При розрахунках конструкцій рекомендується використовувати деформаційні критерії граничних станів першої групи:
-деформації матеріалів, установлювані дослідним шляхом чи за довідковими даними (деформації арматури, що відповідають початку текучості, зміцнення і розриву арматури; деформації бетону, що відповідають досягненню напружень тріщиноутворення, гранична стисливість бетону; деформації сталевих конструкцій, що відповідають початку текучості, зміцнення і розриву або втраті стійкості конструкції в найбільш напруженому перерізі чи елементі; деформації основи, що відповідають вичерпанню його несучої здатості тощо);
- узагальнені деформації і переміщення (кривизна, відносні переміщення, крени тощо), що встановлюються попередніми розрахунками за результатами детального обстеження з використанням простих деформаційних критеріїв (деформацій матеріалів).
Для розрахунку конструкцій будинків на підроблюваних територіях рекомендується використовувати нелінійні методи. При цьому враховується складний характер навантаження об'єкта. Допускається складне навантаження представляти послідовністю простих навантажень від таких впливів:
навантаження основного сполучення;
деформації земної поверхні від впливу підземних гірничих виробок, що проявилися до моменту обстеження об'єкта;
розрахункові деформації земної поверхні від запланованих розробок.
До робочої документації на будівельні заходи захисту, що не забезпечують придатність об'єкта, який зберігається, до нормальної експлуатації, включаються вимоги про необхідність виконання післяосадочних, поточних і капітальних ремонтів з метою періодичного відновлення придатності об'єкта до нормальної експлуатації.
У робочій документації на будівельні заходи захисту, за необхідності, передбачається проведення інструментальних спостережень за деформаціями конструкцій і осіданнями (переміщеннями) основи.
Рекомендується розробляти проектні рішення щодо будівельних заходів захисту з забезпеченням їх здійснення без зупинки технологічних процесів. З цією метою виконання будівельних заходів захисту варто передбачати по захватках, із влаштуванням тимчасових кріплень, дублюючих мереж, з підключенням резервних потужностей, проведенням проміжних налагоджувальних робіт тощо.
Здійснення будівельних заходів захисту, що передбачають вирівнювання будинків, експлуатація яких пов'язана з постійним перебуванням людей, допускається тільки за умови тимчасового припинення експлуатації будинків на період виконання будівельно-монтажних робіт.
Будівельні заходи захисту повинні у необхідних випадках забезпечувати захист будинків і споруд від проникнення метану шляхом улаштування захисних екранів дренажних каналів і випусків, вентиляції підвалів, виробничих приміщень та іншими способами відповідно до частини І ДБН В.1.1-5.
Вимоги до виконання робіт
Роботи з ремонту і підсилення фундаментів рекомендується виконувати згідно з ДСТУ-Н Б В.2.1-28 і цим стандартом.
До початку робіт з ремонту і підсилення фундаментів забезпечується підготовка будівельного виробництва, що включає підготовчі заходи і внутрішньомайданчикові підготовчі роботи.
До підготовчих заходів належать:
вирішення питань про умови використання існуючих транспортних і інженерних комунікацій для потреб підрядної організації, а також питань виготовлення упорних і несучих елементів;
узгодження режиму роботи реконструйованого чи аварійного підприємства на період робіт з підсилення фундаментів з урахуванням збереження, за можливості, діяльності промислових підприємств;
визначення черговості підсилення фундаментів у конкретних умовах і з врахуванням можливостей підрядника;
організація інструментального геодезичного і візуального спостережень по маяках за поведінкою несучих конструкцій будинку, що підсилюється;
інструктаж виконавців про особливості будинку, що підсилюється, у проекті проведення робіт, про контроль якості і заходи безпеки робіт.
Внутрішньомайданчикові підготовчі роботи включають:
забезпечення доступу до фундаментів і, за необхідності, закладання шурфів;
влаштування необхідних монтажних прорізів, електроосвітлення, вентиляції, а також підведення комунікацій відповідно до проекту виконання робіт;
монтаж допоміжних підйомно-транспортних пристроїв і механізмів;
організацію тимчасових складських майданчиків і облаштування побутових приміщень;
комплектацію майданчика необхідними механізмами й устаткуванням;
забезпечення конструкціями, деталями і матеріалами відповідно до робочих креслень.
Перед початком робіт з підсилення знімаються відліки по всіх настінних геодезичних марках і фіксується стан настінних маяків. Надалі інструментальні геодезичні спостереження за осіданнями конструкцій об'єкта проводяться протягом усього періоду робіт з підсилення основ і фундаментів.
Роботи з підсилення фундаментів і закріплення основ проводяться в послідовності, встановленій проектом.
Не допускається залишати котловани і траншеї відкритими під час дощів і сніготанення. За неможливості уникнути цього і для продовження робіт передбачаються заходи для відкачування води з дна котлованів (траншей), не допускаючи її накопичення і фільтрації в грунт.
Якщо в процесі робіт з підсилення фундаментів і (чи) основ виявляться їх незатухаючі осідання або інші неприпустимі деформації, роботи з підсилення на цій ділянці об'єкта необхідно припинити до виявлення і ліквідації причин, що викликали осідання, і їх стабілізації.
У тих випадках, коли нерівномірні осідання фундаментів загрожують стійкості конструкцій будинку (споруди) або викликають небезпеку обвалення, необхідно встановлювати тимчасові опори і кріплення.
У процесі підсилення фундаментів ведуться журнал виконання робіт, журнали влаштування паль і складаються акти на закриття прихованих робіт.
Особлива увага при виконанні робіт приділяється забезпеченню контролю параметрів, наведених у таблиці 10.3.
Таблиця 10.3 - Граничні відхили параметрів, контрольованих при проведенні робіт із підсилення фундаментів
|
Контрольовані параметри |
Граничні відхили |
|
При підсиленні фундаментів багатосекційними палями, що вдавлюються |
|
|
Зусилля вдавлювання наприкінці занурення останньої секції, кН |
±5,0 |
|
Глибина занурення нижнього кінця першої секції, м |
±0,5 |
|
Положення палі в плані, мм |
±50 |
|
Відхил форсекції від вертикалі при установці під домкрат, мм |
±5 |
|
При підсиленні фундаментів буронабивними палями |
|
|
Діаметр свердловини, мм |
±10 |
|
Глибина свердловини, мм |
+ 500 |
|
Вертикальність свердловини, % |
1 |
|
Наявність розпушеного ґрунту у вибої свердловини |
Не допускається |
|
Відхил об'єму укладеного бетону від об'єму свердловини за геометричними об'ємами, % |
+ 10 |
|
Міцність бетону (за контрольними кубиками), % |
+ 10 |
|
Відхил положення палі в плані, мм |
±50 |
|
При підсиленні фундаментів буроін'єкційними палями |
|
|
Глибина занурення шнека, мм |
+ 500 |
|
Діаметр паль у головній частині, мм |
+ 20 |
|
Відхил об'єму укладеного бетону від об'єму свердловини за геометричними об'ємами, % |
+ 10 |
|
Відхил положення палі в плані, мм |
±100 |
|
При підсиленні збільшенням опорної площі і поглибленні фундаментів |
|
|
Відповідність ґрунту під підошвою фундаменту прийнятому в проекті |
Відхили неприпустимі |
|
Щільність ґрунту основи |
Те саме |
Для пальових варіантів підсилення, крім вище зазначених параметрів, контролюється несуча здатність паль шляхом проведення статичних випробувань відповідно до ДСТУ Б В.2.1-1 та ДБН В.2.1-10.
Додаткові вимоги до виконання робіт на майданчиках, складених
просадними ґрунтами
У разі виконання робіт на майданчиках, складених просадними ґрунтами, проект організації будівельних робіт розробляється з урахуванням особливостей просадних ґрунтів і до нього додатково включаються:
дані про ґрунтові умови майданчика (ділянки) із зазначенням можливості просідання ґрунтів від власної ваги і викривлення земної поверхні (для розроблення заходів щодо запобігання замочуванню ґрунтів основи);
вказівки щодо здатності ґрунтів основи до просідання під зовнішнім навантаженням при місцевих замочуваннях (на окремих ділянках споруди, у місцях складування вантажів, матеріалів, виробів, устаткування тощо);план майданчика із зазначенням рівня ґрунтових вод, суміщений зі схемою нашарувань просадних ґрунтів;
проект вертикального планування майданчика об'єкта із зазначенням шляхів відведення поверхневих вод (атмосферних, талих, аварійних), а також води із сусідніх (прилеглих) майданчиків;
план розташування зовнішніх водоносних мереж і споруд із зазначенням засувок і запірних пристроїв.
При виконанні будівельно-монтажних робіт на майданчиках, складених просадними ґрунтами, передбачаються:
комплексні водозахисні заходи, що забезпечують відведення поверхневих вод з території (майданчика), на якій ведуться роботи, не допускаючи їх накопичення поблизу відкритих котлованів і траншей;
розміщення ділянок складування матеріалів, виробів, устаткування тощо таким чином, щоб вони не перетинали шляхів природного стоку поверхневих вод у каналізацію або в спеціально відведені місця.
Під час проведення робіт із улаштування паль підсилення на майданчиках, складених просадними ґрунтами, при випадковому (аварійному) замочуванні ґрунтів основи на частині будинку (споруди), де підведення паль підсилення ще не виконано, можуть виникати неприпустимі нерівномірні осідання фундаментів стосовно тієї частини об'єкта, де підведення паль уже завершено. При великих обсягах робіт із улаштування паль підсилення і їх тривалості в часі влаштовується тимчасове підсилення конструкцій об'єкта за допомогою бандажів, поясів, в'язей, закладання прорізів, сталевих обойм на стовпах і простінках, підведення дублюючих елементів покриття чи перекриття тощо. Після завершення робіт із улаштування паль підсилення під усім об'єктом і стабілізації осідання тимчасове підсилення може бути демонтоване
.ДОДАТОК А
(обов'язковий)
ВИЗНАЧЕННЯ ТИСКУ ПІД ПІДОШВОЮ ПІДСИЛЮВАНОГО ФУНДАМЕНТУ
А.1 Розрахунок тисків під підошвою підсилюваного фундаменту виконується для кожної стадії проведення робіт.
А.2 Розрахунок тисків передбачає:
визначення тиску під підошвою існуючого фундаменту в період підсилення від експлуатаційних значень навантажень і власної ваги фундаменту, при цьому перевіряються умови:
Ро < Rd,
Px.max - > (А 1)
Ру,max - "I <2Rcl >
Рху,max - ,
де Rd - розрахунковий опір ґрунту основи існуючого фундаменту з урахуванням тривалої
його експлуатації й риття котловану при його підсиленні, кПа (тс/м2);
р0 - середній тиск під підошвою існуючого фундаменту, кПа (тс/м2);
Px,max> Ру,max _ максимальні крайові тиски при дії згинальних моментів уздовж осей х та у відповідно, кПа (тс/м2);
Рху,max _ максимальний тиск у кутовій точці позацентрово навантаженого фундаменту, кПа (тс/м2);
визначення тиску під підошвою підсиленого фундаменту від додаткових навантажень, що прикладаються до фундаменту, при цьому враховуються співвідношення Et, модулів загальної деформації ґрунту під існуючою та новою частинами підсиленого фундаменту за формулою:
i_po+(Rf _i).|l
Ef= °-, (А.2)
Rt -Ро
«є R,
р0та Et- визначають згідно з формулами (Б.2) та (Б.7) додатка Б даного стандарту, а визначення Ro та Rt, див. там же.
Напруження під підошвою фундаменту від додаткового вертикального навантаження Nad, кН (тс), визначаються за формулами:
(А.З)
п - Nad
2AfEt+А2'
де А1 - площа підошви наявної частини фундаменту, м2;
А2- площа підошви нової частини фундаменту, м2;
р1 - середній тиск під існуючим фундаментом, кПа (тс/м2);
р2 - те саме під новою частиною підсиленого фундаменту, кПа (тс/м2).
Напруження під підошвою фундаменту від додаткових згинальних моментів Mad , кН м (те м), уздовж кожної осі фундаменту визначаються за формулами:
I
Р11
(A.4)
Зи~Wf Et+ W2'
l2
P2 - Pl2 — ’
‘1
де pn - тиск під підошвою старого фундаменту на межі з новою його частиною, кПа (тс/м2); р12 - тиск під підошвою нової частини фундаменту на межі зі старим фундаментом, кПа (тс/м2);
