання для: опалення, вентиляції, гарячого водопостачання, охолодження, освітлення;

  3. Загальне кінцеве енергоспоживання;

  4. Загальне первинне енергоспоживання;

  5. Викиди парникових газів, тСОг.

  6. Енергетичні потреби та енергоспоживання будівлі після проведення термомодернізації, що визначаються згідно з додатком В.

  1. Визначення класу енергетичної ефективності будівлі

Клас енергетичної ефективності встановлюється на основі проведеної енергетичної оцінки будівлі залежно від типу будівлі та цілей енергетичного аудиту та враховує витрати на опалення, охолодження, вентиляцію, гаряче водопостачання, освітлення, що визначається даним стандар­том (розділ 5).

Визначення класу ефективності конкретної будівлі включає такі етапи:

  1. визначення типу будівлі (наприклад, адміністративна будівля);

  2. вибір контрольних показників

  3. визначення показника енергетичної ефективності будівлі ЕР.

  1. Вимоги до оформлення звіту

Звіт є невід'ємною частиною оцінки відповідності будівлі енергетичним вимогам і включає таку інформацію:

  1. посилання на цей стандарт;

  2. мета енергетичної оцінки (наприклад, розроблення документа з енергетичної оцінки при проектуванні нового будівництва; реконструкції будівлі з метою термомодернізації; для демон­страції рівня енергоефективності тощо);

  3. опис будівлі:

  • призначення;

  • місцезнаходження;

  • кондиціонована площа та об'єм;

  • розподіл приміщень за зонами, якщо такі є;

  • рік будівництва;

  • припущення, за якими проведено розрахунок енергоспоживання енергетичної потреби: графік заповнюваності, клімат (якщо відрізняється від нормативного), умови у приміщенні (якщо відрізняються від нормативних), функціонування технічних систем (якщо відрізняється від норма­тивного);

  1. вид оцінки;

  2. оцінка.

Для будівель з активними системами відновлюваної енергії рекомендується додатково включати до звітів величину оцінки за відсутності систем відновлюваної енергії, що необхідно відтворити у енергетичних статтях бюджету (таблиця 5), енергетичній оцінці (таблиця 6) та у сумарній енергетичній оцінці (таблиця 7).

Таблиця 5 - Звітна таблиця за результатами розрахунків обсягів енергоспоживання та енерге­тичної оцінки

Енергетичні послуги

Енергоспоживання

Енергоносій

Теплота

Нафта

Природний газ

Вугілля

Централізоване опалення

Централізоване і охолодження

Деревина

Електроенергія

Відновлювані *’

Інші, що виробля­ються на місці :

Опа­лення

Енергопотреба для опалення











Енергопотреба для центрального поперед­нього підігріву вентиляційного повітря











Енергоспоживання при опаленні











Енергоспоживання при центральному попередньому підігріві











Додаткове енергоспоживання при опаленні











Додаткове енергоспоживання при центральному попередньому підігріві











Загальне енергоспоживання при опаленні











Охолод­ження

Енергопотреба для охолодження (в т.ч. осушення повітря)











Енергопотреба для центрального поперед­нього охолодження вентиляційного повітря (в т.ч. осушення повітря)












Енергоспоживання при охолодженні (в т.ч. осушення повітря)











Енергоспоживання при центральному попередньому охолодженні (в т.ч. осушення повітря при попередньому охолодженні)











Додаткове енергоспоживання при охолодженні











Додаткове енергоспоживання при центральному попередньому охолодженні











Загальне енергоспоживання при охолодженні











Венти­ляція

Енергопотреба для зволоження вентиляцій­ного повітря











Енергоспоживання вентиляторів, пультів управління та блоків рекуперації тепла











Загалом енергоспоживання при вентиляції (в т.ч. зволоження повітря)











ГВП

Енергопотреби для ГВП











Енергоспоживання при ГВП











Додаткове енергоспоживання при ГВП











Загальне енергоспоживання при ГВП






І "