Страница 19: ДСТУ Б EN 1090-2:2014. Виконання сталевих і алюмінієвих конструкцій. Частина 2. Технічні вимоги до сталевих конструкцій (62005)

Примітка. Як приклад, допуски на поперечний переріз для зварних профілів, що виготовляються із спарених прокатних профілів, можуть задовольняти вимогам належного стандарту на виріб, за винятком загальної глибини і геометрії стінки, що мають відповідати зазначеному у табл. D.1.1; допуски на поперечний переріз з EN 10162 застосовуються для холоднокатаних профілів, тоді як табл. D.1.2 поширюється на профілі, формовані пресом.

Для листової обшивки, посиленої ребрами жорсткості, необхідно забезпечити не перевищення допустимих відхилень з табл. D.1.6.

ДСТУ Б EN 1090-2-201Х

Профільовані листи, які використовуються як конструктивні компоненти мають відповідати допустимим відхиленням, зазначеним у EN 508-1 та EN 508-3 плюс ті, що зазначені у табл. D.1.7.

Конструкції оболонок не мають перевищувати допустимі відхилення, зазначені у табл. D.1.9, щодо якої вибір належного класу має базуватися на EN 1993-1-6.

Відхилення змонтованих компонентів слід вимірювати відносно точок їх розташування (див. ISO 4463). Якщо точка розташування не визначена, відхилення необхідно вимірювати відносно додаткової системи.

Розташування центральних точок групи фундаментних болтів або інших опор не повинні мати відхилення більш ніж ±6 мм від їх заданого розташування щодо додаткової системи.

Найкраще установче розташування слід вибирати для оцінки групи регульованих фундаментних болтів.

Отвори в опорних плитах та інших плитах, що використовуються для фіксації до опор, повинні бути розраховані так, щоби дозволити зазори для узгодження допустимих відхилень для опорних кріплень з допустимими відхиленнями для сталевої споруду. Для цього. можуть знадобитися великі шайби між гайками фундаментних болтів і верхом опорної плити.

Відхилення змонтованих колон не мають перевищувати допустимі відхилення у таблицях IZ D.1.11-D.1.12 О Для груп суміжних колон (окрім тих, що використовуються в портальних рамах або для обпирання підкранових шляхів), що витримують однакові вертикальні навантаження, допустимі відхилення дорівнюють наступному:

1. середнє арифметичне відхилення в плані для нахилу шести пов'язаних суміжних колон повинно відповідати допустимим відхиленням, наведеним у таблицях □Z-D.1.11-D.1.12 Ш;

2. допустимі відхилення для нахилу окремої колони в межах цієї групи, між сусідніми рівнями поверхів, можуть тоді бути пом’якшені до А = ± h / 100.

Якщо зазначено опорну частину повного контакту, підгонка поверхонь змонтованих компонентів після досягнення співвісності має відповідати зазначеному у табл. EZ-D.1.13 НИ.

Для болтових з'єднань внапуск можна використовувати регулювальні шайби там, де після початкового затягування болтів зазор перевищує задані граничні значення, аби зменшити зазори до значень допустимого відхилення, якщо інше не зазначено в технічних умовах на виконання. IZ Регулювальні шайби можуть бути виготовлені з м'якої листової сталі з максимальною товщиною 3 мм. ZU В будь-якій точці не можна використовувати більше трьох регулювальних шайб. Якщо потрібно, регулювальні шайби можна зафіксувати на місці за допомогою кутових зварних швів або стикового зварного шва з частковим проплавленням, що поширюється по шайбам, як показано на рис. 7.

Умовні позначки

Рисунок 7 - Варіант закріплення регулювальних шайб, що використовується для болтового з’єднання внапуск, в опорній частині з повним контактом.

Функціональні допуски в частині прийнятних геометричних відхилень мають відповідати одному з двох наступних варіантів:

1. табличні значення, що описані в 11.3.2,

2. альтернативні критерії, що визначені у 11.3.3.

Якщо жодного варіанту не зазначено, необхідно використовувати табличні значення.

Табличні значення для функціональних допусків зазначено в D.2. Як правило, значення показані для двох класів. Вибір класу допусків може застосовуватися до окремих компонентів або обраних частин змонтованої конструкції.

Примітка. Спосіб, у який можна застосувати D.2, - це може бути вибір класу допусків 2 для частини конструкції, до якої потрібно було закріпити засклений фасад, аби зменшити зазор та обсяг регулювальних робіт, необхідних для поверхні контакту.

Якщо використовується D.2 та не визначено вибору класів, слід застосувати клас допусків 1.

Якщо зазначено, можна застосовувати наступні альтернативні критерії:

1. для зварних конструкцій застосовуються наступні класи згідно з EN ISO 13920:

1. клас C для довжини та кутових розмірів;

2. клас G для прямолінійності, площинності та паралельності;

2. для незварюваних компонентів ті ж самі критерії, що і в a);

3. в інших випадках для розміру d дозволене відхилення ± А дорівнює більшому із двох значень: d/500 або 5 мм.

8. КОНТРОЛЬ, ВИПРОБУВАННЯ ТА КОРИГУВАННЯ

   1. Загальні положення

В цьому пункті зазначено вимоги до контролю та випробувань з урахуванням вимог до якості, які включено в документацію з якості (див 4.2.1) або план забезпечення якості (див. 4.2.2), де це є доречним.

Контроль, випробування та коригування мають проводитися для споруд згідно з технічними умовами, та зважаючи на вимоги до якості, що містяться в цьому стандарті.

Всі дії з контролю та випробувань мають відбуватися за приписаним планом із документованими процедурами. Особливі контрольні випробування та пов’язані коригування слід оформити документально.

Документи, що супроводжують складові вироби згідно з вимогам у пункті 5, необхідно перевірити щоб засвідчити відповідність інформації щодо поставлених виробів до зазначеного в замовленні.

Примітка 1. Ці документи включають інспекційні сертифікати, протоколи випробувань, декларацію відповідності, що стосуються листової сталі, профілів, порожнистих профілів, зварювальних матеріалів, механічних засобів кріплення, шпильок тощо.

Примітка 2. Загалом, мета такої перевірки документації - уникнути необхідності випробувань виробів.

Контроль поверхні виробу на наявність дефектів, що виявлено під час підготовки поверхні, має також бути включений до плану інспекцій та випробувань.

Якщо ремонт дефектів поверхні сталевих виробів, виявлених під час підготовки поверхні, проведено з використанням методів, узгоджених з вимогами цього стандарту, виріб після ремонту можна використовувати за умови, що він відповідає номінальним властивостям, зазначеним для початкового виробу.

Вимоги до особливих випробувань виробів відсутні, якщо не зазначено інше.

Супроводжувальну документацію на компоненти необхідно перевірити на відповідність інформації щодо поставлених компонентів до зазначеної в замовленні.

Примітка. Це стосується всіх доставлених та частково виготовлених виробів, як

іДСТУ Б EN 1090-2-201Х отримані для наступної обробки при використанні будівником у спорудах (наприклад, зварні двотаври для включення у плоскі ферми), та виробів, отриманих на будмайданчик для монтажу будівником, якщо вони не були виготовлені цим будівником.

Якщо у складі супровідної документації відсутня декларація від поставника про те, що вироби відповідають вимогам технічних умов, такі вироби повинні розглядатися як невідповідні до тих пір, поки не буде доведено, що вони відповідають вимогам плану інспекцій та випробувань.

Якщо спочатку вироби були визнані невідповідними, а пізніше доведено їхню відповідність за результатами випробувань або повторних випробувань, ці випробування необхідно документально оформити.

План інспекцій повинен враховувати вимоги і перевірки, необхідні для підготовлених складових сталевих виробів і виготовлених компонентів.

Необхідно завжди виконувати вимірювання розмірів компонентів. Способи й інструменти, що застосовуються, повинні бути обрані, де це є доречним, з переліків, наведених у ISO 7976-1 та ISO 7976-2. Точність слід оцінювати згідно з належною частиною ISO 17123.

Розташування і частоту замірів слід зазначити в плані інспекцій.

Критерії приймання мають узгоджувати з 11.2. Відхилення слід вимірювати відносно заданого будівельного підйому та вихідних установок.

Якщо результатом приймального контролю є встановлення невідповідності, дії стосовно цієї невідповідності повинні бути наступними:

1. якщо це практично можливо, невідповідність необхідно виправити методами, що відповідають вимогам цього стандарту, та перевірити знову;

2. якщо виправлення не є практично можливим, щодо сталевої конструкції, можна внести зміни, аби компенсувати невідповідності, за умови, що це не суперечить процедурі поводження з невідповідностями.

Необхідно оцінити пошкодження, в результаті яких на поверхні порожнистих профілів з’явилися вм’ятини. Можна використовувати метод, показаний на рис. 8.

Характерний розмір поперечного перерізу профілю d

Лінійка довжиною L > 2d

Зазор △ < щодо більшого з двох значень - d / 100 або 2 мм

Рисунок 8 - Метод оцінювання поверхні профілю та допустимого відхилення для
компоненту з вм’ятиною

Якщо зазор перевищує значення допустимого відхилення, ремонт можна виконувати за допомогою повного приварювання локальної накладної пластини тієї товщини, що і у початкового складового виробу, якщо не зазначено інше.

Примітка. Такі виправлення не є рідкісними, оскільки багато порожнистих профілів мають відносно тонкі стінки.

Використанню такої процедури необхідно віддавати перевагу перед будь-якою процедурою гарячого формування згідно з 6.5. Якщо застосовується пробне складання згідно з 6.10, вимоги до контролю слід включити до плану інспекцій.

Контроль перед зварюванням та під час нього слід включити в план інспекцій згідно з вимогами, наведеними у належній частині EN ISO 3834.

Методи неруйнівного випробування (NDT) слід обирати згідно з EN 12062 вй-влЄнийний текст ZJ. Зазвичай, ультразвуковий або радіографічний контроль застосовують для стикових зварних швів, а пенетраційну або магнітопорошкову дефектоскопію - для кутових.

NDT, за винятком візуального контролю, має виконуватися персоналом, кваліфікованим згідно з рівнем 2, як визначено у EN 473.

Якщо у плані інспекцій зазначена вимога щодо перевірки підгонки до початку зварювання порожнистих профілів, підготовлених для бічних вузлів, особливу увагу слід звернути на наступні ділянки:

• для кругових профілів: середина передньої крайки (лицьової поверхні) шва, середина задньої частини і дві точки в середині бічних частин;

• для квадратних або прямокутних профілів: чотири кутові точки.

Як правило, додаткове NDT зварного шва необхідно проводити лише після завершення мінімального часу витримки після зварювання, зазначеного у табл. 23.

Таблиця 23 - Мінімальний час витримки

^a Розмір стосується номінальної товщини a кутового зварного шва або номінальної товщини матеріалу s зварного шва з повним проплавленням. Для окремих стикових зварних швів з частковим проплавленням визначальним критерієм є номінальна глибина зварного шва a, але для пар стикових швів з частковим проплавленням, зварювання яких відбувалося одночасно, це сума товщин зварних швів a.