Страница 4: ДСТУ EN 50131-2-6:2012. Системи тривожної сигналізації. Системи охоронної сигналізації. Частина 2-6. Магнітні контактні сповіщувачі (62607)

Умови проведення випробувань і розміщення сповіщувача мають надавати можливість по­вторного встановлення та зняття відповідного магніту без будь-якої зміни вихідної відстані для імітування процесу відкриття та закриття контрольованого об’єкта. Магніти для випробувань впли­ву магнітного поля необхідно застосовувати до всіх відкритих і доступних поверхонь корпусу.

Для сповіщувачів, призначених для зовнішнього та внутрішнього встановлення, всі відповідні випробування необхідно проводити.

Для сповіщувачів, призначених для встановлення у феромагнітному середовищі, випробування потрібно проводити з дотриманням інструкцій з установлення з використанням матеріалу (якщо є необхідність), визначеного виробником. Для магнітних контактних сповіщувачів зовнішнього вста­новлення випробування треба проводити з перемикальним елементом, що розміщують на стале­вому листі з розмірами 600 мм х 600 мм х 1,6 мм на основі матеріалу відповідно до додатка Е. Для магнітних контактних сповіщувачів внутрішнього встановлення випробування проводять із використанням двох сталевих листів розмірами 600 мм х 600 мм х 1,6 мм на основі матеріалу відповідно до додатка Е.

Магнітні контактні сповіщувачі зовнішнього встановлення:

Магніти для випробування впливу магнітного поля необхідно прикласти в обох напрямках поляризації у двох точках, які вибирають випадково на кожній поверхні як паралельно, так і пер­пендикулярно, до поверхні відповідно до додатка F. Необхідно контролювати формування вихід­них сигналів сповіщувача та вимірювати відстані розмикання та замикання контактів згідно з 4.3.1.

Магнітні контактні сповіщувачі внутрішнього встановлення:

Магніти для випробування впливу магнітного поля необхідно прикласти в обох напрямках поляризації на вибраній поверхні відповідно до додатка F. Якщо, зважаючи на розміри поверхні, є можливим встановлення магніту для випробувань впливу магнітного поля більше, ніж в одне положення, то випробування необхідно повторити для наступного вибраного положення. Потрібно контролювати формування вихідних сигналів сповіщувача та вимірювати відстані розмикання та замикання контактів згідно з 4.3.1.

Критерій відповідності/невідповідності: Сигнали або сповіщення мають формуватися відпо­відно до таблиці 2 за наявності магнітів для випробування впливу магнітного поля, або сповіщу- вач має продовжувати працювати в звичайному режимі, якщо відстані розмикання або замикан­ня контактів не перевищують удвічі вказаних значень.

Виробник має надати мінімум вісім кодованих пар комплектів сповіщувача. Один перемикаль­ний елемент має бути вибрано випадково та перевірено відповідно до всіх восьми відповідних магнітів.

Критерій відповідності/невідповідності: Перемикальний елемент має спрацьовувати тільки з відповідним магнітом.

Випробування згідно з 6.7.2 та 6.7.3 потрібно застосовувати до сповіщувачів, що потребують зовнішнього джерела електроживлення, та залежно від класу відповідно до таблиці 3.

Основне випробування виявлення згідно з 6.3 треба провести для здійснення перевірки. Не­обхідно підімкнути сповіщувач до регульованого стабілізованого джерела електроживлення й на­дати можливість сповіщувачу стабілізуватися протягом 180 с.

Потрібно підімкнути сповіщувач з амперметром послідовно та підімкнути вольтметр пара­лельно до контактів входів електроживлення сповіщувача. Треба встановити напругу до номіналь­ного рівня та увімкнути індикатор тривожного сповіщення за його наявності, а також вимірюва­ти споживання струму в разі проведення основного випробування виявлення.

Критерій відповідності/невідповідності: Значення струму не має перевищувати значення, що визначене виробником, більше ніж на 20 %.

Підминають сповіщувач до регульованого стабілізованого джерела електроживлення.

Збільшують напругу електроживлення від нуля на 100 мВ кожну секунду до досягнення зна­чення, що на 25 % нижче від номінального значення робочої напруги, або до мінімальної робочої напруги, визначеної виробником, залежно від того, яка з них нижча. Надають можливість сповіщу- вачу стабілізуватися протягом 180 с. Проводять основне випробування виявлення, спостерігають за сигналами або сповіщеннями про проникнення, втручання та несправність.

Змінюють вхідну напругу електроживлення до номінального значення. Збільшують напругу електроживлення від номінального значення на 100 мВ кожну секунду до досягнення значення, що на 25 % вище від номінального значення робочої напруги, або до максимальної робочої на­пруги, визначеної виробником, залежно від того, яка з них вище. Надають можливість сповіщувачу стабілізуватися протягом 180 с. Проводять основне випробування виявлення, спостерігають за формуванням сигналів або сповіщень про проникнення, втручання та несправність.

Змінюють вхідну напругу електроживлення до номінального значення. Зменшують напругу електроживлення на 100 мВ кожну секунду до досягнення значення, що на 25 % нижче від номі­нального значення робочої напруги, або до мінімальної робочої напруги, визначеної виробником, залежно від того, яка з них нижче. Надають можливість сповіщувачу стабілізуватися протягом 180 с. Проводять основне випробування виявлення та спостерігають за формуванням сигналів або спо­віщень про проникнення та несправність.

Критерій відповідності/невідповідності, повільна зміна напруги електроживлення: Сповіщувач не має формувати сигнали або сповіщення під час проведення випробування за винятком сиг­налів, що формуються під час проведення основного випробування виявлення.

Критерій відповідності/невідповідності, напруга при обмеженнях діапазону: Сповіщувач не має формувати сигнали або сповіщення під час проведення випробування, за винятком сигналів, що формуються під час проведення основного випробування виявлення.

Підмикають сповіщувач до генератора сигналів із відповідним вихідним повним опором, здат­ним формувати синусоїдну напругу, що має значення: номінальна напруга ± 10 %, яке накладається на номінальну напругу сповіщувача з частотою 100 Гц. Надають можливість сповіщувачу стабілі­зуватися протягом 180 с. Застосовують синусоїдну напругу протягом 180 с з частотою 100 Гц.

Проводять основне випробування виявлення та відстежують формування сигналів або спо­віщень про проникнення або несправність.

Критерій відповідності/невідповідності: Сповіщувач не має формувати будь-які сигнали або сповіщення під час випробовування, за винятком сигналів, що формуються під час проведення основного випробовування виявлення.

Підмикають сповіщувач до генератора прямокутних імпульсів з обмеженням максимально­го струму до 1 А, який має переключатись від номінального рівня напруги електроживлення до номінальної напруги ± 25 % протягом 1 мс.

Починають випробування за номінального рівня напруги електроживлення та надають спо­віщувачу можливість стабілізуватися не менше ніж 180 с. Проводять основне випробування ви­явлення. Спостерігають за формуванням сигналів або сповіщень про проникнення, втручання, несправність та інших сигналів або сповіщень. Застосовують десять послідовних прямокутних імпульсів від номінальної напруги до номінальної напруги + 25 % протягом 5 с з інтервалами 10 с. Відстежують формування сигналів або сповіщень про проникнення чи несправність. Повторюють основне випробування виявлення. Повторюють випробування ступеневої зміни для діапазону від номінальної напруги до номінальної мінус 25 %.

Критерій відповідності/невідповідності: Сповіщувач не має формувати жодних сигналів або сповіщень під час випробовування, за винятком сигналів або сповіщень, що формуються під час основного випробовування виявлення.

Це випробування не застосовують до сповіщувачів із внутрішнім вбудованим джерелом електро­живлення та сповіщувачів, що мають пристрої з адресацією.

Вимикають сповіщувач від джерела електроживлення. Спостерігають за вихідними сигналами сповіщувача.

Критерій відповідності/невідповідності: Сповіщувач має формувати сигнал або сповіщення про проникнення.

Це випробування застосовують до сповіщувачів, що потребують внутрішні або зовнішні дже­рела електроживлення. Сповіщувачі, що працюють від внутрішніх елементів електроживлення, мають пройти випробування, за якого батарея замінюється регульованим джерелом живлення постійного струму.

Підмикають джерело електроживлення до номінальної робочої напруги сповіщувача. По­вільно знижують напругу нижче значення низької напруги, вказаного виробником. Відстежують вихідні сигнали сповіщувача.

Критерій відповідності/невідповідності: Сповіщувач має формувати сигнал або сповіщення про несправність в разі значення низької напруги, вказаної виробником. Немає необхідності в фор­муванні сигналу або сповіщення, коли стан низької напруги виявляється приладом приймально- контрольним завдяки конструкції системи, наприклад системи з адресацією.

Це випробування необхідно проводити перевірянням пристрою та технічних вимог до конструкції пристрою, як це визначено виробником.

Критерій відповідності/невідповідності: Потрібно дотримуватися вимог згідно з 4.6.8.

Якщо не встановлено інших умов, потрібно дотримуватися загальних умов згідно із 6.2.

Сповіщувачі мають підпорядковуватися кліматичним умовам навколишнього середовища згідно з EN 50130-5, а також випробуванням систем тривожної сигналізації на електромагнітну сумісність згідно з EN 50130-4, а також відповідно до таблиць 4 та 5.

Сповіщувачі, що підлягають функційним випробуванням, завжди має бути підімкнено до дже­рела електроживлення, а випробування треба проводити за максимальних установчих пара­метрів. Сповіщувачі, призначені для випробування на стійкість до впливу чинників зовнішнього середовища, завжди має бути відімкнено від джерела електроживлення. Сповіщувачі, що мають більше, ніж одне рекомендоване положення встановлення, мають пройти випробування стійкості до механічного удару, а також імпульсного удару окремо для кожного положення.

Під час функційних випробувань потрібно спостерігати за формуванням сповіщувачем випад­кових сигналів або сповіщень. Згідно з функційними характеристиками сповіщувача випадкові сиг­нали або сповіщення можуть формуватися під час випробовування стійкості до механічних ударів, імпульсних ударів, а також вібрації. Формування цих сигналів або сповіщень під час випробову­вання не має розглядатися як невдале випробування.

Спеціальні умови:

Після випробування та будь-якого періоду відновлення, визначеного стандартними кліматич­ними випробуваннями, проводять основне випробування виявлення та візуально обстежують сповіщувач як ззовні, так і всередині для виявлення ознак механічного пошкодження.

Після випробовування стійкості до проникнення води необхідно витерти зовнішній бік корпусу від краплин води, висушити сповіщувач і провести основне випробування виявлення.

Після проведення випробування з SO₂ (діоксид сірки), сповіщувачі має бути вимито й висушено згідно з EN 60068-2-52. Основне випробування виявлення потрібно провести після висушування. Потрібно провести випробування на стійкість до втручання до внутрішньої частини сповіщувача згідно із 6.6.2.

Таблиця 4 — Випробування стійкості до впливу чинників навколишнього середовища, функційні випробування

Кінець таблиці 4