БЗ № 4-2011/449


НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Метрологія

МІРНИКИ МЕТАЛЕВІ ТЕХНІЧНІ

Методика повірки (калібрування)

ДСТУ 7219:2011

Видання офіційне
















Київ
ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ УКРАЇНИ
2011

ПЕРЕДМОВА

  1. РОЗРОБЛЕНО: Національний науковий центр «інститут метрології» (ННЦ «Інститут метрології») Держспоживстандарту України спільно з Технічним комітетом «Загальні норми і правила дер­жавної системи забезпечення єдності вимірювань» (ТК 63)

РОЗРОБНИКИ: Г. Народницький, канд. фіз.-мат. наук (науковий керівник); Є. Сухомлинов

  1. ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Держспоживстандарту України від 2 лютого 2011 р. № 37

З УВЕДЕНО ВПЕРШЕ (зі скасуванням в Україні ГОСТ 13844-68)

Право власності на цей документ належить державі.

Відтворювати, тиражувати та розповсюджувати його повністю чи частково
на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу заборонено,
Стосовно врегулювання прав власності треба звертатися до Держспоживстандарту України

Держспоживстандарт України, 2011

ЗМІСТ

с.

  1. Сфера застосування 1

  2. Нормативні посилання 1

  3. Операції" та засоби повірки 2

  4. Вимоги безпеки 2

  5. Умови повірки 2

  6. Готування до повірки 2

  7. Проведення повірки З

  8. Оформлення результатів повірки З

Додаток А Основні технічні вимоги до металевих технічних мірників ЗДСТУ 7219:2011

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

МЕТРОЛОГІЯ

МІРНИКИ МЕТАЛЕВІ ТЕХНІЧНІ

Методика повірки (калібрування)

МЕТРОЛОГИЯ

МЕРНИКИ МЕТАЛЛИЧЕСКИЕ ТЕХНИЧЕСКИЕ
Методика поверки (калибровки)

METROLOGY

TECHNICAL METALLIC GAUGES
Procedure of verification (calibration)

Чинний від 2011-08-01

  1. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт поширюється на металеві технічні мірники (далі — мірники) 1-го та 2-го класів і встановлює методику первинної і періодичної повірок або калібрування (далі — повірки) та офор­млення результатів повірки.

  1. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:

ДСТУ 2708:2006 Метрологія. Повірка засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення

ДСТУ 3989:2000 Метрологія. Калібрування засобів вимірювальної техніки. Основні положення, організація, порядок проведення та оформлення результатів

ДСТУ 7218:2011 Метрологія. Мірники металеві еталонні. Методика повірки (калібрування)

ГОСТ 166-89 (ИСО 3599-76) Штангенциркули. Технические условия (Штангенциркулі. Технічні умови)

ГОСТ 1770-74 (ИСО 1042-83, ИСО 4788-80) Посуда мерная лабораторная стеклянная. Ци­линдры, мензурки, колбы, пробирки. Общие технические условия (Посуд мірний лабораторний скляний. Циліндри, мензурки, колби, пробірки. Загальні технічні умови)

ГОСТ 2874-82 Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством (Вода пит­на. Гігієнічні вимоги та контроль за якістю)

ГОСТ 29227-91 (ИСО 835-1-81) Посуда лабораторная стеклянная. Пипетки градуированные. Часть 1. Общие требования (Посуд лабораторний скляний. Піпетки градуйовані. Частина 1. За­гальні вимоги)

ГОСТ 29251-91 (ИСО 385-1-84) Посуда лабораторная стеклянная. Бюретки. Часть 1. Общие требования (Посуд лабораторний скляний. Бюретки. Частина 1. Загальні вимоги).

Видання офіційне

З ОПЕРАЦІЇ ТА ЗАСОБИ ПОВІРКИ

  1. Під час повірки виконують операції та застосовують засоби повірки, наведені в таблиці 1.

Таблиця 1

Назва операції

Номер пункту стандарту

Засіб повірки

Вид повірки

первинна

періодична

1 Зовнішній огляд

6.21

Так

Так

2 Випробовування

6.3

6.4

Штангенциркуль з ціною поділки 0,1 мм згідно з ГОСТ 1 66

Так

Так

3 Визначання місткості мірників

7.2

Мірники металеві еталонні 1-го та 2-го розрядів згідно з ДСТУ 7218 номінальною місткістю від 1 дм3 до 1000 дм3, піпетки градуйовані 1-го або 2-го класу точності номінальною місткістю від 0,5 дм3 до 250 дм3 згідно з ГОСТ 29227, бюретки 1-го або 2-го класу точності номінальною місткістю від 1 дм3 до 100 дм3 згідно з ГОСТ 29251, циліндри 1-го та 2-го класів точності згідно з ГОСТ 1770 номінальною місткістю від 50 дм3 до 2000 дм3

Так

Так

Примітка. Дозволено використовувати інші засоби вимірювальної техніки, які не поступаються за своїми метрологічни­ми характеристиками, наведеними в таблиці.



  1. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ

    1. 3 повірниками проводять інструктаж у встановленому порядку.

    2. До початку повірки необхідно перевірити справність драбин, підставок та шлангів під воду.

    3. Електричні насоси мають бути уземлені.

    4. Під час перенесення гир та мірників з водою необхідно дотримуватись вимог чинних інструкцій з безпечного виконання робіт.

  2. УМОВИ ПОВІРКИ

Під час повірки необхідно виконувати такі умови:

    1. Температура води в мірниках та повітря (293 ± 10) К ((20 ±10) °С).

    2. Для повірки мірників використовують питну воду згідно з ГОСТ 2874.

  1. ГОТУВАННЯ ДО ПОВІРКИ

Перед повіркою мірників виконують такі роботи:

    1. Мірники витримують у приміщенні для повірки до досягнення ними температури, необхід­ної для повірки.

    2. Проводять зовнішній огляд мірників. Перевіряють мірник на відсутність сторонніх пред­метів, які перешкоджають повному зливанню рідини; чистоту внутрішньої поверхні мірника; відсутність ум’ятин; незасміченість повітровідвідного отвору наливної труби; справність пристрою для сполучення внутрішньої порожнини мірника з атмосферою.

    3. Перевіряють герметичність мірників. Для цього мірники заповнюють питною водою до по­значки номінальної місткості і витримують їх із водою не менше ніж 3 год. Перевіряють відсутність протікання (крапель) крізь зливний кран та в місцях з'єднання. Крім того, перевіряють зміну рівня води в мірниках за час готування до повірки. Зміна рівня не повинна бути більше ніж 1 мм.

  1. Проводять випробовування роботи кранів мірників.ПРОВЕДЕННЯ ПОВІРКИ

    1. Повірку мірників 1-го та 2-го класів точності проводять об’ємним методом з використан­ням еталонних мірників 1-го та 2-го розрядів відповідно.

Примітка. Дозволено проводити повірку технічних мірників 1-го класу точності з використанням е-алонних мірників 2-го розряду з границями основної допустимої похибки не більше ніж ± 0,08 %.

  1. Місткість технічного мірника, який призначено для вимірювання об'єму рідини в розмірі повної місткості, визначають, наливаючи в нього воду з еталонного мірника (метод наливання), або зливаючи з нього воду в еталонний мірник (метод зливання). У першому випадку має бути змоче­ним технічний мірник, а у другому випадку — еталонний мірник. Після зливання води струменем з еталонного мірника протягом 60 с стікають краплі з мірника 1-го розряду та протягом ЗО с — з мірника 2-го розряду. Після зливання води струменем з технічних мірників протягом 1 хв стікають краплі з мірників номінальною місткістю до 500 дм1 включно та протягом 3 хв — з мірників номі­нальною місткістю більше ніж 500 дм3. Протягом такого самого часу стікають краплі після змочу­вання еталонних мірників (60 с та ЗО с) та технічних мірників (1 хв та 3 хв).

Якщо рівень води в мірнику, який повіряють, нижче за позначку номінальної місткості, необ­хідно долити воду в мірник піпеткою або бюреткою з вимірюванням по шкалі піпетки або бюрет­ки об'єму долитої води. Якщо рівень води в мірнику, який повіряють, вище за позначку номіналь­ної місткості, необхідно відібрати залишок води за допомогою попередньо змоченої піпетки будь- якого типу зі зливанням води з неї в сухий циліндр 1-го або 2-го класу точності та визначити за шкалою циліндра об’єм відібраної води. За абсолютну похибку мірника, який повіряють, прийма­ють об'єм долитої або відібраної води.

У такий спосіб перевіряють похибку мірників на всіх позначках (на шкальних мірниках на по­значках від 20 % до 100 % номінальної місткості). Допустимо визначати відхил розрахункового об’єму води в мірнику, який має бути на позначці, яку повіряють, від дійсного об’єму води на цій позначці, геометричним методом, без зливання або доливання води. Для цього визначають об’єм води в мірнику, який відповідає висоті стовпа води, рівній 1 мм, у межах кожної шкальної пласти­ни. За допомогою штангенциркуля вимірюють відстань на шкалі від верхньої границі води до по­значки, яку перевіряють, та розраховують відхил і основну похибку мірника за позначкою, яку пе­ревіряють.

  1. ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ПОВІРКИ

    1. За умови отримання позитивних результатів повірки мірників видають свідоцтва про по­вірку за формою, наведеною в ДСТУ 2708 (або, у разі калібрування, свідоцтва про калібрування за формою, наведеною в ДСТУ 3989). Мірники пломбують з нанесенням на пломби відбитка по- вірочного тавра в місцях, які виключають можливість зміни місткості (на шкалі, на кранах та в інших). У свідоцтвах про повірку наводять дійсне значення місткості та похибку за температури 293 К (20 °С).

    2. У разі негативних результатів повірки або калібрування видають довідки про непридатність мірників, які повіряють, згідно з ДСТУ 2708 або ДСТУ 3989.

ДОДАТОК А
(обов’язковий)

ОСНОВНІ ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ ДО МЕТАЛЕВИХ
ТЕХНІЧНИХ МІРНИКІВ

А.1 Мірники повинні мати такі номінальні місткості за температури 293 К (20 °С): 5; 10; 20; 50; 100; 200; 500; 1000; 2000; 5000; 10 000; 20 000; ЗО 000 та 50 000 дм3.

А.2 Границі основної допустимої похибки мірників (від номінальної місткості) за температури (293 + 10) К ((20 + 10) °С) мають бути ± 0,2 % для 1-го класу та ± 0,5 % для 2-го класу. Границіосновної допустимої похибки шкальних мірників на всіх позначках шкали в межах від 20 % до 100 % від номінальної місткості не повинні перевищувати границь основної допустимої похибки на по­значці номінальної місткості.

А.З Мірники підрозділяють на стаціонарні, переносні та пересувні.

А.4 Мірники 1-го класу, призначені для вимірювання об’єму вина, спирту або водно-спирто­вих розчинів, повинні мати форму, наведену на рисунках А.1—А.4 та А.7—А.9.


Рисунок А.1


Рисунок А.2


А.5 Переносні мірники з номінальною місткістю до 500 дм3 включно повинні мати форму, на­ведену на рисунках А.5—А.9.

А.6 Стаціонарні мірники з номінальною місткістю більше ніж 500 дм3 повинні мати форму, наведену на рисунках А.1—А.4, А.9.



Рисунок А.7


Рисунок А.8



А.7 Мірники номінальною місткістю більше ніж 20 дм3 можуть мати захисне огородження.

А.8 Шкальні мірники повинні бути виготовлені у вигляді вертикального циліндра (рисунок А.1) або у вигляді трьох циліндрів, з’єднаних між собою конічними переходами (рисунок А.2). Шкальні мірники повинні мати оглядові стекла зі шкальними пластинами.

Ціна поділки шкальних мірників 1-го та 2-го класів точності повинна дорівнювати границям допустимої похибки для мірників 2-го класу з округленням до зручного для відліку значення.

Примітка. Шкальні мірники, виготовлені до 1 січня 2009 р , можуть мати шкалу з іншою ціною поділки.

А.9 Стаціонарні мірники у вигляді зрізаного конуса з горизонтальною віссю (рисунок А.З) або у вигляді циліндра з похилою віссю (рисунок А.4) повинні мати горловину з двома оглядовими стек­лами, діаметрально розташованими одне навпроти іншого. На передньому оглядовому склі мають бути закріплені шкальні пластини з позначками місткості.

А.10 Переносні мірники, призначені для вимірювання тільки повної місткості, потрібно виго­товляти у вигляді зрізаного конуса (рисунок А.7) або циліндричної форми (рисунки А.8 та А.9), але з горловиною, яка має два оглядових скла, розташованих діаметрально одне навпроти іншого. Мірники можуть мати градуйовану горловину. У нижній точці дна має бути зливний кран. Всі ста- ц О!-:аи-іі М'рнилі псвин^ мати го той коами для в дбира-^я проб, розтаоован, на рівних відстанях уздовж твірної цил,-дриччої1 ост.іни (рисунки А 1, А.2 та А.3) або по висоті переднього дниша (ри­сунки А.З та А.4).

і.іір,-ики в центрі ереднього Дниша (рипучки А.о та А.щ і в середині твірної цил'ндоичної ча­стини (рисунок А.9) повинні мати, огл/пдов: стекла для контролю за температурою по термометру, установленому за цими стеклами.

У мірників за рисунками А.З та А.4 допустима наявність водомірних скляних трубок, призна­чених гльки для ко-тролю за запевненням мірників.

А.11 Мірники, які застосовують для зберігання рідин, повинні мати запасний об'єм (до 4 % вщ місткості мірника), розрахований на можливе розширення рідини від зміни температури в умовах експлуатації.

А.12 Циліндри мірник'в (рисунки А.1 та А.2) та горловини мірників (рисунки А.З, А.4 та А.9) потрібно закривати герметичною кришкою, вони повинні мати пристріл для сполучення внутр ш- ньої порожнини мірника з атмосферою та для запобігання виходу рідини з мірника. Дно мірників (рисунки А.1, А.2 та А.9) повинно мати конічну форму.

У конічних мірників кут нахилу твірної до вісі (рисунок А.З) та кут нахилу твірної до горизон­тальної площини (рисунок А.4) мають бути не менше ніж 3е.