Кінець таблиці А.7
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
|
ПБ280.40.25-15Н |
|
400 |
|
|
0,280 |
201,60 |
|
ПБ 280.30.50-25Н |
300 |
500 |
25 |
0,420 |
302,40 |
|
|
ПБ 280.36,5.50-25Н |
365 |
0,511 |
367,92 |
|||
|
ПБ 280.37.5.50-25Н |
375 |
0,525 |
378,10 |
|||
|
ПБ 280.40.50-25Н |
400 |
0,560 |
403,20 |
|||
|
ПБ 320.20.40-15Н |
3200 |
200 |
400 |
15 |
0,256 |
194,27 |
|
ПБ320.25.40-15Н |
250 |
0,320 |
236,96 |
|||
|
ПБ320.30.40-15Н |
300 |
0,384 |
279,65 |
|||
|
ПБ320.35.40-15Н |
350 |
0,448 |
322,34 |
|||
|
ПБ 320.36,5.40-15Н |
365 |
0,467 |
336,24 |
|||
|
ПБ 320.37,5.40-15Н |
375 |
0,480 |
345,60 |
|||
|
ПБ 320.40.40-25Н |
400 |
0,512 |
365,03 |
|||
|
ПБ320.30.50-15Н |
300 |
500 |
15 |
0,480 |
348,10 |
|
|
ПБ320.36,5.50-15Н |
365 |
0,584 |
420,48 |
|||
|
ПБ320.37,5.50-15Н |
375 |
0,600 |
435,00 |
|||
|
ПБ 320.40.50-25Н |
400 |
25 |
0,640 |
464,00 |
||
|
* - Вага перемичок наведена для марки бетону за середньою густиною 500 кг/м3 з урахуванням 25% вологості. |
||||||
А.3.11 Відхили від проектних розмірів перемичок, показаних на кресленнях, не повинні
|
перевищувати: |
|
|
|
- по довжині: |
від 1000 мм до 1600 мм |
+ 4 мм; |
|
|
від1600 мм до 2500 мм |
+ 5 мм; |
|
- по висоті: |
|
+ 4 мм; |
|
- по ширині: |
до 100 мм |
+ 2,4 мм; |
|
|
від 100 мм до 250 мм |
+ 3 мм; |
|
|
від 250 мм до 500 мм |
+ 4 мм. |
Відхили товщини захисного шару бетону не повинні перевищувати +5 мм.
Відхили від прямолінійності бокових поверхонь перемичок на довжині 1 м не повинні перевищувати 2 мм.
Відхили від перпендикулярності суміжних перемичок не повинні перевищувати 2 мм. Глибина пошкодження кута перемички не повинна перевищувати 5 мм. При цьому допускається не більше двох пошкоджень такого виду на один виріб. Глибина пошкодження ребер не повинна перевищувати 5 мм, довжина відколів на 1 погонний метр довжини ребра - 50 мм. Відхил фактичної маси перемички при відпущенні споживачу не повинен перевищувати +10 % при відпускній вологості у відповідності з 6.3.12. В перемичках допускаються технологічні поверхневі тріщини з шириною розкриття не більше 0,1 мм.
А.3.12 Перемички брускові позначаються маркуванням, які включають абревіатуру назви, габаритні розміри, глибину спирання на стіни і цифровий індекс, який відповідає їх несучій здатності в кН/м.
Приклад познаки перемички: ПБ 240.30.40(25) -25Н, де ПБ - перемички брускові;
240 - номінальна довжина перемички в см;
30 - номінальна ширина перемички в см;
40 - номінальна висота перемички в см.
ДОДАТОК Б
(довідковий)
МЕТОДИКА КОНСТРУКТИВНОГО РОЗРАХУНКУ НЕСУЧИХ
ГАЗОБЕТОННИХ СТІН МАЛОПОВЕРХОВИХ БУДІВЕЛЬ
Б.1 Методика конструктивного розрахунку зовнішніх газобетонних стін як кам'яної кладки застосовується для районів будівництва з сейсмічністю до 6 балів за шкалою ДСТУ Б В.1.1-28 (EMS-98). Методика наведена згідно з вимогами ДБН В.2.6-162 та ДСТУ Б В.2.6-195.
Б.2 Розрахунковий опір на стиск кладки з блоків з автоклавного газобетону визначається в залежності від класу газобетону за міцністю на стиск та марки будівельного розчину і наведений в таблиці Б.1.
Таблиця Б.1 - Розрахунковий опір на стиск кладки з блоків з автоклавного газобетону на клейовому розчині (клею)
|
Клас бетону за міцністю на стиск |
Розрахунковий опір fd, МПа (кгс/см2), кладки на стиск з блоків з автоклавного газобетону при висоті ряду кладки від 200 мм до 250 мм |
|||
|
при марці клейового розчину |
||||
|
М 100 |
М 75 |
М 50 |
При нульовій міцності |
|
|
С 5,0 |
1,9 (19) |
1,8 (18) |
1,7(17) |
0,8 (8,0) |
|
С 3,5 |
1,6(16) |
1,5(15) |
1,4(15) |
0,8 (8,0) |
|
С 2,5 |
1,4 (14) |
1,3 (13) |
1,2 (12) |
0,6 (6,0) |
|
С 2,0 |
1,0 (10,0) |
0,9 (9) |
0,8 (8) |
0,35(3,5) |
|
С1,5 |
0,7 (7) |
0,6 (6) |
0,6 (6) |
0,25(2,5) |
Примітка. Дозволяється підвищувати розрахунковий опір на стиск кладки на 20 %, якщо це підтверджено результатами випробувань, при повністю заповнених вертикальних і горизонтальних швах.
Б.3 Розрахунковий опір газобетонної кладки стін на стиск, яка завантажується в термін до 28 діб (до набору розчином проектної міцності), рекомендується приймати за маркою клейового розчину, відповідною його міцності в ці терміни. При визначенні розрахункового опору за міцністю незатужавілої літньої кладки, а також зимової кладки (без протиморозних добавок) в стадії відтавання міцність клейового розчину слід приймати за величиною, що дорівнює нулю.
Б.4 Міцність зовнішніх стін із блоків з автоклавного газобетону на позацентровий стиск від вертикального навантаження і згинальних моментів визначається згідно з ДБН В.2.6-162 та ДСТУ Б В.2.6-195 за формулою:
-
(Б.1)
1-0,5NRd - fd 'Уb 2 'У b 9 ’ У b 11 ' У c ’ mg ’ ф’b ' t де NRd - розрахункова величина міцності на стиск газобетонної кладки стіни;
fd - розрахунковий опір на стиск кладки з газобетонних блоків, МПа, (див. табл. Б.1);
Уb2 — коефіцієнт умов роботи, який враховує тривалість дії навантаження і приймається 0,85;
Уb9 - коефіцієнт умов роботи для бетонних конструкцій (не армованих розрахунковою арматурою), приймається 0,9;
Уb11 - коефіцієнт умов роботи, що враховує початкову вологість автоклавного газобетону (25% і більше), приймається 0,85;
Уc - масштабний коефіцієнт для стовпів та простінків площею перерізу 0,3 м2 і менше
(за винятком довжини площадки для обпирання перемичок), приймається 0,8;
b - ширина простінка (за винятком довжини площадок обпирання перемичок), якщо має місце "глуха" стіна, значення b приймають 1 м (з відповідним навантаженням на
1 погонний метр), м;
t - товщина стіни, м;
Ф - коефіцієнт повздовжнього згину згідно з Б.5;
Md
emk - сума ексцентриситетів в результаті навантаження em= —, випадкового einit,
та ексцентриситету на середині висоти, викликаного горизонтальними навантаженнями (вітру тощо) ehm;
Md - згинальний момент від перекриття і вітру в перерізі, який розраховується;
N = ^Ni - сума всіх вертикальних навантажень на простінок або на 1 погонний метр для довгих "глухих" стін;
mg - коефіцієнт, який визначається за формулою:
mg = 1 -Пg - Ng--fl + 1^-1, (Б.2)
N ^ t )
де Ng - розрахункова поздовжня сила від тривалого навантаження;
ek - ексцентриситет від тривалих навантажень, повзучості визначають відповідно доДБН В.2.6-162;
Пg - коефіцієнт, що приймається відповідно до таблиці Б.2.
Таблиця Б.2 - Залежність коефіцієнта від гнучкості і відсотка армування
|
Гнучкість |
Коефіцієнт пg для кладки з блоків з автоклавного газобетону |
||
|
X h = hef / t |
X = hef / і |
При відсотку повздовжнього армування 0,1 % і менше |
При відсотку повздовжнього армування 0,3 % і більше |
|
<10 12 14 16 18 20 22 24 26 |
<35 42 49 56 63 70 76 83 90 |
0 0,05 0,09 0,14 0,19 0,24 0,29 0,33 0,38 |
0 0,03 0,08 0,11 0,15 0,19 0,22 0,26 0,30 |
|
Примітка. Для неармованої кладки значення коефіцієнтів пg слід приймати як для кладки з армуванням 0,1 % і менше. При армуванні більше ніж 0,1 % і менше ніж 0,3 % коефіцієнт пg визначається за інтерполяцією. |
|||
Б.5 Розрахункові висоти стін та стовпів hef при визначенні коефіцієнтів поздовжнього згину Ф в залежності від умов обпирання їх на горизонтальні опори слід приймати:
при нерухомих шарнірних опорах hef= H (рис. Б.1 а);
при пружній верхній опорі і жорсткому затисканні в нижній опорі: для однопрогонових будівель hef = 1,5H, для багатопрогонових hef = 1,25H (рисунок Б.1 б);
для вільно розташованих конструкцій hef = 2 H (рис. Б.1 в);
для конструкцій з частково затиснутими опорними перерізами - з урахуванням фактичного ступеня защемлення, але не менше ніж hef = 0,8H, де H = htot - відстань між перекриттями або іншими горизонтальними опорами, при залізобетонних (газобетонних) горизонтальних опорах (перекриттях) відстань між ними в світлі.
Примітка 1. При обпиранні на стіни залізобетонних перекриттів приймається hef = 0,9htot, а при монолітних залізобетонних перекриттях, які обпираються на стіни по чотирьох сторонах, hef = 0,8 htot.
а - шарнірно обпертих на нерухомі опори знизу і зверху; б - затиснутих знизу і з пружною опорою зверху; в - затиснутих знизу і вільних зверху
Рисунок Б.1 - Епюри коефіцієнтів Ф та mg стиснутих стін і стовпів з дрібних блоків
з ніздрюватого бетону
Примітка 2. Інші варіанти визначення ефективної висоти конструкції hef приймаються відповідно до вимог ДБН В.2.6-162.
Коефіцієнт зменшення несучої здатності визначається за формулою:
Ф
(Б.3)
=Фm +Фс2
де Фm - коефіцієнт поздовжнього згину для всього перерізу стін в площині дії згинального моменту, який визначається згідно з ДБН В.2.6-162, або може бути визначений відповідно до таблиці Б.3 виходячи з ефективної висоти елемента hef;
Фc - коефіцієнт повздовжнього згину для стиснутої частини перерізу, який визначається виходячи з фактичної висоти елемента H (таблиця Б.3) в площині дії згинального моменту при відношенні:
Xc = hef- , (Б.4)
lc
або гнучкості
Xc = hef- , (Б.5)
ic
де lc та іс - висота і радіус інерції стиснутої частини поперечного перерізу в площині дії згинального моменту.
Таблиця Б.3 - Залежність коефіцієнтів повздовжнього згину Ф і Фc від пружних характеристик кладки з блоків з автоклавного газобетону а (див.табл. Б.4) і гнучкості
|
Відношення |
Гнучкість |
Коефіцієнти повздовжнього згину Ф і Фc при пружних характеристиках кладки Ke |
|||
|
Xh(Xc ) |
ХЛХс ) |
750 |
500 |
350 |
200 |
|
4 |
1 |
1 |
0,98 |
0,94 |
0,9 |
|
6 |
21 |
0,95 |
0,91 |
0,88 |
0,81 |
|
8 |
28 |
0,9 |
0,85 |
0,8 |
0,7 |
|
10 |
35 |
0,84 |
0,79 |
0,72 |
0,6 |
|
12 |
42 |
0,79 |
0,72 |
0,64 |
0,51 |
|
14 |
49 |
0,73 |
0,66 |
0,57 |
0,43 |
|
16 |
56 |
0,68 |
0,59 |
0,5 |
0,37 |
|
18 |
63 |
0,63 |
0,53 |
0,45 |
0,32 |
|
22 |
76 |
0,53 |
0,43 |
0,35 |
0,24 |
|
26 |
90 |
0,45 |
0,36 |
0,29 |
0,2 |
|
30 |
104 |
0,39 |
0,32 |
0,25 |
0,17 |
|
34 |
118 |
0,32 |
0,26 |
0,21 |
0,14 |
|
38 |
132 |
0,26 |
0,21 |
0,17 |
0,12 |
|
42 |
146 |
0,21 |
0,17 |
0,14 |
0,09 |
|
46 |
160 |
0,16 |
0,13 |
0,1 |
0,07 |
|
50 |
173 |
0,13 |
0,1 |
0,08 |
0,05 |
|
54 |
187 |
0,1 |
0,08 |
0,06 |
0,04 |
