---

Крім того, подавання електроживлення на установку має бути припинено, необов’язково для убезпечення самої установки.

Система пожежної тривоги повинна мати пріоритет над системою аварійної сигналізації витоку газу.

Якщо встановлено систему пожежогасіння, яка зменшує вміст кисню чи може становити не­безпеку для персоналу, має бути забезпечено звуковий і візуальний сигнал тривоги щонайменше усередині приміщення компресорної установки, та має бути забезпечено відповідну затримку скидання агента для пожежогасіння, щоб забезпечити можливість персоналу вийти з приміщення.

Технологічні трубопроводи треба проектувати так, щоб не створювати сил і моментів, що пере­вищують допустимі для компресора згідно з технічними умовами виробника.

Газові трубопроводи, встановлювані вище за рівень підлоги, треба проектувати у такий спосіб, який сприяє безперешкодному доступу в приміщення компресорного агрегата, й до систем пере­давання газу, й не блокує шляхів виходу.

Фланцеві з’єднання можна використовувати лише там, де це вкрай необхідно для збирання та технічного обслуговування. Треба використовувати патрубки, зварені встик, та приварні патрубки.

Необхідно уникати болтових з’єднань.

Має бути забезпечено устатковання для запобігання притоку газу в місця, які стають доступ­ними, якщо компресор чи його складові частини відкрито для технічного обслуговування.

Приклад

Це можуть бути подвійні запорно-спускні системи в сполучних трубах, відсічні клапа­ни, обладнані подвійними ущільненнями, та вентиляційні клапани.

Відповідні з’єднання має бути забезпечено для того, щоб провести очищення до відкривання компресора чи для його введення в дію після відкривання. Відповідні з'єднання очищення також має бути забезпечено між зворотним та ізолювальним клапанами.

Постачальник компресора повинен схвалити центрування поверхонь розніму патрубків всмок­тування й нагнітання компресора й трубопроводу.

Для того щоб запобігти протитечії, для кожної компресорної установки має бути передбачено зворотний клапан.

На додаток до функційних вимог, вказаних у цьому розділі, має бути зроблено посилання на EN 1594 та ISO/DIS 10439:1996. Може бути зроблено винятки для положень ISO/DIS 10439:1996, але їх має бути узгоджено між сторонами.

Зварювання має відповідати вимогам, викладеним в EN 12732.

Має бути передбачено можливість відсікти та знизити тиск компресора між ізолювальними клапанами компресорної установки.

Систему між ізолювальними клапанами компресорної установки треба проектувати для роз­рахункового тиску на виході компресора.

Якщо є частини системи, які не можуть витримувати максимальний робочий тиск на виході компресора, вони мають бути захищені власними запобіжними пристроями.

На додаток до станційної системи очищення газу має бути передбачено сіткові фільтри на всмоктуванні компресора для того, щоб захистити компресор від попадання ззовні твердих часток, особливо на початку роботи.

Якщо сітковий фільтр встановлюють на трубопровід всмоктування компресора, необхідно контролювати перепад тиску. Тиск всмоктування треба вимірювати вниз по потоку від сіткового фільтра.

Будь-який газ, що виходить з ущільнень поршня штока, ущільнень вала, пристроїв зниження тиску та резервуарів оливи, має бути безпечно видалено.

Кількість газу, що скидається в атмосферу, треба зводити до мінімуму.

Системи збирання має бути обладнано дренажами.

Сполучення компресора та приводу має бути прямим.

Складання муфти та/або пристроїв вимірювання крутильного моменту мають бути динамічно збалансовані після завершальної стадії виготовлення та парно промарковані для запобігання по­дальшому неправильному повторному з'єднанню.

Фундамент та конструкція опорної рами агрегата мають бути здатні до поглинання статичних і динамічних навантажень від установки, а також сил, що передаються сполучними газопроводами.

Приміщення компресорної установки треба проектувати так, щоб було враховано місцеві ви­моги й обставини, кліматичні та робочі умови.

Складові частини компресорної установки і/або приміщення мають обігріватися, щоб за­безпечити можливість пуску компресорної установки без великого попереднього нагріву та для запобігання пошкодженням, що виникають через конденсацію чи замерзання.

Приміщення компресорної установки має бути вентильованим чи природним способом або за допомогою примусової вентиляції для видалення тепла, що виділяється встановленим устаткован- ням. Вентиляцію може також бути взято до уваги під час визначення небезпечних зон.

Необхідно гарантувати, що робочі температури встановленого устатковання не перевищуються та не мають негативного впливу на функціювання пристроїв виявлення газу й пожежі.

Для природної системи вентилювання впускні отвори для повітря має бути передбачено біля підлоги на найнижчому рівні у приміщенні компресорної установки, а випускні отвори для повітря мають бути на найвищому можливому рівні.

Компресорну установку треба проектувати так, щоб забезпечити легке розбирання та вийман­ня її деталей для технічного обслуговування. Крім того, має бути забезпечено легкий доступ до ділянок виконання технічного обслуговування.

Основні деталі та вузли повинні мати проміжки, що дають можливість виймати їх за допо­могою відповідних підіймальних пристроїв. Це устатковання повинне мати щонайменше здатність виконувати повільне підіймання.

Усі спеціальні підіймальні механізми, траверси, опори, інструменти та будь-які інші засоби, необхідні для обслуговування компресора, його приводу й допоміжного устатковання, має вказати виробник.

Температура кожної поверхні, до якої персонал може безпосередньо торкатися під час роботи, має бути не вище ніж 60 °С.

Ізоляцію має бути встановлено у такий спосіб, щоб розбирання й обслуговування були мож­ливими без пошкодження її.

СКС має бути спроектовано так, щоб:

• допускати експлуатацію компресорних станцій з обслуговувальним персоналом чи без нього як у ручному, так і в автоматичному режимах за допомогою зв’язку зі складовими частинами станції;

• гарантувати безпечне й надійне керування та контролювання усієї компресорної станції;

• забезпечити зв’язок з центром дистанційного керування (ЦДК), якщо станція керована дистанційно.

СКС повинна запобігати небезпечній роботі станції у разі переривання електропостачання.

СКС має бути розташовано в безпечній зоні.

Загалом проектування елементів безпечності системи захисту треба виконувати згідно з ви­могами EN 954-1.

Щоб гарантувати безпечну процедуру аварійного зупинення в разі аномальних умов, компре­сорну станцію має бути обладнано системою аварійного зупинення чи з «зашитою» програмою, чи з вузькоспеціалізованою програмованою логічною системою.

Система аварійного зупинення станції має ініціювати елемент аварійного зупинення, закри­вання станційних клапанів у заздалегідь запрограмованій послідовності. Після цього може бути зниження тиску станції.

У разі аварійного зупинення дистанційне переустановлення повинно бути неможливим.

Дозволено часткову зупинку окремих складових частин устатковання чи окремих елементів станції.

Ручний запуск повинен бути можливим зі стратегічних місць та операторської.

Тривалість скидання тиску під час аварійного зупинення має бути ретельно визначено.

Стосовно компресорної установки див. 7.4.4.5.

На додаток до систем виявлення газу, встановлених у приміщеннях компресорних устано­вок, системи виявлення газу має бути встановлено в інших будівлях, де може накопичуватися газ (див. також 7.4.5.6)

Сигнали тривоги та дії протипожежної системи повинні мати пріоритет над усіма іншими сигна­лами тривоги та діями органів керування.

На додаток до встановленої в приміщенні компресорної установки (див. 7.4.5.7) має бути за­безпечено систему виявлення пожежі відповідно до чинних правил і норм.

Водопостачання для пожежогасіння має бути доступним поблизу чи на території станції.

Ризики займання від мастила, газу та електроустатковання вимагають наявності відповідних умонтованих (ручних та/або автоматичних) чи переносних вогнегасників.

Клапани, що приводяться в дію СКС, й пов’язані з послідовно з’єднаними станціями, мають бути здатними до ручного керування чи на самому клапані, чи в місцевій операторній. Автоматичну дію від місцевої операторної чи від ЦДК можна обирати відповідно до режиму роботи, який обирає власник.

Положення клапанів, пов’язані з системою аварійного зупинення, має бути вказано на дисплеї системи керування станції.

Приводи можуть бути пневматичними, мастильними гідравлічними, пружинними, електричними чи комбінованими. Вибір типу приводу залежить від розташування та функції клапана.

Станцію та її складові частини має бути захищено від надмірного перевищення тиску. Таке перевищення тиску може бути спричинене збоєм у роботі компресора чи регулятора тиску чи відмовою інших пристроїв у межах чи за межами станції.

Система захисту від надмірного тиску повинна забезпечити такі межі, дійсні для проектного тиску (ПТ), що перевищує чи дорівнює максимальному робочому тиску (МРТ):

РТ < МРТ < ТРТ < МПТ < ВТ.

Відносно меж тиску необхідно зробити посилання на EN 1594:1999.

Запобіжні пристрої мають автоматично ініціювати зупинення, якщо тиск перевищує МПТ.

Кожну систему газу під тиском має бути обладнано пристроєм захисту від перевищення тиску.

На компресорній станції захист від надмірного тиску повинен складатися з двох незалежних систем:

• системи захисту компресорної установки (див. 7.4.4.2), що забезпечується СКУ;

• станційної системи обмеження тиску, що забезпечується СКС.

Якщо МРТ робочого газового трубопроводу й устатковання станції вище, ніж МРТ трубопрово­ду, зважаючи на втрати тиску між нагнітанням компресора і виходом станції, то станційна система захисту повинна запускатися за МПТ трубопроводу також, як і за МПТ станції.

Усе устатковання станції, пов'язане з процесом закачування, має бути випробувано тиском вище, ніж МПТ.

Системи різних рівнів тиску з різним МПТ можуть бути застосовані в станції зі спеціальними заходами обережності.

Якщо МРТ усіх ємностей газу, що працюють під тиском, мають тиск, який дорівнює чи вищий за МРТ відповідних станційних трубопроводів, ніякі спеціальні захисні пристрої від перевищення тиску для таких ємностей не потрібні.

Тиск відстоювання може тимчасово перевищувати МРТ у зв’язку зі зміною температури, але за будь-яких умов не повинен перевищувати МПТ.

Система захисту має бути відмовостійкою.

Безпека компресорів має відповідати вимогам EN 1012-1.

Має бути передбачено, щоб підвищення температури газу в будь-якому режимі роботи не приводило до перевищення граничної розрахункової температури як на ділянках компресорної установки, так і в сполучному трубопроводі.

Конструкція має передбачати роботу складових частин установки за різних температур.

Запобіжні пристрої повинні автоматично ініціювати відімкнення, щоб запобігти зростанню температури вище МПТ.

Система захисту повинна бути відмовостійкою.

Електричні установки мають відповідати вимогам певних стандартів EN.

Систему електроживлення має бути спроектовано так, щоб забезпечувати безпечну роботу компресорної станції.

У разі переривання основного електроживлення для гарантування безпечних умов роботи компресорної станції необхідно передбачати наявність джерела безперебійного електроживлення.

Необхідно передбачити заходи з запобігання попаданню розрядів блискавки.

Для проектування шляхів прокладення сполучних коаксіальних кабелів між складовими части­нами станції необхідно уникнути негативного впливу та мати на увазі наслідки можливого спалаху.

Будівництво станції потрібно вести згідно з чинним національним і місцевим законодавством.

Крім того, встановлення компресорної установки має відповідати як вимогам виробника, так і вимогам управителя.