---

Допускається не висушувати зразки керамічних матеріалів, які узяті безпосередньо після випалювання.

Зразки інших матеріалів випробовують без попереднього висушу­вання.

не менше 20 мм так, щоб рівень води був вище за верх зразків на

(20 - 100) мм.

Зразки матеріалів густиною менше 1000 кг/куб. м повинні бути

привантажені для запобігання їх спливанню.

гіпсові зразки - 2 год.

ДСТУ Б В.2.7-42-97 С.6

Після зважування зразки, які не підлягали висушуванню до їх ук­ладання в посудину з водою, висушують до постійної маси за 4.10, 4.11.

m - m

1

Wi = * 100, (1)

m

м

де m

аса зразка, насиченого водою, г;

m - маса зразка, висушеного до постійної маси, г.

Водопоглинання зраз^в (W) визначають як середньоарифметичне значення результатів визначення водопоглинання всіх зразків, роз­раховане з точністю до 1 %.

5.4.2 Вихідні дані і результати визначень водопоглинання зразків заносять до журналу випробувань за формою, яка наведена в додатку А.

5.5 Наведений метод є арбітражним.

6. Визначення водопоглинання в киплячій воді

   1. Засоби випробування і допоміжні пристрої згідно з 5.1.

Електроплитка згідно з ГОСТ 14919 чи будь-який інший наг­рівальний прилад, який забезпечує кипіння води в посудині.

Зразки укладають в посудину з водою згідно з 5.3.1, нагрівають до температури кипіння води (приблизно протягом 1 год), кип'я­тять 4 год. У процесі кип'ятіння воду доливають, щоб зразки весь час випробування були покриті водою. Потім зразки залишають у воді на 16 - 24 год для охолодження до температури повітря в

приміщенні. Далі випробування проводять згідно з 5.3.3.

6. 4. Правила обробки результатів випробування згідно з 5.4.

7. Визначення середньої густини

   1. Засоби випробування та допоміжні пристрої:

• електрошафа сушильна і ваги згідно з 5.1;

• лінійка вимірювальна металева згідно з ГОСТ 427;

• штангенциркуль з похибкою вимірювання 0,1 мм згідно з ГОСТ 166;

• об'ємомір або гідростатичні ваги;

• парафін технічний згідно з ГОСТ 23683;

• посудини для насичення водою і кип'ятіння зразків.

ДСТУ Б В.2.7-42-97 С.7

Середню густину дірчастих, порожнистих і пористо-порожнистих виробів визначають за об'ємом без відрахування пустот тільки на цілих виробах.

Діаметр зразка циліндричної форми обчислюють як середнє арифме­тичне чотирьох розмірів, що одержані вимірюванням двох взаємно

перпендикулярних діаметрів на кожній паралельній площині циліндра.

Висоту зразка циліндричної форми обчислюють як середнє арифме­тичне значення чотирьох вимірів - по два виміри на взаємно пер­

пендикулярних площинах, що перетинають циліндр за його верти­кальною віссю.

m

Рсер.і = --- * 1000, (2)

V

де m - маса зразка, висушеного до постійної маси, г;

V - об'єм зразка, куб. см.

об'ємоміром з точністю до 1 %.

жування

рафінованих зразках.

Парафінування проводять зануренням зразка в розплавлений при температурі (80 +/- 5) град. С парафін. Пузирки або тріщини, що

ДСТУ Б В.2.7-42-97 С.8 утворюються на парафіновій плівці, видаляють гарячою голкою. Утворена на поверхні зразка плівка парафіну повинна мати товщину близько 1 мм.

Парафінований зразок зважують на звичайних лабораторних, а потім на гідростатичних вагах.

Середню густину зразка (Рсер.і) в кг/куб. м обчислюють за фор­мулою:

m

РсєР.і = * 1000, (3)

m - m
п
m - m' -

п п Рп

де m - маса зразка, висушеного до постійної маси, г; m - маса парафінованого зразка, г;

п m' - маса парафінованого зразка у воді, г; п

Рп - густина парафіну, яка приймається рівною 0,93 г/куб. см.

Насичення зразків проводять кип'ятінням у воді протягом 2 год з подальшим охолодженням у тій самій воді до кімнатної температури або зануренням у воду температурою (20 +- 5) град. С на 24 год.

Насичені водою зразки обтирають вологою губкою або м'якою тка­ниною і зважують на звичайних лабораторних, а потім на гідроста­тичних вагах.

Середню густину зразка (Рсер.і) в кг/куб. м обчислюють за фор­мулою:

m

Рсер.і = * 1000, (4)

m - m'
1 1

де m - маса зразка, висушеного до постійної маси, г;

m - маса зразка, насиченого водою, г;

1

m' - маса зразка, насиченого водою, у воді, г.

1

2d

Після припинення падіння крапель посудину з водою зважують і

ДСТУ Б В.2.7-42-97 С.9

визначають масу води, що витиснена зразком.

Маса витисненої води у грамах при її густині, що приймається рівною 1 г/куб. см, відповідає об'єму зразка в куб. см.

Середню густину зразка (Рсер.і) в кг/куб. м обчислюють за фор­мулою:

• для парафінованого зразка

m

Рсер.і = * 1000, (5)

m - m
п
m -

в Рп

• для насиченого водою зразка m

Рсер.і = --- * 1000, (6)

m в де m - маса зразка, висушеного до постійної маси, г;

• - маса води, витисненої зразком, г;

в

• - маса парафінованого зразка, г;

п

Рп - густина парафіну, яка приймається рівною 0,93 г/куб.см.

6. 3. Далi визначення проводять згідно з 7.3.3.2 i 7.3.3.3.

7. Визначення дійсної густини

   1. Засоби випробування і допоміжні пристрої:

• електрошафа сушильна згідно з ТУ 16-681.032 або будь-якої іншої конструкції з автоматичним регулюванням температури в межах (40 +- 5) град. С і (105 +- 5) град. С;

• ваги згідно з ГОСТ 24104;

• термостат будь-якої конструкції, що забезпечує підтримання температури (20 +- 2) град. С;

• вакуумексикатор виконання 1 згідно з ГОСТ 25336 в комплекті з водоструминним чи масляним вукуумним насосом згідно з ГОСТ 25662, що забезпечує розрідження не більше 532 Па (4 мм рт.ст.);

• ексикатор виконання 2 згідно з ГОСТ 25336 з концентрованою

• ірчаною кислотою згідно з ГОСТ 4204 або безводяним хлорис­тим кальцієм згідно з ГОСТ 450;

• пікнометри місткістю 50-100 мм типів ПЖ2, ПЖЗ і ПТ згідно з

ГОСТ 22524 з конусами згідно з ГОСТ 8682;

• ступка фарфорова або агатова з товкачиком;

• бюкс скляний згідно з ГОСТ 25336 або чашка фарфорова згідно з

ГОСТ 9147;

• сита з сіткою N1 і N0,063 згідно з ГОСТ 6613;

• баня водяна або піщана;

• вода дистильована згідно з ГОСТ 6709 або інша рідина, інер­тна по відношенню до матеріалу, який випробовується.

ше ніж від трьох зразків.

дини відколюють по два куски масою не менше 100 г кожний, які ДСТУ Б В.2.7-42-97 С.10

подрібнюють до зерен розміром близько 5 мм.

Квартуванням відбирають наважку масою не менше 100 г і под­рібнюють її в фарфоровій або агатовій ступці до повного проход­ження через сито з сіткою N1. Далі квартуванням відбирають на­важку масою не менше ЗО г і подрібнюють її до повного проходжен­ня через сито з сіткою N0,063. Приготовлену порошкоподібну про­бу висушують до постійної маси і охолоджують в ексикаторі над концентрованою сірчаною кислотою або безводяним хлористим

кальцієм до температури приміщення.

Для видалення повітря із порошку наважки і рідини пікнометр із вмістом витримують під вакуумом в ексикаторі до припинення виділення пузирчиків. Допускається при використанні як рідини во­ди видаляти повітря кип'ятінням пікнометра із вмістом протягом 15 - 20 хв в трохи нахиленому стані на водяній або піщаній бані.

витримують не менше 15 хв.

фільтрувальним папером.

мітки за нижнім меніском.

Після досягнення постійного рівня рідини пікнометр зважують.

(m - m )*Pp

2 3

Рді = , (7)

(m - m ) - (m - m )

4 3 5 2

де m - маса пікнометра з наважкою, г;

2

m - маса пікнометра, г;

3

Pp - густина води (приймається рівною 1,0 г/куб. см) або інертної рідини, г/куб. см;

m - маса пікнометра з рідиною, г;

4. m - маса пікнометра з наважкою і рідиною, г.

ДСТУ Б В.2.7-42-97 С.11

9 Визначення морозостійкості при об'ємному заморожуванні