Метод определения водопоглощения, плотности и морозостойкости строительных материалов и изделий / Метод определения водопоглощения, плотности и морозостойкости строительных материалов и изделий
Технічним комітетом із стандартизації "Будівельні матеріали"
ВНЕСЕНИЙ
Відділом державних нормативів, стандартів і сертифікації Дер- жкоммістобудування України
ЗАТВЕРДЖЕНИЙ ТА ВВЕДЕНИЙ В ДІЮ
Наказом Держкоммістобудування України від 18 березня 1997 р. N38 4 ВВЕДЕНИЙ ВПЕРШЕ
З введенням цього стандарту на території України припиняють дію ГОСТ 7025-91 "Кирпич и камни керамические и силикатные. Методы определения водопоглощения, плотности и контроля морозостойкости"; ТУ 21 Украины 525-92 "Методы определения водопоглощения, морозостойкости и средней плотности материалов стеновых из природного камня"
Даний стандарт не може бути повністю чи частково відтворений, тиражований і розповсюджений як офіційне видання без дозволу Держкоммістобудування України
Методи визначення водопоглинання, густини
і морозостійкості будівельних матеріалів і виробів
Строительные материалы
Методы определения водопоглощения, плотности
и морозостойкости строительных материалов
и изделий
Вuilding materials
Methods of determinations water absorbtion, density and frost resistance building materials and products
Чинний від 1997-07-01
Галузь використання
Даний стандарт встановлює методи визначення водопоглинання, середньої та дійсної густини, морозостійкості і поширюється на такі види будівельних матеріалів і виробів:
керамічні - стінові (рядова і лицьова цегла та камені, в тому числі для димових труб), личкувальні та оздоблювальні, дренажні труби, черепиця;
силікатні - стінові (рядова і лицьова цегла та камені), інші пресовані вироби;
із природного каменю - стінові (камені із гірських порід), личкувальні та оздоблювальні (блоки, пиляні плити, архітектурно-будівельні вироби, пам'ятники, інші вироби), для дорожнього будівництва (камені бортові, брущаті та бутові);
на основі гіпсу - стінові (панелі, плити), оздоблювальні.
Регламентовані даним стандартом методи випробувань можуть також використовуватись при геологічній оцінці гірських порід, які застосовуються для виготовлення блоків для личкувальних та інших виробів, стінових і дорожніх матеріалів.
Нормативні посилання
У цьому стандарті наведені посилання і використані положення таких нормативних документів:
У даному стандарті прийняті такі терміни та визначення:
3.1 Морозостійкість матеріалів і виробів - здатність зберігати
фізико-механічні властивості при багаторазовому заморожуванні та відтаванні.
Морозостійкість характеризують відповідною маркою за морозостійкістю F.
Марка за морозостійкістю F - число циклів поперемінного заморожування та відтавання цілих виробів, зразків із матеріалів, виробів, природного каменю (далі у даному стандарті - зразків) при збереженні ними початкових фізико-механічних властивостей в нормованих межах.
Цикл випробування - проміжок часу, який включає заморожу
вання та подальше відтавання зразків.
Основні зразки - зразки, які призначені для заморожування
та відтавання (випробування).
Контрольні зразки - зразки, які призначені для визначення
міцності на стиск у водонасиченому стані перед початком випробу
вання основних зразків на морозостійкість.
інші терміни та визначення - у відповідності з ДСТУ Б А.1.1-5-94, ДСТУ Б А.1.1-54-94, ДСТУ Б А.1.1-56-94.
Випробовувати та зберігати зразки слід у приміщеннях з температурою повітря (20 +- 5) град. С, відносною вологістю (60
+- 10) %.
Визначення водопоглинання, середньої густини та морозостійкості проводять на зразках:
цегли і каменю рядового та лицьового силікатного та керамічного (в тому числі для димових труб) - на цілих виробах або їх половинках правильної геометричної форми;
цілих черепиці, дренажних труб;
вихідних гірських порід, виробів та матеріалів із природного каменю і гіпсобетону - у вигляді кубів з ребром 40... 150 мм
або циліндрів діаметром 40... 100 мм і рівною діаметру висо
тою;
плит облицювальних із природного каменю та інших матеріалів розмірами не менше 100х100 мм і товщиною, яка дорівнює товщині виробів.
Допускається визначення середньої густини та водопоглинання на зразках неправильної геометричної форми.
Порядок відбору зразків для випробувань, їх кількість, а також види та періодичність випробувань установлюють у
відповідності з діючою нормативною документацією на матеріали та вироби конкретних видів.
Засоби вимірювання, обладнання та пристрої повинні забезпечувати вимоги даного стандарту і мають бути перевірені в установленому порядку державними органами.
Зважування зразків в залежності від їх маси виконують з похибкою, у грамах, не більше:
До 20 включ. - 0,002
Понад 20 до 1000 г -"- - 1
-"- 1000 -"- 10000 г -"- - 5
-"- 10000 -"- - 50
Лінійні розміри зразків кубів і циліндрів визначають з похибкою не більше 0,1 мм, інших зразків - не більше 1 мм.
Об'єм зразків неправильної геометричної форми визначають з похибкою не більше 1 %.
Силікатні вироби випробовують не раніше, ніж через добу після їх автоклавної обробки.
Висушують зразки до постійної маси в електрошафі при температурі (105 +— 5) град. С.
Зразки на основі або з застосуванням гіпсу висушують до постійної маси при температурі (40 +- 5) град. С.
Висушування зразків до постійної маси вважається закінче
ним, якщо різниця між двома послідовними зважуваннями у процесі висушування не перевищує припустимої похибки у відповідності з 4.6. Перерва між двома послідовними зважуваннями повинна бути не менше 2 год.
Вихідні дані та результати випробувань зразків заносять в журнали випробувань, окремо для кожного виду виробів та матеріалів, на основі яких показники властивостей матеріалів і ви
робів включають у паспорт або інший документ, який характеризує якість продукції.
Визначення водопоглинання у воді температурою (20 +- 5) град. С
Засоби випробування та допоміжні пристрої:
посудина з гратками;
електрошафа сушильна з автоматичним регулюванням температури в межах (40 +- 5) град. С і (105 +- 5) град. С;
ваги згідно з ГОСТ 24104.
Порядок підготовки до проведення випробування
Виготовлення і підготовку зразків до випробування прово
дять згідно з 4.3 і 4.9.
Водопоглинання визначають не менше, ніж на трьох зразках
або згідно з 4.4.
Зразки природного каменю і керамічних матеріалів попередньо висушують до постійної маси за 4.10, 4.11.