Д
МІЖДЕРЖАВНИЙ
СТАНДАРТ
Охорона природи
Поводження з відходами
КЛАСИФІКАЦІЯ ВЗДХОД5В
Порядок найменування відходів
за генетичним принципом
і віднесення їх до класифікаційних категорій
ДСТУ 3910-99 (ГОСТ 17.9.1.1-99)
Охрана природы
Обращение с отходами
КЛАССИФИКАЦИЯ ОТХОДОВ
Порядок наименования отходов
по генетическому принципу
и отнесения их к классификационным категориям
Видання офіційне
ДЕРЖСТАНДАРТ УКРАЇНИ
Ки ї з
ПЕРЕДМОВА
РОЗРОБЛЕНО І ВНЕСЕНО Чернівецьким державним науково-технічним центром з міжгалузевих і регіональних проблем екологічної безпеки та ресурсозбереження (ДНТЦ «Екоресурс»), Міждержавним технічним комітетом зі стандартизації «Вторинні матеріальні ресурси» (МТК 349), Міждержавним технічним комітетом зі стандартизації «Управління станом довкілля» (МТК 508), Київським інститутом промислової екології (ІПЕ), Всеросійським науково-дослідним інститутом стандартизації, інформації і сертифікації сировини, матеріалів та речовин (ВНИИЦСМВ)
ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Держстандарту України від 8 вересня 1999 р. № 167
ВВЕДЕНО В ДІЮ наказом Держстандарту України від 3 лютого 2000 р. № 97
ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ
РОЗРОБНИКИ 3. С. Бройде, канд. техн, наук (керівник розробки); Ю. А. Макаров, І. Й. Рождов, М. С. Юціс, А. Л. Решетова, О. Й. Бент, А. П. Виговська, канд. техн намк; В. Г. Братчиков, канд. техн, наук; В. А. Уліцький, канд. фіз.-мат. наук; О. Ю. Васильвицьк. , канд. хім. наук
© Держстандарт України, 2000
Цей стандарт не може бути повністю чи частково відтворений, тиражований
і розповсюджений як офіційне видання без дозволу Держстандарту УкраїниВСТУП
Цей стандарт розроблений для забезпечення системності у створенні і використанні баз даних і інформаційних систем з відходів, їхніх показників, методів контролю, технологій перероблення й утилізації, зокрема знешкодження небезпечних відходів.
Однозначне найменування відходів, співвіднесене з процесом утворення, видом економічної діяльності та наявними класифікаційними категоріями, дозволяє використовувати для управління поводженням із відходами чинні міжнародні класифікатори та інформаційні технології промислово розвинутих країн.
Лід час установлення класифікаційних категорій відходів, що паспортизуються, допустимо використовувати джерела інформації, наведені у додатку Г
.ЗМІСТ
с.
Вступ iv
Галузь використання 1
Нормативні посилання , ' 1
Визначення 2
Позначення і скорочення 2
Порядок найменування відходів за генетичним принципом 2
Порядок віднесення відходів до класифікаційних категорій 4
Додаток А Основні терміни, що відбивають конкретні види і стан відходів, та визначення до них 5
. Додаток Б Основні терміни, що відбивають загальний стан відходів, та визначення до них 10
Додаток В Терміни, що їх використовують як додаткові для позначення відходів через найменування процесу, в якому вони утворюються ' 11
Додаток Г Джерела інформації 12
(ГОСТ 17.9.1.1-99)
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
ОХОРОНА ПРИРОДИ
ПОВОДЖЕННЯ З ВІДХОДАМИ
КЛАСИФІКАЦІЯ ВІДХОДІВ
Порядок найменування відходів
за генетичним принципом
і віднесення їх до класифікаційних категорій
ОХРАНА ПРИРОДЫ
ОБРАЩЕНИЕ С ОТХОДАМИ
КЛАССИФИКАЦИЯ ОТХОДОВ
Порядок наименования отходов
по генетическому принципу
и отнесения их к классификационным категориям
NATURE PROTECTION
WASTE TREATMENT
WASTE CLASSIFICATION
Order of waste denomination
according to their genesis
and their reckon with classification categories
Чинний нід 2001-01-01
ГАЛУЗЬ ВИКОРИСТАННЯ
Цей стандарт установлює порядок визначення найменування відходів відповідно до їхнього стану, процесу утворення, виду економічної діяльності і віднесення відходів до наявних класів, груп та інших категорій.
Вимоги цього стандарту застосовують підчас паспортизації відходів і розробки нормативних документів, що відносяться до поводження з відходами.
Вимоги цього стандарту поширюються на будь-які види діяльності, зв'язані з утворенням відходів, їхнім виявленням, паспортизацією і поводженням з відходами на всіх стадіях життєвого циклу, а також з визначенням ступеня їхньої небезпеки і ресурсної цінності.
НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
У цьому стандарті наведено посилання на такі стандарти:
ДСТУ 2195—99 (ГОСТ 17.9.0.2—99) Охорона природи. Поводження з відходами. Технічний паспорт відходу. Склад, вміст, викладення і правила внесення змін
Видання офіційне ★ДСТУ 3211 —95 (ГОСТ 1639 — 93) Брухт та відходи кольорових металів і сплавів За'альн технічні умови
ДСТУ 3911 —99 (ГОСТ 17 9 0.1—99) Охорона природи Поводження з відходами Виявлення відходів та подання інформаційних даних про відходи Загальні вимоги
ГОСТ 4 115 — 84 Сырье, вторичное текстильное сортированное и отходы производства текстильные сортированные Номенклатура показателей
ГОСТ 12 1 005—88 Система стандартов безопасности труда Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны
ГОСТ 12 1 007—76 Система стандартов безопасности труда. Вредные вещества Классификация и общие требования безопасности
ГОСТ 19433 — 88 Грузы опасные. Классификация и маркировка
ГОСТ 30333 — 95 Паспорт безопасности вещества (материала) Основные положения Информация по обеспечению безопасности при производстве, применении хранении транспортировании, утилизации
З ВИЗНАЧЕННЯ
У цьому стандарті використано такі терміни та визначення
З 1 База даних— сукупність даних, які організовано за певними правилами, що передбачаю загальні принципи опису, зберігання, та маніпулювання даними незалежно від поикладни г^о рам
З 2 Відходи (відхід) — речовини, матеріали і предмети, які утворюються у процесі г одсь- кої діяльності не маюіь подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яки> їхній власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення
Примітка 1 У довк ллі відходи виступають, з одного богу як забруднення що займають у ньому (довгл і пззч простір та (або) спричиняють негативний вплив на інші живі і неживі об єкти і субстанції а з іншого боку — яг вторі п і матеріальні і енергетичні ресурси для можливої утилізації безпосередньо слідом за утворенням або після відповідного перероблення
Примітка 2. Термін «відхід» застосовують для позначення конкретного різновиду відходів, що утворюється у фіксованому процесі і характеризується сукупністю певних показників, методів їхнього контролю і полів значень
З 3 Класифікація відходів — процес впорядковування даних про відходи який охоплює ідентифікацію виду відходів відповідно до їхнього стану, складу і властивостей через номенкга- турну назву, співвіднесення з певним процесом утворення та видом економічної діяльності та віднесення до будь-яких інших діючих систем групування чи переліків (забруднень вторинч х ресурсів, токсикантів і т ін ), категорій речовин, матеріалів та інших об єктів, а також до певних видів перероблення, утилізації та видалення відходів
ПОЗНАЧЕННЯ І СКОРОЧЕННЯ
НД — нормативний документ,
ТПБ — технічний паспорт відходу,
ІЕС — інформаційно-експертна система (підприємства, міста, регіону, галузева державга з відходів
ПОРЯДОК НАЙМЕНУВАННЯ ВІДХОДІВ ЗА ГЕНЕТИЧНИМ ПРИНЦИПОМ
5 1 Порядок визначення номенклатурної назви відходу
1 1 Номенклатурна назва відходу — спеціальний термін, який відбивас стан і сгр7«су; відходів за місцем їхнього утворення або виявлення, складається з одного слова чи комбінац слів і відповідає
юнкретном), р знов щу відходів,
заіальному стану від>оду в цілому та йоі о компонент в,
назві речовини, матеріалу, готового виробу чи іншій номенклатурній назві сировини або продукції, що частково або повністю визначає склад і стан виду відходів у цілому або його компонентів;
стану відходу як продукту процесу, в якому він утворюється.
У разі неможливості визначення номенклатурної назви відходів жодним з вищезазначених термінів і понять вживають слово «відходи (відхід)».
У разі наявності попередньо визначеної назви відходу, встановленої згідно з вимогами ДСТУ 3911, ДСТУ 2195 (додаток В), наявних НД та з іншими джерелами інформації (довідкова та науково-технічна література), цю назву перевіряють на відповідність цьому виду відходів та термінам з переліку (додаток А), які мають перевагу під час визначення номенклатурної назви відходів.
. У разі відсутності назви виду відходів у джерелах, зазначених у 5.1.2, її визначають за допомогою додатка А..
. Якщо найменування відходу згідно з 5.1.2 або 5.1.3 не відбиває повністю стан виду відходів, що описується (наприклад, описує тільки один компонент відходу), або відсутнє взагалі, то за додатком Б визначають основний термін, який найбільш повно відповідає стану цього виду відходів.
. Якщо за допомогою додатка Б встановлено наявність щонайменше двох компонентів, з яких складається цей вид відходів, для кожного компонента визначають назву відповідно до 5.1 2 —5.1.4.
У разі неможливості встановлення номенклатурної назви відходу чи компонентів відходу за допомогою додатків А, Б і Г згідно з 5.1.2 — 5.1.5, її можна визначити за допомогою національного чи міжнародного класифікатора продукції та даних, наведених у ТПВ (ДСТУ 2195, додаток В). Для цього з числа наведених у графах 11 і 21 ТПВ стандартизованих найменувань матеріалів (речовин, продукції, сировини) добирають такі, що найбільш відповідають складу і стану виду відходів (компонентів відходу) за допомогою слів «відпрацьований (-а, -є)», «зношений (-а, -е)», «забруднений (-я, -е)» з наведенням назви компонента, який є забруднювальною речовиною, «некондиційний (-а, е)», бракований (-а, -е)» і т. ін.
Для продуктів (матеріалів, речовин та інших об'єктів), які є небезпечними відходами, в назві використовують спеціальні терміни, що розкривають характер небезпеки: «токсичний», «радіаційне небезпечний» тощо, які встановлюють за допомогою відповідних НД та інших джерел інформації.
Якщо встановлена таким чином назва не описує вичерпно стан відходу (описує тільки один компонент відходу), тоді за допомогою додатку Б визначають термін, який найбільш відповідає стану цього виду відходів, та відповідно до вимог цього розділу визначають номенклатурну назву відходу в цілому як комбінацію відповідних термінів.
У разі неможливості визначення номенклатурної назви відходу (компонента відходу) відповідно до 5.1.2—5.1.6 допускається використання уніфікованої назви процесу, в якому утворюється цей вид відходів, з доповненням терміном з числа наведених у додатку В.
Використання слова «відходи (відхід)» як номенклатурної назви допускається тільки як виняток у разі неможливості її визначення згідно з 5.1.2 — 5.1.7.
5.2 Порядок установлення повної назви відходу
Повна назва відходу містить:
номенклатурну назву відходу;
уніфіковану назву процесу, в якому утворюється або виявлено відхід;
уніфіковану назву виду економічної діяльності, в якій реалізовано цей процес.
Уніфіковану назву процесу встановлюють відповідно до чинних стандартів, класифікацій, переліків та інших НД.
. Уніфіковану назву виду економічної діяльності, в якій утворюються відходи, визначають за національним чи міжнародним класифікатором видів економічної діяльності.
. У разі встановлення повної назви відходів, виявлених поза місцем їхнього утвооення, допускається до встановлення точного процесу утворення і виду економічної діяльності наводити відповідні відомості про'процес і вид економічної діяльності за місцем виявлення, наприклад, процес «неорганізований вивіз відходів», вид економічної діяльності «каналізація і збирання відходів».
6 ПОРЯДОК ВІДНЕСЕННЯ ВІДХОДІВ ДО КЛАСИФІКАЦІЙНИХ КАТЕГОРІЙ
Після виконання вимог розділу 5 цього стандарту і ДСТУ 2195 (6.5 —6.7), перевіряють відповідність показників відходу, ідо паспортизується, та їхніх значень (з урахуванням застосованих методів контролю та виявлених факторів впливу) вимогам вітчизняних і міждержавних стандартів (ДСТУ 3211, ГОСТ 4.115, ГОСТ 12.1.005, ГОСТ 12.1.007, ГОСТ 19433, ГОСТ 30333 та ін.), чинних класифікаторів, будівельних норм і правил, санітарних норм, переліків, інструкцій та інших НД .
Якщо відхід підпадає під вимоги чинних НД, наведених у 6.1, установлюють певну категорію або інші класифікаційні вимоги до цього відходу (клас, групу, позицію в переліку і т.і.ч.) відповідно до вимог кожного такого НД.
Відповідність відходу вимогам класифікаційних НД установлюють за характеристиками (властивостями, ознаками) відходу, виявленими у процесі паспортизації за ДСТУ 2195 з урахуванням його повної назви та відповідно до існуючих правил віднесення до певних категорій речовин і матеріалів, що регламентуються чинними НД.
Під час заповнення ТПВ (ДСТУ 2195, додаток Г) повну назву відходу, визначену згідно з розділом 5 цього стандарту, послідовно ставлять у відповідність із класифікаційними даними відходу, що паспортизується, за Державним класифікатором відходів та, надалі, за кожним чинним НД, зазначаючи код, клас, групу, номер рядка у переліку, тощо.
Перелік чинних НД, наведених у 6.1, вимог до конкретних видів відходів, так само як і обов'язки виробників відходів, переробників та органів контролю щодо встановлення відповідності даних про відходи класифікаційним вимогам, а також відповідальність за достовірність цих даних установлюють відповідно до законодавства України в сфері поводження з відходами та до міжнародних угод.
