• геометричні розміри і положення конструкцій стін;

  • наявність і розташування закладних деталей;

  • правильність влаштування деформаційних швів та армування;

  • правильність виконання перев'язки швів, їх товщину та заповнення;

  • горизонтальність рядів, вертикальність площин та ребер бокових граней;

  • якість поверхонь, які призначені для влаштування тонкошарової штукатурки або фарбування.

  1. Відхили розмірів і положення конструкцій газобетонних стін не повинні перевищувати значень, наведених у таблиці 8.1.

Таблиця 8.1 - Граничні відхили розмірів і положення конструкцій газобетонних стін

Параметр для перевірки

Граничний відхил, мм

Ширина стін (простінків)

-10

Ширина прорізів

+10

Зміщення осей віконних прорізів від вертикалі

20

Зміщення осей конструкції стін від розбивочних осей

10

Відхил поверхні і кутів кладки від вертикалі:


- на один поверх;

10

- на будівлю заввишки не більше ніж два поверхи

15

Відхил товщини швів кладки (не більше 3 мм)

-1; +1

Відхил рядів кладки від горизонталі на 10 м довжини стіни

10

Нерівності поверхні при накладанні рейки завдовжки 2 м

5



  1. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ З ОПОРЯДЖЕННЯ ЗОВНІШНІХ СТІН БУДІВЕЛЬ ТА ВНУТРІШНЬОГО ОЗДОБЛЕННЯ

    1. Основні положення з опорядження зовнішніх газобетонних стін будівель

      1. Опорядження зовнішніх газобетонних стін будівель виконується з метою забезпечення необхідного декоративно-естетичного вигляду та інших функцій, в тому числі додаткового утеплення та звукоізоляції, запобігання зволоженню кладки, захисту від механічних пошкоджень тощо згідно з ДБН В.2.6-33, ДСТУ Б В.2.6-34, ДСТУ Б В.2.6-35, ДСТУ Б В.2.6-36. Для цього зовнішні несучі газобетонні стіни влаштовують багатошаровими, що складаються із одношарової кладки газобетонних блоків та додаткових захисних і оздоблювальних, і у разі необхідності, за проектом, теплоізоляційних шарів (рис. 9.1).

      2. Для зовнішнього опорядження стін будівель та, за необхідності, додаткового утеплення застосовують такі способи:

  • улаштування опоряджувального шару за допомогою фасадних матеріалів, виробів і систем, адгезійно зв'язаних з конструкцією газобетонної стіни (покриття штукатуркою, облицювання плиткою, фарбування тощо);

  • улаштування опоряджувального шару із облицювальної цегли або інших декоративних виробів у варіанті кладки з вентиляційним повітряним прошарком;

влаштування навісних фасадних систем із індустріальних елементів типу "вентильований фасад", монтаж яких до газобетонної стіни здійснюється механічним способом за допомогою елементів кріплення.


Елемент кріплення

(ДЮбс.ТЬ )


Оздоблення внутрішнє


Оздоблення внутршшє Кладка одношарова з газобетонних блоків

Хиплкшаїишиїний

Штукатурка зовнішня

Кладка одношарова з сшбшшвіЛваи

Утеплювач плитний

Прошарок повітряний

Система фасадна навчена

Кладка одношарова з газобетонних блоків Плітка личкувальна

Елемент кріплення

(дюбель)

Ж

Оздоблстя внутрішнє


Оздоблення внутрішнє

Кладка одношарова з газобетонних блоків

Прошарок повітряний Система фасадна навчена


а - штукатуркою; б - облицювальною цеглою і повітряним прошарком; в - плитним утеплювачем та штукатуркою; г - з навісною фасадною системою "вентильований фасад"; д - плитним утеплювачем і навісною фасадною системою "вентильований фасад";е - плитним утеплювачем облицювальною цеглою та повітряним прошарком; ж-облицювальною плиткою

Рисунок 9.1 - Конструкції багатошарових зовнішніх стін із газобетонних блоків
з додатковими теплоізоляційними та оздоблювальними шарами

    1. Вологість матеріалу кладки перед початком виконання опоряджувальних робіт не нормується. При використанні штукатурок на органічних розчинниках вимоги до вологості стіни встановлюються виробником цих матеріалів.

    2. При влаштуванні облицювальної кладки із лицьової цегли та інших декоративних виробів з повітряним прошарком між стіною і облицювальним шаром передбачаються конструктивні заходи з відведення конденсату від стіни. З цією метою, а також для покращення тепловологого режиму повітряного прошарку рекомендується встановлювати вентиляційні пристрої по площині облицю­вальної кладки.

    3. Влаштування навісних фасадних систем із індустріальних елементів з механічним кріп­ленням до стіни може здійснюватися незалежно від вологості кладки і за будь-якої температури. Елементи кріплення фасадних систем необхідно розраховувати на дію вертикальних (від власної ваги) і горизонтальних (вітрових) навантажень.

    4. При проектуванні стін із зовнішньою теплоізоляцією необхідно також передбачати можливість відведення вологи від стіни. Влаштування зовнішнього оздоблення з утепленням, де коефіцієнт паропроникнення утеплювача більший ніж матеріал кладки, можливо для будь-якої вологості кладки та товщини утеплювача.

    5. Рекомендації з опорядження зовнішніх газобетонних стін будівель наведені в додатку И.

  1. Основні положення з внутрішнього оздоблення газобетонних стін будівель

    1. Внутрішнє оздоблення газобетонних стін будівель, як і стін із інших будівельних матеріа­лів, виконується з метою забезпечення необхідного декоративно-естетичного вигляду стін та інших функцій, в тому числі додаткового утеплення та звукоізоляції, запобігання зволоженню, захисту від механічних пошкоджень тощо.

    2. При виконанні робіт з внутрішнього оздоблення газобетонних стін необхідно дотриму­ватися правил та рекомендацій підприємств-виробників оздоблювальних матеріалів та рекомен­дацій з внутрішнього оздоблення газобетонних стін будівель, наведених в додатку И.

    3. Перед виконанням оздоблювальних робіт необхідно підготувати поверхню газобетонних стін. Шви і щілини необхідно "розшити" і заповнити ремонтною сумішшю. Залишки суміші необхідно зрізати, поверхню зачистити і пил видалити.

    4. Для внутрішнього оздоблення газобетонних стін будівель застосовують наступні основні способи:

  • оздоблення штукатурками, шпаклівками, лакофарбовими матеріалами;

  • облицювання керамічною плиткою або плиткою із гірських порід;

  • обшивка декоративними панелями або гіпсокартонними листами із подальшим оздобленням.

Більш детальні рекомендації з внутрішнього оздоблення газобетонних стін будівель наведені в додатку И.ДОДАТОК А
(довідковий)

КЛАСИФІКАЦІЯ ГАЗОБЕТОННИХ ВИРОБІВ,
ОСНОВНІ РОЗМІРИ І ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ

Автоклавний газобетон застосовується у вигляді будівельних виробів, що включають конструкційно-теплоізоляційні газобетонні блоки, теплоізоляційні газобетонні блоки (плити), армовані газобетонні плити (покриттів, перекриттів) та брускові газобетонні армовані перемички.

А.1 Газобетонні блоки

А.1.1 Газобетонні блоки повинні відповідати вимогам ДСТУ Б В 2.7-137. Газобетонні блоки мають форму прямокутного паралелепіпеда з плоскими гранями або профільованими під "паз-гребінь" та форму лотків. Для зручності захвату бокові грані блоків можуть мати виїмки (кишені).

Газобетонні конструкційно-теплоізоляційні блоки виготовляються з автоклавного газобетону марки за середньою густиною D 300; D350; D400 і D500 та класом міцності на стиск С1,5; С2,0; С2,5; С3,5 і маркою за морозостійкістю F25; F35; F50.

Газобетонні блоки з плоскими і профільованими гранями застосовують для кладки на клейовому розчині несучих і ненесучих зовнішніх і внутрішніх стін будівель.

Газобетонні U-подібні (лоткові) блоки виготовляються з автоклавного газобетону марки за середньою густиною D500 і класом міцності на стиск С2,0 та морозостійкістю F35. Лоткові блоки застосовуються для влаштування збірно-монолітних конструкцій (балок) у вигляді обв'язувальних та опірних поясів жорсткості, а також віконних та дверних перемичок при значній ширині прорізів або підвищених навантаженнях.

А.1.2 Газобетонні теплоізоляційні блоки виготовляються із автоклавного газобетону марки за середньою густиною D150 (150 кг/м3) і теплопровідністю у сухому стані не більше 0,052 Вт/(м-К) та D200 (200 кг/м3) і теплопровідністю у сухому стані не більше 0,055 Вт/(м-К).

Газобетонні теплоізоляційні блоки повинні відповідати вимогам ДСТУ Б В.2.7-164.

А.1.3 Основні розміри газобетонних блоків та їх технічні характеристики наведені в табли­цях А.1; А.2; А.3; А.4; А.5.

Таблиця А.1 - Основні розміри і технічні характеристики газобетонних блоків

Газобетонні блоки з плоскими та профільованими гранями

. ////і ///*

н / Л н / Л

, В. =* , В „ Vх

Довжина L, мм

Товщина B, мм

Висота H, мм

Марка за середньою густиною D, кг/м3

Клас міцності на стиск С, МПа

Об'єм блока V, м3

Маса блока* G, кг

600

75

200

300

1,5; 2,0

0,009

3,4

100

200

0,012

4,5



Продовження таблиці А.1

Довжина, L, мм

Товщина, B, мм

Висота, H, мм

Марка за середньою густиною D, кг/м3

Клас міцності на стиск, С, МПа

Об'єм блока V, м3

Маса блока*, G, кг

600

120

200



0,014

5,3

125

200

0,015

5,6

150

200

0,018

6,8

200

200

0,024

9,0

250

200

0,030

11,5

280

200

0,034

12,8

300

200

0,036

13,5

360

200

0,043

16,1

375

200

0,045

17,0

400

200

0,048

18,0

200

250

0,030

11,5

600

240

250



0,036

13,5

300

250

0,045

17,0

365

250

0,055

20,6

400

250

0,06

22,5

600

75

200

350

1,5; 2,0

0,009

3,9

100

200

0,012

5,3

120

200

0,014

6,1

125

200

0,015

6,6

600

150

200



0,018

7,9

200

200

0,024

10,5

250

200

0,030

13,1

280

200

0,034

14,9

300

200

0,036

15,8

360

200

0,043

18,8

375

200

0,045

19,7

400

200

0,048

21,0

200

250

0,030

13,1

240

250

0,036

15,8

300

250

0,045

19,7

365

250

0,055

24,0

400

250

0,06

26,3

75

200

400

1,5; 2,0; 2,5

0,009

4,5

100

200

0,012

6,0

120

200

0,014

7,0

125

200

0,015

7,5

150

200

0,018

9,0

200

200

0,024

12,0