---

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ТЕПЛООБМІННИКИ

Методи випробовування пристроїв
регенерування теплоти «повітря—повітря»
та «повітря—відпрацьований газ»
для визначання експлуатаційних

х

БЗ № 2-2002/110

арактеристик
(EN 308:1997, IDT)

ДСТУ EN 308-2001

Київ
ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ УКРАЇНИ
2003

ПЕРЕДМОВА

1. ВНЕСЕНО Інститутом енергетичних досліджень, ТК 48 «Енергозбереження»

2. НАДАНО ЧИННОСТІ наказом Держстандарту України від 1 квітня 2002 р.№ 205 з 2003-07-01

З Стандарт відповідає EN 308:1997 Heat exchangers — Test procedure for establishing performance of air to air and flue gases heat recovery devices (Теплообмінники. Методи випробовування пристроїв регенерування теплоти «повітря—повітря» та «повітря—відпрацьований газ» для визначання експлуатаційних характеристик). Цей стандарт видано з дозволу CEN Ступінь відповідності — ідентичний (IDT) Переклад з англійської (еп)

4. ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ

5. ПЕРЕКЛАД ТА НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ РЕДАГУВАННЯ: С. Дубовський, канд. техн, наук; В. Мишенко, канд. техн, наук; І. Стоянова, канд. техн, наук; Л. Вятчаніна, канд. біол. наук; С. Вятчаніна;

3. ШварцманЗМІСТ

с.

Національний вступ IV

1. Сфера застосування 1

2. Нормативні посилання 2

3. Познаки величин та індексів 2

4. Терміни та визначення понять З

   1. Установки регенерування теплоти З

   2. Масові потоки З

   3. Коефіцієнти З

   4. Зовнішній витік З

   5. Внутрішній витік З

   6. Внутрішній витік відпрацьованого повітря З

   7. Передавання потоку відпрацьованого повітря 4

   8. Еталонні умови 4

   9. Тиск 4

5. Загальні технічні вимоги 4

   1. Установки регенерування теплоти 4

   2. Зовнішній витік 4

   3. Внутрішній витік відпрацьованого повітря 4

   4. Передавання відпрацьованого повітря 5

   5. Температурні коефіцієнти та коефіцієнти вологості 5

   6. Падіння тиску 7

6. Методи випробовування та вимоги до похибок вимірювання 7

   1. Випробовування зовнішнього витоку 7

   2. Випробовування внутрішнього витоку (категорії І і Па) 7

   3. Випробовування витоку відпрацьованого повітря (категорія III) 7

   4. Визначання коефіцієнтів 8

   5. Випробовування падіння тиску 9

   6. Тепловий баланс 9

7. Протокол випробування 9

   1. Установка регенерування теплоти 9

   2. Зовнішній витік 9

   3. Внутрішній витік 9

   4. Передавання відпрацьованого повітря (категорія III) 9

   5. Температурні коефіцієнти та коефіцієнти вологості 10

   6. Падіння тиску — для еталонних умов повітря 10

   7. Додаткові дані 10

НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП

Цей стандарт є ідентичний переклад EN 308:1997 Heat exchangers — Test procedure for establishing performance of air to air and flue gases heat recovery devices (Теплообмінники. Методи випробовування пристроїв регенерування теплоти «повітря—повітря» та «повітря—відпрацьова­ний газ» для визначання експлуатаційних характеристик).

Цей стандарт розроблено Технічним комітетом CEN/TC 110 «Теплообмінники», секретаріат якого розташовано в Британському інституті зі стандартизації (BSI).

Технічний комітет, відповідальний за цей стандарт, — ТК 48 «Енергозбереження».

Стандарт містить вимоги, які відповідають чинному законодавству України.

До стандарту внесено такі редакційні зміни:

• передмову до європейського стандарту вилучено, за винятком інформації про ТК CEN/TC 110, яку внесено до «Національного вступу»;

• у розділі 2 «Нормативні посилання» подано «Національне пояснення» щодо перекладу ук­раїнською мовою назв стандартів;

• «Національне пояснення» виділено у тексті стандарту рамкою;

• структурні елементи цього стандарту: «Обкладинку», «Передмову», «Зміст», «Національ­ний вступ» та «Бібліографічні дані» — оформлено згідно з вимогами державної системи стандар­тизації України;

• одиниці фізичних величин подано згідно з вимогами національних стандартів.

ІЕС 247:1997, ІЕС 305:1997, ІЕС 306:1997 впроваджуються в Україні, як національні стандарти.

Копії стандартів можна отримати у Національному фонді нормативних документів.ДСТУ EN 308-2001

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ТЕПЛООБМІННИКИ

Методи випробовування пристроїв регенерування теплоти
«повітря—повітря» та «повітря—відпрацьований газ»
для визначання експлуатаційних характеристик

ТЕПЛООБМЕННИКИ

Методы испытаний устройств регенерации тепла
«воздух—воздух» и «воздух—отработанный газ»
для определения эксплуатационных характеристик

HEAT EXCHANGERS

Test procedure for establishing performance
of air to air and flue gases heat recovery devices

Чинний від 2003-07-01

1. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт визначає методи лабораторного випробовування для визначання вимірюваних параметрів установок регенерування теплоти із суміші повітря—повітря та пристроїв, які генерують теплоту із відпрацьованих газів опалювальних установок в будинках (за винятком застосовування типу процес—процес). У стандарті визначено вимоги та методи випробовування, а також вхідні критерії, які необхідні для випробовування для підтвердження вказаних виробником робочих даних.

У цьому стандарті до терміну «відпрацьоване повітря» відносять і продукти згоряння.

Цей стандарт розроблено як основу для випробовування установок регенерування теплоти для HVAS-систем, які визначено в EN 247. До HVAS-системи відносяться теплообмінники, які вста­новлено в корпусі з відповідними приєднаннями каналів повітря і, в деяких випадках, із вентиля­торами та насосами, але без інших функціональних вузлів.

Цей стандарт поширюється на такі категорії теплообмінників:

Категорія І Рекуператори

Категорія II Теплообмінник із проміжно увімкненими засобами теплопередавання

Категорія На: без зміни фази

Категорія ІІЬ: зі зміною фази (теплова труба тощо)

Категорія III Регенератори (з масою, що накопичує теплоту)

Категорія Illa: не гігроскопічні

Категорія ІІІЬ: гігроскопічні

Установки регенерування теплоти з теплообмінниками та з проміжно увімкненими засобами теплопередавання без зміни фази (категорія Па) слід перевіряти як комплексні функціональні вузли, зокрема насоси та трубопроводи між пучками труб.

Цей стандарт установлює методи випробовування, за допомогою яких слід визначати такі по­казники:

1. зовнішній витік;

2. внутрішній витік відпрацьованого повітря для додаткового повітря всередині установок регенерування теплоти категорії І і II за умови визначеної різниці тиску між каналами повітря;

3. передавання відпрацьованого повітря в додаткове повітря установок регенерування теп­лоти категорії III;

4. температурний коефіцієнт та коефіцієнт вологості;

5. падіння тиску між точками відводу та подавання повітря.

2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

Цей стандарт містить вимоги з інших публікацій через посилання на ці публікації із зазначен­ням та без зазначення року їх опублікування. Ці нормативні посилання наведено у відповідних місцях тексту, а перелік публікацій наведено нижче. У разі посилань на публікації із зазначенням року їх опублікування наступні зміни або наступні редакції цих публікацій чинні для цього стандарту тільки в тому випадку, якщо їм надано чинності зміною або підготовленням нової редакції. У разі посилань на публікації без зазначення року опублікування, чинним є останнє видання наведеної публікації.

EN 247 Heat exchangers — Terminology

EN 305 Heat exchangers — Definition of performance of heat exchangers and the general test procedure for establishing performance of all heat exchangers

EN 306 Heat exchangers — Methods of measuring parameters necessary for establishing the performance

EN 307 Heat exchangers — Guidelines to prepare installation, operating and maintenance instructions required to maintain the performance of each type of heat exchanger

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ

EN 247 Теплообмінники. Терміни та визначення понять

EN 305 Теплообмінники. Визначання експлуатаційних характеристик теплообмінників та за­гальна методика випробовування для встановлення експлуатаційних характеристик усіх тепло­обмінників (в Україні буде впроваджено як ДСТУ EN 305-2001, IDT)

EN 306 Теплообмінники. Методи вимірювання необхідних параметрів для встановлювання робочих характеристик

EN 307 Теплообмінники. Директиви з розробляння настанов з монтажу, експлуатування та технічного обслуговування, які потрібні для необхідного підтримання потужності всіх теплооб­мінників

* Копії документів можна отримати в Національному фонді нормативних документів.

З ПОЗНАКИ ВЕЛИЧИН ТА ІНДЕКСІВ

а концентрація, 10^-6;

п швидкість обертання, хв^-1;

х вміст вологи, кг води / кг сухого повітря;

d_n діаметр круглого каналу (еквівалентного діаметру), за якого падіння тиску, у разі одна­

кової швидкості масового потоку повітря, дорівнює падінню тиску у каналі, який фактично існує, м-10~³;

ц динамічна в’язкість, кг-м^-1-с^-1;

q_mn номінальний масовий потік повітря установки регенерування теплоти, зазначений ви­робником, кг-с^-1;

q_m1 масовий потік відпрацьованого повітря, кг-с^-1;

q_m2 масовий потік повітря, що його подають, кг-с^-1;

q_men масовий потік зовнішнього витоку за від’ємного тиску, кг-с^-1;

q_mep масовий потік зовнішнього витоку за тиску, вищого ніж атмосферний, кг-с^-1;

q_mc0 масовий потік відпрацьованого повітря, яке передається, кг-с^-1;

q_mil масовий потік внутрішнього витоку, кг-с^-1;

Др₁ падіння тиску відпрацьованого повітря, Па;

Др₂ падіння тиску повітря, яке подається, Па;

i_t температурний коефіцієнт;г|_х коефіцієнт вологості;

t_w температура вологої кулі термометра, °С;

21. вхід повітря, яке подається (див. рисунок 3);

22. вихід повітря, яке подається (див. рисунок 3);

23. вхід відпрацьованого повітря (див. рисунок 3);

12 вихід відпрацьованого повітря (див. рисунок 3).

Індекси

п номінальне значення;

еп зовнішній витік повітря, від’ємний тиск;

ер зовнішній витік повітря, тиск, вищий ніж атмосферний;

ІІ внутрішній витік повітря;

co витік передавання повітря;

w волога куля термометра;

meas вимірювання.

4 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому стандарті, нарівні з термінами, які містяться в EN 247, використано такі терміни з відповідними визначеннями:

Установки регенерування теплоти представляють собою теплообмінник або комбінації теп­лообмінників, які передають теплоту і, в деяких випадках, вологість, залежно від різниці темпера­тур, яка існує між потоками відпрацьованого і приточного повітря, та вмісту вологи.

Установки регенерування теплоти, здебільшого, монтують в корпусі з відповідним з’єднанням каналів повітря.

Установки регенерування теплоти класифікують згідно з розділом 1 на три категорії.

Масовий потік q_m2^ повітря, що його подають, і масовий потік q_m11 відпрацьованого повітря, використовують як основні значення.

Йдеться про масові потоки, що їх подають або відводять з боку користувача.

Температурні коефіцієнти та коефіцієнти вологості установки регенерування теплоти визна­чають з боку повітря, що його подають, за такими формулами:

П₍ =

^f22 ~ ^21 ^11 “^21

- _ *22 ~*21
їх ■

^Х11 ~ *21

Примітка. Для того, щоб запобігти помилці, температурні коефіцієнти та коефіцієнти вологості не визначають зі сторони відпрацьованого повітря. Визначені зі сторони повітря, що його подають, коефіцієнти було вибрано, тому що температура та вологість повітря, що його подають, є основні критерії для визначання установок регенерування теплоти. Якщо потрібні дані зі сторони відпрацьованого повітря, то умови можна розраховувати з теплового і масового балансу.

Витік повітря, яке протікає через установку регенерування теплоти до навколишнього сере­довища.

Витік повітря між первинними і вторинними повітряними потоками установки регенерування теплоти.

Передавання відпрацьованого повітря на сторону повітря, що його подають, установки реге­нерування теплоти категорії III за надлишкового тиску на стороні повітря, яке подається.

Повітря перебуває у вихідному стані за умов густини повітря 1,20 кг-м^-3, динамічної в’язкості 18,2-Ю^-6 кг-м^-1-с^-1 та абсолютного тиску 101,3 кПа (1013 бар).

Повітря з відносною вологістю 50 %, за температури 20,0 °С (293 К) і тиску 101,3 кПа має при­близно такі самі властивості.