---

Розміри надані в мм

Рисунок а)

Сторони ABCD і EFGH повинні бути відкриті для потоку аерозолю

Пояснення:

1. — потік аерозолю:

2. — люмінесцентна лампа.

Рисунок Ь)

На сторонах ABFE, AEHD. BFGC та DCGH треба встановити лампи, як це вказано на рисунку Ь)

Рисунок D.1 — Пристрій для випробовування осліплюванням

ДОДАТОК Е
(довідковий)

ПРИСТРІЙ ДЛЯ ВИПРОБОВУВАННЯ НА УДАР

Пристрій (рисунок Е.1) складається з хитального молотка з прямокутною головкою (ударник) зі скошеною передньою ударною поверхнею, яку встановлено на сталевому циліндричному руків’ї.

Молоток вмонтовано в сталеву втулку, яка рухається на шариковальницях на зафіксованому сталевому валу, змонтованому на жорсткій сталевій рамі так, що молоток може вільно обертати­ся навколо осі зафіксованого валу. Конструкція жорсткої рами дозволяє повне обертання молот­кового вузла у разі відсутності зразка.

Ударник має такі розміри: ширина — 76 мм, висота — 50 мм, довжина — 94 мм (габарити), та виготовлений з алюмінієвого сплаву (AICu₄SiMg) згідно з EN 573-3, за умови обробляння роз­чином та осаджуванням. Він має плоску ударну поверхню, яка скошена під кутом (60 + 1)° до по­довжньої осі головки. Сталеве циліндричне руків’я має зовнішній діаметр (25 + 0,1) мм зі стінка­ми товщиною (1,6 + 0,1) мм.

Ударник закріплено на руків’ї так, що його подовжня вісь знаходиться на відстані 305 мм по радіусу від осі вузла обертання, до того ж ці дві осі взаємно перпендикулярні в просторі. Втулка з зовнішнім діаметром 102 мм і довжиною 200 мм співвісно встановлена на зафіксованому ста­левому поворотному валу, який має діаметр приблизно 25 мм, утім точний діаметр валу буде за­лежати від використаних шариковальниць.

Діаметрально протилежно руків’ю молотка знаходяться два сталевих врівноважувальних ва­желі, кожний із зовнішнім діаметром 20 мм і довжиною 185 мм. Ці важелі уґвинчено у втулку так, що кожний виступає на 150 мм. Сталеву противагу закріплено на важелях так, що її положення може бути відрегульовано для збалансування ваги ударника та важелів, як на рисунку Е.1. На од­ному кінці втулки закріплено шків з алюмінієвого сплаву товщиною 12 мм та діаметром 150 мм і на нього намотано трос, що не розтягується, один кінець якого закріплено до шківа. Інший кінець тросу несе робочу вагу.

Жорстка рама також підтримує монтажну панель, на якій установлюють зразок за допомогою його штатних засобів кріплення. Монтажну панель регулюють вертикально так, що верхня поло­вина передньої ударної поверхні молотка буде бити по зразку, коли молоток рухається горизон­тально, як показано на рисунку Е.1.

Під час експлуатування пристрою зразок та монтажну панель спочатку встановлюють, як пока­зано на рисунку Е.1, потім монтажну панель жорстко кріплять до рами. Після цього вузол молот­ка ретельно врівноважують за допомогою регулювання противаги за відсутності робочої ваги. Потім важіль молотка відводять назад до горизонтальної позиції на кут 270° та установлюють робочу вагу. За умов звільнення вузла робоча вага буде повертати молоток та важіль до удару по зразку.

Маса робочої ваги, т, у кілограмах, необхідна для забезпечення енергії удару 1,9 Дж, дорівнює:

0,388
т - — , кг

Злг

де г— ефективний радіус шківа в метрах.

Це дорівнює приблизно 0,55 кг для шківа радіусом г = 75 мм.

Оскільки згідно зі стандартом швидкість молотка під час удару повинна становити (1,5 + 0,125) м/с,

т

і-

і-

о масу головки молотка необхідно зменшити, розсвердливши її зі зворотного боку, щоб отрима­ти цю швидкість. Підраховано, щоб отримати зазначену швидкість, маса головки повинна стано­вити приблизно 0,79 кг, але це повинно бути визначено методом проб та помилок.

5. —

   Пояснення:

   1. — монтажна панель

6. — сигналізатор;

7. — ударник;

8. — руків’я ударника;

9. — втулка;

10. — шків;

1

305

кут переміщування 270^е;

— шариковальниці;

— врівноважувальні важелі;

— робоча вага;

— противага для врівноваження.

Зазначені розміри надано в мм, похибка ± 5 %.

Примітка. Зазначені розміри представлено як орієнтовні, за винятком розмірів головки молотка

Рисунок Е.1 — Пристрій для випробовування на удар

ДОДАТОК F
(обов’язковий)

КІМНАТА ТЕСТОВИХ ПОЖЕЖ

Випробні зразки, ІВК, вимірювач температури та вимірювальну частину вимірювача питомої оптичної щільності треба розміщувати всередині об’єму, як це вказано на рисунках F.1 і F.2.

Зразки, ІВК і механічні частини вимірювача питомої оптичної щільності треба розміщувати на відстані не менше ніж 100 мм один від одного, вимірюваної по найближчих краях. Вісь променя вимірювача питомої оптичної щільності повинна проходити під стелею на відстані принаймні 35 мм від неї.

Розміри у метрах

1. — зразки і вимірювальне устатковання;

2. — місце тестової пожежі.

Рисунок F.1 — Вигляд зверху кімнати тестових пожеж. Розміщування сигналізаторів та вимірювального устатковання

1 — стеля.

Рисунок F.2 — Місце для розміщування зразків і вимірювального устатковання

ДОДАТОК G
(обов'язковий)

ТЛІННЯ (ПІРОЛІЗНЕ) ДЕРЕВИНИ (TF2)

G.1 Паливо

Приблизно 10 висушених (вміст вологи приблизно 5 %) букових брусків розміром близько 75 мм •

• 25 мм • 20 мм кожний.

G.2 Нагрівальна плита

Нагрівальна плита повинна мати борознисту поверхню діаметром 220 мм із вісьмома концент­ричними канавками, глибиною 2 мм і шириною 5 мм кожна. Відстань від зовнішньої канавки до краю плити повинна бути 4 мм, а відстань між канавками — 3 мм. Нагрівальна плита повинна мати потужність близько 2 кВт.

Температуру на поверхні нагрівальної плити треба вимірювати температурним чутливим еле­ментом, який закріплено в п’ятій канавці, рахуючи від краю плити так, щоб було забезпечено гар­ний термічний контакт.

G.3 Розміщування

Бруски треба розміщувати на поверхні нагрівальної плити, у контакті з поверхнею 20-мілімет- ровою стороною відповідно до рисунка G. 1 так, щоб температурний чутливий елемент знаходив­ся між брусками і не був затулений.

Пояснення:

1. — нагрівальна плита;

2. — температурний чутливий елемент;

3. — дерев’яні бруски.

Рисунок G.1 — Розміщування брусків на нагрівальній плиті

G.4 Швидкість нагрівання

Потужність плити підбирають так, щоб протягом приблизно 11 хв її температуру підвищити від навколишньої температури до 600 °С.

G.5 Умова закінчення випробовування

Випробовування закінчують за умови:

т_Е = 2 дБ/м.

G.6 Критерії достовірності випробовування

Розвиток пожежі повинен бути такий, щоб характеристики т від у та т від часу знаходилися в межах, зазначених на рисунках G.1 та G.2 відповідно, за умов відсутності відкритого полум'я до того моменту, доки або всі сигналізатори видадуть сигнал пожежної тривоги, або буде досягнуто значення т = 2 дБ/м, незалежно від того, якої з умов буде досягнуто раніше.

Якщо ж умову т_Е = 2 дБ/м буде досягнуто раніше, ніж спрацюють усі зразки іонізаційних сиг­налізаторів, то тест вважають дійсним лише в тому випадку, якщо було досягнуто значення у = 1,6.

Пояснення'

1 — значення т (дБ/м);

2 — значення у

1 — значення т (дБ/м);

2 — час (с).

Рисунок G.2 — Граничні значення залежності Рисунок G.3 — Граничні значення залежності т від у, т від часу, пожежа TF2 пожежа TF2

ДОДАТОК Н
(обов'язковий)

ТЛІННЯ БАВОВНИ (TF3)

Н.1 Паливо

Приблизно 90 шматків кручених бавовняних ґнотів, довжиною приблизно 800 мм і вагою при­близно 3 г кожний. На ґнотах не повинно бути ніякого захисного покриву, за необхідності вони мо­жуть бути випрані і висушені.

Н.2 Розміщування

Ґноти кріплять до кільця діаметром приблизно 100 мм і підвішують на висоті приблизно 1 м над пластиною з непального матеріалу, як показано на рисунку Н.1.

Н.З Підпалювання

Нижні кінці ґнотів треба підпалювати так, щоб надалі вони жевріли. У випадку займання — негайно задути. Початком тесту вважають момент, коли всі ґноти жевріють.

Н.4 Умова закінчення випробовування

Випробовування закінчують за умови:

л?е = 2 дБ/м.

Рисунок Н.1 — Розміщення бавовняних ґнотів

Н.5 Критерії достовірності випробовування

Розвиток пожежі повинен бути такий, щоб характеристики т від у, та т від часу знаходилися в межах, зазначених на рисунках Н.2 та Н.З відповідно, до того моменту, доки або всі сигналіза­тори видадуть сигнал пожежної тривоги, або буде досягнуто значення т = 2 дБ/м, незалежно від того, якої з умов буде досягнуто раніше.

1 — значення т (дБ/м);

2 — значення у

2

1 — значення т (дБ/м);

2 — час (с).

Рисунок Н.2 — Граничні значення залежності
т від у, пожежа TF3

Рисунок Н.З — Граничні значення залежності т від часу, пожежа TF3

ДОДАТОК I
(обов'язковий)

ВІДКРИТЕ ГОРІННЯ СИНТЕТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ
(ПОЛІУРЕТАНУ) (TF4)

М’який пінний поліуретан без домішок, що уповільнює горіння, зі щільністю приблизно 20 кг/м³. Зазвичай досить трьох матів розміром приблизно 500 мм • 500 мм • 20 мм кожний, однак кількість може бути уточнено для забезпечування дійсності випробовування.

Мати треба розміщувати один на одному, на листі з алюмінієвої фольги, краї якого загнуті нагору для утворення піддону.

Підпалювати зазвичай треба з кута нижнього мата, однак точне місце підпалювання може бути обрано так, щоб одержати дійсні результати випробовування. Для сприяння займанню можна ви­користовувати невелику кількість чистої пальної речовини (наприклад 5 см³ метилового спирту).

Випробовування закінчують за умови:

у_Е = 6

Розвиток пожежі повинен бути такий, щоб характеристики т від у та т від часу знаходилися в межах, зображених на рисунках 1.1 та 1.2 відповідно, до того моменту, доки або всі сигналізато­ри видадуть сигнал пожежної тривоги, або буде досягнуто значення у = 6, незалежно від того, якої з умов буде досягнуто раніше.

2. с

3. —

   Пояснення.

   1 — значення т (дБ/м);

   2 — значення у

   значення т (дБ/м);

4. —

   Рисунок 1.2 — Граничні значення залежності
   від у, пожежа TF4

   
   

   Рисунок 1.3 — Граничні значення залежності т від часу, пожежа TF4

   
   час (с).

ДОДАТОК J
(обов'язковий)

ВІДКРИТЕ ГОРІННЯ РІДИНИ (N-ГЕПТАН) (TF 5)

J.1 Паливо

Приблизно 650 г суміші л-гептану (чистота > 99 %) із приблизно 3 % толуолу (чистота > 99 %) за об’ємом. Кількість може бути уточнено для забезпечування дійсності випробовування.

J.2 Розміщування

Суміш гептан/толуол треба спалювати в квадратному сталевому піддоні з розмірами приблиз­но 330 мм • «330 мм • 50 мм.

J.3 Підпалювання

Підпалювати треба за допомогою полум’я або іскри.

J.4 Умова закінчення випробовування

Випробовування закінчують за умови:

у_Е= 6.

J.5 Критерії достовірності випробовування

Розвиток пожежі повинен бути такий, щоб характеристики т від у та т від часу знаходилися в межах, зображених на рисунках J.1 та J.2 відповідно, до того моменту, доки або всі сигналіза­тори видадуть сигнал пожежної тривоги, або буде досягнуто значення у = 6, незалежно від того, якої з умов буде досягнуто раніше.

Якщо ж умови у_Е = 6 буде досягнуто раніше, ніж спрацюють усі зразки розсіяного або пропу­щеного світла, то тест вважають дійсним лише в тому випадку, якщо було досягнуто значення т = 1,1 дБ/м.

Пояснення-

1 — значення т (дБ/м);

2 — значення у

1 — значення т (дБ/м);

2 — час (с).

Рисунок J.2 — Граничні значення залежності
від у, пожежа TF5

Рисунок J.3 — Граничні значення залежності т від т часу, пожежа TF

5ДОДАТОК К
(довідковий)

ВІДОМОСТІ ЩОДО КОНСТРУКЦІЇ ДИМОВОГО КАНАЛУ

Сигналізатори диму пожежні спрацьовують, коли сигнал(и) від одного або більше димових чутливих елементів відповідають визначеному критерію. Концентрація диму в чутливому(-их) еле- менті(-ах) залежить від концентрації диму навколо сигналізатора, але це співвідношення зазвичай складне і залежить від ряду чинників, таких як орієнтація сигналізатора відносно повітряного по­току, монтування сигналізатора, швидкість повітряного потоку, турбулентність, швидкість зростання концентрації диму. Відносна зміна значення порога спрацьовування, виміряного в димовому каналі, є основним розглянутим параметром під час оцінювання стабільності димових сигналізаторів, які випробовують на відповідність цьому стандарту.