1. Визначення потреби в засобах операційного контролю

Організація може застосовувати засоби операційного контролю для:

  1. управління визначеними суттєвими екологічними аспектами;

  2. забезпечування дотримання відповідності правовим вимогам та іншим вимогам, які орга­нізація зобов'язується виконувати;

  3. досягання цілей та виконання завдань, а також забезпечування узгодженості з екологіч­ною політикою, охоплюючи зобов'язання щодо запобігання забруднюванню та щодо постійного поліпшування;

  4. уникання або зменшування екологічних ризиків.

Під час визначання потреб у засобах операційного контролю організація має розглянути всі свої роботи, зокрема пов'язані з функціями управління, як наприклад, закупівлю, продаж, марке­тинг, дослідження та розробляння, проектування та проектно-конструкторські роботи; повсякден­ну діяльність, як наприклад, виробництво, обслуговування, лабораторне досліджування та збері­гання продукції; а також зовнішні процеси, наприклад, постачання продукції та надання послуг.

Організація має також розглянути, як підрядники або постачальники можуть впливати на її спроможність керувати екологічними аспектами, досягати цілей та виконувати завдання, а також іншим чином дотримувати відповідність застосовним правовим вимогам та іншим вимогам, які організація зобов'язується виконувати. Організація має розробити необхідні засоби операційного контролю, наприклад, задокументовані методики, контракти або угоди з постачальниками, і дове­сти їх до відома підрядників і постачальників, якщо застосовне.

  1. Запроваджування засобів операційного контролю

Засоби операційного контролю можуть бути в різних формах, зокрема, методики, робочі ін­струкції, технічні засоби контролю, використання підготованого персоналу або будь-яке їх поєд­нання. Вибір конкретних методів контролю залежить від багатьох чинників, наприклад, навичок і досвіду людей, які виконують роботу, складності та важливості для охорони довкілля самої робо­ти.

Загальний підхід до запроваджування засобів операційного контролю охоплює:

  1. вибирання методу контролю;

  2. вибирання прийнятних критеріїв виконання робіт;

  3. розробляння методик, за потреби, що встановлюють, як визначені роботи треба планува­ти, виконувати та контролювати;

  4. документування цих методик, за потреби, як інструкції, плакати, форми, відеозаписи, фо­тографії тощо.

До засобів операційного контролю, крім методик, робочих інструкцій та інших механізмів контролю, можуть належати положення щодо вимірювання та оцінювання, а також щодо визна­чання дотримання критеріїв виконання робіт.

Організація може вирішити розробити методики для підвищення своєї спроможності узго­джено застосовувати засоби контролю. Засоби операційного контролю можуть бути вагомим складником програм(-и) організації з екологічного управління (див. 4.3.3.2).

Засоби операційного контролю треба розглядати під час навчання тих осіб, яких залучили до виконання функцій контролю, щоб гарантувати, що засоби операційного контролю застосовують як заплановано.

Примітка. Додаткові настанови щодо підготування персоналу наведено в 4.4.2.

Після того, як засоби операційного контролю запроваджено, організація має провадити моні­торинг постійного застосування цих засобів контролю та їхньої дієвості, а також, за потреби, пла­нувати та виконувати коригувальні дії.

Практична допомога - Операційний контроль

Під час розробляння або модифікування засобів операційного контролю та методик органі­зація має розглянути різноманітні роботи, пов'язані з її суттєвими екологічними аспектами. Прик­лади таких робіт:

  1. придбання, створювання чи модифікування майна та засобів виробництва;

  2. укладання контрактів;

  3. обслуговування замовників;

  4. поводження із сировиною та її зберігання;

  5. маркетинг і рекламна діяльність;

  6. виробничі процеси та процеси технічного обслуговування;

  7. закупівля;

  8. досліджування, проектування та дослідно-конструкторські роботи;

  9. зберігання продукції;

  10. транспортування;

  11. допоміжні процеси (наприклад, постачання води та енергії, рециклізація та поводження з відходами і стічними водами).

4.4.7 Готовність до надзвичайних ситуацій і реагування на них

Організація має розробити, запровадити та підтримувати деталізовану методику(-и) щодо ви­значання можливих надзвичайних ситуацій та аварій, які можуть мати несприятливий(-і) вплив(и) на довкілля, а також щодо належних дій, спрямованих на їх послаблення й реагування на них, як­що такі ситуації виникають. Треба, щоб методика(-и) та відповідні засоби контролю передбачали розгляд, якщо доречно:

  1. аварійних викидів в атмосферне повітря;

  2. аварійних скидів у водні об'єкти та забруднень земельних ділянок;

  3. конкретних впливів аварійних викидів та скидів на довкілля та екосистему.

У методиці(-ках) треба враховувати потенційні наслідки експлуатації в умовах з відхилом від нормальних, а також можливі надзвичайні ситуації та аварії.

Практична допомога - Готовність до надзвичайних ситуацій і реагування на них

Обов'язком кожної організації є розробляння методики щодо готовності до надзвичайних си­туацій і реагування на них, яка б задовольняла її власні специфічні потреби. Під час розробляння цієї методики організація має розглянути:

  1. характер небезпечних чинників на місцях (наприклад, наявність легкозаймистих рідин, ре- зервуарів-сховищ, стиснених газів, а також заходи, що здійснюють у разі розлиття або випадкових викидів та скидів);

  2. найімовірніші тип і масштаб надзвичайної ситуації чи аварії;

  3. можливість виникнення надзвичайної ситуації(-й) чи аварії(-й) на близько розташованих об'єктах (наприклад, на заводі, дорозі, залізничній колії);

  4. найприйнятніший(-і) метод(и) реагування на надзвичайну ситуацію чи аварію;

  5. дії, необхідні для зменшення шкоди довкіллю;

  6. підготування персоналу аварійно-рятувальної служби;

  7. організацію діяльності та розподіл відповідальності на випадок надзвичайної ситуації;

  8. маршрути евакуації та пункти зібрання людей;

  9. список основного персоналу та служб допомоги, зокрема довідкові відомості щодо зв'язку (наприклад, пожежної служби, служби, яка ліквідує наслідки аварійного розлиття);

  10. можливість отримання допомоги від сусідніх організацій;

  11. схеми внутрішнього та зовнішнього інформаційного зв'язку;

дії, які необхідно виконати для послаблення різних видів аварій чи надзвичайних ситуаційДСТУ ISO 14004:2006

та для реагування на них;

  1. потребу у процесі(-ах) післяаварійного оцінювання, щоб установити та виконати коригу­вальні й запобіжні дії;

  2. періодичне апробовування методик(и) реагування на надзвичайні ситуації;

  1. інформацію щодо небезпечних матеріалів, зокрема потенційний вплив кожного з них на довкілля, а також заходи, яких треба вжити у випадку аварійного викиду чи скиду;

  2. плани підготування персоналу та тестування на дієвість;

  3. процес післяаварійного оцінювання для визначання коригувальних та запобіжних дій.

4.5 Перевіряння

Загальні настанови - Перевіряння

Перевіряння охоплює вимірювання, моніторинг і оцінювання екологічних характеристик ор­ганізації. Запобіжні дії треба застосовувати, щоб визначити можливі проблеми та запобігти їм ще до моменту виникнення. Коригувальні дії охоплюють визначання проблем у системі екологічного управління та їх усунення.

Процес установлювання невідповідності в системі екологічного управління та виконання ко­ригувальних або запобіжних дій допомагає організації застосовувати систему екологічного управ­ління та підтримувати її за призначеністю. Ведення протоколів та дієвий їх контроль забезпечує організацію достовірним джерелом інформації про функціювання та результати системи екологіч­ного управління. Періодичні аудити системи екологічного управління допомагають організації пе­ревірити, чи система розроблена та функціює як заплановано. Усі ці заходи забезпечують оціню­вання діяльності.

  1. Моніторинг і вимірювання

Організація має застосовувати систематичний підхід для регулярного вимірювання та моні­торингу її екологічних характеристик. Моніторинг охоплює збирання інформації (наприклад, ви­мірів або спостережень) через певний проміжок часу. Вимірювання можуть бути кількісними або якісними. Моніторинг та вимірювання в системі екологічного управління можуть бути корисними для багатьох цілей, наприклад:

  1. відстежування прогресу щодо дотримання зобов'язань екологічної політики, досягнення цілей та виконання завдань, а також щодо постійного поліпшування;

  2. накопичування інформації для визначання суттєвих екологічних аспектів;

  3. моніторинг викидів і скидів для забезпечення відповідності застосовним правовим вимо­гам або іншим вимогам, які організація зобов'язується виконувати;

  4. моніторинг споживання води, енергії або витрачання сировини, щоб забезпечити відпові­дність цілям і завданням;

  5. забезпечення даними для підтримування або оцінювання засобів операційного контролю;

  6. забезпечення даними для оцінювання екологічних характеристик організації;

  7. забезпечення даними для оцінювання дієвості системи екологічного управління.

Для досягнення цих цілей організація має спланувати, які показники будуть виміряні, де і коли їх треба вимірювати та які методи треба для цього застосувати. Щоб зосередити ресурси на найважливіших вимірюваннях, організація має визначити основні характеристики процесів і видів діяльності, які можна виміряти і які забезпечують найкориснішу інформацію.

При мітка. Для подальших настанов щодо показників дієвості див. 4.3.3.3.

Вимірювання треба провадити за контрольованих умов, використовуючи відповідні процеси для забезпечення достовірності результатів, як наприклад, належне калібрування або перевіряння засобів моніторингу та вимірювального оснащення, залучення кваліфікованого персоналу та за­стосування придатних методів контролювання якості.

Якщо потрібно забезпечити отримання достовірних результатів, вимірювальне оснащення треба калібрувати чи перевіряти із зазначеною періодичністю чи безпосередньо перед використо­вуванням за еталонами, простежуваними до міжнародних чи національних еталонів. Якщо таких еталонів немає, треба зареєструвати базу, застосовану для калібрування. Задокументовані методи­ки для проведення вимірювання та моніторингу можуть допомогти забезпечити узгодженість ви- 26мірювань і збільшити достовірність одержуваних даних.

Результати вимірювання та моніторингу треба аналізувати й використовувати для встанов­лення як успіхів, так і сфери, де необхідні коригування чи поліпшування.

  1. Оцінювання дотримання відповідності

Організація має розробити, запровадити та підтримувати методику періодичного оцінювання дотримання відповідності правовим вимогам, які застосовні до її екологічних аспектів, як частини зобов'язань щодо відповідності. Організація має зареєструвати результати цього оцінювання.

Оцінювання дотримання відповідності можна здійснювати стосовно низки правових вимог або однієї вимоги. Може бути застосовано різноманітні методи для оцінювання дотримання відпо­відності, охоплюючи, наприклад, такі процеси:

  1. аудити;

  2. аналізування документів і/або протоколів;

  3. інспектування виробничих об'єктів;

  4. опитування;

  5. аналізування проектів або робіт;

  6. поточне аналізування або результати випробовування зразків та/чи контрольне випробо­вування зразків;

  7. обхід виробничих об'єктів і/або безпосереднє спостереження.

Організація має встановити періодичність і методологію оцінювання дотримання відповідно­сті згідно зі своїми розмірами, типом та складністю. Періодичність може залежати від таких чин­ників, як наприклад, дотримання відповідності в минулому або конкретних правових вимог. Може бути корисним періодично провадити незалежне аналізування.

Програму оцінювання дотримання відповідності можна об'єднати з іншою діяльністю щодо оцінювання. Це може бути аудит системи управління, оцінювання або інспекції стану охорони праці та професійної безпеки чи перевіряння забезпечення якості.

Подібним чином організація має періодично оцінювати дотримання відповідності іншим ви­могам, які вона зобов'язується виконувати (подальші настанови щодо інших вимог див. в 4.3.2.2). За бажанням, організація може розробити окремий процес проведення таких оцінювань, або може об'єднати ці оцінювання з оцінюванням дотримання відповідності правовим вимогам (див. вище), процесом аналізування з боку керівництва (див. 4.6), або іншими процесами з оцінювання. Треба вести протоколи цих періодичних оцінювань.

  1. Невідповідність, коригувальні та запобіжні дії

Для забезпечення постійного дієвого функціювання системи екологічного управління органі­зація має застосовувати систематичний метод для встановлення фактичних і потенційних невідпо­відностей, проведення коригувань та виконання коригувальних і запобіжних дій, переважно запо­бігаючи проблемам ще до їх виникнення. Невідповідність - це невиконання вимоги. Вимогу може бути встановлено стосовно системи управління або щодо екологічних характеристик. Можуть ви­никати ситуації, коли частина системи не може функціювати, як призначено, або не виконано ви­моги щодо екологічних характеристик.