ь Поза під час виконання завдання (темна частина тіла, суцільна лінія) відносно вихідного положення (світла частина тіла, переривчаста лінія), якщо дивитись у бік тулуба (див. рисунок 2, де нахил вперед дає позитивний знак). У додатку А описано процедуру визначення нахилу тулуба.
' Випуклий вигин поперекового відділу хребта (див. рисунок 3). Це положення найбільш імовірно виникне
— якщо поперековий відділ не підтримується спинкою, та
— за невеликого кута стегна (див. 3.7).
Таблиця 2 — Час фіксування нахилу тулуба
|
Час фіксування |
Прийнятне |
Не рекомендоване |
|
> максимально допустимого часу фіксування’ |
|
X |
|
максимально допустимого часу фіксування’ |
X |
|
|
* Взято з рисунка 4. |
|
|
Пояснення:
1 — осьовий поворот;
2— бічний вигин.
Рисунок 1 — Положення тулуба (осьовий поворот/ бічний вигин грудної клітки відносно таза)
Рисунок 2 — Нахил тулуба
Рисунок 3 — Випукле положення поперекового відділу хребта
Пояснення:
1 — випукле положення поперекового відділу хребта.
Пояснення:
1 — максимально допустимий час фіксування (хвилин);
2 — не рекомендовано;
З — див. 3.4.1, крок 1;
4 — прийнятне;
5 — див. 3.4.1, крок 1;
6 — нахил тулуба сс (градуси відносно вихідної пози).
Рисунок 4 — Максимально допустимий час фіксування
для нахилу тулуба
Т аблиця 3 — Положення голови
|
Характеристика положення |
Прийнятне |
Перейти до кроку 2 |
Не рекомендоване |
|
1) Симетричність положення голови3 Немає Є |
X |
|
X |
>85° 25° — 85° без повного підтримання тулуба:0 перейти до пункту 3 25° — 85° з повним підтриманням тулуба від 0° до 25°
|
X X |
X |
X X |
|
3) Згин/розгин шиї Р — аь >25° 0° —25° <0° |
X |
|
X X |
|
’ У разі симетричного положення шиї немає ні осьового повороту, ні бічного нахилу голови відносно верхньої частини тулуба (грудної клітки ) (див. рисунок 5). ь Поза під час виконання завдання (темна частина тіла, суцільна лінія) відносно вихідної пози (світла частина тіла, переривчаста лінія), якщо дивитись у бік голови (для ₽ див. рисунок 6, коли нахил'уперед дає позитивне значення; стосовно а див.3.4 у «положенні тулуба»). Позитивні значення 0 — а називаються згином шиї. Негативні значення р — а називаються розгином шиї. У додатку А описано процедуру визначення нахилу голови та згину/розгину шиї. с У разі приблизно однакового нахилу голови і тулуба час фіксування тулуба є критичним, бо максимально допустимий час фіксування тулуба коротший, ніж максимально допустимий час фіксування голови. У разі повного підтримання тулуба час фіксування нахилу голови критичний і повинен бути оцінений (див. 3.5.2). |
|||
П
Пояснення:
1 — осьовий поворот;
2— бічний нахил.
Рисунок 6 — Нахил голови
римітка. Прямі лінії не е лініями погляду, проте лінії крізь точки використовують для вимірювання.Рисунок 5 — Положення шиї (осьовий поворот/ бічний нахил голови відносно грудної клітки)
Таблиця 4 — Час фіксування для нахилу голови
|
Час фіксування |
Прийнятне |
Не рекомендоване |
|
> максимально допустимого часу фіксування3 |
|
X |
|
2 максимально допустимого часу фіксування3 |
X |
|
|
• Взято з рисунка 7. |
||
Пояснення
1 — максимально допустимий час фіксування (хвилин),
2 — не рекомендоване,
З — див 3 5.1, крок 1,
4 — прийнятне,
5 — див 3 51, крок 1,
6 — нахил голови р (градуси відносно вихідної пози).
Рисунок 7 — Максимальне допустимий час фіксування для нахилу голови
Положення верхніх кінцівок
Положення плечового суглоба і плеча
Крок 1
Положення плечового суглоба і плеча треба оцінювати, враховуючи пункти 1, 2 і 3 таблиці 5 для обох частин тіла.
Крок 2
Час фіксування для плеча визначають за допомогою таблиці 6.
Рекомендовано забезпечити необхідний час відновлення після певного часу фіксування піднятого плеча. У додатку В подано рекомендації’ щодо оцінювання режимів часу фіксування/відновлення, які ґрунтуються на даних витривалості.
Положення передпліччя та руки
Положення передпліччя та руки потрібно оцінювати з урахуванням пунктів 1, 2 і 3 таблиці 7 для обох частин тіла.
Положення нижніх кінцівок
Положення нижніх кінцівок треба оцінювати з урахуванням пунктів 1, 2, 3 і 4 таблиці 8 для обох частин тіла Пункт 3 стосується лише пози стоячи (за винятком використання опори для сідниць). Пункт 4 стосується лише пози сидячи. Треба надати додаткову увагу
рівномірному розподілу ваги тіла на обидві ноги стоячи або під час використання опори для сідниць,правильній підтримці тіла надійним сидінням, підставкою для ніг чи опорою для сідниць, які застосовують;
зручному положенню коліна і щиколотки під час роботи з педаллю у позі сидячи.
Стосовно кута стегна на рисунку 12 треба звернутися до пункту 3.1.
Таблиця 5 — Положення плечового суглоба і плеча
|
Характеристика положення |
Прийнятне |
Перейти до кроку 2 |
Не рекомендоване |
|
1) Незручне положення плеча’ Немає Є |
X |
|
X |
> 60° 20° —60° без повного підтримання руки 20° — 60° з повним підтриманням руки 0° —20° |
X X |
X |
X |
|
3) Підняття плечового суглоба0 Немає Є |
X |
|
X |
|
’ Загин плеча (тобто лікоть позаду тулуба, якщо дивитися з боку тулуба), адукція плеча (тобто лікоть невидимий, якщо дивитися ззаду тулуба) та граничний поворот плеча назовні («назовні» стосується зовнішнього повороту навколо довгої осі плеча відносно тулуба). Стосовно всіх трьох термінів див. рисунок 8. Стосовно терміна «граничний» див. А.4. ь Поза під час виконання завдання (темна частина тіла, суцільна лінія) відносно вихідної пози (світла частина тіла, переривчаста лінія) (стосовно у див. рисунок 9). У додатку А описано процедуру визначення підняття плеча. с Процедура оцінювання стосується незручного положення, вказаного вертикальною стрілкою на рисунку 8, але не природного підняття плечового суглоба як наслідку підняття руки. |
|||
Пояснення:
— підняття плечового суглоба;
— загинання плеча;
— повертання плеча назовні;
— адукція плеча.
Р
Рисунок 9 — Підняття плеча
исунок 8 — Положення плечового суглоба і плеча
Таблиця 6 — Час фіксування у разі підняття .плеча
|
Час фіксування |
Прийнятне |
Не рекомендоване |
|
> максимально допустимого часу фіксування’ |
|
X |
|
< максимально допустимого часу фіксування’ |
X |
|
|
’ Взято з рисунка 10. |
||
П
0 10 20 ЗО 40 50 60 б
ояснення:— максимально допустимий час фіксування (хвилин);
— не рекомендоване;
З — див. 3.6.1.1, крок 1;
—прийнятне;
—див. 3.6.1.1, крок 1;
— підняття плеча у (градуси відносно вихідної пози).
Рисунок 10 — Максимально допустимий час фіксування у разі підняття плеча
Таблиця 7 — Положення передпліччя і руки
|
Характеристика положеная |
Прийнятне |
Не рекомендоване |
|
1) Граничний згин/розгин ліктя’’ь Немає Є |
X |
X |
|
2) Граничний поворот передпліччя всередину/назовні’’6 Немає Є |
X |
X |
|
3) Граничне положення зап'ястяь,° Немає Є |
X |
X |
|
* Див. рисунок 11. ь Стосовно терміна «граничний» див. А.4 а Променеве/ліктьове відведення і/або згинання/розгинання (див. рисунок 11). |
||
П
6
ояснення:—повертання передпліччя назовні; долоня доверху;
— згинання ліктя;
— розгинання ліктя;
— повертання передпліччя всередину: долоня донизу;
— ліктьове відведення зап’ястя; мізинець рухається до передпліччя (до ліктьової кістки);
—згинання зап’ястя: долоня рухається до передпліччя;
—розгинання зап’ястя: задня частина долоні рухається до передпліччя;
—променеве відведення зап'ястя: великий палець
• рухається до передпліччя (до променевої кістки).
Рисунок 11 — Положення передпліччя і руки
Таблиця 8 — Положення нижніх кінцівок
|
Характеристика положення |
Прийнятне |
Не рекомендоване |
|
1) Граничний згин коліна3 Немає Є |
X |
X |
|
2) Граничний підошовний/тильний згин щиколотки3 Немає Є |
X |
X |
|
3) Для пози стоячи (окрім використання опори для сідниць): зігнуте коліно ь Немає Є |
X |
X |
|
4) Для пози сидячи: кут коліна3 > 135° 90° —135° <90° |
|
|
|
|
xd |
|
|
X |
|
|
|
|
X |
* Див. рисунок 12. Стосовно терміна «граничний» див. А.4.
ь Будь-яке положення суглоба, крім 180° (стегно на одній лінії з гомілкою).
6 180° — стегно на одній лінії з гомілкою.
d Прийнятне у разі відхиленого тулуба.
П ояснення:
— кут стегна;
— згин коліна;
— тильний згин щиколотки;
— підошовний згин щиколотки.
Рисунок 12 — Положення нижніх кінцівок
ДОДАТОК А
(довідковий)
ВИЗНАЧЕННЯ РОБОЧИХ ПОЗ
А.1 Вступ
В А.2 і А.З описано процедуру вимірювання нахилу тулуба, нахилу голови і згину/розгину шиї (А.2), а також підняття плеча (А.З). Ця процедура ґрунтується на використанні фото/відео- (двовимірне вимірювання) і/або тривимірних оптико-електронних чи ультразвукових вимірювальних систем. В А.4 описано процедуру визначення граничних положень суглобів.
Для процедур вимірювання, описаних в А.2 і А.З, має бути позначено дві точки для кожної вимірюваної частини тіла. Для них застосовують такі вимоги:точки повинні бути пов’язані з частиною тіла;
система має бути спроможна виявити ці точки;
точки не повинні бути занадто близькими (щоб зменшити похибку вимірювання).
Досить важливо, що ті самі точки використовують як для вимірювання вихідної пози, так і для пози під час виконання завдання. Нижче рекомендовано окремі точки на основі минулого досвіду. Проте може бути обрано будь-який інший набір точок, якщо дотримано всіх згаданих вище вимог.
А.2 Нахил тулуба, нахил голови і згин/розгин шиї
Розрізняють дві окремі частини тіла — тулуб і голову. Кожну з них визначають прямою лінією, що проходить крізь дві точки цієї частини, якщо дивитися у бік її (тобто перпендикулярно до площини симетрії частини тіла).
Процедура починається позначенням двох точок на тулубі, наприклад на верхньому краї великого вертела стегна (позначка Т1) і на остистому відростку сьомого шийного хребця (позначка Т2), тепер з двома точками на голові, наприклад поряд з мочкою вуха (позначка Н1) і близько до латерального куточка ока (позначка Н2).
Наступні три кроки виконують для тулуба, так само як і для голови. Перший крок—вимірювання кута між вертикаллю і лінією, що проходять через тіло (Т1—Т2 — для тулуба, Н1—Н2 — для голови), у вихідній позі (див. рисунок А. 1). Другий крок містить вимірювання кута між вертикаллю і лінією, яка проходить через цей елемент (Т1—Т2 — для тулуба, Н1—Н2 — для голови) у позі під час виконання завдання. У третьому кроці нахил частини тіла (позначений а — для тулуба і Р —для голови в 3.4 і 3.5, відповідно) підраховують як різницю між кутом у вихідній позі й кутом у позі під час виконання завдання.
Примітка. Визначення вихідної пози містить слова «дивитися прямо вперед вздовж горизонталі». Для виконання цієї вимоги спочатку вимірюють висоту ока людини, потім на певній відстані від неї на рівні виміряної висоти ока роблять позначку на стіні, і людину просять дивитися на цю позначку.
