esy,0

Діапазон

Напруження а (0)

Модуль пружності

Esp,0

еЕз,0

ES,0

Esp,G < Е - Esy,0

fsp.e -с + (Ь/а)[а2 -(е5Уіє -є)2]°'5

b(Esy,0 -E)

a

a2 -(e-Esy.o)2

0,5

Esy,0 - Е - Esf,6

4у,0

0

est,0 - E - Esu,0

4у,0 П~(Е -Esf,0)/(Esu,0 _Esf,0 )l

-

E = Esu,0

0,00

-

Параметр*)

Esp,0 ~^sp,o/^s,e Esy,0 0>02 0 0,15 esu g 0,20

Клас А армування: е^ 0 = 0,05 esu0 = 0,10

Функції

a = (Esy,0 ~Esp,0)(Esy,0 — Esp,0 +c/Es,e) > = C(Esy,0 esp,o)Es,0 +C ’

~ fsp.e) c

(Esy,0 “Esp,0)Es,0 -2(^y,e -4p.e)

*) Значення параметрів єріе та ери е для попередньо напруженої арматури можна взяти з таблиці В.З.



СУ

4p,0

Esp,0

Esu,0


Рисунок 6.3 - Математична модель діаграми "напруження-деформація" для ненапруженої
та попередньо напруженої арматури за підвищених температур
(познака для попередньо напруженої арматури "р" замість "s")

    1. Значення параметрів в 6.2.3.2 для гарячекатаної і холоднодеформованої арматури за підвищених температур наведені в таблиці Б.2. Для проміжних значень температури застосо­вується лінійна інтерполяція.

    2. Діаграма "напруження-деформація" також застосовується для арматури при стиску.

    3. Для теплових впливів згідно з 5.2 ДБН В.1.2-7 (моделювання реальної пожежі), особливо якщо враховується низхідна температурна ділянка графіка, застосовуються значення, визначені в таблиці Б.2 для діаграми "напруження-деформація" арматури, як досить точні.

  1. Попередньо напружена арматура

    1. Міцність і деформативність попередньо напруженої арматури за підвищених темпе­ратур визначають за допомогою математичних моделей, що зазначені в 6.2.3 для ненапруженої арматури.

    2. Значення параметрів для холоднодеформованої (дріт і канати) та термомеханічно зміцненої попередньо напруженої (стрижні) арматури за підвищених температур виражені як fpy,e/^fpk)> fpp.e/ftfpk)’ Е *р,в/Ер’ EPt.e> Ери,в- Значення коефіцієнта р наведені на вибір між кла­сами А і В.

Для класу А коефіцієнт р визначають за формулою (див. таблицю Б.З):

Eud їрйЛк/Ер

; 7с

х р 0,1 Аг/Ер у


fpk ~ ^рО,1/с f f

'рк у 'рк



де визначення та значення для Еик, fpQ/ik, fpk та Ер за нормальних температур наведені в розділі З ДСТУ Б В.2.6-156. ’

  1. Для теплових впливів згідно з 5.2 ДБН В.1.2-7 (моделювання реальної пожежі), особ­ливо якщо враховують низхідну температурну ділянку графіка, як досить точні використовують значення діаграми "напруження-деформація" для попередньо напруженої арматури, що визначені в Є.2.4.2.

  1. Теплофізичні властивості бетону на силікатному і карбонатному заповнювачах

    1. Температурне розширення

      1. Температурну деформацію ес (9) бетону визначають за температур, починаючиз20 °С: Бетон на силікатному заповнювачі:

е

для 20 °С < 9 < 700 °С;

для 700 °С<9<1200 “С;

для 20 °С < 9 < 805 °С;

для 805 °С<9<1200 °С,

с(9) =-1,8x10^ +9х10’69+2,Зх10’1193

ес(9) =14хЮ“3

Бетон на карбонатному заповнювачі:

ес(9) =-1,2x10^ +6х10’69+1,4хЮ“1193

ес(9) = 12хЮ"3

де 9 - температура бетону, °С.

  1. Графік залежності температурного розширення від температури наведено на рисун­ку 6.4.


  1. Питома теплоємність

    1. Питома теплоємність ср(0) бетону в сухому стані = 0 %) визначається як:

с

20 °С < 0 < 100 °С;

100 °С<0 <200 °С;

200 °С<0<4ОО °С;

400 °С< 0 < 1200 °С,

р(0) = 900 Дж/(кгК)

ср (0) = 900 + (0 - 100) Дж/(кг • К)

Ср (0) = 1000 + (0 - 200)72 Дж/(кг • К)

Ср (0) = 1100 Дж/(кг • К) де 0 - температура бетону, °С;

Ср(0), кДж/(кг-К) - відображена на рисунку 6.5а.

  1. Якщо вологість не враховується в методі розрахунку, залежність, наведена для питомої теплоємності для силікатного і карбонатного заповнювачів, моделюється постійним значеннями ср.реак PJ™ температурного інтервалу від 100 °С до 115 °С з лінійним зменшенням за темпера­тури від 115 °С до 200 °С:

Сррва/Г = 900 Дж/(кг - К) для вологості більше 0 %;

Cppgafc = 1470 Дж/(кг- К) для вологості більше 1,5 %;

Cppeafc = 2020 Дж/(кг • К) для вологості більше 3 %.

Під час подальшого нагрівання встановлюється лінійна залежність між (115 °С, сррвдк) та (200 °С, 1000 Дж/(кг °К)). Для іншого значення вологості прийнятна лінійна інтерполяція. Пікові значення питомої теплоємності наведені на рисунку 6.5а.

  1. Зміна густини від температури залежить від втрати води і визначається:

р

для 20 °С<0<115°С;

для 115 °С<0 <200 °С;

для 200 °С<0<4ОО °С;

для 200 °С<0<4ОО °С.

(0) = р(2О °С)

р(0) = р(2О °С)х(1 - 0,02 (0- 115)/85)

р(0) = р (20 °С) х (0,98 - 0,03 (0 - 200)/200)

р(0) = р (20 °С) х (0,95 - 0,07 (0 - 400)7800)

  1. Зміна об’ємної теплоємності cv(0) (добуток р(0) та ср(0)) наведено на рисунку 6.56 для бетону з вологістю 3 % та густиною 2300 кг/м3.


а





a - залежність питомої теплоємності ср(0) бетону на силікатному заповнювачі із вологістю и 0, 1,5 та 3 % від температури; б - залежність об’ємної теплоємності cv(0) бетону на силікатному заповнювачі із вологістю и = 3 % та густиною більше 2300 кг/м3 від температури

Рисунок 6.5 - Питома та об’ємна теплоємності

  1. Теплопровідність

    1. Теплопровідність Хс бетону визначається з інтервалу між нижнім та верхнім гранич­ними значеннями, наведеними в 6.3.3.2.

Примітка 1. Значення теплопровідності встановлюються в діапазоні, визначеному нижньою та верхньою межею.

Примітка 2. Додаток А застосовується для нижньої межі. Решта пунктів цього стандарту незалежні від вибору теплопровідності.

  1. Верхню межу теплопровідності Хс бетону визначають:

Хс = 2 - 0,2451 (0/100) + 0,0107 (0/100)12, Вт/(м К) для 20 °С < 0 < 1200 °С.

Нижню межу теплопровідності Хс бетону визначають:

Хс = 1,36-0,136 (0/100) + 0,0057 (0/100)2, Вт/(м К) для 20 °С < 0 < 1200 °С, де 0 - температура бетону.

  1. Зміну верхньої та нижньої межі теплопровідності залежно від температури наведено на рисунку 6.6.


  1. Теплофізичні властивості ненапруженої і попередньо напруженої арматури

    1. Температурне видовження сталі М/1 для всіх видів конструкційної та арматурної сталі визначають так:

Д/// =-2,416-10^ + 1,2-Ю-5-0а+0.4-10-8-0а для 20 °С < Єа < 750 °С,

М/1 = 11 • 10"3 для 750 °С < 0а < 860 °С,

М/1 = -6,2 • 10-3 + 2 • 10"5- Єа для 860 °С < Єа < 1200 °С,

де І - довжина сталевого елемента за температури 20 °С;

М/1 - температурне видовження сталевого елемента;

0а - температура сталі.

  1. Залежність температурного видовження від температури показана на рисунку 6.7.


Рисунок 6.7 - Залежність температурного видовження сталі від температури




  1. У спрощених розрахункових моделях (див. 7.2) залежність температурного видовження від температури сталі вважається лінійною. У цьому випадку видовження сталі визначають за формулою:

Д

(6.3)

///=14Ю“6(0а -20).
  1. Питома теплоємність сталі са, для всіх видів конструкційної та арматурної сталі визна­чають за формулою:

са = 425 + 7,73 • 10"1 • 0а - 1,69 • 10"3 ■ 0 2 + 2,22 ■ 10-6 • 0 3, Дж/(кг • К) для 20 °С < 0а < 600 °С,

с

са


ґ 13002 ї
А "738,


Дж/(кг-К)


для 600 °С<0а <735 °С,


са


= 545 +


17820

0а -731


Дж/(кгК)


для 735°С<0а <900 °С,


для 900 °С < 0а < 1200 °С,

д= 650, Дж/(кг • К)

де 0а - температура сталі

  1. .Залежність питомої теплоємності від температури показана на рисунку 6.8.



  1. У спрощених розрахункових моделях (див. 7.2) питома теплоємність вважається неза­лежною від температури сталі. У цьому випадку треба брати середнє значення са = 600, Дж/(кг • К).

  2. Питома теплопровідність сталі ка, що дійсна для всіх видів конструкційної та арматурної сталі, визначається так:

Ха = 54 - 3,33 -1О-20а, Вт/(м К) для2О°С<0а < 800 °С,

Ха = 27,3, Вт/(м К) для 800 °С< 0а < 1200 °С,

де 0а - температура сталі.

6.4.8 Залежність питомої теплопровідності від температури показана на рисунку 6.9.



Для спрощених розрахункових моделей (див. 7.2) питома теплопровідність вважається незалежною від температури сталі. В цьому випадку треба брати середнє значення Ха = 45, Вт/(м • К).7 МЕТОДИКА РОЗРАХУНКУ

  1. Загальні положення

    1. Наступні методи розрахунку використовують за умови виконання 5.4.1.2:

  • конструювання згідно з визнаними проектними рішеннями (табличні дані та результати ви­пробувань, розділ 8);

  • спрощені методи розрахунку (див. 7.2);

  • уточнені методи розрахунку (див. 7.3).

Примітка. Рішення щодо використання уточнених методів розрахунку приймає проектувальник.

    1. Крихкому руйнуванню слід запобігати за допомогою відповідних заходів або враховувати вплив крихкого руйнування на відповідні характеристики R (див. 7.5).

    2. Раптове руйнування, що спричинене надмірним видовженням арматури внаслідок нагрі­вання попередньо напружених конструкцій без зчеплення з бетоном, не допускається.

    3. Якщо габаритні розміри колон та інші умови відрізняються від наведених у розділі 8, для спрощеного та уточненого методів розробляють методики розрахунку, які узгоджують відповідно до вимог 2.10.2 ДБН В. 1.1 -7.

    4. Для уточнених методів розрахунку, що використовують температурні режими пожежі, відмінні від стандартного температурного режиму, розробляють методики розрахунку, які узгод­жують відповідно до вимог 2.10.2 ДБН В.1.1-7.

  1. Спрощений метод розрахунку

    1. Загальні положення

Спрощені методи розрахунку поперечного перерізу використовуються для визначення несучої здатності нагрітого поперечного перерізу та порівняння зі значенням навантаження за відповідного сполучення впливів (див. 5.4.2).

Примітка. У додатку В наведено альтернативний метод "Зональний метод" для розрахунку несучої здатності. Така модель може включати впливи другого порядку. Цей метод придатний для колон, що зазнають впливу стандартного температурного режиму і використовують для малих перерізів та гнучких колон, але тільки за стандартного температурного режиму.

  1. Температурні криеі

Температура в залізобетонних колонах, що зазнають вогневого впливу, визначається за результатами випробувань або розрахунків.

Примітка. Температурні криві, що наведені в додатку А, застосовують для визначення температур поперечних перерізів з силікатним заповнювачем за стандартного температурного режиму до максимальної температури у приміщенні. Ці криві застосовують для більшості інших заповнювачів.

  1. Приведений поперечний переріз

Застосовують спрощені методи, що використовують приведений поперечний переріз (див. додаток В).

  1. Зниження міцності

    1. Загальні положення

      1. У цьому розділі наведені значення для зниження характеристичної міцності бетону на стиск, характеристичної міцності на розтяг ненапруженої та попередньо напруженої арматури. Ці значення використовують у спрощених методах розрахунку поперечного перерізу, що наведені у 7.2.3.

      2. Зниження значення міцності, що наведені нижче в 7.2.4.2 та 7.2.4.3, застосовують за температурних режимів, подібних до стандартного температурного режиму, до досягнення максимальної температури.

      3. Альтернативні формулювання для закономірностей зниження характеристичного значення міцності матеріалів використовують, якщо їх значення перебувають у межах експери­ментальних даних.

    2. Бетон

Зниження характеристичного значення міцності бетону на стиск залежно від температури 0 приймають за таблицею Б.1, колонка 2 для силікатних заповнювачів та колонка 5 для карбонатних заповнювачів (рисунок 7.1).