---

3.12. При вході на територію підприємства з переробки птиці

для дезінфекції взуття робітників повинні бути обладнані

дезкилимки розміром 2,0x2,7 м з поролону або гуми товщиною 2-4 см.

Килимки треба укладати у цементовані заглиблення або металеві

піддони, у міру експлуатації і забруднення їх потрібно чистити або

мити 2-3 рази за зміну та зволожувати 2%-ним розчином натрію

гідроксиду та іншими, дозволеними Міністерством охорони здоров'я,

дезінфекційними засобами.

3.13. Суб'єкт господарювання (підприємство, цех) з переробки

м'яса птиці повинен мати такі ділянки та відділення, що потребують

послідовного або відокремленого розташування, відповідно до діючих

будівельних і санітарних норм.

Ділянки:

- приймання птиці та її ветеринарного огляду;

- дезінфекційно-мийний пункт для автомашин, контейнерів та

ящиків;

- навішування птиці на підвіски контейнера, електрооглушення,

забою і знекровлення тушок;

- теплової обробки, видалення пір'я, воскування тушок

водоплавної птиці та регенерації воскомаси;

- ізольовану ділянку утилізації або технічної переробки.

Відділення:

- патрання, миття тушок птиці;

- охолодження тушок птиці;

- сортування, фасування та пакування;

- холодильник для охолодження, заморожування та зберігання

м'яса птиці та м'ясопродуктів;

- виробництва напівфабрикатів;

- виробництва ковбасно-кулінарних виробів і жиру топленого;

- виробництва консервів;

- виробництва м'яса механічної обвалки;

- санітарну камеру (з холодильником для зберігання сировини

та продукції);

- санітарної обробки та дезінфекції зворотної тари (для

готової продукції);

- первинної обробки пухо-перової сировини;

- відділення або цех з виробництва морожених і сухих

яйцепродуктів.

- переробки технічних відходів.

Крім того, повинні бути їдальня, медпункт, експедиція,

побутові приміщення, туалетні кімнати, кімнати гігієни жінок,

виробнича лабораторія, приміщення для державної служби

ветеринарної медицини, відділення для миття і дезінфекції

внутрішньоцехового інвентарю та тари під готову продукцію, окреме

приміщення для зберігання цієї тари, а також окреме приміщення для

централізованого приготування дезінфекційних розчинів та складу

деззасобів. Усі ці об'єкти повинні відповідати діючим будівельним

та санітарним нормам.

Лабораторний контроль може здійснюватися за договором з

районною (міською, обласною) державною лабораторією ветмедицини

або державною лабораторією ветмедицини, розташованою на території

суб'єкта господарювання, згідно з пунктом 2.3.5 Положення про

державний ветеринарний нагляд та контроль за діяльністю суб'єктів

господарювання щодо забою тварин, переробки, зберігання,

транспортування й реалізації продукції тваринного походження,

затвердженого наказом Головного державного інспектора ветеринарної

медицини України від 01.09.2000 N 45 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 31.10.2000 за N 760/4981. При виробництві сухих яєчних продуктів, меланжу, а також інших виробів з яєць лабораторія ветеринарної медицини повинна розташовуватись на території суб'єкта господарювання як структурний підрозділ районної державної лабораторії ветеринарної медицини.

3.14. Цех (відділення) з виробництва морожених і сухих

яйцепродуктів має такі приміщення та ділянки, які повинні

відповідати діючим будівельним та санітарним нормам.

Приміщення:

- яйцесклад з холодильником;

- дезкамера санітарної обробки яєць;

- цех з виробництва яєчної маси та меланжу з відділеннями:

а) биття яєць і видалення вмісту від шкаралупи з наступним

поділом його на білок та жовток;

б) фільтрації і перемішування яєчної маси;

в) ферментації (при виробництві ферментативного яєчного

порошку);

г) пастеризації яєчної маси;

ґ) фасування і пакування яєчного меланжу;

д) заморожування і пакування яєчного білка і яєчного жовтка;

- цех сушки, фасування і пакування яєчного білка і жовтка та

яєчного порошку;

- холодильні камери для зберігання заморожених яйцепродуктів;

- склад для зберігання сухих яйцепродуктів.

Ділянки:

- підготовки тари для меланжу, білка, жовтка і яєчного

порошку;

- санітарної обробки внутрішньоцехової тари;

- дезінфекції тари з під яєць;

- приготування розчинів мийних і дезінфекційних засобів.

3.15. Цех (відділення) первинної обробки пухо-перової

сировини має такі приміщення, які відповідають діючим будівельним

та санітарним нормам: приймальня, миття і сушки пір'я, сортування

і пакування сухого пір'я, зберігання готової продукції.

3.16. Цех з виробництва м'яса птиці з його переробкою на

м'ясопродукти, цех з виробництва морожених, сухих яйцепродуктів,

цех з виробництва технічної продукції і цех первинної обробки

пухо-перової сировини повинні бути ізольованими один від одного.

3.17. Розташування виробничих цехів повинно забезпечувати

потоковість технологічних процесів, короткі комунікації і

відповідати діючим санітарним і ветеринарним вимогам.

3.18. Виробничі, складські, допоміжні приміщення при вході

повинні бути обладнані пристроями для чищення взуття та

дезкилимками. Вхід до виробничих приміщень осіб, не пов'язаних із

забоєм та переробкою птиці, можливий тільки з дозволу лікаря

ветеринарної медицини підрозділу.

3.19. Стіни та стеля цехів повинні бути міцними, не

притягувати вологу, рівними, без щілин, зручними для очищення та

миття, пофарбовані світлими фарбами або обкладені плиткою. Всі

матеріали повинні бути дозволені Міністерством охорони здоров'я

щодо використання для вказаних потреб. Для зменшення конденсації

вологи та розвитку плісняви їх потрібно покривати водонепроникним

і пароізоляційним захистом.

Підлога, стеля, стіни, перегородки, устаткування, прилади,

які використовуються в роботі з сировиною та харчовими продуктами,

повинні підтримуватися в справності та чистому стані. Вони не

повинні бути джерелом зараження сировини та харчових продуктів

3.20. Усі технологічні процеси виробництва, пов'язані з

миттям брудної тари, прийманням птиці, сортуванням та санітарною

обробкою яєць, первинною обробкою пухо-перової сировини, повинні

проводитись в окремих приміщеннях або майданчиках.

3.21. Градирня, компресорна, котельна, побутові, складські та

допоміжні приміщення повинні бути ізольовані від виробничих.

3.22. Стіни основних виробничих приміщень, лабораторії треба

облицьовувати керамічною плиткою до стелі. Стелю треба фарбувати

світлими алкідними емалевими або масляними фарбами. Стіни в

камерах зберігання готової продукції треба фарбувати, а в складах

зберігання пакувальних та інших допоміжних матеріалів допускається

побілка вапном.

3.23. Фарбування або побілка стелі та стін всіх виробничих,

допоміжних та побутових приміщень повинна проводитись у міру

забруднення, але не рідше 1 разу на рік. Одночасно з побілкою

повинна проводитись дезінфекція.

3.24. При появі плісняви на стелі та стінах виробничих

приміщень їх потрібно негайно чистити та фарбувати із

застосуванням фунгіцидних засобів (2%-ним оксідифенолятом натрію).

3.25. Підлогу у виробничих приміщеннях повинні робити з

міцного, вологозатримувального, хімічно стійкого матеріалу:

цементу, кахелю тощо. Вона повинна бути не слизькою, рівною,

кислотолугостійкою, з нахилом для стоку рідини до жолобів, які

потрібно розташовувати збоку від робочих місць. Жолоби треба

накривати решітками.

3.26. Для збирання сміття у виробничих приміщеннях потрібно

установлювати металеві (педальні) бачки з кришками або корзини з

полімерних матеріалів. Бачки та корзини щодня треба мити та

дезінфікувати.

3.27. Стічні жолоби повинні утримувати вологу та бути

зручними для очищення.

3.28. Цехи підприємств з переробки птиці повинні бути

забезпечені холодною та гарячою водою, парою, мийними та

дезінфекційними розчинами з підведенням на кожну дільницю та

відділення.

3.29. У виробничих приміщеннях повинно бути установлено

змішувач та крани з розрахунку один кран на 500 кв.м площі.

Умивальники для миття рук потрібно обладнувати змішувачами

холодної та гарячої води без відкривання кранів руками, милом,

щітками, електрорушниками або рушниками разового використання.

Умивальники повинні бути розташовані у кожному виробничому

приміщенні біля входу, а також у місцях, зручних для користування

- оббивати пороги та двері приміщення на висоту 40-50 см

листовим залізом або металевою сіткою;

- закривати вікна в підвальних приміщеннях та отвори

вентиляційних каналів захисними сітками;

- заливати отвори в стінах, підлозі, біля трубопроводів та

радіаторів цементом з металевою стружкою;

- своєчасно очищати цехи від відходів виробництва та

конфіскатів. Після закінчення роботи сировину та готову продукцію

розміщувати в місцях їх зберігання.

12.28. Знищення гризунів потрібно проводити механічним

(капкани) та хімічним способами. Хімічний спосіб дератизації

застосовують лише спеціалісти-дератизатори. Для проведення

дератизації цим способом використовують: зоокумарін, крисид,

вуглекислий барій, ратіндан, вуглекислий газ тощо.

12.29. Забороняється використовувати бактеріальні засоби

боротьби з гризунами.

12.30. Суб'єкт господарювання за погодженням з державним

лікарем ветеринарної медицини підприємства та

санітарно-епідеміологічної служби на підпорядкованій їм території

повинен складати графік проведення санітарних днів та

профілактичних перерв у цехах і передбачати виконання робіт, що

направлені на поліпшення санітарно-гігієнічного стану виробничих,

побутових та підсобних приміщень, території, обладнання, робочих

місць, інвентарю, спеціального та санітарного одягу, та проведення

дезінфекції та дератизації.

12.31. Обов'язково, не рідше 1 разу на рік, роботу цехів

необхідно зупиняти на профілактику. Один раз на рік дослідження

повинна проводити санітарно-епідеміологічна служба.

12.32. На підприємстві повинен бути передбачений один

санітарний день на місяць. При цьому повністю зупиняється

приймання сировини (птиці, яєць) та її переробка.

13. Вимоги до проведення санітарної

обробка цехів з переробки птиці

13.1. Підлогу, стіни обладнання, інвентар на ділянці

приймання птиці в процесі роботи у міру їх забруднення потрібно

очищати механічним способом, мити, а після закінчення робочої

зміни дезінфікувати.

13.2. Для миття використовують такі гарячі розчини:

- 1-2%-ний розчин кальцинованої соди;

- 0,1-0,2%-ний розчин каустичної соди.

13.3. Дезінфекцію проводять такими розчинами:

- освітленим розчином хлорного вапна (з 2% активного хлору);

- 0,8-1,5%-ним розчином хлораміну;

- 0,1%-ним розчином дихлорізоцианурату натрію;

- розчином трихлорізоцианурової кислоти 0,05-0,007%-ної

концентрації (із розрахунку на активний хлор);

- 4%-ним гарячим розчином препарату "Демп";

- 2%-ним гарячим розчином їдкого калію або натрію;

- 5%-ним гарячим розчином кальцинованої соди;

- 3%-ним гарячим розчином препарату "Каспос" складу: 0,3%

метасилікат натрію та 0,5% кальцинованої соди.

13.4. Перед початком роботи, в процесі роботи та у міру

забруднення ділянки первинної обробки, патрання, охолодження,

пакування тушок птиці підлогу, стіни, обладнання потрібно мити

водопровідною водою. Наприкінці робочого дня стіни, підлогу,

обладнання, за виключенням машин для знімання пір'я, після миття

зрошують освітленим розчином хлорного вапна (0,03-0,04% активного

хлору) згідно з пунктом 13.2. Розчин залишають на поверхні до

наступної робочої зміни. Через кожні 5 днів роботи цеху підлогу,

стіни, обладнання (за виключенням машин для знімання пір'я) після

миття потрібно дезінфікувати одним із засобів, що вказані в пункті

13.2.

13.5. Для миття підлоги, яка забруднена жиром, повинні

застосовуватися гарячі лужні розчини: 5%-ний розчин кальцинованої

соди та 2%-ний розчин каустичної соди або 4%-ний розчин препарату

"Демп".

13.6. Знімні деталі обладнання потрібно розбирати та

піддавати механічному та хімічному очищенню, промивати

водопровідною водою в перервах між роботою та дезінфікувати після

закінчення роботи згідно з пунктом 13.3.

13.7. Робочі частини машин для знімання пір'я, камери для

видалення вологи з охолоджених тушок після миття відповідно до

пункту 13.2 необхідно піддавати дезінфекції один раз на п'ять днів

шляхом нанесення розчину хлорного вапна (0,03-0,04% активного

хлору). Дезрозчин залишають на поверхні до початку наступної

робочої зміни.

13.8. Ванни, жолоби для збирання крові у міру їх забруднення,

в обідню перерву та після закінчення робочої зміни очищають від

крові й промивають теплою водою. Один раз на п'ять діб після

промивання, наприкінці робочої зміни, їх дезінфікують розчином

хлорного вапна (0,03-0,04% активного хлору).

13.9. Перед початком роботи ванни електрооглушення, теплової