Страница 2: ДСТУ EN 292-1-2001. Безпечність машин. Основні поняття, загальні принципи проектування. Частина 1. Основна термінологія, методологія / Безопасность машин. Основные понятия, общие принципы проектирования. Часть 1. Основная терминология, методология (62450)

Комплексне оцінювання імовірності і ступеня тяжкості можливої травми чи шкоди здоров’ю людини в небезпечній ситуації з метою вибору необхідних заходів безпеки.

Примітка. Оцінювання ризику розглядається у розділі 6.

Будь-яка функція машини, що створює небезпеку під час роботи.

Будь-яка зона усередині та/або навколо машини, перебування в якій людини пов’язане з ри­зиком для здоров’я чи з небезпекою.

Примітка. Небезпека, що спричинює ризик, відповідно до цього визначення:

• або постійно присутня під час належної експлуатації машини (пересування небезпечних рухомих елементів, електрична дуга під час зварювання тощо),

• або може бути раптовою (ненавмисний/несподіваний пуск тощо).

Комплекс дій, що включає:

1. дослідні роботи з урахуванням усіх стадій життєвого циклу машини:

1. виготовлення;

2)транспортування та введення в експлуатацію:

• монтаж, установлення;

• регулювання;

3. застосування:

• налагодження, навчання/програмування або переналагодження;

• робота;

• чищення;

• пошук несправностей;

• технічне обслуговування;

3. виведення з експлуатації, розбирання, демонтаж та, якщо того вимагає безпека, утилі­зація;

2. складання інструкцій з усіх зазначених стадій життєвого циклу машини (за винятком ви­готовлення), що згадані в 5.5 стандарту EN 292-2.

Застосування машини відповідно до вказівок виробника чи відповідно до того, що звичайно передбачено під час її проектування, виготовлення та функціювання.

Крім того, до поняття використання машини за призначенням належить відповідність техніч­ним умовам, зазначеним в інструкції з експлуатації (див. 5.5 EN 292-2), із передбаченням мож­ливості помилкового використання.

Примітка. Під час оцінювання ризику, пов’язаного з передбачуваним помилковим використанням, варто окремо враховувати такі види поводження:

• передбачуване помилкове поводження внаслідок звичайної неуважності, а не внаслідок навмисного викорис­тання машини не за призначенням;

• рефлекторна поведінка людини у випадку збою, відмови чи поломки під час експлуатації машини;

• поводження, спрямоване на обрання «лінії найменшого опору» під час виконання завдання;

• передбачуване поводження окремої категорії людей, наприклад дітей чи інвалідів, під час експлуатації деяких машин (особливо, машин побутового призначення).

Див. також 5.7.1.

Функції машини, збій яких безпосередньо підвищує ризик травми чи завдає шкоди здоров’ю людини.

Існує дві категорії критичних функцій безпечності:

1. спеціальні функції безпечності — це критичні функції безпечності, що спеціально спря­мовані на досягнення безпечності машини.

ПРИКЛАДИ:

• функція, що перешкоджає незапланованому та несподіваному пуску (блокувальний пристрій у поєднанні із захисним пристроєм);

• функція запобігання повторення циклу;

• функція дворучного керування;

2. непрямі функції безпечності — це критичні функції безпечності, що не спрямовані спеці­ально на досягнення безпечності машини.

ПРИКЛАДИ:

• ручне керування небезпечного механізму під час операції налагодження, коли захисні пристрої відключені (заглушені) (див. 3.7.9 та 4.1.4 EN 292-2);

• керування швидкістю чи температурою у межах, за яких машина перебуває в стані без­печної експлуатації.

Це функції, збій яких безпосередньо не спричиняє небезпеку, але знижує рівень безпечності. Це стосується автоматичного контролю (див. 3.7.6 EN 292-2 ) кожної критичної функції безпеч­ності (наприклад, контроль за безперебійною роботою пристрою блокувального позиційного ви­микача).

Дубльована функція безпечності, що забезпечує вжиття заходів безпеки відразу як тільки стають функційно непридатними деталь чи елемент, або у випадку, якщо технологічні умови змінилися настільки, що виникає небезпека.

Існує дві категорії автоматичного контролю:

• «безперервний» автоматичний контроль, під час якого заходи безпеки починають діяти відразу ж після збою;

• «дискретний» автоматичний контроль, під час якого заходи безпеки починають діяти з на­ступного після збою робочого циклу.

Будь-який пуск, що своєю несподіваністю може спричинити загрозу для здоров’я та життя людей.

Будь-якій збій у роботі машини чи в системі її енергетичного постачання, що призводить до створення небезпечної ситуації.

Теоретичний стан, який може виникати за умови незмінності функції безпечності у разі по­рушення енергопостачання або збою компонента системи, необхідного для підтримання такого стану.

На практиці до цього стану наближуються настільки, наскільки зменшується вплив збоїв на відповідну функцію безпечності.

Заходи безпеки, що:

• усувають або зменшують якомога більше небезпек за допомогою належного вибору відпо­відних конструктивних елементів;

• обмежують вплив небезпек, які не можуть бути усунуті, або які не можна в достатній мірі зменшити. Це досягається обмеженням входу оператора в небезпечну зону.

Примітка. Конструктивне зменшення ризику розглядається у розділі З EN 292-2.

Заходи безпеки, що передбачають вживання особливих технічних засобів, так званих засо­бів безпеки (захисних пристроїв, пристроїв безпеки), що призначені для захисту людей від небез­пеки, яка не може бути раціонально усунута або істотно обмежена конструктивно.

Примітка. Заходи захисту розглядаються у розділі 4 стандарту EN 292-2.

Заходи безпеки, що складаються з комунікативних елементів (слова, тексти, знаки, сигнали, символи чи діаграми), застосованих окремо або сукупно для передачі інформації користувачу. Вони адресовані як для професійного, так і непрофесійного користувача.

Примітка. Інформація для користувача розглядається у розділі 5 стандарту EN 292-2.

Людина чи група людей, обов’язком яких є встановлення, експлуатація, регулювання, техніч­не обслуговування, чищення, ремонт і транспортування машин.

Частина машини, спеціально призначена для забезпечення захисту через створення фізич­ної перепони. В залежності від конструкції захисним пристроєм може бути кожух, кришка, екран, дверцята, огорожа тощо.

Примітка 1. Захисний пристрій може діяти:

• самостійно; він діє ефективно лише тоді, коли закритий;

• разом із блокувальним пристроєм, із замиканням або без замикання; у цьому випадку захист забезпечується незалежно від положення захисного пристрою.

Примітка 2. «Закритий» означає «постійне положення» для нерухомого захисного пристрою.

Захисний пристрій, що зафіксований в одному положенні (тобто закритому):

• постійно (наприклад, приварюванням),

• за допомогою кріпильних елементів (болтів, гайок тощо), які унеможливлюють переміщен­ня або відкривання без застосування інструментів.

Захисний пристрій, що приєднується, головним чином, за допомогою механічних засобів (на­приклад, на петлях або напрямних) до станини машини або до іншого нерухомого елемента та який можна відкрити без застосування інструмента.

Нерухомий чи рухомий захисний пристрій, що регулюється в цілому або має регульовану частину(и). Відрегульований стан залишається незмінним протягом певної операції.

Захисний пристрій, сполучений з пристроєм блокування (див. З.2З.1) таким чином, що:

• якщо небезпечні функції машини «перекриті» захисним пристроєм, то вони не виконують­ся, поки захисний пристрій не закрито;

• якщо під час виконання небезпечних функцій машини відкривають захисний пристрій, то виконується команда зупинки;

• коли захисний пристрій закрито, то небезпечні функції машини, що «перекриті» захисним пристроєм, можуть виконуватись; проте закривання захисного пристрою не призводить до запуску машини.

Захисний пристрій, сполучений із блокувальним пристроєм (див. 3.23.1) та з замком таким чином, що:

• небезпечні функції машини, що «перекриті» захисним пристроєм, не можуть виконуватись, доки захисний пристрій не закрито та не замкнено;

• захисний пристрій залишається закритим та замкненим доти, поки відбуваються небез­печні функції машини, які загрожують ризиком травмування;

• коли захисний пристрій закритий та замкнений, то небезпечні функції машини, що «пере­криті» захисним пристроєм, можуть виконуватись; проте закривання та замикання захисного при­строю не призводить до запуску машини.

Захисний пристрій, сполучений з пристроєм блокування (із замиканням чи без нього) (див. п. 3.23.1) таким чином, що:

• небезпечні функції машини, що «перекриті» захисним пристроєм, не можуть виконуватись, доки захисний пристрій не закрито;

• закривання захисного пристрою приводить в дію небезпечні функції машини.

Пристрій (відмінний від захисного пристрою), який усуває або зменшує ризик, функціоную­чи самостійно чи в поєднанні з захисним пристроєм.

Механічний, електричний чи інший пристрій, що за певних умов перешкоджає роботі еле­мента машини (як правило, доти, поки не закрито захисний пристрій).

Додатковий, керований вручну пристрій, що використовується в сполученні з пусковим при­строєм та який під час постійної дії на нього забезпечує функціонування машини.

Пристрій керування, що приводить в дію роботу частин машини та підтримує роботу доти, поки діє орган керування (виконавчий орган). Як тільки дія органа керування (виконавчого орга­ну) завершується, він автоматично повертається у позицію зупинки.

Пристрій керування з автоматичним поверненням, який потребує синхронного впливу двох органів керування (виконавчих органів) для запуску машини чи частини машини та підтримуван­ня їх у робочому режимі. Це забезпечує можливість захисту людини, яка здійснює керування.

Пристрій, що у разі наближення людини чи частини її тулуба до небезпечної зони, зупиняє машину чи елементи машини (або переводить їх в інший, безпечний, режим).

Вимикальні пристрої можуть бути:

• механічної дії: наприклад, вимикальні проводи, телескопічні датчики, пристрої, чутливі до тиску тощо;

• немеханічної дії: наприклад, фотоелектричні пристрої, різні пристрої, що використовують ємнісні, ультразвукові елементи, щоб розпізнати наближення.

Пристрій, з механічною перешкодою (клин, шпиндель, розпірка, упор тощо), яка своєю влас- ною міцністю може перешкоджати будь-якому небезпечному руху (наприклад, падінню пальового молота через відмову звичайного стопорного пристрою).

Пристрій, що перешкоджає тому, щоб машина чи елементи машини виходили за задану межу (наприклад, просторову межу, межу тиску).

Пристрій керування, дія якого допускає рух частини машини тільки на обмеженому відрізку, що набагато знижує ризик; подальший рух неможливий доти, поки пристрій знову не буде при­ведений у дію.

Будь-яка фізична перешкода, що не виключає доступ до небезпечної зони, проте обмежен­ням вільного простору зменшує можливість доступу до цієї зони.

4 ОПИС ВИДІВ НЕБЕЗПЕК, ЯКІ СПРИЧИНЕНІ МАШИНАМИ