---

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

СТІЙКІСТЬ ДЕРЕВИНИ ТА ВИРОБІВ
З ДЕРЕВИНИ

Визначення класів використання
Частина 1. Загальні положення

(EN 335-1:2006, IDT)

ДСТУ EN 335-1:2010

Київ
ДП «УкрНДНЦ»
2016ПЕРЕДМОВА

1. ВНЕСЕНО: Український державний науково-дослідний інститут нанобіотехнологій та ресурсозбе­реження (УкрНДІНанобіотехнологій)

ПЕРЕКЛАД І НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ РЕДАГУВАННЯ: В. Курдяєв, Г. Мельник, Г. Муравйов, Ю. Смольянінов, канд. техн, наук (науковий керівник)

2. НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Держспоживстандарту України від 28 грудня 2010 р. № 632 з 2012-07-01

З НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ відповідає EN 335-1:2006 Durability of wood and wood-based pro­ducts — Definition of use classes — Part 1: General (Стійкість деревини та виробів з деревини. Визначення класів використання. Частина 1. Загальні положення) і внесений з дозволу CEN, rue de Stassart 36, В-1050 Brussels. Усі права щодо використання європейських стандартів у будь-якій формі й будь-яким способом залишаються за CEN

Ступінь відповідності — ідентичний (IDT)

Переклад з англійської (еп)

4 На заміну ДСТУ EN 335-1-200

3ЗМІСТ

с.

Національний вступ IV

1. Сфера застосування 1

2. Нормативні посилання 1

3. Терміни та визначення понять 1

4. Поширення біологічних представників у класах використання 2

Додаток А Інформація про біологічних представників З

Бібліографія 4НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП

Цей стандарт є тотожний переклад EN 335-1:2006 Durability of wood and wood-based products — Definition of use classes — Part 1: General (Стійкість деревини та виробів з деревини. Визначення класів використання. Частина 1. Загальні положення).

Відповідальний за цей стандарт — Український державний науково-дослідний інститут нано- біотехнологій та ресурсозбереження (УкрНДІНанобіотехнологій).

Стандарт містить вимоги, які відповідають чинному законодавству України.

До стандарту внесено такі редакційні зміни:

• слова «ця частина EN» замінено на «цей стандарт»;

• структурні елементи стандарту: «Титульний аркуш», «Передмову», «Зміст», «Національний вступ», першу сторінку, «Терміни та визначення понять» та «Бібліографічні дані» — оформлено згідно з вимогами національної стандартизації України;

• до розділу «Бібліографія» долучено «Національне пояснення», виділене в тексті рамкою;

• вилучено «Передмову» та «Вступ» до EN 335-1:2006.

EN 335-2, EN 335-3, EN 350-2 та EN 351-1 прийнято в Україні як ДСТУ EN 335-2:2010, ДСТУ EN 335-3:2004, ДСТУ EN 350-2:2004 та ДСТУ EN 351-1:2004.

Копії європейських стандартів, на які є посилання в цьому стандарті, можна отримати в Націо­нальному фонді нормативних документів.ДСТУ EN 335-1:2010

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

СТІЙКІСТЬ ДЕРЕВИНИ ТА ВИРОБІВ З ДЕРЕВИНИ

Визначення класів використання. Частина 1. Загальні положення

СТОЙКОСТЬ ДРЕВЕСИНЫ И ИЗДЕЛИЙ ИЗ ДРЕВЕСИНЫ

Определение классов использования. Часть 1. Общие положения

DURABILITY OF WOOD AND WOOD-BASED PRODUCTS

Definition of use classes. Past 1. General

Чинний від 2012-07-01

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт визначає п’ять класів використання, які представляють різні умови експлуату­вання деревини та виробів з деревини. Цей стандарт також визначає біологічних представників стосовно кожного випадку експлуатування.

У додатку А надано інформацію про біологічних представників.

2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У наведених нижче нормативних документах зазначено положення, які через посилання в цьому тексті становлять положення цього стандарту. У разі датованих посилань застосовують тільки наведене видання. У разі недатованих посилань треба користуватись останнім виданням нормативного документа (разом зі змінами).

Нормативних посилань немає.

2. ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому стандарті використано такі терміни та визначення понять.

Підданий оброблянню за проектним і конструкторським задумом для запобігання надмірному безпосередньому впливу погодних умов

Умови, за яких деревина або вироби з деревини перебувають під покривом і на них не діють погодні умови.

Примітка. Перероблено з EN 1001-2:2005, 1.46

Умови, за яких деревина або вироби з деревини перебувають під покривом і на них не діють погодні умови, проте висока відносна вологість може призвести до випадкового, але непостійного зволоження.

Примітка. Перероблено з EN 1001-2:2005, 1.47

Умови, за яких деревина або вироби з деревини не перебувають під покривом і не контактують із землею. Вони тривалий час є незахищеними від дії погодних умов або захищені від дії погодних умов, проте на них діє волога.

Примітка. Перероблено з EN 1001-2:2005, 1.48

Умови, за яких деревина або вироби з деревини контактують із землею або прісною водою і, отже, на них постійно діє волога.

[EN 1001-2:2005, 1.49]

Умови, за яких деревина або вироби з деревини постійно є незахищеними від дії морської води.

[EN 1001-2:2005, 1.50]

4 ПОШИРЕННЯ БІОЛОГІЧНИХ ПРЕДСТАВНИКІВ У КЛАСАХ ВИКОРИСТАННЯ

У таблиці 1 подано інформацію про поширення біологічних представників (див. додаток А) у різних класах використання (див. розділ 3).

Таблиця 1 — Поширення біологічних представників у класах використання

Примітка. Наведені дані не є необхідним захистом від усіх описаних біологічних представників, оскільки їх може не бути або вони можуть бути економічно важливими в усіх умовах обслуговування та в усіх географічних регіонах. Вищий клас викори­стання мас бути призначено, якщо очікують, що умови обслуговування можуть виникнути як наслідок непередбаченої вологості деревини, наприклад як наслідок проектних помилок, недостатньої кваліфікації або коли бракує догляду.ДОДАТОК А
(довідковий)

ІНФОРМАЦІЯ ПРО БІОЛОГІЧНИХ ПРЕДСТАВНИКІВ¹*

А.1 ВСТУП

Гриби, комахи та морські деревоточці уражають як деревину, так і вироби з деревини різними способами. Значення ураження цими представниками може бути різним для суцільної деревини (див. EN 335-2) та виробів з деревини (див. EN 335-3 для фанери, деревинностружкових плит, плит з орієн­тованою стружкою (OSB), деревинноволокнистих плит, цементно-стружкових плит).

Вплив на деревину та вироби з деревини в умовах експлуатування, визначених різними кла­сами використання, змінюватиметься залежно від їхньої реакції на різні режими вологості.

В EN 335-2 та EN 335-3 подано настанови таких режимів стосовно суцільної деревини та деревинних плит.

А.2 ГРИБИ

А.2.1 Деревинно-руйнівні гриби

А.2.1.1 Загальні положення

Для розвитку цих грибів необхідно, щоб уміст вологи деревини становив більше ніж 20 % ²*.

А.2.1.2 Базидіальні деревинно-руйнівні гриби

Гриби, що сприяють появі непорохнявої бурої чи білої гнилизни.

А.2.1.3 Гоиби порохнявої гнилизни

Гриби, що спричиняють появу зовнішньої порохнявої гнилизни деревини, хоча вони можуть також псувати і серцевину.

Ці гриби потребують вищої вологості деревини, ніж базидіальні гриби. Вони особливо вражають деревину, яка контактує із землею або водою.

А.2.2 Деревинно-фарбувальні гриби

А.2.2.1 Загальні положення

Гриби є причиною синяви та плісені під час експлуатування.

Ці гриби є основним чинником у практичних питаннях стосовно естетичного зовнішнього ви­гляду. Вони можуть руйнувати декоративний покрив.

А.2.2.2 Гоиби синяви

Гриби є причиною безперервної зміни кольору від блакитного до чорного різної інтенсивності та глибини поширення, в основному в заболоні певних порід деревини. Вони не впливають на результати під час оцінювання зміни механічних властивостей, але можуть збільшити проникність деревини.

А.2.2.3 Гриби плісені

Ці гриби мають вигляд плями різних кольорів на поверхні вологої деревини і можуть трапля­тися, якщо вологість поверхні деревини становить понад 20 % (наприклад, як наслідок високої відносної вологості або конденсації водяної пари).

Примітка. Межу 20 % не можна розглядати як абсолютне значення, а як приблизне. Випробування засвідчують, що гриби плісені можуть з'явитись і за 18 %.

Ці гриби не змінюють більшості механічних властивостей деревини.

Вони властиві не лише для деревини і можуть з’являтися на будь-яких матеріалах із високим умістом вологи.

А.З КОМАХИ

А.3.1 Твердокрилі жуки

А.3.1.1 Загальні положення

Сімейство жуків — комахи, що літають, які відкладають свої яйця у порах або тріщинах дере­вини та мають личинок, що пошкоджують деревину.Вони є в усій Європі, але ризик ураження дуже коливається від високого рівня до незначного. Найпоширенішими є Hylotrupes bajulus, Anobium punctatum та Lyctus brunneus. Існує багато інших менш важливих деревинно-руйнівних жуків, наприклад таких, як Hesperophanes та Xestobium ги- fovillosum.

А.3.1.2 Hylotrupes bajulus (вусач чорний домовий)

Комаха поширена аж до висоти приблизно 2000 м над рівнем моря, але вона менш поширена у північній та північно-західній Європі. Її енергійність та тривалість життя залежать переважно від температури довкілля та вологості деревини. Вона уражає більшість м’яких порід деревини і в де­яких випадках може бути причиною важливих структурних пошкоджень.

А.3.1.3 Anobium punctatum (точильник меблевий)

Комаха уражає заболонь певних порід деревини. Шкода, яку вона завдає, може в деяких породах деревини сягати серцевини і в деяких випадках може бути причиною важливих структур­них пошкоджень. Її наявність є особливо помітною у прибережному кліматі й там, де переважають вологі умови.

А.3.1.4 Lyctus brunneus (деревоточець темно-бурий)

Комаха, яка уражає заболонь, а надто декстрини, що їх містить тверда деревина як європейських, так і імпортованих твердих деревних порід.

А.3.1.5 Hesperophanes spp. (вусач)

Комаха є в південній Європі. Комахи містяться лише у твердій деревині й уражають заболонь певних порід. У деяких порід деревини можуть уражати серцевину.

А.3.1.6 Xestobium rufovillosum (точильник строкатий)

Комаха є лише у деревині, яка атакована грибами, та може значно пошкодити структуру твердої деревини у старовинних будівлях у більшій частині Європи.

А.3.2 Терміти

Комахи соціального рівня, класифіковані у різні родини. В Європі важливими є лише чотири види. Найнебезпечнішими для будівель є підземні види, а саме Reticulitermes lucifugus (терміт світлобоязливий) та Reticulitermes santonensis (терміт-пустельник).

Терміти виявлено в Європі лише у певних обмежених географічних регіонах. У цих регіонах захист деревини від термітів є додатковим до інших захисних заходів, які виконують, наприклад, для підлог, фундаментів та стін.

А4 МОРСЬКІ ДЕРЕВОТОЧЦІ

Термін застосовний по суті до морських безхребетних організмів, таких як Limnoria ssp.(pa4KU- точильники), Teredo ssp.(точильник корабельний) та Pholads (молюски двостулковіі), які живуть за певної солоності води і роблять великі проходи та каверни у деревині.

Ці організми можуть становити суттєву загрозу для закріплених або плавальних конструкцій.