Тип FM SX — для захисту від спеціально визначених газів і парів.

Тип FM Р — для захисту від аерозолів.

Дозволена будь-яка комбінація вказаних вище типів.

  1. Класи фільтрів

    1. Класи протигазових фільтрів

Клас 1 — низька поглинальна здатність (Газ 1).

Клас 2 — середня поглинальна здатність (Газ 2).

Захист, що забезпечує пристрій 2-го класу, охоплює захист, що забезпечує пристрій 1 -го класу того самого типу.

Фільтри FM АХ та FM SX не класифікують.

  1. Класи протиаерозольних фільтрів

Клас 1 низька ефективність фільтрації (FM Р1).

Клас 2 середня ефективність фільтрації (FM Р2).

Клас 3 висока ефективність фільтрації (FM РЗ).

  1. Фільтри FM Р2 або FM РЗ також охоплюють захист, що забезпечує відповідний фільтр з нижчим(и) класом(-ами) ефективності фільтрації.ПОЗНАЧАННЯ

ЗІЗОД, що відповідають вимогам цього стандарту, потрібно позначати так: «Напівмаска без клапана вдиху / EN 1827 / FM (Тип) (Клас) (Додаткові характеристики)»

Приклад. «Напівмаска без клапана вдиху / EN 1827 / FM Е1 Р2»

  1. ВИМОГИ

    1. Загальні положення

Усі випробовувавьні зразки у кожному випробовуванні повинні задовольняти встановлені вимоги.

  1. Номінальні значення та граничні відхили

Значення, вказані у цьому стандарті є номінальні, якщо інше не визначено .

За винятком температурних границь значення, які не вказують як максимум чи мінімум, мають граничні відхили ± 5 %. Температура оточуючого середовища під час випробовування повинна бути (24 ± 8) °С і температурні границі потрібно визначати з точністю ± 1 °С, якщо інше не визначено у цьому стандарті.

  1. Візуальний огляд

Візуальним оглядом перевіряють наявність та зміст марковання й Інформації, яку надає виробник.

Випробовування проводять відповідно до 8.3.

  1. Матеріали

Використовувані матеріали повинні витримувати поводження і ношення протягом встановленого для напівмаски періоду експлуатації. Після випробування відповідно до 8.2.4,8.12 і 8.13 жоден пристрій не повинен мати механічних пошкоджень корпусу лицевої частини, ременів або фільтрувальних еле­ментів.

Випробовування проводять відповідно до 8.3.

  1. Стійкість до займання

Складові частини укомплектованої напівмаски, що можуть зазнавати дії полум'я під час викори­стовування, не повинні горіти або продовжувати горіти більше 5 с після вилучення із полум’я.

Випробовування проводять відповідно до 8.3 і 8.4.

Після випробування займистості напівмаску в подальшому не використовують.

  1. Чищення І дезинфекція

Будь-яка частина пристрою, що призначена для багаторазового використовування, повинна ви­тримувати дію очищальних І дезинфікувальних речовин та процедур, які рекомендовано виробником.

Випробовування проводять відповідно до 8.5.

  1. Фільтрувальний матеріал

Будь-який матеріал фільтру або газоподібні продукти, що вивільнюються повітряним потоком, що проходить через фільтр, не повинні створювати небезпеку або незручності користувачеві.

Випробовування проводять відповідно до 8.3 і 8.13.

  1. Закінчення складових частин

Частини пристрою, що можуть вступати в контакт з користувачем, не повинні мати гострих країв або задирок.

Випробовування проводять відповідно до 8.3.

  1. Знімні частини

Всі знімні частини повинні легко приєднуватися та закріплюватися за можливості без допомоги інструментів.

Випробовування проводять відповідно до 8.3 і 8.13.

  1. Головний гарнітур

    1. Головний гарнітур проектують так, щоб пристрій можна було легко надягати і знімати.

Випробовування проводять відповідно до 8.12 і 8.13.

  1. Головний гарнітур повинен регулюватися (саморегулюватися) та бути достатньо міцний, щоб утримувати напівмаску в положенні, у якому задовольняються вимоги до коефіцієнта підсосу.

Випробовування проводять відповідно до 8.12 і 8.13.

  1. З’єднувальні вузли

З’єднання фільтра(-ів) і напівмаски повинно бути міцне і надійне. З’єднання здійснюють викори­стовуючи з’єднання спеціального типу. Нарізі, визначені в EN 148-1, EN 148-2 або EN 148-3, не засто­совують. У разі застосовування у з’єднанні нарізі, потрібно унеможливити приєднання з’єднань із на- різзю за EN 148-1, EN 148-2 або EN 148-3.

Випробовування проводять відповідно до 8.3, 8.12 і 8.13.

  1. Клапани видиху

    1. Клапан(и) видиху повинен(-ні) нормально функціювати у будь-якій його орієнтації.

Випробовування проводять відповідно до 8.12.

  1. Клапани видиху повинні бути захищені від потрапляння пилу і від механічних пошкоджень. Вони можуть закриватися кожухом або містити інші пристрої, що задовольняють 7.21.

Випробовування проводять відповідно до 8.3.

  1. Клапан(и) видиху повинен(-ні) продовжувати нормально працювати після проходження че­рез нього безперервного повітряного потоку 300 л/хв протягом ЗО с.

Випробовування проводять відповідно до 8.6.1.

  1. У випадку, коли корпус клапана видиху прикріплюють до корпусу маски, він повинен вит­римувати розтягувальне навантаження 10 Н протягом 10 с, що прикладене перпендикулярно до площи­ни клапана.

Випробовування проводять відповідно до 8.6.2.

  1. Паковання

Пристрій та його змінні частини упаковують у торговельне паковання так, щоб забезпечити захист від механічного пошкодження і забруднення.

Протигазові та комбіновані фільтри повинні мати герметичне фабричне паковання для захисту фільтрувального матеріалу від впливів зовнішнього середовища, виконане так, щоб можна було поміти­ти його пошкодження.

Випробовування проводять відповідно до 8.3.

  1. Маса

Загальна маса фільтра(-ів), які використовують у пристроях, що задовольняють вимоги цього стан­дарту, не повинна перевищувати 300 г.

Випробовування проводять відповідно до 8.3.

  1. Поглинальна здатність протигазового фільтра

Примітка. Мінімальний час захисної дії доцільний тільки для лабораторного випробовування за стандартних умов. Він не відображає можливого часу експлуатації фільтра за реальних умов. Можливий час експлуатації може відрізняти­ся від часу захисної дії, визначеного за цим стандартом як в більшу так і в меншу сторону залежно від умов застосо­вування.

  1. Фільтри повинні задовольняти вимоги до часу захисної дії, вказані у таблицях 1, 2 і 3.

Випробовування проводять відповідно до 8.7.

  1. Фільтри, призначені для захисту від комбінації типів газів, повинні задовольняти вимоги до кожного типу газу окремо.

Випробовування проводять відповідно до 8.7.



Таблиця 1 — Мінімальний час захисної дії для фільтрів FM A, FM В, FM Е, FM К

Протигазові фільтри Тип і клас

Випробовувальна речовина

Концентрація випробовувального газу повітрі

Проскокова концентрація мл/м3

Мінімальний час захисної дії, хв.

об. %

мг/л

FM А1

Циклогексан (СбНіг)

0,1

3,5

10

70

FM В1

Хлор (СІ2) Сірководень (H2S) Цианід водню (HCN)

0,1

0,1

0,1

3,0

1,4

1,1

0,5 10 101

20

40

25

FME1

Діоксид сірки (SO2)

0,1

2,7

5

20

FM К1

Аміак (NHg)

0,1

0,7

25

50

FMA2

Циклогексан (С6Ні2)

0,1

17,5

10

35

FM В2

Хлор (СЬ) Сірководень (H2S) Цианід водню (HCN)

0,5

0,5

0,5

15,0

7,1

5,6

0,5

10

101

20

40

25

FM Е2

Діоксид сірки (SO2)

0,5

13,3

5

20

FMK2

Аміак (NH3)

0,5

3,5

25

40

° C2N2 може бути іноді присутній у повітрі, що надходить. Загальна концентрація (C2N2 + HCN) не повинна перевищувати 10 мл/м3.




Таблиця 2 — Мінімальний час захисної дії фільтрів FM АХ

Протигазовий фільтр Тип

Випробовувальна речовина

Концентрація випробовувального газу в повітрі

Проскокова концентрація мл/м3

Мінімальний час захисної дії, хв

об. %

мг/л

FM АХ

Диметиловий ефір (СНзОСНз)

0,05

0,95

5

50


Ізобутан (С4Н10)

0,25

6,0

5

50




Таблиця 3 — Мінімальний час захисної дії фільтрів FM SX

Сорбція

Під час випробовування згідно з 6.4.2 EN 372:1992 фільтри типу FM SX повинні мати час захисної дії не менше 20 хв

Десорбція

Під час випробовування згідно з 6.4.3 EN 372:1992, концентрація випробовувальної речовини на виході з фільтрів типу FM SX не повинна перевищувати 5 мл/м3



  1. Коефіцієнт проникності протиаерозольного фільтра

Потрібно задовольняти вимоги до максимального коефіцієнта проникності тест-аерозолю, як це визначено в EN 143 для кожного класу протиаерозольного фільтра.

Випробовування проводять відповідно до 8.8.

  1. Стійкість до запилення (необов’язкова вимога)

    1. Загальні положення

Вимоги щодо стійкості до запилення можна застосовувати до усіх типів і класів пристроїв, які містять протиаерозольні фільтри. У випадку наявності таких вимог пристрої потрібно запилити доло­мітовим пилом за процедурою, вказаною в EN 149.

  1. Коефіцієнт проникності протиаерозольних фільтрів

Після процедури запилення коефіцієнт проникності протиаерозольних фільтрів не повинен пере­вищувати значень, вказаних у 7.16.

  1. Опір диханню

    1. Пристрої з клапанами видиху

  1. опір диханню на вдиху не повинен перевищувати значень, вказаних у таблиці 4;

  2. опір диханню на видиху не повинен перевищувати 3 мбар за постійного потоку І повітря 160 л/хв.

Випробовування проводять відповідно до 8.11.

  1. . Пристрої без клапанів видиху

Опір диханню на вдиху і видиху не повинен перевищувати значень, вказаних у таблиці 4.

Випробовування проводять відповідно до 8.11.

  1. Сумісність зі шкірою

Матеріали, що можуть вступати у контакт зі шкірою користувача, не повинні бути причиною под­разнень або чинити інші шкідливі впливи на здоров’я користувача.

Випробовування проводять відповідно до 8.3.

  1. Вміст діоксиду вуглецю в повітрі, що вдихається

Вміст діоксиду вуглецю в повітрі, що вдихається (шкідливий простір), не повинен перевищувати у середньому 1,0 об. %.

Випробовування проводять відповідно до 8.10.

Таблиця 4 — Максимальний опір диханню після запилення

Тип

Клас

Пристрої з клапанами видиху

Пристрої баз клапанів видиху

Максимальний опір диханню на вдиху за 95 л/хв. мбар

Максимальний опір диханню на видиху за 160 л/хв, мбар

Максимальний опір диханню на вдиху і видиху за 95 л/хв, мбар

FM Р1

4,0

3,0

3,0

FM Р2

5.0

3,0

4,0

FM РЗ

7.0

3,0

5,0

FM Газ 1 Р1

8.0

3,0

3,0

FM Газ 1 Р2

9,0

3,0

4,0

FM Газ 1 РЗ

11,0

3,0

5,0

FM Газ 2 Р1

9.6

3,0

3,0

FM Газ 2 Р2

10,6

3,0

4.0

FM Газ 2 РЗ

12,6

3,0

5,0

FM АХР1

9,6

3,0

3,0

FM АХР2

10,6

3,0

4,0

FM АХРЗ

12,6

3,0

5,0

FM SX Р1

9.6

3,0

3,0

FM SX Р2

10,6

3,0

4,0

FM SX РЗ

12,6

3,0

5,0