Страница 2: ДСТУ-Н Б А.2.2-13:2015. Енергетична ефективність будівель. Настанова з проведення енергетичної оцінки будівель (62938)

Перелік індексів, що використовуються в цьому стандарті, наведено у таблиці 2.

Таблиця 2 - Індекси

5 ОЦІНКА ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ БУДІВЕЛЬ

Розрахунок енергетичної ефективності будівель повинен проводитися на рівнях:

• енергопотреби будівлі;

• енергоспоживання будівлі;

• доставленої енергії;

• первинної енергії/викидів СО₂.

Методика розрахунку первинної енергії та викидів СО₂ наведена у розділі 10.

При проведенні оцінки відповідності енергетичних характеристик будівлі за показником енерго- потреб враховуються витрати на опалення, вентиляцію, охолодження, гаряче водопостачання та освітлення залежно від типу будівлі, як визначено в 5.2.

Оцінка енергії, спожитої будівлею за рік, повинна включати такі послуги:

• опалення приміщень;

• попередній підігрів і зволоження вентиляційного повітря;

• додаткова енергія, система опалення.

• нагрів гарячої води;

• додаткова енергія, гарячого водопостачання.

Примітка. Враховується тільки внутрішнє освітлення; зовнішнє освітлення не враховується.

• охолодження приміщень;

• попереднє охолодження вентиляційного повітря, включаючи осушення;

-додаткова енергія, охолодження.

Таблиця 3 - Послуги, що включаються до енергоспоживання будівлі для цілей оцінки енергетичних характеристик

Таблиця 4- Методичні принципи енергетичних оцінок

Оцінка енергетичних характеристик будівель здійснюється згідно з ДСТУ Б EN 15603 за двома методичними принципами - розрахунковим та вимірювальним (таблиця 4)

• для будівель, що здаються в експлуатацію, і які мають документацію з авторського нагляду, яка підтверджує повну відповідність будівельних робіт проектним рішенням,

• для будівель, що експлуатуються, і для будівель, що здаються в експлуатацію, які не мають проектної документації у необхідному обсязі та документації з авторського нагляду, яка підтверд­жує відповідність будівельних робіт проектним рішенням, за результатами технічних обстежень.

Розрахована енергетична оцінка базується на нормативних вхідних даних про клімат згідно з ДСТУ-Н Б В.1.1-27, споживання енергії для опалення, охолодження, вентиляції, гарячого водо­постачання та освітлення, оточення та умов експлуатації, що визначені чинними нормативними документами.

Енергетична оцінка здійснюється із застосуванням встановленої розрахункової моделі згідно з додатком А.

6. РОЗПОДІЛ БУДІВЛІ НА ЗОНИ

   1. Розподіл будівлі на зони при проведенні оцінки відповідності енергетичних характеристик за показником енергопотреби для опалення та/або охолодження здійснюється шляхом складання усіх елементів будівлі, що відокремлюють кондиціонований об'єм або об'єми, які розглядаються, від зовнішнього навколишнього середовища (повітря, ґрунт або вода) або від суміжних будівель чи некондиціонованих об'ємів, використовуючи внутрішні габаритні розміри (рисунок 1).

5 - електроенергія; 6 - додаткова енергія; 7 - тепловий сонячний колектор; 8 - фотоелектрична панель; 9 - граничний контур

Рисунок 1 - Потоки енергії у граничному контурі системи

Якщо частина інженерної системи будівлі (наприклад, котел, холодильна установка, стояки водяного охолодження тощо) знаходиться за межами оболонки будівлі, але є частиною оцінюваних будівельних послуг, вона вважається такою, що знаходиться у межах системи, і тому її втрати в системі враховуються безпосередньо.

Для активних сонячних, вітрових та водяних енергетичних систем випадкова сонячна радіація на сонячних батареях або кінетична енергія вітру чи води не є частиною енергетичного балансу будівлі. Лише енергія, доставлена генераційними установками та допоміжна енергія, необхідна для постачання енергії від джерела (наприклад, від сонячного колектора) до будівлі, враховується в енергетичному балансі будівлі.

6. ПОКАЗНИКИ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ

   1. Показники енергетичної ефективності

Енергетичну ефективність будівлі представляють загальним показником ЕР, який визначають згідно з розділом 10 цього стандарту та відносять до кондиціонованої площі A_f.

Для визначення кондиціонованої площі A_f необхідно використовувати внутрішні габаритні розміри, відповідно до ДСТУ Б EN 13790.

ЕР представляють:

• первинною енергією (Ер) - як основним показником енергетичної ефективності;

• викидами СО₂ (т_СОг) - як додатковим показником енергетичної ефективності.

Показники повинні базуватися на розрахованій енергетичній оцінці, як описано у розділі 10.

Для представлення вимог до енергетичної ефективності використовують наступні показники енергетичної ефективності:

• загальна вимога до енергетичної ефективності на базі первинної енергії згідно з чинними нормами.

Загальні специфічні вимоги доповнюються наступними вимогами:

• теплотехнічні характеристики огороджувальних конструкцій будівлі:

• мінімальний приведений опір теплопередачі елементів будівлі (зовнішніх стін, світлопрозорих конструкцій, покриття тощо) згідно з ДБН В.2.6-31;

• повітропроникність огороджувальних конструкцій згідно з ДБН В.2.6-31;

• опалення та гаряче водопостачання:

• питомі тепловитрати на опалення згідно з ДБН В.2.6-31;

• мінімальна ефективність системи генерації тепла згідно з ДБН В.2.5-67;

• мінімальна товщина ізоляції трубопроводів згідно зі СНиП 2.04.14;

• охолодження (максимальна величина енергоспоживання);

• захист від сонця (в перерахунку на сонцезахисний коефіцієнт комбінованого скління та сонцезахисних пристроїв згідно з ДБН В.2.5-28);

• вентиляція:

• мінімальна ефективність блока рекуперації тепла та холоду згідно з ДБН В.2.5-67;

• максимальні енергопотреби для вентиляції, включаючи споживання вентиляторів

(з відповідним зважуванням);

- освітлення:

• максимальне штучне освітлення згідно з ДБН В.2.5-28;

• мінімальний рівень денного світла згідно з ДБН В.2.5-28;

- автоматичне регулювання:

• мінімальний рівень регулювання згідно з ДБН В.2.5-67, ДСТУ Б EN 15232;

• облік та моніторинг:

- мінімальний рівень обліку та моніторингу згідно з ДБН В.2.5-67, ДСТУ Б EN 15232.