---

Настанова щодо технічного обслуговування повинна містити як мінімум таке:

• перелік операцій, таких як регулювання, обслуговування, змащування, налагодження, чи­щення і сервісні операції, які можна виконувати тільки тоді, коли машину вимкнено і пусковий дви­гун зупинено;

• вид і періодичність перевірок і інтервали заміни частин (наприклад, гідравлічних шлангів);

• інструкції щодо процедур обслуговування, які може виконувати користувач згідно з наста­новами виробника;

• перелік процедур обслуговування, які вимагають особливого технічного досвіду і можуть виконуватися тільки компетентними особами;

• діаграми та креслення, необхідні для правильного ремонтування машини;

• для машин з електричним джерелом живлення, настанови, наведені в EN 61029-1 щодо електричної безпеки.

У переліку запасних частин має бути наведено всі потрібні запасні частини, які стосуються безпеки (зокрема, за потреби, гідравлічні шланги) з однозначною ідентифікацією і зазначенням місця знаходження частин, які підлягають заміні.

Інформацію, зокрема ту, що стосується керування машиною, потрібно подавати у недво­значній і зрозумілій формі. Перевагу надають піктограмам (по можливості стандартизованим) (див. додаток D).

Настанову з експлуатації має бути складено на офіційній мові(-ах) країни Європейської спільноти, в якій передбачено використання машини.

ДОДАТОК А
(обов’язковий)

МЕТОД ВИМІРЮВАННЯ ШУМУ. КЛАС ТОЧНОСТІ 2

А.1 Загальні положення

Цей метод вимірювання шуму встановлює всі правила ефективного визначення величин випромінюваного шуму в стандартизованих умовах від машин для пиляння, утворення канавок і зачищення підлоги.

Клас точності цього методу вимірювання — 2, згідно з EN ISO 3744.

Рівень звукового тиску на робочому місці та рівень потужності звуку, утворюваного машиною, потрібно вимірювати без навантаження і за максимальної швидкості інструмента.

Примітка 1. Шум під час роботи суттєво змінюється залежно, наприклад:

• від типу інструмента:

• від глибини різання;

• від швидкості подавання;

• від типу оброблюваної підлоги.

Вимірювання шуму під час роботи ускладнюється тим, що машина є рухомою (рух подачі).

Примітка 2. За допомогою цього методу вимірювання шуму можна визначити величини випромінюваного шуму, не харак­терні для роботи машини з навантаженням, які використовують тільки для порівняння устатковання на ринку. Значення шуму, утворюваного під час роботи машини під навантаженням можуть перевищувати значення, отримані за допомогою цього методу вимірювання шуму.

А.2 Вимірювання рівня тиску випромінюваного звуку на робочому місці оператора

А — зважений рівень тиску випромінюваного звуку на робочому місці оператора потрібно ви­мірювати згідно з EN ISO 11201 у таких умовах:

• машина з найбільшим інструментом, вказаним виробником, налагоджена для виконання різання, працює без навантаження з максимальною швидкістю, наведеною виробником машини для даного розміру інструмента, в умовах навколишнього середовища, які відповідають вимогам розділу 6 EN ISO 11201;

• вимірювання потрібно виконувати під час роботи двигуна в нормальних умовах (після пуску зачекати як мінімум 10 хв).

• положення мікрофона необхідно пристосувати до зросту оператора, який приймають рівним (1,75 ± 0,05) м, що керує подачею машини (див. також 11.1 EN ISO 11201);

• необхідно виконати 3 серії вимірювань і записати 3 виміряні величини. Середнє арифме­тичне трьох виміряних значень приймають як виміряний А — зважений рівень тиску звуку створю­ваного машиною і вносять до протоколу.

А.З Визначення рівня потужності звуку створюваного машиною

А — зважений рівень потужності звуку, створюваного машиною, необхідно вимірювати згідно з EN ISO 3744.

Умови роботи машини і обчислення є такі самі, як у випадку вимірювання рівня тиску випро­мінюваного звуку на робочому місці (див. А.2).

Необхідно використовувати метод вимірювання, який застосовує напівсферичну вимірювальну поверхню (див. 7.2 EN ISO 3744).

Кількість мікрофонів може бути зменшена до 6 (згідно з мінімальними вимогами 7.4.2 EN ISO 3744), але в будь-якому випадку необхідно використовувати положення мікрофонів 2, 4, 6, 8, 10 і 12. Щодо цих положень мікрофонів див. рисунок 5 ISO 6395.

А.4 Інформація, яку вносять до протоколу

До протоколу вносять інформацію, яка стосується всіх технічних вимог даного методу пере­віряння шуму. Будь-які відхилення від цих правил або від базових стандартів, на які наведено по­силання, необхідно зазначити в протоколі разом з технічним обґрунтуванням цих відхилень.

А.5 Інформація, яку треба подавати

У протоколі необхідно навести як мінімум таку інформацію:

• фірму-виробника, тип машини, модель, серійний номер (за наявності) і рік виготовлення;

• посилання на застосовані базові стандарти щодо випромінюваного шуму;

• опис умов монтування і роботи машини;

• отримані значення випромінюваного шуму.

Необхідно затвердити, що були виконані всі вимоги до методу перевіряння шуму та (або) ви­моги стандартів, на які наведені посилання, а також, якщо це необхідно, вказати всі недотримані вимоги; відхилення від вимог мають бути зазначені разом з технічним обґрунтуванням цих від­хилень.

А.6 Декларація від виробника щодо шуму

У декларації щодо шуму необхідно докладно зазначити, що величини поширюваного шуму отримано згідно з даним методом перевіряння шуму. Якщо це не так, у декларації необхідно чітко зазначити відхилення.

Необхідно задекларувати наступні значення:

• A-зважений рівень тиску випромінюваного звуку на робочому місці, якщо він перевищує 70 дБ(А). Якщо рівень є нижчим або дорівнює 70 дБ(А), на це треба вказати;

• A-зважений рівень потужності звуку, створюваного машиною, якщо A-зважений рівень зву­кового тиску на робочому місці перевищує 85 дБ(А).

Примітка 1. Додаткові величини шуму можна також навести в декларації, але тільки в такий спосіб, щоб їх не можна було переплутати із задекларованими значеннями.

Примітка 2. У EN ISO 4871 наведено метод визначення величин шуму, які необхідно декларувати, і їх перевіряння. Мето­дологія спирається на використанні виміряних значень І на невизначеності вимірювань, під якою розуміють невизначеність, пов'язану з процедурою вимірювання (яка характеризується класом точності застосованого методу вимірювання) та невизна­ченість виробу (різні величини поширюваного шуму від різних машин однакового типу, виготовлених одним виробником).

У випадку перевіряння задекларованих значень необхідно створювати такі самі умови мон­тування, встановлення і роботи, як і за первинного визначеня величин поширюваного шуму.

ДОДАТОК В
(обов'язковий)

РОЗМІРИ ФЛАНЦІВ
ДЛЯ ОБРІЗУВАЛЬНИХ АЛМАЗНИХ КРУГІВ

Для того щоб фланці забезпечували ефективне обертання і надійне утримування обрізуваль­ного круга, вони повинні мати наведені нижче розміри.

П ознаки:

D. — діаметр диска;

D₂— діаметр отвору диска;

S —зовнішній діаметр фланця;

R — ширина поверхні контакта; Т — глибина вибірки фланця.

Рисунок В.1 — Розміри фланців для алмазних обрізувальних кругів

Мінімальні розміри фланців, наведені в цьому додатку, застосовують, коли відношення між зовнішнім діаметром обрізувального круга Dy і діаметром отвору D₂ відповідає умові:

D₂> 0,02 Dy

S> 0,18 D,¹»

S> 0,15 Dy (для фланців з кріпильним(и) болтом(-ами) або гвинтом(-ами))

Т = 0,5 мм (+ 0,5 мм/- 0,0 мм), якщо S < 100 мм

Т = 1 мм (+ 0,5 мм/- 0,0 мм), якщо S > 100 мм.

ДОДАТОК С
(обов’язковий)

МІЦНІСТЬ ОГОРОЖ. СУЧАСНИЙ РІВЕНЬ ХАРАКТЕРИСТИК
ОГОРОЖ ДЛЯ ОБРІЗУВАЛЬНИХ КРУГІВ

С.1 Загальні положення

Міцність огорож залежить від властивостей матеріалу, з якого вони вироблені, і від товщини цього матеріалу.

Якщо враховувати енергію, яку передає уламок обрізувального круга під час випадкового ви­кидання, огорожі повинні відповідати як мінімум таким вимогам:

мінімальна товщина огорожі (периферичної частини Р і бічної частини див. рисунок С.1) визначають за формулами, наведеними у С.2.1.

Познаки:

1. — периферична частина (Р):

2. — бічна частина (£);

3. — обрізувальний круг.

Рисунок С.1 — Огорожа інструмента

С.2 Характеристики огорожі

С.2.1 Метод обчислення

Відповідно до методу, наведеному в А.4 prEN 13218, мінімальну товщину огорожі обчислюють з урахуванням кінетичної енергії випадково викиданого уламка інструмента у найгірших можливих умовах.

Примітка. У разі випадкового руйнування, як показує досвід, це відбувається зазвичай у разі потрапляння оброблюва­ного матеріалу між двома канавками (як сегмент так і частина центрального круга) (див. рисунок С.2).

Рисунок С.2 — Приклад типового
руйнування інструмента

Розміри у міліметрах

Типові величини:

Густина периферичної частини: 10 г/см³

Густина сталевого круга: 7,8 г/см³

Об'єм сегмента: 4,9 • 1 • 0,5 = 2,45 см³

Вага сегмента: 2.45 • 10 = 24.5 г

Об'єм сталевої частини: 5,0 -1,4- 0,28 = 1,96 см³

Вага сталевої частини: 1,96 • 7,8 = 15,288 г Загальна вага уламка: 24,5 4 15,288 = 39,788 г Сила ваги: 0,39 Н

Рисунок С.З — Типова характеристика уламка, що відповідає типовому випадку руйнування інструмента

С.2.1.1 Формула для визначання енергії, яку передає уламок інструмента

(¹-О³)²

^перед (макс) ⁼ 0,051 * к * т * 2 ’ у² (С.1)

(¹-°)

де к = 0,75 — коефіцієнт, який враховує ефект руйнування внаслідок проникнення між уламком і оброблюваним матеріалом;

т — сила ваги уламка (див. рисунок С.З), Н;

Q = — (див. рисунок С.2)

£>2

V — периферична швидкість обрізувального круга, м/с.

С.2.1.2 Формула для визначення мінімальної товщини tp периферичної частини (Р) огорожі залежно від обраного матеріалу

Примітка. Для Інших матеріалів слід використовувати емпіричний метод

С.2.1.3 Формула для визначення мінімальної товщини t_L бічної частини (L) огорожі

t^

-г- = 0,75 (С.7)

ір

Примітка. Величину товщини, отриману обчисленням треба округлити до міліметра або половини міліметра.

С.2.2 Приклад мінімальної товщини огорож, виготовлених зі сталі Е24, клас 2

Розміри в таблиці С.1 стосуються огорож, виготовлених зі сталі Е24, клас 2 або зі сталі з більшою міцністю та пружністю.

Таблиця С.1

Примітка. Для сталі Е24 класу 2 руйнівне навантаження > 270 МПа, видовження у разі руйнування > 15 %.

С.2.3 Інші методи визначання мінімальної товщини огорож

Виробник машини може визначити мінімальну товщину огорож за допомогою інших відповід­них методів

.ДОДАТОК D
(обов’язковий)

ПІКТОГРАМИ

Рисунок D.4 — Загальний символ попередження про небезпеку

Рисунок D.2 — «Усі переміщення машини за межі зони різання потрібно здійснювати коли інструмент не обертається»

Рисунок D.3 — «Увага, ризик порізу»

Рисунок D.1 — «Ознайомитися з настановою щодо експлуатації», див. ISO 7000, № 0419

ДОДАТОК Є
(обов'язковий)

ПЕРЕВІРЯННЯ ТЕМПЕРАТУРИ ПОВЕРХОНЬ

Похибка вимірювального устатковання ± 1 °С.

Двигун має працювати на максимальній швидкості без навантаження до встановлення ста­більної температури. Випробування потрібно проводити у затіненому місці. Температуру необхідно визначати з поправкою отриманої температури на різницю між заданою температурою середовища і температурою середовища під час випробовування.

Температура середовища (20 ± 3) °С.

Необхідно визначити зону(-и) гарячої поверхні площею більше ніж 10 см².