---

А.5 Впливні чинники

А. 5.1 Нахил

Прилад нахиляють вперед і назад у подовжньому напрямі і в різні сторони в поперечному напрямі.

Далі у наведеному нижче тексті прилади класу (jR), призначені для прямого продажу на­селенню, позначені як клас (5R) • ^а прилади класу 0IJ, не призначені для прямого продаван­ня населенню, позначені як клас (jR)-

На практиці випробовування(знавантаженням і без навантаження), наведені в А.5.1.1.1 і А.5.1.1.2, можуть бути суміщені, як наведено нижче.

Після установлювання нульових показів у вихідному стані покази (до округлення) визначають для ненавантаженого приладу та за двох випробовувальних навантажень. Потім розвантажений прилад нахиляють (без нового установлювання нульових показів), після чого покази знову ви­значають для ненавантаженого приладу та за двох випробовувальних навантажень. Цю опера­цію повторюють для кожного напрямку нахиляння.

Для того, щоб визначити вплив нахилу на навантажений прилад, покази, отримані за кожного нахилу приладу, повинні бути скориговані з урахуванням відхилу від нульових показів, яке було до навантажування приладу.

Якщо прилад обладнано автоматичним пристроєм установлювання на нуль або пристроєм стеження за нулем, то під час випробовування він має бути вимкнутий.

А.5.1.1 Нахил приладів класів CjT), (jF) /(jF) (3.9.1)

А.5.1.1.1 Нахил без навантаження (прилади класів QO і OF) )

На приладі, що перебуває в вихідному стані (без нахилу), необхідно встановити нульові по­кази. Потім прилад необхідно нахилити в подовжньому напрямі до 2/1000 або до граничного зна­чення покажчика рівня, залежно від того, яке значення більше. Відмічають нульові покази. Ви­пробовування мають бути повторені за нахилів у поперечному напрямі.

А.5.1.1.2 Нахил з навантаженням (прилади класів (jF) OF))

На приладі, що перебуває в вихідному стані, встановлюють нульові покази і виконують два зважування за навантаження, близького до найменшого значення, за якого змінюється значен­ня границі допустимої похибки, а також за навантаження, близького до Мах. Потім прилад роз­вантажують, нахиляють у подовжньому напрямі і встановлюють нульові покази. Нахил приладу має бути до 2/1000 або до граничного значення покажчика рівня, залежно від того, яке значен­ня більше. Випробовування зважуванням проводять, як наведено вище. Випробовування повто­рюють за нахилу в поперечному напрямі.

А.5.1.2 Нахил приладу класу QTj (3.$.1.2)

Прилад нахиляють у подовжньому напрямі до граничного значення покажчика рівня. Визна­чають кут нахилу. Випробовування повторюють за нахилу у поперечному напрямі.

Якщо кут нахилу не перевищує 2/1000, то подальше проведення випробовувань не потрібно. В іншому випадку випробовування проводять, як наведено в А.5.1.1.2.

А.5.1.3 Прилад без покажчика рівня

Для приладу, схильного до нахилу і не обладнаного покажчиком рівня, випробовування про­водять відповідно до А.5.1.1, але прилад встановлюють під кутом 5 % замість 0,2 %.

А.5.2 Перевіряння часу прогрівання (5.3.5)

Прилад, який використовує електроенергію, перед проведенням випробовування відключа­ють від джерела живлення принаймні на 8 год. Потім прилад під’єднують до джерела живлення, вимикають, і щойно покази стабілізуються, встановлюють нульові покази і визначають похибку нуля. Обчислювання похибки виконують відповідно до А.4.4.3. Прилад навантажують вантажем до значення, близького до Мах. Зазначені спостереження повторюють через 5 хв, 15 хв і 30 хв.

Для приладу класу QF) треба дотримуватися положення експлуатаційної документації, яке стосуються часу з’єднання з джерелом живлення.

А.5.3 Температурні випробовування

(Див. рисунок А.З як практичну рекомендацію з виконання температурних випробовувань)

.

Випробовувальна

Рисунок А.З — Рекомендована послідовність виконання випробовування за А.5.3.1, поєднаного з випробовуванням відповідно до А.5.3.2 (температурні випробовування в температурному діапазоні від плюс 40 °С до мінус 10 °С)

А.5.3.1 Статичні температури (3.9.2.1 і 3.9.2.2)

Випробний прилад (ВП) витримують за сталої¹⁶* температури у діапазоні, який зазначено в 3.9.2, за природно сталої вологості повітря протягом 2 год після досягнення ВП температур­ної стабільності.

Випробовування (з навантажуванням і розвантажуванням) виконують відповідно до А.4.4.1:

• за початкової температури (зазвичай 20 °С, але для приладу класу CO — це середнє арифметичне значення від граничних значень установленого діапазону температури);

• за верхньої границі установленого діапазону температури;

• за нижньої границі установленого діапазону температури;

• за температури 5 °С (якщо нижня границя установленого діапазону температури стано­вить менше ніж 10 °С) та

• за початкової температури.

Зміна температури під час нагрівання чи охолоджування не повинна перевищувати 1 °С/хв.

Для приладу класу(^і^)треба враховувати зміни атмосферного тиску. Абсолютна вологість навколишнього середовища під час випробовування не повинна перевищувати 20 г/м³, якщо в екс­плуатаційній документації не встановлено іншого значення.

Посилання на публікації CENELEC HD чи ІЕС: див. «Бібліографію» [1 ]⁸⁹.

А.5.3.2 Вплив температури на покази за нульового навантаження (3.9.2.3)

На приладі встановлюють нульові покази, потім послідовно змінюють температуру до вста­новлених вище найбільшого і найменшого значень, а також, у разі необхідності, до температу­ри 5 °С. Після стабілізування визначають похибку нульових показів за нульового навантаження. Обчислюють зміну нульових показів на 1 °С (для приладу класуCjC) або на 5 °С (для інших при­ладів). Зміни відповідних похибок на 1 °С (для приладів класу (і)) або на 5 °С (для інших при­

ладів) обчислюють для двох послідовних температур цього випробовування Це випробовування можна виконувати одночасно з температурними випробовуваннями (А.5.3.1). Окрім того, похибки приладу за нульового навантаження визначають безпосередньо перед переходом до іншого зна­чення температури і через 2 год після досягнення приладом стабільності за даної температури.

Примітка. Попереднє навантажування перед цими вимірюваннями не виконують.

Якщо прилад обладнано автоматичним пристроєм установлювання на нуль або пристроєм стеження за нулем, то під час випробовування він повинен бути вимкнутий.

А.5.4 Зміннення напруги (3.9.3)

Витримують ВП у постійних умовах навколишнього середовища.

Випробовування полягають у впливі на ВП змінення напруги живлення змінного струму.

Випробовування виконують за маси випробувального вантажу 10 е і навантаження між (1/2) Мах і Мах.

З

Ступінь жорсткості випробовування:

Найбільші допустимі відхилення:

мінення напруги: верхня границя

V+ 10% нижня границя V-15%

де V — значення напруги живлення, вказане на приладі. Якщо вказа­ний діапазон напруги (Утш, V_max), то випробовування виконують за V_max + Ю % та ХЛпіп мінус 15 % Повинні виконуватися усі передбачені функції.

Усі покази мають бути в границях допустимої похибки.

Примітка. Якщо прилад живиться від трифазної мережі живлення, то зміни напруги треба виконувати почергово у кожній із фаз.

Якщо прилад обладнано автоматичним пристроєм установлювання на нуль або пристроєм стеження за нулем, то під час випробовування він може бути ввімкнутий. У цьому випадку похибку приладу за нульового навантаження обчислюють відповідно до А.4.2.3.2.

А.6 Випробовування на довговічність (3.9.4.3) (виконують лише для приладів класів

CjL) ’ CiiiQ з Max < 100 кг)

Випробовування на довговічність виконують після виконання всіх інших випробовувань.

За нормальних умов експлуатування прилад повинен бути підданий циклічним навантажу­ванням і розвантажуванням вантажем, маса якого приблизно дорівнює 50 % від Мах. Навантажу­вання виконують 100 000 разів. Частота і швидкість навантажування повинні бути такі, щоб прилад досягав положення рівноваги як за навантажування, так і за розвантажування. Зусилля за наван­тажування під час випробовування не повинні перевищувати зусилля за звичайного навантажу­вання під час експлуатування.

Перед виконанням випробовування на довговічність виконують випробовування зважуванням за методикою, наведеною в А.4.4.1, для визначання похибки основної. Випробовування зважуван­ням також виконують після закінчення навантажувань із метою визначання похибки довговічності, зумовленої зносом і старінням.

Якщо прилад обладнано автоматичним пристроєм установлювання на нуль або пристроєм стеження за нулем, то під час випробовування він може бути ввімкнутий. У цьому випадку похибку приладу за нульового навантаження обчислюють відповідно до А.4.2.3.2.

ДОДАТОК В
(обов’язковий)

ДОДАТКОВІ ВИПРОБОВУВАННЯ ДЛЯ ЕЛЕКТРОННИХ ПРИЛАДІВ

Попередня примітка. Випробовування, які поширюються на електронні прилади, що викладені в цьому додатку, були взяті, з максимально можливим наближенням до першоджерела, з публікацій Європейського комітету зі стандартизації в сфері електротехніки та електроніки (CENELEC) і Міжнародної електротехнічної комісії (ІЕС).

Підключають ВЕП до джерела живлення на час, що дорівнює чи більше часу прогрівання, регламентованого виробником, і не відключають ВЕП протягом усіх випробовувань.

Встановлюють покази ВЕП перед кожним випробовуванням якомога ближче до нульових, і ні в якому разі не перенастроюють під час проведення випробовувань, за винятком повторно­го встановлення показів на нуль у разі появи суттєвого промаху. Відхилення показів, якщо немає навантаження, під час будь-яких випробовувань реєструють і кожен показ за навантаження відпо­відно коригують для отримання результату зважування.

З приладом треба поводитися так, щоб унеможливити виникнення конденсації вологи на приладі.

Короткий опис випробовувальної процедури.

Випробовування полягає у витримуванні ВЕП за сталої¹⁰ температури та відносної вологості. ВЕП випробовують принаймні за п’яти різних випробовувальних вантажів (або імітованих наван­тажень):

• за нормальної температури (20 °С або середнє значення діапазону температури у разі, якщо значення 20 °С лежить за границями цього діапазону) та за відносної вологості 50 % із по­дальшим кондиціюванням;

• за верхньої граничної температури діапазону, нормованої в 3.9.2, і за відносної вологості 85 %, протягом двох днів після стабілізування температури та вологості і

• за нормальної температури та відносної вологості 50 %.

Найбільші допустимі відхили:

• повинні виконуватися усі передбачені функції;

• усі покази мають бути в границях допустимої похибки.

Посилання на публікації ІЕС: див. «Бібліографію» [2].

Короткий опис випробовувальної процедури.

Витримують ВЕП у постійних умовах навколишнього середовища.

Використовують випробовувальний генератор, який має можливість зниження амплітуди напруги змінного струму від мережі живлення (до нуля) протягом одного або більше півперіодів. Випробовувальний генератор повинен бути відрегульований перед підключенням до ВЕП. Зни­ження напруги живлення повторюють 10 разів з інтервалом принаймні 10 с.

Випробовування виконують із випробовувальним вантажем 10 е і вантажами між Мах/2 і Мах.

Ступені жорсткості випробовувань:

Зниження 100 % 50 %

Кількість півперіодів 1 2

Максимальні відхили: різниця між результатами зважування із завадами і без завад не по­винна перевищувати е, або прилад повинен реагувати і виявляти суттєвий промах.

Випробовування полягають у впливі на ВЕП динамічних змін напруги мережі електроживлення.

Випробовувальне обладнання: див. ІЕС 60801-4 (1988) № 6.

Робоче місце для випробовування: див. ІЕС 60801-4 (1988) № 7.

Методи випробовування: див. ІЕС 60801-4 (1988) № 8.

Перед будь-яким випробовуванням витримують ВЕП у постійних умовах навколишнього се­редовища.

Випробовування проводять окремо для:

• ліній електричного живлення;

• вхідних і вихідних електричних ланцюгів і ліній комунікації, якщо такі є.

Випробовування виконують з випробовувальним вантажем з масою, що дорівнює 10 е, і вантажем з масою, значення якої перебуває в межах між Мах/2 і Мах.

Ступінь жорсткості випробовувань — 2 (див. ІЕС 60801-4 (1988) № 5).

Випробовувальну напругу подають на

• кола живлення — 1 кВ;

• лінії вхідних і вихідних сигналів, даних і контролю — 0,5 кВ.

Максимально допустимі відхили: різниця між результатами зважування із завадами і без за­вад не повинна перевищувати е, або прилад повинен реагувати і виявляти суттєвий промах.

Посилання на публікації ІЕС: див. «Бібліографію» [3].

Випробовування полягає у впливі на ВЕП контактних і безконтактних електростатичних роз­рядів.

Випробовувальне обладнання: див. ІЕС 60801-2 (1991) № 6.

Робоче місце випробовування: див. ІЕС 60801-2 (1991) № 7.

Методи випробовування: див. ІЕС 60801-2 (1991) № 8.

Випробовування передбачає можливість проникання через забарвлені покриви металевих частин. Розряди через повітря використовують лише в тих випадках, коли не можна виконати кон­тактний розряд.