Страница 3: ДСТУ EN 50132-7:2005. Системи тривожної сигналізації. Теле (відео) системи спостереження охоронного призначення. Частина 7. Правила застосування (62208)

Примітка. Рекомендовано на вибір комбінацію телекамера/об’єктив для складних зон спостерігання, а обрані мо­делі відеокамер оцінювати виходячи з умов, подібних тим, які можливі під час установлювання.

Об’єкт (ціль) на екрані відеомонітора повинен бути ідентифікований, виявлений, розпізна­ний або контрольований оператором. Коли об’єктом є людина і ОТВС має здатність краще, ніж 400 телевізійних ліній, рекомендовано обирати величини об’єкта такими (рисунок 1):

1. для ідентифікації об’єкт спостерігання повинен становити щонайменше 120 % розміру екрана;

2. для розпізнання об’єкт спостерігання повинен становити щонайменше 50 % розміру екрана;

3. для виявляння проникнення об’єкт спостерігання повинен становити щонайменше 10 % розміру екрана;

4. для спостерігання (контролювання) за багатьма об’єктами спостерігання вони повинні становити щонайменше 5 % розміру екрана.

Рисунок 1 — Співвідношення розмірів об’єкта спостерігання з розміром на екрані відеомонітора

Для закріплювання відеотелекамери важливим є правильне вибирання і монтування допо­міжних пристроїв. Додатково до поданих в експлуатаційній документації умов довкілля повинні бути розглянуті наступні:

1. тривкість щодо руйнування;

2. підвищення внутрішньої температури як функція розсіювання теплоти в камері;

3. монтувальне устатковання телекамери та об’єктива повинно передбачати їх уземлення;

4. доступ до телекамери та об’єктива тощо для технічного обслуговування.

1. навантаження платформи;

2. обертальний момент щодо незбалансованої навантаги платформи та сили вітру;

3. мертвий хід обертового устатковання в напрямках обох осей;

4. швидкість і область руху вертикального і горизонтального сканування;

5. точність установки (за необхідності).

1. позиції щодо монтування мають враховувати механічну тривкість, необхідний доступ і без- перешкодність роботи. Планові розгляди та будівельні вимоги потрібно брати до уваги;

2. опору і кронштейн потрібно вибирати таким чином, щоб вони витримували максималь­ну вагу устатковання і були достатньо стійкими для устатковання телекамери й інших приладів. Вимоги до загальних правил: чим менший кут зору, тим вищі вимоги до монтування.

Тривкість кріплення устатковання телекамери і можливість механічного удару та струси повинні так само підлягати розгляду;

3. опора телекамери повинна бути виконана з електромеханічним приводом і розташова­на так, щоб мати можливість доступу під час технічного обслуговування;

4. ніякого устатковання не можна монтувати поблизу повітряних високовольтних ліній;

5. обов’язково повинно бути устатковання для захисту від втручання та саботування;

6. встановлення кріплення не повинно шкодити в цілому безпеці під час монтування;

д) телекамери з пересувними поворотними пристроями повинні мати достатню відстань (зону відторгнення) від суміжних об’єктів.

7.8 Оцінювання відеозображення та освітленість

Наявне освітлення повинно бути оцінене після природної освітленості, напрямку і спектраль­ного аналізу. Оптимальними джерелами світла є такі, спектр яких дає в підсумку достатню можливість перетворювання видимого зображення телекамерою у відеоканал. Якщо потрібно додаткове освітлення, треба використовувати такі параметри джерел світла з враховуванням кількості, способу виконання й місця закріплювання:

1. вихід світла і фотометричні параметри якості джерела світла;

2. зона, за якою ведуть спостерігання телекамерами охоронної теле(відео)системи;

3. чутливість і спектральне співвідношення телекамери, особливо для кольорової телекамери;

4. масштаб відображення об’єктів, із яких складається переважна зона спостерігання;

5. час досягнення встановленої сили світла для забезпечування відповідної освітленості після ввімкнення напруги електроживлення;

6. врахування зменшення сили світла для забезпечування освітленості на підставі старін­ня джерела світла;

д) обране нове чи додаткове джерело світла має давати в підсумку за всіх імовірних умов роботи чіткі зображення;

іі) освітлення підохоронної зони спостерігання повинно бути по можливості рівномірним для уникнення зон з незначним освітленням. Співвідношення місць з найбільшим освітленням до місць з незначним освітленням у межах зареєстрованої зони спостерігання для кожного зобра­ження повинне бути краще від ідеального варіанта 4:1 чи ще краще;

9. по можливості освітлення повинно бути таке, щоб не впливати на якість зображення телекамери. Найбільш придатним місцем закріплювання освітлення є розміщення його зверху телекамери. В об’єктив телекамери не повинні бути спрямовані сильні промені світла;

10. повинен існувати безпечний доступ до освітлення у разі замінювання лампи розжарювання;

11. під час теле(відео)спостерігання особливо повинно бути забезпечено передавання освіт­лення. Метою є забезпечення максимального контрасту під час передавання відеосповіщення у разі проникнення. Об'єкт спостерігання можна реєструвати тільки тоді, коли освітленість його відрізняється від освітленості заднього плану;

1. для ідентифікації і виявляння об'єкта спостерігання для освітлення необхідно враховувати характеристики об’єкта, за яким ведуть спостерігання, і чинні вимоги;

13. постійне освітлення чи швидкі зміни станів освітлення;

14. статичне чи змінне яскраве освітлення в рівномірному відеозображенні;

15. вплив чинників довкілля, таких як дощ, туман тощо, на видимість.

7.9 Вибирання системи передавання відеозображень

Існує багато різних способів для передавання відеозображень, і придатність необхідного способу для цього застосування повинно бути ретельно оцінено.

Передавання зображень може відбуватися як через окремий коаксіальний кабель, так і через комплексний радіохвильовий канал зв’язку.

Необхідно враховувати переваги і недоліки умов довкілля в зонах встановлювання устатко- вання та (або) прокладання коаксіального кабелю.

Національна примітка

Вимоги до монтування охоронних теле(відео)систем викладено у ВБН В. 2.5-78.11.01 [1],

Система передавання відеозображень переважно використовує:

1. коаксіальні кабелі: цей вид кабелю повинен мати хвильовий опір 75 Ом. У разі переда­вання відеозображення на великі відстані рекомендовано використовувати відеопідсилювачі;

2. передавання через кабель подвійного екранування: система повинна використовувати кабель з подвійним екрануванням, тобто симетричну провідну лінію передавання типу «круче­на пара» з електричним опором від 120 Ом до 150 Ом, що вимагає спеціального устатковання для передавання і приймання;

3. високочастотне і радіохвильове передавання: правильне виконання передавання і прий­мання важливе. Ці системи повинні перебувати, як правило, у підпорядкуванні компетентного органу влади;

4. інфрачервоне випромінювання і лазерне передавання: це повинна бути дійова система з візуальним зв’язком, який можна застосовувати тільки під час незалежного передавання сигналу.

Вихідна потужність деяких передавачів (випромінювачів) може погіршувати зір і призводи­ти до проблем з очима, тому, відповідно до норм захисту, передавачі повинні бути забезпечені відповідними табличками з попереджувальним написом. Тому важливим є монтування і забезпе­чування стабільності механічного закріплювання устатковання для передавання й приймання. Необхідно також враховувати те, що туман, дощ, сніг тощо впливають на якість передавання і через ці явища дальність дії знижується;

5. передавання через оптичне скловолокно: в загальному вигляді усі наявні в розпорядженні конструкції потрібно використовувати разом із сполучним оптичним скловолокном. Система передавання повинна мати достатній діапазон регулювання, щоб витримувати всі ймовірні навантаги в системі, а також, щонайменше, три ремонти кабелю;

6. скановане передавання: ця система призначена як для суспільної, так і для приватної телефонної мережі передавання даних. Багато систем мають в своєму розпорядженні різно­манітні змінні канали зв’язку з відповідною швидкістю передавання даних та роздільною здат­ністю. Вибір системи треба ретельно оцінити.

Критерієм для вибирання способу передавання чи комбінації різноманітних способів є: а) ширина смуги частот;

2. співвідношення сигнал/шум;

3. викривлення сигналу;

б) відстань теле(відео)спостерігання;

5. завадозахищеність;

6. надійність передавання;

д) обмеження під час механічного монтування.

Примітка. Співвідношення сигнал/шум і викривлення сигналу піддані інтерференції, внаслідок якої можуть бути погіршення якості зображання.

Чинні вимоги і наявний у розпорядженні персонал є чинниками, що визначають кількість місць теле(відео)спостерігання і конфігурацію устатковання у разі встановлення центру спостерігання.

Ці параметри для кожного місця теле(відео)спостерігання можуть бути різноманітними. У загальному випадку діяльність у центрі спостерігання повинна бути зосереджена у межах під- охоронної зони. Основними критеріями конфігурації центру спостерігання є:

1. параметри системи;

2. місце розташований;

3. кількість відеомоніторів і розмір їхніх екранів;

4. застосування відеопринтера;

5. відеокомутатор;

6. пульт керування телекамерами;

7. місце закріплювання устатковання;

8. споживання устаткованням електроенергії і необхідність застосування кондиціонера.

Параметри системи використовують для визначання необхідної кількості відеомоніторів, необхідних вимог і застосування відповідних видів запам’ятовувальних пристроїв (наприклад відеокасети) та іншого устатковання, таких як відеопринтер, а також врахування сумісності їх модифікацій.

Місце розташований визначає місце установлювання і механічне виконання устатковання CCTV-центру спостерігання.

Кількість відеомоніторів залежить від:

1. кількості встановлених телекамер;

2. функційних можливостей телекамер;

3. кількості операторів.

Співвідношення телекамера/відеомонітор не повинно перевищувати 10:1.

Кількість відеомоніторів повинна бути достатньою для враховування великої кількості одночасних тривог, як установлено в чинних вимогах.

Розміри екрана відеомонітора потрібно вибирати з рекомендованої відстані спостерігання. Рекомендована відстань спостерігання від екрана відеомонітора до оператора повинна дорів­нювати п’ятиразовій довжині діагоналі екрана.

Використання принаймні одного запам’ятовувального пристрою, наприклад відеореєстра- тора, із вбудованим генератором дата/час, рекомендовано для кожного місця відеоспостерігання.

Примітка. Запам’ятовувальні пристрої можуть призводити до погіршення якості відеозображення.

Чинники, які потрібно враховувати у разі визначання кількості запам’ятовувального устат­ковання:

1. відеозапис подій, що передаються у реальному масштабі часу (запис події);

2. визначання параметрів системи згідно з експлуатувальними вимогами;

3. можливість відеозапису з використанням відеомультиплексора;

4. можливість втрати відеозапису у разі заміни технічних засобів теле(відео)спостерігання під час передавання відеоінформації.

Застосування відповідного відеокомутатора і відеоматриці повинно бути спрямовано без­посередньо на:

1. кількість телекамер;

2. кількість відеовиходів для відеомоніторів;

3. групові критерії, телекамера/відеомонітор, відеомонітор/передавання відеозображення, телекамера/передавання відеозображення;

4. ручний, автоматичний чи послідовний відеокомутатор;

5. керування станами тривог.

Критерії, які потрібно застосовувати для встановлювання устатковання теле(відео)спосте- рігання:

1. пульт спостерігання має бути виконаний ергономічно, причому особливо під час встанов­лювання відеомонітора необхідно уникати спрямовування сторонніх джерел світла на екрани моніторів;

2. запам’ятовувальне відеоустатковання та інші засоби потрібно встановлювати в підохо- ронних приміщеннях, переважно недоступних для сторонніх людей;

3. устатковання теле(відео)спостерігання повинно мати відповідний механічний і технічний ступінь захисту.