1. Показники, за якими перевіряють якість рукавів (залежно від виду їх випро­бування), наведено в таблиці 4 і позначено знаком (•).

  2. Приймально-здавальним випробуванням піддають 100% продукції. Пе­релік показників для визначення якості рукавів наведено в таблиці 4. Перевірці за показниками б, 6, 12 підлягає кількість рукавів згідно з 7.6.

  3. Періодичні випробування рукавів проводять один раз на рік. Необхідність частішого проведення випробувань зазначають у нормативному документі на конкретний тип рукава.

Періодичним випробуванням піддають рукава, що пройшли приймально-зда­вальні випробування.

Перелік показників для визначення якості рукавів наведено у таблиці 4.

  1. Типові випробування рукавів проводять у разі заміни вихідної сировини або технології виготовлення. Перелік показників для визначення якості рукаве наведено в таблиці 4.

  2. Обсяг приймальних випробувань визначають у програмі випробувань із переліку показників, наведених у таблиці 4.

  3. Обсяг сертифікаційних випробувань визначає орган з сертифікації про­дукції. Результати сертифікаційних випробувань оформлюють протоколом, що повинен містити дані згідно з ДСТУ 3412.

  4. У разі одержання незадовільних результатів принаймні за одним із по­казників проводять повторні випробування за цим показником на подвоєній вибірці рукавів, яку вибирають з цієї самої партії.

  5. Результати повторних випробувань поширюються на всю партію.

Таблиця 4 — Перелік показників для визначення якості напірних пожежних рукавів

Показник якості


Вид випробування



Вимоги згідно 3

Метод контролю ЗГІДНО 3

прий­мально- здавальні

періо­дичні

типові

прий­мальні

сертифі­каційні1*

1 Зовнішній вигляд





5.1.1.1, 5.1.2.1,5.4

8.1

2 Внутрішній діаметр






5.1.1.7.1

8.2

3 Довжина






5.1.1.7.2

8.3

4 Маса погонного метра






5.11.8

8.4

5 Стійкість до дії робочого та випробувального тиску






5.1.12

8.5.4.1

6 Витік води2)

е





5.1.1.2

8.5.4.1

7 Розривний тиск






о

5.1.1.3

8.5.4.3

8 Деформація під час дії робочого тиску:

— відносне подовження

— відносне збільшення діаметра

— закручування


>





в

5.1.1.10

5.1.1.11

5.1.1.9

S.5.4.2.5 в.5.4.2.6

S.5.4.2.7

9 Тиск під час перегинання







5.1.1.4

8.6

І

10 Адгезія






5.1.1.12,

5.1.1.13

8.7

11 Холодостійкість






5.1.1.14

8.8

12 Стійкість до дії гарячого предмета







<

5.1.1.16

8.10

13 Стійкість до стирання







5.1.1.15

8.9

14 Стійкість до дії тепла (термічне старіння)








5.1.1.17

8.11

15 Жорсткість матеріалу







5.1.1.18

8.12

11 Перелік показників для визначення якості рукава згідно з 7.12.

4 Тільки для рукавів типу Л.



  1. У разі незадовільних результатів повторних випробувань приймання І по­стачання рукавів припиняють до з’ясування та усунення причин незадовільних результатів.

8 МЕТОДИ ВИПРОБУВАНЬ

Метою випробувань є визначення відповідності напірних пожежних рукавів ви­могам цього стандарту. Методи випробувань за показниками 5.1.2.3—5.1.2.5,5.3, 5.5 повинні бути викладені в нормативному документі на конкретний тип рукава.

  1. Перевірка зовнішнього вигляду

    1. Апаратура

Прилад для вимірювання часу з точністю не гірше ± 1 хв.

Психрометр аспіраційний типу МВ-4М з точністю вимірювання температури ± 2 “С, вологості повітря — ±3 %.

Барометр-анероїд типу М-67 з точністю вимірювання тиску ± 0,8 мм рт. ст.

Допускається застосовувати інші засоби вимірювальної техніки, що мають метрологічні характеристики, не гірші за наведені.

  1. Підготовка до проведення перевірки

    1. Рукава кондиціонують за нормальних кліматичних умов випробувань згідно з ГОСТ 15150 протягом не менше 4 год.

  2. Проведення перевірки

    1. Зовнішній вигляд перевіряють візуально шляхом порівняння з контрольним зразком (додаток А).

  3. Оформлення результатів перевірки

    1. Результати перевірки оформлюють протоколом, що повинен містити такі дані:

  • назву й адресу випробувальної лабораторії;

  • місце проведення випробувань;

  • назву й адресу замовника;

  • мету проведення випробувань;

  • характеристику і позначення зразка для випробувань;

  • дату одержання зразків і дату проведення випробувань;

  • опис процедури відбору зразків або копію акта відбору зразків, якщо його здійснювала стороння організація;

  • умови підготовки зразків до випробувань;

  • опис зразків для випробувань;

  • умови випробувань;

  • вимоги нормативних документів до показників (характеристик) продукції;

  • короткий опис процедури випробувань;

  • засоби випробувань (обладнання та засоби вимірювальної техніки);

  • критерії відповідності та правила ухвалення рішення;

  • висновки;

  • підпис і посаду керівника випробувань та осіб, що проводили випробування.

    1. Рукав вважають таким, що витримав перевірку, якщо не виявлено ви­димих пошкоджень і він відповідає вимогам 5.1.1.1 цього стандарту.

  1. Вимірювання внутрішнього діаметра рукава

    1. Апаратура

Прилад для вимірювання часу з точністю не гірше ± 1 хв.

Психрометр аспіраційний типу МВ-4М з точністю вимірювання температури ± 2 °С, вологості повітря — ± З %.

Баром етр-анероїд типу М-67 з точністю вимірювання тиску ± 0,8 мм рт. ст.

Металевий ступінчастий калібр (додаток Б).

Допускається застосовувати інші засоби вимірювальної техніки (крім калібру), що мають метрологічні характеристики, не гірші за наведені.

  1. Зразки для випробувань

    1. Для випробувань використовують рукава повної довжини або зразки мінімальною довжиною 150 мм, що відрізані від рукава перпендикулярно до його поздовжньої осі.

  2. Підготовка до випробувань

    1. Рукава кондиціонують за нормальних кліматичних умов випробувань згідно з ГОСТ 15150 протягом не менше 4 год.

  3. Проведення випробувань

    1. Калібр уставляють у рукав з обох країв зусиллям руки без упору до повного прилягання поверхонь калібру і рукава.

    2. Діаметр рукава вважають таким, що дорівнює максимальному розміру приступки калібра, на яку він (рукав) надітий повністю.

  4. Подання результатів випробувань

    1. Дані вимірювань фіксують у тій самій формі й тій самій послідовності, в яких вони були отримані. Попереднє угруповання, округлення даних та виклю­чення окремих значень не допускається.

  5. Опрацювання результатів випробувань

    1. За необхідності проводять попереднє опрацювання даних вимірювань для виявлення випадних значень, перевірки однорідності, незалежності та виду розподілення. Правила опрацювання — за стандартами прикладної статистики, державної системи забезпечення єдності вимірювань, методиками з математич­ного забезпечення опрацювання даних випробувань та посібниками з матема­тичної статистики.

    2. За результат беруть середнє арифметичне вимірювань. Середнє арифметичне результату прямих вимірювань, оцінка середнього квадратичного відхилення результату прямих вимірювань, довірчі границі випадкової похибки результату прямих вимірювань, границі невилученої систематичної похибки результату прямих вимірювання тощо обчислюють згідно з ГОСТ 8.207.

За симетричної довірчої похибки результат вимірювань подають у вигляді:

А±Д,

де А — середнє арифметичне результату вимірювань;

А — довірчі границі похибки результату вимірювань.

Числове значення результату вимірювання повинно закінчуватися цифрою того самого розряду, що й значення похибки.

  1. Оформлення результатів випробувань

  2. Л Результати випробувань оформлюють протоколом, що містить таю дані:

  • назву й адресу випробувальної лабораторії;

  • місце проведення випробувань;

  • назву й адресу замовника;

  • мету проведення випробувань;

  • характеристику і позначення зразка для випробувань;

  • дату одержання зразків і дату проведення випробувань;

  • опис процедури відбору зразків або копію акта відбору зразків, якщо він проводився сторонньою організацією;

  • умови підготовки зразків до випробувань;

  • опис зразків для випробувань;

  • умови випробувань;

  • вимоги нормативних документів до показників (характеристик) продукції;

  • короткий опис процедури випробування;

  • засоби випробувань (обладнання та засоби вимірювальної техніки);

  • фактичні значення показників (дані вимірювань, спостережень, результати обчислень) та будь-які виявлені пошкодження;

  • довірчі границі похибки вимірювання;

  • критерії відповідності та правила ухвалення рішення;

  • висновки;

  • підпис і посаду керівника випробувань та осіб, що проводили випробування.

    1. Рукав вважають таким, що витримав випробування, якщо значення його внутрішнього діаметра відповідає вимогам 5.1.1.7.1 цього стандарту.

  1. Вимірювання довжини рукава

    1. Апаратура

Прилад для вимірювання часу з точністю не гірше ± 1 хв.

Психрометр аспіраційний типу МВ-4М з точністю вимірювання температури ± 2 °С, вологості повітря — ± 3 %.

Барометр-анероїд типу М-67 з точністю вимірювання тиску ± 0,8 мм рт. от.

Рулетка типу Р30Н2К згідно з ГОСТ 7502.

Допускається застосовувати інші засоби вимірювальної техніки, що мають метрологічні характеристики, не гірші за наведені.

    1. Зразки для випробувань

      1. Для випробувань використовують рукава повної довжини.

    2. Підготовка до випробувань

      1. Рукава кондиціонують за нормальних кліматичних умов випробувань згідно з ГОСТ 15150 протягом не менше 4 год.

      2. Рукав розкладають на рівній поверхні випробувального столу або на підлозі.

    3. Проведення випробувань

      1. Вимірюють довжину рукава.

    4. Подання результатів випробувань

      1. Вимоги щодо подання результатів випробувань — за 8.2.5.

    5. Опрацювання результатів випробувань

      1. Вимоги щодо опрацювання результатів випробувань — за 8.2.6.

    6. Оформлення результатів випробувань

      1. Результати випробувань оформлюють протоколом, що містить дані згідно з 8.2.7.1.

    7. Рукав вважають таким, що витримав випробування, якщо його довжи­на відповідає вимогам 5.1.1.7.2 цього стандарту.

  1. Визначення маси погонного метра рукава

    1. Апаратура