---

ГОСТ 24597-81 Пакеты тарно-штучных грузов. Основные параметры и размеры (Пакети тарно-штучних вантажів. Основні параметри і розміри) 

ГОСТ 26663-85 Пакеты транспортные. Формирование с применением средств пакетирования. Общие технические требования. (Пакети транспортні. Формування із застосуванням засобів пакетування. Загальні технічні вимоги) 

ПУЭ-86 Правила устройства электроустановок. Москва, Энергоатомиздат, 1986 (Правила улаштування електроустановок. Москва, Енергоатомвидав, 1986) 

CНиП ІІ-4-85 Естественное и искусственное освещение (Природне та штучне освітлення) 

CНиП 2.04.05-91 Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха (Опалення, вентиляція та кондиціонування повітря) 

CНиП 2.09.02-85 Производственные здания (Промислові будівлі) 

МУ 3119-84 Методические указания по определению предельных, непредельных и ароматических углеводородов в воздухе рабочей зоны (Методичні вказівки з визначення насичених, ненасичених і ароматичних вуглеводнів у повітрі робочої зони). 

МУ 4168-86 Методические указания по газохромотографическому измерению концентраций бензола, толуола, ксилола, этилбензола, ацетона, циклогексана, этилацетата и бутилового спирта в воздухе рабочей зоны (Методичні вказівки з газохромотографічного вимірювання концентрацій бензолу, толуолу, ксилолу, етилбензолу, ацетону, циклогексану, етилацетату і бутилового спирту в повітрі робочої зони) 

МУ 4436-87 Методические указания по измерению концентрации аэрозолей преимущественно фиброгенного действия (Методичні вказівки щодо вимірювання концентрації аерозолів переважно фіброгенної дії) 

3  ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ 

3.1 бітум 

Рідкий, напівтвердий (в’язкий) або твердий водонерозчинний матеріал, що застосовується в дорожньому будівництві в якості в’яжучого або гідроізоляційного матеріалу. 

3.2 бітуми нафтові 

Бітуми, що отримуються з нафти та її продуктів та розрізняються за способом її переробки на остаточні, окислені, а за в’язкістю – на в’язкі та рідкі.

 

3.3 мастикові матеріали 

Суміші мінерального порошку (наповнювача) з бітумом та полімером у гарячому або холодному стані, що застосовуються для заповнення температурних швів та тріщин на бетонних та асфальтобетонних покриттях або для приклеювання гідроізоляційних матеріалів. 

3.4 мастика бітумна 

Основа рулонних матеріалів гідроізоляції, яку отримують шляхом введення у бітум відповідних пластифікуючих домішок та наповнювачів. 

3.5 полімери 

Хімічні сполуки з високою відносною молекулярною масою. 

3.6 портландцемент 

Гідравлічне в’яжуче, яке отримуть шляхом сумісного тонкого подрібнення цементного клінкера та активних мінеральних домішок. 

3.6 смола кумаронова 

Смола, яку отримуть у процесі полімеризації ненасичених сполучень індену та кумарону, що утримуються у сирому бензолі та у фенольній фракції кам’яновугільної смоли. 

4  КЛАСИФІКАЦІЯ 

4.1 За способом застосування мастикові матеріали поділяють на: 

– гарячі, які потребують попереднього підігріву перед застосуванням; 

– холодні, які не обов’язково розігрівати (містять розріджувач). 

4.2 За видом розріджувача мастикові матеріали поділяють на такі, які містять: воду; органічні розріджувачі. 

4.3 В залежності від виду основних вихідних компонентів мастиковим матеріалам присвоюють марки: 

– для бітумних – марка МБ; 

– для бітумно-емульсійних – марка МБЕ; 

– для бітумно-гумових – марка МБГ; 

– для бітумно-полімерних – марка МБП; 

– для полімерних – марка МП. 

5  ЗАГАЛЬНІ ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ 

Мастикові матеріали повинні виготовлятись за технологічною документацією, затвердженою підприємством-виробником, і відповідати вимогам цього стандарту і нормативного документа на конкретний вид матеріалу. 

За складом мастикові матеріали поділяються на однокомпонентні та багатокомпонентні. 

Однокомпонентні мастикові матеріали повинні випускатися готовими до застосування, багатокомпонентні – у вигляді складових частин (в’яжучого, наповнювача, пластифікатора). 

Багатокомпонентні мастикові матеріали повинні постачатися комплектно. 

Мастикові матеріали за зовнішнім виглядом повинні бути однорідними, без видимих сторонніх включень. 

5.1 Основні показники 

5.1.1 За своїми фізико-технічними показниками мастикові матеріали повинні відповідати вимогам, що зазначені в таблиці 1. 

Таблиця 1 – Фізико-технічні показники мастикового матеріалу 

5.2 Вимоги до сировинних матеріалів 

5.2.1 Сировина і матеріали, які використовують для виготовлення мастикових матеріалів, повинні відповідати вимогам: 

– бітум нафтовий будівельний – згідно з ДСТУ 4148; 

– бутадієн-стирольний каучук – згідно з ГОСТ 11138; 

– бутилкаучук – згідно з діючою нормативною документацією; 

– інден-кумаронова смола – згідно з ТУ 14-6-72 [1]; 

– портландцемент згідно з ДСТУ Б В.2.7-46; 

– мінеральний порошок активований і неактивований – згідно з ДСТУ Б В.2.7-121; 

– базальтове борошно – згідно з діючою нормативною документацією. 

6  ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ТА ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ 

6.1 Під час виробничого процесу слід дотримуватись правил пожежної та виробничої безпеки згідно з вимогами нормативних документів: ДНАОП 5.1.14-1.10, НАПБ А.01-001, ГОСТ 12.1.004, ДСТУ Б В.2.7-79, ГОСТ 12.1.010, ГОСТ 12.2.003, ГОСТ 12.3.002. 

6.2 Під час виробничого процесу треба використовувати засоби індивідуального захисту: костюми згідно з ГОСТ 12.4.111 або ГОСТ 12.4.112, черевики згідно з ДСТУ 3962, рукавиці згідно з ГОСТ 12.4.010, захисні окуляри закриті згідно з ГОСТ 12.4.013. 

6.3 Приміщення, де проводять роботи з мастиковими матеріалами, треба обладнати припливно-витяжною вентиляцією згідно зі СНиП 2.04.05 та ГОСТ 12.4.021, водопровідною системою та каналізацією, штучним освітленням згідно з СНиП ІІ-4, опаленням згідно з СНиП 2.04.05. 

6.4 Щоб захистити обладнання й комунікації від статичної електрики, необхідно використовувати відповідні засоби згідно з ГОСТ 12.4.124 та ДНАОП 0.00-1.29. 

6.5 Мастикові матеріали – малонебезпечні речовини; за ступенем впливу на організм людини належать до ІV класу небезпеки згідно з ГОСТ 12.1.007. 

6.6 Під час виробництва матеріалів, а також при їх зберіганні та застосуванні слід дотримуватись санітарних правил організації технологічних процесів і гігієнічних вимог до виробничого устаткування, що встановлені, ГОСТ 12.2.003, ГОСТ 12.3.002. 

6.7 Під час приготування, зберігання та використання матеріалів у складі летких виділень присутні: насичені і ненасичені вуглеводні, ароматичні вуглеводні згідно з ПУЭ-86. 

6.8 Гранично-допустима концентрація (ГДК) парів аліфатичних насичених вуглеводнів у перерахунку на вуглець не повинна перевищувати 300 мг/м³, парів бензолу – 15,5 мг/м³, парів ксилолу – 50 мг/м³, парів толуолу – 50 мг/м³, парів фенолу – 0,3 мг/м³ згідно з ГОСТ 12.1.005. Контроль проводять згідно з МУ 4168 [1], МУ 3119 [2]. 

6.9 Концентрація пилу у повітрі у процесі виробництва не повинна перевищувати 4 мг/м³, контроль – згідно з МУ 4436. 

6.10 Устаткування, комунікації, ємкості повинні бути заземлені від статичної електрики згідно з ГОСТ 12.1.018, ГОСТ 12.1.019 і ПУЕ-86. 

6.11 Рівень шуму на робочих місцях не повинен перевищувати норм, встановлених згідно з ГОСТ 12.1.003, ДСН 3.3.6.037. 

6.12 Контроль рівня шуму на робочих місцях повинен проводитися згідно з ГОСТ 12.1.050, ДСТУ 2867. 

6.13 Рівень вібрації на робочих місцях не повинен перевищувати норми, встановленої згідно з ГОСТ 12.1.012, ДСН 3.3.6.039. 

6.14 Контроль рівня вібрації на робочих місцях проводиться згідно з ГОСТ 12.4.012. 

6.15 Параметри мікроклімату повинні відповідати нормативним вимогам. 

6.16 Показники пожежної небезпеки сировинних матеріалів стосовно температури спалаху та самозаймання наведені в таблиці 2.

 

Таблиця 2 – Показники пожежної небезпеки сировинних матеріалів 

6.17 Категорію приміщень та будинків, де виробляють, зберігають готову продукцію і сировинні матеріали, слід визначати за НАПБ Б.07.005, а класи зон – за ДНАОП 0.00-1.32. 

6.18 Відповідно до 6.4.8 НАПБ А.01.001 виробничі та складські приміщення мають бути обладнані первинними засобами пожежогасіння за вимогами НАПБ Б.03.001. Експлуатацію вогнегасників здійснюють згідно з НАПБ Б.01.008. 

6.19 Необхідність обладнання виробничих приміщень автоматичними установками пожежогасіння (АУП) і пожежної сигналізації (АУПС) слід визначати за НАПБ Б.06.004 та іншими нормативними документами з цього питання, у тому числі відомчими (галузевими) переліками, узгодженими з центральним органом державного пожежного нагляду з урахуванням вимог ДБН В.1.1-7. Проектування та монтаж АУП та АУПС здійснюють відповідно до вимог ДБН В.2.5-13. 

6.20 У приміщеннях, де виготовляють і зберігають матеріали, що містять органічні розріджувачі, заборонено виконувати роботи, пов’язані з використанням відкритого вогню, або такі, що супроводжуються іскроутворенням. 

6.21 Електроустановки, комунікації, ємності, контрольно-вимірювальні прилади, кабелі, світильними, електропроводи, що використовуються під час виробництва мастикових матеріалів, за виконанням і ступенем захисту повинні відповідати вимогам розділів 4-5 ДНАОП 0.00-1.32. Крім того, ці електроустановки мають відповідати вимогам розділів 1-6 ПУЭ-86. 

6.22 Під час виробництва та використання мастикових матеріалів слід дотримуватись температурного режиму і технологічних параметрів, що передбачені технологічним регламентом, їх постійного контролю, а також використовувати інструменти і пристосування, виготовлені з матеріалів, які не утворюють іскор (кольорові метали, їх сплави, пластмаси). 

6.23 У разі загорання мастикових матеріалів застосовуються такі засоби гасіння: кошма, азбестові ковдри, пісок, пінні і порошкові вогнегасники. 

6.24 Під час зливно-наливних операцій з мастиковими матеріалами слід дотримуватись правил захисту від статичної електрики відповідно до вимог ГОСТ 12.1.018, ГОСТ 12.4.124, ДНАОП 0.00-1.29. 

6.25 Викиди в атмосферу шкідливих речовин при виробництві матеріалів не повинні перевищувати норм, установлених ГОСТ 17.2.3.02 і ДСП 201. 

6.26 Контроль за вмістом шкідливих речовин в атмосфері здійснюється згідно з ГОСТ 17.2.3.01. 

7  МАРКУВАННЯ ТА ПАКУВАННЯ 

7.1 Маркування 

7.1.1 Маркування тари (споживчої і транспортної) з матеріалами групового пакування, транспортних пакетів виконують згідно з ГОСТ 14192. 

7.1.2 Маркування, що характеризує транспортну небезпечність вантажу, виконують згідно з ГОСТ 19433. 

7.1.3 На споживчу тару наносяться такі дані: 

– назва підприємства-виробника, його товарний знак і адреса; 

– назва матеріалу; 

– марка матеріалу; 

– номер партії; 

– дата виготовлення (число, місяць, рік); 

– маса нетто, кг; 

– позначення нормативного документа, згідно з яким розроблено матеріал; 

– маніпуляційні знаки "Оберігати від нагрівання" і "Оберігати від заморожування" згідно з ГОСТ 14192; 

– знак небезпеки за ГОСТ 19433 (клас 3, підклас 3.1); 

7.1.4 Пакувальні одиниці з матеріалом маркують за допомогою паперових етикеток згідно з ГОСТ 26663.