---

7.3.4 Розміри і кількість зразків для одночасного випробування приймають відповідно до таблиці 1.

Таблиця 1 – Параметри зразків матеріалів для проведення випробувань

7.3.5 Зразки випробовуваних матеріалів діаметром ЗО мм треба розміщувати на столику вібратора на однакових відстанях один від одного і на відстані 10 мм від краю столика.

7.4 Проведення випробувань

Вимірювання треба проводити при навантаженнях на випробувальні зразки 2,0; 5,0 і 10,0 кПа.

Параметри коливань, за якими треба проводити випробування, повинні бути в межах величин, наведених у таблиці 2.

Таблиця 2 – Параметри коливань для проведення випробувань

7.4.3 Перед початком випробувань зразки, що підлягають випробуванню, треба витримувати під відповідним навантаженням не менше ніж 10 хв.

Після цього приводять вібратор у коливальний рух у режимі автоматичного підтримання постійної амплітуди коливань. За допомогою звукового генератора установлюють коливання столика вібратора з частотою 5 Гц і вимірюють амплітуду коливань α₁ столика на цій частоті.

Після цього плавмо збільшують частоту коливань вібратора і визначають частоту першого резонансу f_р, за якої амплітуда коливань вантажу, встановленого на випробовуваному зразку, стає максимальною. Вимірюють амплітуду коливань плити навантаження α₂ на резонансній частоті.

7.4.4 Висоту випробовуваного зразка під відповідним навантаженням вимірюють штангенциркулем (ДСТУ ГОСТ 166) в чотирьох рівновіддалених одна від одної точках по краю зразка. Висоту зразка під навантаженням визначають як середньоарифметичну величину вимірювань, проведених в цих точках.

7.5 Визначення динамічного модуля пружності, динамічної жорсткості і коефіцієнта втрат

7.5.1 Динамічний модуль пружності E_д, Па, матеріалів та виробів визначають за формулою:

де f_p – частота резонансу, Гц;

m – маса вантажу, кг;

h – висота випробовуваного зразка під навантаженням, м;

F – загальна площа зразків, що випробовуються одночасно, м².

7.5.2 Динамічну жорсткість s', Па/м, звукоізоляційних матеріалів визначають за формулою:

де Е_д і h – те саме, що у формулі (22).

7.5.3 При вимірюваннях динамічного модуля пружності на малих за площею зразках волокнистих матеріалів (або інших пружних матеріалів із значною наскрізною пористістю) повітря, що міститься в шарі випробовуваного зразка і яке сполучається із зовнішнім повітрям, "витікає" із цього шару матеріалу. Виміряний за таких умов динамічний модуль пружності є близьким до величини модуля пружності самого скелета зразка матеріалу.

Сумарна величина динамічного модуля пружності Е_д звукоізоляційного матеріалу при його застосуванні у вигляді суцільного шару в конструкції плаваючої підлоги буде у таких випадках визначатися динамічним модулем пружності скелета матеріалу E_дс і динамічним модулем пружності повітря Е_дп в шарі цього матеріалу.

7.5.4 Для звукоізоляційних матеріалів, які характеризуються значними величинами питомого опору продуванню постійним потоком повітря r (r ≥ 100 кПа·с/м²), допускається приймати:

7.5.5 Для звукоізоляційних матеріалів, у яких питомий опір продуванню постійним потоком повітря знаходиться в межах 100 кПа·с/м² > r ≥ 10 кПа·с/м², динамічний модуль пружності Е_д треба визначати за формулою:

7.5.6 Для звукоізоляційних матеріалів з незначними величинами питомого опору продуванню r (r < 10 кПа·с/м2,) допускається приймати:

Примітка. Рівність (26) справедлива за умови, коли виміряна величина динамічного модуля пружності Е_д зразка даного матеріалу є значно більшою ніж величина динамічного модуля пружності повітря Е_дп у даному шарі матеріалу і якою можна знехтувати при практичних розрахунках.

7.5.7 Динамічний модуль пружності повітря, що міститься в матеріалі, визначають за формулою:

де р₀ – атмосферний тиск, Па;

П – пористість матеріалу безрозмірна.

Примітка. При р₀ = 0,101 МПа і П = 0,9 динамічний модуль пружності повітря становить E_дп=0,112МПа.

7.5.8 Коефіцієнт втрат η визначають за формулою:

де α₁ – амплітуда прискорення, м/с² (або швидкості, м/с, чи зміщення, м) столика вібратора на частоті коливань 5 Гц;

α₂ – амплітуда прискорення, м/с² (або швидкості, м/с, чи зміщення, м) плити навантаження на частоті резонансу f_p.

Примітка. Обчислювати за формулою (28) треба з точністю до 0,001.

7.5.9 Остаточний результат випробувань звукоізоляційних матеріалів за показниками Е_д і s' потрібно надавати як середню арифметичну величину, визначену за результатами вимірювань усіх однотипних зразків, заокруглену з точністю до 0,01, і оформлювати у вигляді таблиці в залежності від величини навантаження.

8 ОЦІНЮВАННЯ ПОХИБКИ ВИМІРЮВАНЬ

8.1 При вимірюваннях величини X вважають, що розподіл значень випадкової виміряної величини х відбувається за нормальним розподілом.

Середнє арифметичне значення за виміряними величинами х_i визначають за формулою:

де N – кількість вимірювань величини x.

Середньоквадратичний відхил результатів вимірювань S(x) визначають за формулою:

8.2 Довірчу границю ε (без урахування знаку) випадкової похибки вимірювань величини x визначають за формулою:

де t – коефіцієнт Стьюдента.

Значення коефіцієнта Стьюдента залежить від встановленого рівня довіри і кількості вимірювань. Для лабораторних технічних вимірювань встановлюють рівень довіри 0,95. Коефіцієнт t за такого рівня довіри визначають відповідно до таблиці 3.

Таблиця 3 – Коефіцієнт Стьюдента для рівня довіри 0,95

8.3 Остаточний результат вимірювань величини X записують у вигляді:

9 ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИПРОБУВАНЬ

9.1 Результати вимірювань повинні надаватися у протоколі випробувань у вигляді таблиць і графіків.

На графіках залежності акустичних показників звукопоглинальних матеріалів та виробів від частоти по осі абсцис відкладають частоти у логарифмічному масштабі. По осі ординат – відповідні величини акустичних показників у лінійному масштабі.

Результати вимірювань динамічних характеристик звукоізоляційних матеріалів надають у вигляді таблиці залежності даного показника від величини навантаження.

9.2 Протокол вимірювань повинен містити:

- найменування, юридичну адресу і номер атестата акредитації випробувального центру (лабораторії), що проводив випробування;

- найменування, юридичну адресу організації-замовника випробувань;

- найменування, юридичну адресу організації-виробника випробовуваної продукції;

- найменування випробовуваної продукції, її маркування та нормативний документ, згідно з яким виготовлені зразки для випробувань;

- опис зразків випробовуваних матеріалів та виробів (фізико-технічні характеристики, розміри й особливості);

- загальні характеристики вимірювальних установок і використаних при випробуваннях засобах вимірювальної техніки;

- умови встановлення випробовуваних зразків на вимірювальних стендах;

- посилання на нормативний документ, згідно з яким проводились випробування;

- основні відхили від процедури проведення вимірювань з зазначенням причин;

- результати вимірювань для кожного із випробуваних зразків даного матеріалу або виробу, а також середній результат за всіма випробуваними однотипними зразками;

- дані щодо температури, вологості і атмосферного тиску в приміщеннях під час проведення вимірювань;

- дату проведення випробувань.

ДОДАТОК А

(обов'язковий)

ШВИДКІСТЬ ЗВУКУ У ПОВІТРІ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ТЕМПЕРАТУРИ

ДОДАТОК Б

(довідковий)

ФОРМА ПОДАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИМІРЮВАНЬ АКУСТИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ЗВУКОПОГЛИНАЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ ТА ВИРОБІВ У ПРОТОКОЛІ ВИПРОБУВАНЬ

Таблиця Б.1 – Форма подання результатів вимірювань нормального коефіцієнта звукопоглинання

Опис випробовуваного зразка і схема його установки в інтерферометрі

Умови проведення випробувань: – температура повітря, °С

- відносна вологість повітря, %

- атмосферний тиск, кПа

Таблиця Б.2 – Форма подання результатів вимірювань нормального імпедансу

Опис випробовуваного зразка і схема його установки в інтерферометрі

Умови проведення випробувань:

- температура повітря, °С

- відносна вологість повітря, %

- атмосферний тиск, кПа

ДОДАТОК В

(довідковий)

БІБЛІОГРАФІЯ

1 EN ISO 10534-1:2001 Acoustics – Determination of sound absorption coefficient and impedance in impedance tubes – Part 1: Methog (так в оригіналі) using standing wave ratio (Акустика. Визначення коефіцієнта поглинання звуку та імпедансу в акустичному інтерферометр – Частина 1: Метод стоячих хвиль)