Допускається не висушувати зразки керамічних матеріалів, які узяті безпосередньо після випалювання.

Зразки інших матеріалів випробовують без попереднього висушу­вання.

    1. Зразки неправильної форми із гірських порід при гео­логічній розвідці повинні мати масу не менше 100 г, із інших видів матеріалів - не менше 200 г.

  1. Порядок проведення випробування

    1. Зразки укладають на гратки в посудину з водою температу­рою (20 +- 5) град. С в один ряд за висотою з зазорами між ними

не менше 20 мм так, щоб рівень води був вище за верх зразків на

(20 - 100) мм.

Зразки матеріалів густиною менше 1000 кг/куб. м повинні бути

привантажені для запобігання їх спливанню.

  1. Зразки витримують у воді (48 +- 1) год, водостійкі

гіпсові зразки - 2 год.

  1. Насичені водою зразки виймають із води, обтирають воло­гою губкою або м'якою тканиною і зважують. Масу води, яка витек­ла із зразка на шальку ваг, включають в масу зразка, насиченого водою. Зважування кожного зразка повинно бути закінчено протягом 2 хв після його витягнення із води.

ДСТУ Б В.2.7-42-97 С.6

Після зважування зразки, які не підлягали висушуванню до їх ук­ладання в посудину з водою, висушують до постійної маси за 4.10, 4.11.

  1. Правила обробки результатів випробування

    1. Водопоглинання зразка (Wi) у відсотках за масою обчис­люють за формулою:

m - m

1

Wi = * 100, (1)

m

м

де m

аса зразка, насиченого водою, г;

m - маса зразка, висушеного до постійної маси, г.

Водопоглинання зраз^в (W) визначають як середньоарифметичне значення результатів визначення водопоглинання всіх зразків, роз­раховане з точністю до 1 %.

5.4.2 Вихідні дані і результати визначень водопоглинання зразків заносять до журналу випробувань за формою, яка наведена в додатку А.

5.5 Наведений метод є арбітражним.

  1. Визначення водопоглинання в киплячій воді

    1. Засоби випробування і допоміжні пристрої згідно з 5.1.

Електроплитка згідно з ГОСТ 14919 чи будь-який інший наг­рівальний прилад, який забезпечує кипіння води в посудині.

  1. Порядок підготовки до проведення випробування згідно з 5.2.

  2. Порядок проведення випробування

Зразки укладають в посудину з водою згідно з 5.3.1, нагрівають до температури кипіння води (приблизно протягом 1 год), кип'я­тять 4 год. У процесі кип'ятіння воду доливають, щоб зразки весь час випробування були покриті водою. Потім зразки залишають у воді на 16 - 24 год для охолодження до температури повітря в

приміщенні. Далі випробування проводять згідно з 5.3.3.

    1. Правила обробки результатів випробування згідно з 5.4.

  1. Визначення середньої густини

    1. Засоби випробування та допоміжні пристрої:

  • електрошафа сушильна і ваги згідно з 5.1;

  • лінійка вимірювальна металева згідно з ГОСТ 427;

  • штангенциркуль з похибкою вимірювання 0,1 мм згідно з ГОСТ 166;

  • об'ємомір або гідростатичні ваги;

  • парафін технічний згідно з ГОСТ 23683;

  • посудини для насичення водою і кип'ятіння зразків.

  1. Порядок підготовки до проведення випробування

    1. Середню густину визначають на зразках правильної геомет­ричної форми з мінімальним розміром 50 мм або неправильної гео­метричної форми масою не менше 200 г.

ДСТУ Б В.2.7-42-97 С.7

Середню густину дірчастих, порожнистих і пористо-порожнистих виробів визначають за об'ємом без відрахування пустот тільки на цілих виробах.

    1. Середню густину визначають не менше ніж на трьох зразках або у відповідності з 4.4.

    2. Зразки очищають від пилу і висушують до постійної маси згідно з 4.10, 4.11. Зважування проводять згідно з 4.6.

  1. Порядок проведення випробувань зразків правильної геомет­ричної форми

    1. Об'єм зразків визначають за їх геометричними розмірами, що виміряні згідно з 4.7.

    2. Для визначення кожного лінійного розміру зразок вимірюють в трьох місцях - по ребрах і середині грані. За остаточний ре­зультат приймають середнє арифметичне значення трьох вимірів.

Діаметр зразка циліндричної форми обчислюють як середнє арифме­тичне чотирьох розмірів, що одержані вимірюванням двох взаємно

перпендикулярних діаметрів на кожній паралельній площині циліндра.

Висоту зразка циліндричної форми обчислюють як середнє арифме­тичне значення чотирьох вимірів - по два виміри на взаємно пер­

пендикулярних площинах, що перетинають циліндр за його верти­кальною віссю.

  1. Правила обробки результатів випробування

    1. Середню густину зразка (Рсер.і) в кг/куб. м обчислюють за формулою:

m

Рсер.і = --- * 1000, (2)

V

де m - маса зразка, висушеного до постійної маси, г;

V - об'єм зразка, куб. см.

    1. Середню густину зразків (Рсер) визначають як середньоа­рифметичне результатів визначень середньої густини усіх зразків, що розраховане з точністю до 10 кг/куб. м.

    2. Вихідні дані і результати визначень середньої густини зразків заносять в журнал випробувань за формою, яка наведена у додатку Б.

  1. Порядок проведення випробування зразків неправильної гео­метричної форми

    1. Об'єм зразків визначають гідростатичним зважуванням або

об'ємоміром з точністю до 1 %.

  1. Випробування зразків з використанням гідростатичного зва­

жування

  1. Середню густину пористих матеріалів визначають на па­

рафінованих зразках.

Парафінування проводять зануренням зразка в розплавлений при температурі (80 +/- 5) град. С парафін. Пузирки або тріщини, що

ДСТУ Б В.2.7-42-97 С.8 утворюються на парафіновій плівці, видаляють гарячою голкою. Утворена на поверхні зразка плівка парафіну повинна мати товщину близько 1 мм.

Парафінований зразок зважують на звичайних лабораторних, а потім на гідростатичних вагах.

  1. Правила обробки результатів випробування

Середню густину зразка (Рсер.і) в кг/куб. м обчислюють за фор­мулою:

m

РсєР.і = * 1000, (3)

m - m
п
m - m' -

п п Рп

де m - маса зразка, висушеного до постійної маси, г; m - маса парафінованого зразка, г;

п m' - маса парафінованого зразка у воді, г; п

Рп - густина парафіну, яка приймається рівною 0,93 г/куб. см.

  1. Далі визначення проводять згідно з 7.3.3.2 і 7.3.3.3.

  2. Середню густину щільних і дрібнопористих матеріалів визначають на насичених водою зразках.

Насичення зразків проводять кип'ятінням у воді протягом 2 год з подальшим охолодженням у тій самій воді до кімнатної температури або зануренням у воду температурою (20 +- 5) град. С на 24 год.

Насичені водою зразки обтирають вологою губкою або м'якою тка­ниною і зважують на звичайних лабораторних, а потім на гідроста­тичних вагах.

  1. Правила обробки результатів випробування

Середню густину зразка (Рсер.і) в кг/куб. м обчислюють за фор­мулою:

m

Рсер.і = * 1000, (4)

m - m'
1 1

де m - маса зразка, висушеного до постійної маси, г;

m - маса зразка, насиченого водою, г;

1

m' - маса зразка, насиченого водою, у воді, г.

1

    1. Далі визначення проводять згідно з 7.3.3.2 і 7.3.3.3.

  1. Випробування зразків з застосуванням об'ємоміра

2d

  1. Об'ємомір (рисунок 1) наповнюють водою температурою (20 +—5 ) град. С до тих пір, поки вона не потече із трубки. Після припинення падіння крапель із трубки під неї ставлять попередньо зважену посудину. Далі парафінований за 7.4.2.1 або насичений во­дою за 7.4.2.4 зразок на тонкому дроті або нитці занурюють в об'ємомір, при цьому вода, що витиснена зразком, через трубку витікає у посудину.

Після припинення падіння крапель посудину з водою зважують і

ДСТУ Б В.2.7-42-97 С.9

визначають масу води, що витиснена зразком.

Маса витисненої води у грамах при її густині, що приймається рівною 1 г/куб. см, відповідає об'єму зразка в куб. см.

  1. Правила обробки результатів випробування

Середню густину зразка (Рсер.і) в кг/куб. м обчислюють за фор­мулою:

  • для парафінованого зразка

m

Рсер.і = * 1000, (5)

m - m
п
m -

в Рп

  • для насиченого водою зразка m

Рсер.і = --- * 1000, (6)

m в де m - маса зразка, висушеного до постійної маси, г;

  • - маса води, витисненої зразком, г;

в

  • - маса парафінованого зразка, г;

п

Рп - густина парафіну, яка приймається рівною 0,93 г/куб.см.

    1. Далi визначення проводять згідно з 7.3.3.2 i 7.3.3.3.

  1. Визначення дійсної густини

    1. Засоби випробування і допоміжні пристрої:

  • електрошафа сушильна згідно з ТУ 16-681.032 або будь-якої іншої конструкції з автоматичним регулюванням температури в межах (40 +- 5) град. С і (105 +- 5) град. С;

  • ваги згідно з ГОСТ 24104;

  • термостат будь-якої конструкції, що забезпечує підтримання температури (20 +- 2) град. С;

  • вакуумексикатор виконання 1 згідно з ГОСТ 25336 в комплекті з водоструминним чи масляним вукуумним насосом згідно з ГОСТ 25662, що забезпечує розрідження не більше 532 Па (4 мм рт.ст.);

  • ексикатор виконання 2 згідно з ГОСТ 25336 з концентрованою

  • ірчаною кислотою згідно з ГОСТ 4204 або безводяним хлорис­тим кальцієм згідно з ГОСТ 450;

  • пікнометри місткістю 50-100 мм типів ПЖ2, ПЖЗ і ПТ згідно з

ГОСТ 22524 з конусами згідно з ГОСТ 8682;

  • ступка фарфорова або агатова з товкачиком;

  • бюкс скляний згідно з ГОСТ 25336 або чашка фарфорова згідно з

ГОСТ 9147;

  • сита з сіткою N1 і N0,063 згідно з ГОСТ 6613;

  • баня водяна або піщана;

  • вода дистильована згідно з ГОСТ 6709 або інша рідина, інер­тна по відношенню до матеріалу, який випробовується.

  1. Порядок підготовки до проведення випробування

    1. Дійсну густину визначають на пробі, що відібрана не мен­

ше ніж від трьох зразків.

  1. Для підготовки проби від кожного зразка ззовні і з сере­

дини відколюють по два куски масою не менше 100 г кожний, які ДСТУ Б В.2.7-42-97 С.10

подрібнюють до зерен розміром близько 5 мм.

Квартуванням відбирають наважку масою не менше 100 г і под­рібнюють її в фарфоровій або агатовій ступці до повного проход­ження через сито з сіткою N1. Далі квартуванням відбирають на­важку масою не менше ЗО г і подрібнюють її до повного проходжен­ня через сито з сіткою N0,063. Приготовлену порошкоподібну про­бу висушують до постійної маси і охолоджують в ексикаторі над концентрованою сірчаною кислотою або безводяним хлористим

кальцієм до температури приміщення.

  1. Порядок проведення випробування

    1. Визначення проводять паралельно на двох наважках масою близько 10 г кожна, що відібрані від проби.

    2. Відібрану наважку висипають в чистий, висушений і попе­редньо зважений пікнометр. Пікнометр зважують разом з порошком, який випробовується, потім наливають в нього воду (або іншу інер­тну рідину) в такій кількості, щоб він був заповнений приблизно на 50 % об'єму.

Для видалення повітря із порошку наважки і рідини пікнометр із вмістом витримують під вакуумом в ексикаторі до припинення виділення пузирчиків. Допускається при використанні як рідини во­ди видаляти повітря кип'ятінням пікнометра із вмістом протягом 15 - 20 хв в трохи нахиленому стані на водяній або піщаній бані.

  1. Після видалення повітря пікнометр типу ПЖЗ заповнюють рідиною повністю, а типів ПЖ2 і ПТ - до мітки. Пікнометр поміщають в термостат з температурою (20 +- 2) град. С, в якому

витримують не менше 15 хв.

  1. Після витримування в термостаті пікнометр типу ПЖЗ закри­вають пробкою з отвором таким чином, щоб рідина заповнила капіляр і надлишок її вилився. Потім його старанно витирають губкою або

фільтрувальним папером.

  1. пікнометрах типів ПЖ2 і ПТ рівень рідини доводять до нижньої

мітки за нижнім меніском.

Після досягнення постійного рівня рідини пікнометр зважують.

    1. Після зважування пікнометр звільняють від вмісту, проми­вають, заповнюють тією самою рідиною, видаляють із неї повітря, витримують в термостаті, доводять рідину до постійного рівня і знову зважують.

  1. Правила обробки результатів випробування

    1. Дійсну густину наважки (Рді) в г/куб. см обчислюють за формулою:

(m - m )*Pp

2 3

Рді = , (7)

(m - m ) - (m - m )

4 3 5 2

де m - маса пікнометра з наважкою, г;

2

m - маса пікнометра, г;

3

Pp - густина води (приймається рівною 1,0 г/куб. см) або інертної рідини, г/куб. см;

m - маса пікнометра з рідиною, г;

  1. m - маса пікнометра з наважкою і рідиною, г.

ДСТУ Б В.2.7-42-97 С.11

  1. Дійсну густину зразків (Рд) визначають як середньоарифме­тичне значення результатів випробування двох наважок проби, що розраховане з точністю до 0,01 г/куб. см.

  2. Розбіжність між результатами паралельних визначень не по­винна бути більше 0,02 г/куб. см. При більших розбіжностях дійсну густину зразка визначають повторно.

  3. Вихідні дані і результати визначень дійсної густини зразків заносять в журнал випробувань за формою, що наведена в додатку В.

9 Визначення морозостійкості при об'ємному заморожуванні