Страница 10: ДСТУ IEC 61558-1:2010. Безпечність силових трансформаторів, силових блоків живлення, реакторів й аналогічних пристроїв. Частина 1. Загальні технічні вимоги та випробування (62715)

Якщо трансформатор виходить з ладу, то протягом випробувань і після них він повинен відповідати критеріям, наведеним у 15.5.2.

Якщо трансформатор не виходить з ладу, то час, необхідний для досягнення усталеного режиму, реєструють, після чого обрану вторинну обмотку закорочують. Випробування продовжують доти, поки трансформатор не вийде з ладу. Цю частину випробування провадять на зразку не довше, ніж це необхідно для досягнення усталеного режиму, але не більше 5 год.

У разі пошкодження трансформатор не повинен бути небезпечним для оточення, при цьому протягом випробувань і після них він повинен відповідати критеріям, наведеним у 15.5.2.

• температура будь-якої частини оболонки трансформаторів, до якої можна доторкнутися стандартним випробним пальцем, не повинна перевищувати 175°С;

• температура фанерної опори не повинна перевищувати 125°С;

• з трансформатора не повинно бути викиду полум’я, розпеченого матеріалу, розжарених частинок або гарячих крапель ізоляційного матеріалу.

Після випробувань за 15.5.1 і охолодження трансформаторів до температури навколишнього середовища:

-ізоляція повинна витримувати випробування на електричну міцність, при цьому випробна напруга становить 35% від значення, наведеного у розділі 18, таблиця 8Ь. Випробування провадять прикладанням напруги між первинною обмоткою та корпусом для трансформаторів усіх типів і додатково між первинною та вторинною обмотками для безпечних розділових трансформаторів і трансформаторів з розділеними обмотками:

-оболонки, за їх наявності, не повинні мати отворів, через які можна доторкнутися до неізольованих небезпечних піднапругових частин стандартним випробним пальцем (рисунок 2). У разі сумніву контакт з неізольованими небезпечними піднапруговими частинами перевіряють індикатором електричного контакту за напруги не меншої ніж 40 В.

Вважається, що трансформатор не витримав випробування на електричну міцність ізоляції, якщо він не відповідає вимогам цього підпунуту.

16. МЕХАНІЧНА МІЦНІСТЬ

    1. Загальні положення

Трансформатори повинні мати достатню механічну міцність; конструкція трансформатора повинна витримувати механічні впливи, які можуть виникнути під час нормальної експлуатації.

Відповідність перевіряють випробуваннями за 16.2 для стаціонарних трансформаторів і 16.2; 16.3 і 16.4-для переносних.

Згідно з вимогами цього стандарту після випробувань трансформатор не повинен мати пошкоджень. Зокрема, небезпечні піднапругові частини не повинні стати доступними під час проведення випробувань за 9.1.2.

Ізоляційні перегородки не повинні мати пошкоджень, а рукоятки, важелі, кнопки тощо не повинні переміщуватися на своїх осях.

Примітка 1. Пошкодження покриття, невеликі вм’ятини, які не зменшують шляхів струму спливу або повітряних проміжків, зазначених у розділі 26, а також невеликі відколки, які не впливають на захист від ураження електричним струмом або вологостійкість, не враховують.

Примітка 2. Тріщини, невидимі неозброєним оком або в окулярах для коригування зору, але без збільшення, і тріщини на поверхні спресованого матеріалу, армованого волокном тощо, не враховують.

Крім того, під час випробування за 16.4 не враховують вигин штепсельних вилок.

Трансформатор, кришка та аналогічні деталі якого закріплено, міцно встановлюють на жорсткій опорі і завдають три удари молотком з пружинним пристроєм згідно з вимогами на випробування Eh, описане в ІЕС 60068-2-75, у кожній найбільш слабкій точці зовнішньої оболонки, яка захищає небезпечні піднапругові частини, включаючи рукоятки, важелі, кнопки вмикання тощо, прикладаючи бойок молотка з енергією (0,5±0,05) Дж перпендикулярно поверхні.

Перед завданням ударів установочні гвинти основ і кришок затягують крутним моментом, що дорівнює 2/3 моменту, зазначеного в таблиці 11.

Якщо є сумніви в тому, що дефект виник внаслідок завданих раніше ударів, дефект не враховують і завдають ще три удари у тому самому місці на новому зразку, який потім повинен витримати випробування.

Частини трансформаторів зі ступенем захисту ІРОО, які недоступні, коли трансформатор вмонтовано у пристрій або інше обладнання, випробуванню не піддають.

Переносні трансформатори, за винятком переносних трансформаторів з вмонтованими штепсельними вилками, призначеними для введення в стаціонарну розетку, встановлюють в прийнятому для експлуатації положенні. А потому піддають падінням з висоти 25 мм на гладку сталеву плиту завтовшки не менше 5 мм, розташовану на плоскій бетонній опорі. Сто падінь виконують з частотою не менше одного падіння за 5 с.

Висоту вимірюють від найближче розташованої до випробної поверхні частини зразка, підвішеного перед падінням.

Спосіб звільнення зразка повинен забезпечувати вільне падіння з підвішеного положення з мінімальним затриманням у момент звільнення.

Якщо трансформатор укомплектовано закріпленим зовнішнім кабелем або шнуром(-ами), то кабель або шнур(и) обрізають до довжини 100 мм.

Переносні трансформатори з вмонтованими штепсельними вилками, призначеними для введення у стаціонарні розетки, повинні мати відповідну механічну міцність.

Відповідність перевіряють проведенням випробувань а), Ь) і с). Випробовування а) провадять на трьох зразках; усі три зразки повинні витримати випробування. Випробування Ь) і с) виконують на новому зразку.

1. Випробування провадять за ІЕС 60068-2-32 в обертовому барабані. Якщо трансформатор забезпечено зовнішнім шнуром(-ами), то шнур(-и) обрізають до довжини 100 мм. Кожний зразок випробовують окремо.

Барабан обертають зі швидкістю п’ять обертів за хвилину, виконуючи таким чином 10 падінь за хвилину, при цьому загальна кількість падінь становить:

-50, якщо маса зразка не перевищує 250 г;

-25, якщо маса зразка перевищує 250 г.

Згідно з вимогами цього стандарту після випробування поверхня зразка не повинна бути пошкоджена, але він не обов’язково повинен залишатись працездатним.

Може бути відламано маленькі шматочки, за умови, що не спрацював захисний пристрій від ураження електричним струмом.

Зруйнування штепсельних вилок і пошкодження поверхні, невеликі вм’ятини, що не спричиняють зменшення шляхів струму спливу або повітряних проміжків, значення яких наведено у 27.1 I EC 60884-1, не враховують.

2. Штепсельні вилки не повинні обертатися, коли крутий момент 0,4 Нм прикладають протягом однієї хвилини спочатку в одному напрямку, потому протягом однієї хвилини в протилежному.

Примітка. Випробування не провадять, якщо згідно з вимогами цього стандарту обертання штепсельних вилок не призводить до порушення вимог безпеки.

3. Тягове зусилля, значення якого наведено в таблиці 5, прикладають без різких рухів до кожного штиря штепсельної вилки протягом однієї хвилини у напрямку його поздовжньої осі.

Тягове зусилля прикладають через 1 год після вміщення пристрою в нагрівальну камеру з температурою (70±2)°С.

Таблиця 5 - Тягове зусилля, яке прикладається до штирів штепсельної вилки

Під час проведення цього випробування захисні уземлювальні затискачі, незалежно від їх кількості, розглядають як один полюс.

Після випробування та охолодження пристрою до температури навколишнього середовища ні один із штирів штепсельної вилки не повинен зміщуватися більше ніж на 1 мм.

16. ЗАХИСТ ВІД ШКІДЛИВОГО ПРОНИКНЕННЯ ПИЛУ, ТВЕРДИХ ЧАСТОК І ВОЛОГИ

    1. Ступені захисту оболонками (код IP)

Оболонка трансформатора повинна забезпечувати ступінь захисту від проникнення пилу, твердих часток і вологи згідно з класифікацією трансформатора і ступенем захисту IP, зазначеному на трансформаторі, за винятком ІР1Х, який слід маркувати і випробовувати як ІРОО.

Примітка. Опис цифрових символів ступенів захисту і ступенів захисту IP подано в додатку Q.

Відповідність перевіряють випробуванням за 17.1.1, а інші характеристики ступеню захисту IP - випробуванням за ІЕС 60529.

Перед випробуванням на відповідність іншому символу, крім ІРХ8, трансформатор слід увімкнути за номінальної потужності, і довести до усталеної робочої температури за номінальної напруги.

Температура води під час випробування повинна бути (15±10)°С.

Трансформатори слід встановити та оснастити проводами, як за умов нормальної експлуатації, при цьому відповідну вилку (якщо це потрібно) має бути введено у вторинне коло.

Трансформатори, у яких не передбачено зовнішній гнучкий кабель або шнур, забезпечують зовнішніми проводами згідно з розділом 22, при цьому вибирають найбільш навантажений тип і переріз.

Під час випробування трансформаторів за 17.1.1 (A-J) нерухомо закріплений трансформатор, призначений для встановлення, за якого його оболонка стикається з поверхнею, випробовують на щиті, зовнішні розміри якого відповідають проекції трансформатора, якщо не зазначено інше.

Трансформатор з оболонкою, в якому передбачено зливання води через дренажні отвори, установлюють із відкритим нижнім отвором, якщо не зазначено інше в інструкції виробника щодо встановлення. Вентиляційні отвори під час випробування залишаються відкритими.

Переносні трансформатори, оснащені проводами як за нормальної експлуатації, установлюють у найбільш несприятливім положенні.

Сальники, за їх наявності , затягують крутним моментом, який становить 2/3 моменту, що його прикладають під час випробування за 25.6.

Після цих випробувань трансформатор повинен витримувати випробування електричної міцності ізоляції за 18.3, а огляд повинен показати:

1. відсутність відкладення порошку талька в пилонепроникних трансформаторах, струмопровідність якого є причиною невідповідності ізоляції вимогам цього стандарту;

2. відсутність відкладення порошку талька всередині оболонок пилонепроникних трансформаторів;

3. відсутність слідів води на піднапругових частинах, за винятком частин БННН, між 15 В змінного струму або 25 В постійного струму, або на ізоляції частин, які є небезпечними для споживача або навколишнього середовища, наприклад, там, де це може спричинити зменшення шляхів струму спливу, значення яких наведено в розділі 26;

4. відсутність вологи, яка знижує надійність трансформаторів, захищених від крапель, дощу, бризок і водяних струменів;

5. відсутність слідів води на будь-якій частині водонепроникного трансформатора;

6. відсутність отвору, який допускає проникнення випробного щупа у трансформатори, захищені від твердих часток.

А-трансформатори, захищені від проникнення твердих часток (перший числовий символ 2 коду IP) випробовують згідно з вимогами розділів 9 і 26 через уведення стандартного випробного пальця згідно з ІЕС 60529 і випробного стриженя, зображеного на рисунку 3.

В-трансформатори, захищені від проникнення твердих часток (перші числові символи 3 і 4 коду IP) випробовують уведенням у кожній можливій точці (за винятком прокладок) щупу, який відповідає щупу С або D за ІЕС 61032 із зусиллям, значення якого наведено в таблиці 6.

Таблиця 6 - Випробування трансформаторів, захищених від проникнення твердих часток

Кінець проводу щупу має бути зрізано під прямим кутом і він не повинен мати задирок.

С-пилонепроникні трансформатори (перший числовий символ 5 коду IP) випробовують у пилоуловлювальній камері, що відповідає рисунку 2 ІЕС 60529, у якій повітряним потоком порошок тальку утримується у завислому стані; під час випробування вакуумний насос не під’єднують. Вміст порошку в камері повинен становити 2 кг на кубічний метр, порошок тальку треба просіяти через сито з квадратними отворами, номінальний діаметр проволоки якого дорівнює 50 мкм, а номінальна відстань між проволоками 75 мкм; розмір часток порошку повинен бути не менше 1 мкм, при цьому не менше ніж 50 % часток за вагою повинні бути менше 5 мкм. Порошок не слід використовувати більше ніж для 20 випробувань. Випробування провадять таким чином:

1. Трансформатор підвищують за межами пилоуловлювальної камери і за номінальної потужності доводять до робочої температури:

2. трансформатор, який працює, вміщують у пилоуловлювальну камеру, якомога менше порушуючи нормальний режим роботи;

3. двері пилоуловлювальної камери зачиняють ;

4. вмикають відцентровий вентилятор, за допомогою якого порошок тальку підтримують у завислому стані;

5. через 1 хв трансформатор вмикають і охолоджують протягом 3 год; порошок тальку залишається в завислому стані.

Примітка. Однохвилинний проміжок часу між увімкненням відцентрового вентилятора та вимкненням трансформатора необхідний для того, щоб упевнитись, що порошок тальку перебуває в завислому стані навколо трансформатора під час первісного охолодження, що надзвичайно важливо для маленьких трансформаторів. Трансформатор вмикають у вихідному положенні за переліком а), запобігаючи перегрівання випробувальної камери.