Примітка 1. Rl - співвідношення значення середнього руйнівного навантаження або моменту згину після випробування до значення середнього руйнівного навантаження або моменту згину контрольних зразків.
Примітка 2. Допускається для листів типу AT показник морозостійкості характеризувати лише за показником залишкової міцності. Лицьова поверхня кольорових пофарбованих виробів повинна бути стійкою до стирання. Міцність кольорового покриття, що вимірюється кількістю витраченого при стиранні кварцового піску, повинна бути не менше 3 кг.
Довідкова маса виробів залежно від типу і розміру вказується в специфікації виробником.
Довідкова маса листів може бути від 4,0 кг до 58,0 кг, довідкова маса деталей - від 2,6 кг до 10,0 кг.
Значення довідкової маси виробів отримують розрахунковим шляхом.
Показник прогину (довідковий) визначається тільки для листів групи flL, вказується виробником у специфікації та повинен відповідати значенням згідно із співвідношенням за формулою (8).
Вимоги до сировинних матеріалів
Для виготовлення виробів повинні використовуватись сировинні матеріали, визначені виробником у технологічному регламенті, затвердженому у встановленому порядку.
Основні сировинні матеріали:
цемент згідно з ДСТУ Б В.2.7-46, ДСТУ Б В.2.7-124, ДСТУ Б EN 197;
волокна штучні (целюлоза сульфітна згідно з ГОСТ 6501, целюлоза сульфатна згідно з ГОСТ 24299);
волокна полімерні згідно з чинною нормативно-технічною документацією;
волокна азбестові хризотилової групи згідно з ГОСТ 12871;
добавки стабілізуючі згідно з ДСТУ Б В.2.7-171;
пігменти і барвники згідно з ДСТУ 1438, ГОСТ 2912, ГОСТ 7885, ГОСТ 8135;
полімерні цільові добавки згідно з чинною нормативно-технічною документацією;
фарба водно-дисперсійна згідно з ГОСТ 28196;
вода згідно з ДСТУ Б В.2.7-273, ДСанПіН 2.2.4-171.
Допускається використання для виготовлення виробів інших сировинних матеріалів, що визначені у технологічному регламенті виробника та забезпечують безпечність продукції.
Сировинні матеріали повинні бути дозволеними до використання за призначенням центральним органом виконавчої влади України у сфері охорони здоров’я.
Комплектність
Вироби можуть постачатись комплектно у кількості згідно із замовленням споживача.
До комплекту постачання повинні входити:
листи відповідних типів, груп, категорій, розрядів, класів, геометричних розмірів у кількості, яка повинна бути у замовленні, обумовлена споживачем;
деталі (за наявності) типів та марок відповідно до замовлення і у відповідній кількості;
деталі кріплення та ущільнення;
"Вказівки щодо застосування виробів";
документ про якість виробів.
За узгодженням між виробником і споживачем до супроводжувальної документації може додаватись довідкова інформація щодо якості продукції, що не суперечить чинному законодавству.
ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ТА ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА, УТИЛІЗАЦІЯ
Вироби типу AT відносяться до негорючих матеріалів згідно з 5.2 ДСТУ Б В.2.7-19.
Вироби типу НТ відносяться до групи важкогорючих матеріалів згідно з ГОСТ 12.1.044.
Сировинні та пакувальні матеріали і продукція повинні зберігатись у спеціально відведених для цього приміщеннях згідно з ГОСТ 12.3.002.
Вироби за ступенем впливу на організм людини відносяться до четвертого класу небезпеки і є малонебезпечними за класифікацією згідно з ГОСТ 12.1.007.
Гранично-допустима концентрація (ГДК) забруднюючих речовин у повітрі робочої зони і періодичність їх контролю повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005, СП 4617.
Контроль вмісту забруднюючих речовин у повітрі робочої зони здійснюють згідно з вимогами ГОСТ 12.1.016, МУ 3936, МУ 4436 та відповідно до чинних в Україні на момент контролю методичних документів.
Вироби і сировинні матеріали, що використовуються при їх виробництві, за рівнем ефективної сумарної питомої активності природних радіонуклідів повинні відповідати вимогам ДБН В.1.4-1.01.
Ефективна сумарна питома активність природних радіонуклідів у виробах не повинна перевищувати 370 Бк/кг (1 клас згідно з ДБН В.1.4-1.01).
При виробництві виробів необхідно дотримуватись вимог щодо безпечності промислових підприємств згідно з ДСТУ 3273.
Виробничі та складські приміщення повинні відповідати вимогам:
загальні вимоги згідно з ДБН В.2.2-28, ДБН В.2.5-28, ДБН В.2.5-64, ДСанПіН 2.2.4-171, ГОСТ 12.1.004, СНиП 2.09.02, СНиП 2.11.01;
системи вентиляції згідно з ДСТУ Б А.3.2-12;
вибухонебезпечність згідно з ГОСТ 12.1.010;
пожежовибухонебезпечність речовин згідно з ГОСТ 12.1.044;
правила пожежної безпеки згідно з НАПБ А.01.001;
опалення, вентиляція і кондиціювання згідно з ДБН В.2.5-67.
Мікроклімат виробничих приміщень повинен відповідати санітарним нормам, передбаченим ДСН 3.3.6.042.
Технологічне обладнання і виробничі процеси повинні відповідати вимогам: загальні вимоги згідно з ГОСТ 12.2.003 та СП 1042, електробезпека згідно з ДСТУ 7237 та ГОСТ 12.1.030, вплив електромагнітних випромінювань згідно з ДСН 239, захист від шуму згідно з ДБН В.1.2-10, рівні напруженості електричного поля 50 Гц на робочих місцях повинні відповідати вимогам ДСаНіП 3.3.6-096, ГОСТ 12.1.002.
Все технологічне обладнання повинне бути надійно заземлене відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21, НПАОП 40.1-1.32. Комунікації повинні бути заземлені від статичної електрики у відповідності з вимогами ГОСТ 12.1.018.
Рівень шуму в робочій зоні у виробничих приміщеннях не повинен перевищувати норм, встановлених в ГОСТ 12.1.003, ДСН 3.3.6.037.
У процесі виготовлення виробів не повинні бути перевищені максимальні рівні звуку (з урахуванням денного та нічного часу) згідно з вимогами СН 3077.
Режим роботи виробничого обладнання повинен забезпечувати виконання вимог щодо рівнів вібрації в прилеглих житлових будинках згідно з ДСН 3.3.6.039, СН 1304.
На обладнанні, яке представляє небезпеку займання згідно з НАПБ А.01.001, необхідно вивішувати знаки, які забороняють застосування відкритого вогню, а також знаки, які попереджують про наявність пожежонебезпечних речовин згідно з ДСТУ ISO 6309 та ГОСТ 12.4.026.
Вантажно-розвантажувальні роботи необхідно проводити із дотриманням вимог ГОСТ 12.3.009, ГОСТ 12.3.020.
Категорія виробничих та допоміжних приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою визначається згідно з НАПБ Б.03.002, а клас зон - згідно з НПАОП 40.1-1.32.
Відповідно до НАПБ А.01.001 виробничі і складські приміщення слід облаштовувати первинними засобами пожежогасіння, керуючись вимогами, які наведені в НАПБ Б 03.001.
Експлуатація вогнегасників має проводитись згідно з НАПБ Б 01.008.
Виробничі і складські приміщення слід облаштовувати автоматичними установками пожежогасіння і пожежної сигналізації відповідно до ДБН В.2.5-56.
Територія підприємства, виробничі і побутові приміщення повинні відповідати вимогам НАПБ А.01.001.
Інструктаж з охорони праці, медичний огляд та навчання з техніки безпеки працівників проводять згідно з НПАОП 0.00-4.12 та Переліком робіт з підвищеною небезпекою і галузевими матеріалами з охорони праці, затвердженими в установленому порядку.
Працюючі повинні бути забезпечені спецодягом і засобами індивідуального захисту згідно з ДСТУ 7238, ДСТУ 7239 та НПАОП 0.00-4.01.
При виконанні виробничих операцій, які супроводжуються виділенням в повітряне середовище забруднюючих речовин, працюючі повинні застосовувати засоби індивідуального захисту:
засоби індивідуального захисту органів дихання згідно з ДСТУ ГОСТ 12.4.041;
одяг згідно з ГОСТ 27574 та ГОСТ 27575;
захисні окуляри згідно з ГОСТ 12.4.013;
рукавиці згідно з ГОСТ 12.4.010.
Технологічні стічні води скидають у басейн-відстійник та після відстоювання знову подають у виробництво - застосовують замкнутий цикл використання технологічної води.
Стічні води необхідно скидати в каналізацію відповідно до вимог Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України.
Охорона ґрунтів від забруднення побутовими та промисловими відходами здійснюється згідно з Державними санітарними нормами та правилами утримання територій населених місць, СанПиН 42-128-4433, СанПиН 4630, контроль за забруднюючими речовинами в атмосферному повітрі населених місць - відповідно до ГН 2.2.6.-184.
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря вентиляційними установками не повинні перевищувати норм гранично-допустимих викидів (ГДВ) та контролюватись згідно із законодавством у сфері охорони атмосферного повітря ДСП 201 та згідно з Постановою головного державного лікаря України від 15.04.2013р. № 9.
Відходи виробництва виробів, придатні для повторної переробки, повертають до технологічного циклу.
Поводження з відходами від виробів, що непридатні для використання, та відходами засобів пакування - відповідно до вимог ДСанПіН 2.2.7.029.
Особливої уваги при дотриманні вимог екологічної безпеки потребують відходи виробів типу AT, які містять пил та волокна хризотилового азбесту. При пакуванні, транспортуванні та захороненні цих відходів треба дотримуватись вимог Державних санітарних норм і правил "Про безпеку і захист працівників від шкідливого впливу азбесту і азбестовмісних матеріалів".
МАРКУВАННЯ
На лицьовій поверхні виробів на частині, що перекривається, повинне бути нанесене індивідуальне маркування, що містить:
знак для товарів і послуг (за наявності) або назву підприємства-виробника;
умовну познаку типу виробів або скорочену умовну познаку, що вміщується вздовж листа та дозволяє легко ідентифікувати продукцію за її основними характеристиками. Скорочена умовна назва затверджується в установленому порядку на підприємстві-виробнику;
номер партії.
Індивідуальне маркування наносять за допомогою тавра або фарбою, що не змивається.
Транспортні пакети повинні мати транспортне маркування відповідно до ГОСТ 14192 і ДСТУ ISO 780.
На кожній одиниці транспортного пакета повинна бути наклеєна етикетка, що містить наступну інформацію:
найменування, знак для товарів і послуг (за наявності) та адресу підприємства-виробника;
умовну познаку виробів;
номер партії і дату виготовлення;
гарантійний строк зберігання;
штамп служби технічного контролю;
попереджувальний напис для виробів типу AT:
вироби містять хризотиловий азбест;
вироби відповідають встановленим медичним критеріям безпеки;
при виконанні робіт з виробами (вантажно-розвантажувальні, монтажно-заготівельні, будівельно-монтажні роботи) необхідно використовувати засоби індивідуального захисту органів дихання (респіратори).
Якість маркування повинна бути такою, щоб виключалась можливість заперечити його зміст.
Транспортне маркування повинно бути нанесене українською мовою.
У разі відвантаження виробів за межі України маркування додатково виконують мовою, вказаною у контракті на постачання. У маркуванні повинен бути напис "Виготовлено в Україні".
ПАКУВАННЯ
Вироби пакують в транспортні пакети згідно з ДБН Г.1-4 та ГОСТ 26663.
Листи пакують у транспортні пакети складанням на дерев’яні підкладки або піддони згідно з ГОСТ 9078, ГОСТ 9557, ГОСТ 26381 та скріплюють поліпропіленовою або сталевою стрічкою згідно з ГОСТ 3560, ГОСТ 3282.
Деталі пакують відповідно до схеми пакування визначеної в технологічному регламенті виробника.
Кількість обв’язок, їх переріз, розміри підкладок і піддонів повинні відповідати вимогам технологічного регламенту виробника.
Транспортні пакети можуть формуватись складанням виробів у дерев’яні ґратчасті ящики згідно з ГОСТ 10198.
Маса пакета повинна бути не більше 5000 кг.
Пофарбовані вироби для запобігання пошкодженню лицьового шару можуть перекладатись поліетиленовою плівкою згідно з ГОСТ 10354 або іншим матеріалом, що захищає зовнішню пофарбовану поверхню від механічних пошкоджень.
Допускається використовувати інші засоби пакування за умови збереження якості продукції при транспортуванні та зберіганні.
ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ
Транспортування та зберігання виробів здійснюють згідно з вимогами розділу 10 ДБН Г.1-4.
Транспортування виробів виконується транспортом будь-якого виду з додержанням правил перевезень вантажів, встановлених для даного виду транспорту, за дотриманням вимог транспортної документації, затвердженої у встановленому порядку.
Зберігання виробів у виготовлювача повинно здійснюватись відповідно до технічного регламенту, затвердженому у встановленому порядку, з додержанням вимог техніки безпеки і зберігання продукції.
Транспортні пакети при зберіганні у споживача можуть бути встановлені один на одного у штабелі.
Листи без пакування повинні зберігатися у споживача на піддонах (підкладках). Стопи разом з піддонами (підкладками) можуть бути встановлені одна на одну в два штабелі.
Кількість листів у стопі не повинна перевищувати 150 шт.
