Допускається не висушувати зразки керамічних матеріалів, які узяті безпосередньо після випалювання.
Зразки інших матеріалів випробовують без попереднього висушування.
Зразки неправильної форми із гірських порід при геологічній розвідці повинні мати масу не менше 100 г, із інших видів матеріалів - не менше 200 г.
Порядок проведення випробування
Зразки укладають на гратки в посудину з водою температурою (20 +- 5) град. С в один ряд за висотою з зазорами між ними
не менше 20 мм так, щоб рівень води був вище за верх зразків на
(20 - 100) мм.
Зразки матеріалів густиною менше 1000 кг/куб. м повинні бути
привантажені для запобігання їх спливанню.
Зразки витримують у воді (48 +- 1) год, водостійкі
гіпсові зразки - 2 год.
Насичені водою зразки виймають із води, обтирають вологою губкою або м'якою тканиною і зважують. Масу води, яка витекла із зразка на шальку ваг, включають в масу зразка, насиченого водою. Зважування кожного зразка повинно бути закінчено протягом 2 хв після його витягнення із води.
ДСТУ Б В.2.7-42-97 С.6
Після зважування зразки, які не підлягали висушуванню до їх укладання в посудину з водою, висушують до постійної маси за 4.10, 4.11.
Правила обробки результатів випробування
Водопоглинання зразка (Wi) у відсотках за масою обчислюють за формулою:
m - m
1
Wi = * 100, (1)
m
м
де m
аса зразка, насиченого водою, г;m - маса зразка, висушеного до постійної маси, г.
Водопоглинання зраз^в (W) визначають як середньоарифметичне значення результатів визначення водопоглинання всіх зразків, розраховане з точністю до 1 %.
5.4.2 Вихідні дані і результати визначень водопоглинання зразків заносять до журналу випробувань за формою, яка наведена в додатку А.
5.5 Наведений метод є арбітражним.
Визначення водопоглинання в киплячій воді
Засоби випробування і допоміжні пристрої згідно з 5.1.
Електроплитка згідно з ГОСТ 14919 чи будь-який інший нагрівальний прилад, який забезпечує кипіння води в посудині.
Порядок підготовки до проведення випробування згідно з 5.2.
Порядок проведення випробування
Зразки укладають в посудину з водою згідно з 5.3.1, нагрівають до температури кипіння води (приблизно протягом 1 год), кип'ятять 4 год. У процесі кип'ятіння воду доливають, щоб зразки весь час випробування були покриті водою. Потім зразки залишають у воді на 16 - 24 год для охолодження до температури повітря в
приміщенні. Далі випробування проводять згідно з 5.3.3.
Правила обробки результатів випробування згідно з 5.4.
Визначення середньої густини
Засоби випробування та допоміжні пристрої:
електрошафа сушильна і ваги згідно з 5.1;
лінійка вимірювальна металева згідно з ГОСТ 427;
штангенциркуль з похибкою вимірювання 0,1 мм згідно з ГОСТ 166;
об'ємомір або гідростатичні ваги;
парафін технічний згідно з ГОСТ 23683;
посудини для насичення водою і кип'ятіння зразків.
Порядок підготовки до проведення випробування
Середню густину визначають на зразках правильної геометричної форми з мінімальним розміром 50 мм або неправильної геометричної форми масою не менше 200 г.
ДСТУ Б В.2.7-42-97 С.7
Середню густину дірчастих, порожнистих і пористо-порожнистих виробів визначають за об'ємом без відрахування пустот тільки на цілих виробах.
Середню густину визначають не менше ніж на трьох зразках або у відповідності з 4.4.
Зразки очищають від пилу і висушують до постійної маси згідно з 4.10, 4.11. Зважування проводять згідно з 4.6.
Порядок проведення випробувань зразків правильної геометричної форми
Об'єм зразків визначають за їх геометричними розмірами, що виміряні згідно з 4.7.
Для визначення кожного лінійного розміру зразок вимірюють в трьох місцях - по ребрах і середині грані. За остаточний результат приймають середнє арифметичне значення трьох вимірів.
Діаметр зразка циліндричної форми обчислюють як середнє арифметичне чотирьох розмірів, що одержані вимірюванням двох взаємно
перпендикулярних діаметрів на кожній паралельній площині циліндра.
Висоту зразка циліндричної форми обчислюють як середнє арифметичне значення чотирьох вимірів - по два виміри на взаємно пер
пендикулярних площинах, що перетинають циліндр за його вертикальною віссю.
Правила обробки результатів випробування
Середню густину зразка (Рсер.і) в кг/куб. м обчислюють за формулою:
m
Рсер.і = --- * 1000, (2)
V
де m - маса зразка, висушеного до постійної маси, г;
V - об'єм зразка, куб. см.
Середню густину зразків (Рсер) визначають як середньоарифметичне результатів визначень середньої густини усіх зразків, що розраховане з точністю до 10 кг/куб. м.
Вихідні дані і результати визначень середньої густини зразків заносять в журнал випробувань за формою, яка наведена у додатку Б.
Порядок проведення випробування зразків неправильної геометричної форми
Об'єм зразків визначають гідростатичним зважуванням або
об'ємоміром з точністю до 1 %.
Випробування зразків з використанням гідростатичного зва
жування
Середню густину пористих матеріалів визначають на па
рафінованих зразках.
Парафінування проводять зануренням зразка в розплавлений при температурі (80 +/- 5) град. С парафін. Пузирки або тріщини, що
ДСТУ Б В.2.7-42-97 С.8 утворюються на парафіновій плівці, видаляють гарячою голкою. Утворена на поверхні зразка плівка парафіну повинна мати товщину близько 1 мм.
Парафінований зразок зважують на звичайних лабораторних, а потім на гідростатичних вагах.
Правила обробки результатів випробування
Середню густину зразка (Рсер.і) в кг/куб. м обчислюють за формулою:
m
РсєР.і = * 1000, (3)
m - m
п
m - m' -
п п Рп
де m - маса зразка, висушеного до постійної маси, г; m - маса парафінованого зразка, г;
п m' - маса парафінованого зразка у воді, г; п
Рп - густина парафіну, яка приймається рівною 0,93 г/куб. см.
Далі визначення проводять згідно з 7.3.3.2 і 7.3.3.3.
Середню густину щільних і дрібнопористих матеріалів визначають на насичених водою зразках.
Насичення зразків проводять кип'ятінням у воді протягом 2 год з подальшим охолодженням у тій самій воді до кімнатної температури або зануренням у воду температурою (20 +- 5) град. С на 24 год.
Насичені водою зразки обтирають вологою губкою або м'якою тканиною і зважують на звичайних лабораторних, а потім на гідростатичних вагах.
Правила обробки результатів випробування
Середню густину зразка (Рсер.і) в кг/куб. м обчислюють за формулою:
m
Рсер.і = * 1000, (4)
m - m'
1 1
де m - маса зразка, висушеного до постійної маси, г;
m - маса зразка, насиченого водою, г;
1
m' - маса зразка, насиченого водою, у воді, г.
1
Далі визначення проводять згідно з 7.3.3.2 і 7.3.3.3.
Випробування зразків з застосуванням об'ємоміра
2d
Об'ємомір (рисунок 1) наповнюють водою температурою (20 +—5 ) град. С до тих пір, поки вона не потече із трубки. Після припинення падіння крапель із трубки під неї ставлять попередньо зважену посудину. Далі парафінований за 7.4.2.1 або насичений водою за 7.4.2.4 зразок на тонкому дроті або нитці занурюють в об'ємомір, при цьому вода, що витиснена зразком, через трубку витікає у посудину.
Після припинення падіння крапель посудину з водою зважують і
ДСТУ Б В.2.7-42-97 С.9
визначають масу води, що витиснена зразком.
Маса витисненої води у грамах при її густині, що приймається рівною 1 г/куб. см, відповідає об'єму зразка в куб. см.
Правила обробки результатів випробування
Середню густину зразка (Рсер.і) в кг/куб. м обчислюють за формулою:
для парафінованого зразка
m
Рсер.і = * 1000, (5)
m - m
п
m -
в Рп
для насиченого водою зразка m
Рсер.і = --- * 1000, (6)
m в де m - маса зразка, висушеного до постійної маси, г;
- маса води, витисненої зразком, г;
в
- маса парафінованого зразка, г;
п
Рп - густина парафіну, яка приймається рівною 0,93 г/куб.см.
Далi визначення проводять згідно з 7.3.3.2 i 7.3.3.3.
Визначення дійсної густини
Засоби випробування і допоміжні пристрої:
електрошафа сушильна згідно з ТУ 16-681.032 або будь-якої іншої конструкції з автоматичним регулюванням температури в межах (40 +- 5) град. С і (105 +- 5) град. С;
ваги згідно з ГОСТ 24104;
термостат будь-якої конструкції, що забезпечує підтримання температури (20 +- 2) град. С;
вакуумексикатор виконання 1 згідно з ГОСТ 25336 в комплекті з водоструминним чи масляним вукуумним насосом згідно з ГОСТ 25662, що забезпечує розрідження не більше 532 Па (4 мм рт.ст.);
ексикатор виконання 2 згідно з ГОСТ 25336 з концентрованою
ірчаною кислотою згідно з ГОСТ 4204 або безводяним хлористим кальцієм згідно з ГОСТ 450;
пікнометри місткістю 50-100 мм типів ПЖ2, ПЖЗ і ПТ згідно з
ГОСТ 22524 з конусами згідно з ГОСТ 8682;
ступка фарфорова або агатова з товкачиком;
бюкс скляний згідно з ГОСТ 25336 або чашка фарфорова згідно з
ГОСТ 9147;
сита з сіткою N1 і N0,063 згідно з ГОСТ 6613;
баня водяна або піщана;
вода дистильована згідно з ГОСТ 6709 або інша рідина, інертна по відношенню до матеріалу, який випробовується.
Порядок підготовки до проведення випробування
Дійсну густину визначають на пробі, що відібрана не мен
ше ніж від трьох зразків.
Для підготовки проби від кожного зразка ззовні і з сере
дини відколюють по два куски масою не менше 100 г кожний, які ДСТУ Б В.2.7-42-97 С.10
подрібнюють до зерен розміром близько 5 мм.
Квартуванням відбирають наважку масою не менше 100 г і подрібнюють її в фарфоровій або агатовій ступці до повного проходження через сито з сіткою N1. Далі квартуванням відбирають наважку масою не менше ЗО г і подрібнюють її до повного проходження через сито з сіткою N0,063. Приготовлену порошкоподібну пробу висушують до постійної маси і охолоджують в ексикаторі над концентрованою сірчаною кислотою або безводяним хлористим
кальцієм до температури приміщення.
Порядок проведення випробування
Визначення проводять паралельно на двох наважках масою близько 10 г кожна, що відібрані від проби.
Відібрану наважку висипають в чистий, висушений і попередньо зважений пікнометр. Пікнометр зважують разом з порошком, який випробовується, потім наливають в нього воду (або іншу інертну рідину) в такій кількості, щоб він був заповнений приблизно на 50 % об'єму.
Для видалення повітря із порошку наважки і рідини пікнометр із вмістом витримують під вакуумом в ексикаторі до припинення виділення пузирчиків. Допускається при використанні як рідини води видаляти повітря кип'ятінням пікнометра із вмістом протягом 15 - 20 хв в трохи нахиленому стані на водяній або піщаній бані.
Після видалення повітря пікнометр типу ПЖЗ заповнюють рідиною повністю, а типів ПЖ2 і ПТ - до мітки. Пікнометр поміщають в термостат з температурою (20 +- 2) град. С, в якому
витримують не менше 15 хв.
Після витримування в термостаті пікнометр типу ПЖЗ закривають пробкою з отвором таким чином, щоб рідина заповнила капіляр і надлишок її вилився. Потім його старанно витирають губкою або
фільтрувальним папером.
пікнометрах типів ПЖ2 і ПТ рівень рідини доводять до нижньої
мітки за нижнім меніском.
Після досягнення постійного рівня рідини пікнометр зважують.
Після зважування пікнометр звільняють від вмісту, промивають, заповнюють тією самою рідиною, видаляють із неї повітря, витримують в термостаті, доводять рідину до постійного рівня і знову зважують.
Правила обробки результатів випробування
Дійсну густину наважки (Рді) в г/куб. см обчислюють за формулою:
(m - m )*Pp
2 3
Рді = , (7)
(m - m ) - (m - m )
4 3 5 2
де m - маса пікнометра з наважкою, г;
2
m - маса пікнометра, г;
3
Pp - густина води (приймається рівною 1,0 г/куб. см) або інертної рідини, г/куб. см;
m - маса пікнометра з рідиною, г;
m - маса пікнометра з наважкою і рідиною, г.
ДСТУ Б В.2.7-42-97 С.11
Дійсну густину зразків (Рд) визначають як середньоарифметичне значення результатів випробування двох наважок проби, що розраховане з точністю до 0,01 г/куб. см.
Розбіжність між результатами паралельних визначень не повинна бути більше 0,02 г/куб. см. При більших розбіжностях дійсну густину зразка визначають повторно.
Вихідні дані і результати визначень дійсної густини зразків заносять в журнал випробувань за формою, що наведена в додатку В.
9 Визначення морозостійкості при об'ємному заморожуванні