Страница 12: ДСТУ Б EN 1090-2:2014. Виконання сталевих і алюмінієвих конструкцій. Частина 2. Технічні вимоги до сталевих конструкцій (62005)

Якщо температура матеріалу, що буде зварюватися, нижче 5 °C, можливо, необхідно застосувати належне нагрівання.

Для марок сталей вище за S355 слід забезпечити належне нагрівання, якщо температура матеріалу нижче за 5 °C.

Для зварюваних компонентів необхідно забезпечити їх співвісність, закріпити їх у цьому положенні прихоплювальними швами або за допомогою зовнішніх пристроїв та витримати таке положення потягом початкового зварювання. Складання має проводитися таким чином, щоб підгонка зварних з’єднань та остаточні розміри компонентів не перевищували зазначених допусків. Слід врахувати необхідні припуски на деформації та усадку.

Складання та витримування у певному положенні компонентів, що будутьДСТУ Б EN 1090-2-201Х зварюватися, має відбуватися таким чином, аби до зварних з’єднань був легкий доступ та вони були би добре видимі для зварювальника.

Якщо не визначено інше, складання компонентів з порожнистих профілів, які будуть зварюватися, слід виконувати згідно з настановами, що містяться у Додатку Е.

Не можна виконувати додаткові шви або змінювати місце розташування зазначених швів, якщо технічні умови не задовольняються. Методи місцевого посилення зварного з’єднання порожнистого профілю у ґратчастій конструкції повинні сприяти випробуванням цілісності зварного з’єднання в стані після зварювання. Слід також розглянути можливість збільшення товщини компонента.

Примітка. Типові деталі включають супорти, діафрагми, розподільчі пластини, накладки, бічні пластини та наскрізні пластини.

Попереднє нагрівання має проводитися згідно з EN ISO 13916 та EN 1011-2.

Попереднє нагрівання слід проводити згідно з чинними WPS та застосовувати під час зварювання, включаючи прихоплювальні шви та приварювання тимчасових приєднань.

Якщо технологія складання або монтажу вимагає використання компонентів, які тимчасово приєднуються зварюванням, їх слід розташовувати таким чином, аби їх можна було б легко видалити, не пошкодивши постійні сталеві конструкції. Всі шви тимчасових приєднань необхідно виконувати згідно з WPS. Необхідно зазначити всі ділянки, де приварювання тимчасових приєднань не дозволяється.

Необхідно зазначити використання тимчасових приєднань для EXC3 та EXC4.

Якщо тимчасово приварені приєднання мають бути видалені за допомогою різання або вирубування, після цього поверхню основного металу необхідно обережно відшліфувати начисто. Різання та вирубування не дозволяються для EXC3 та EXC4, якщо не зазначається інше.

Аби забезпечити відсутність тріщин на поверхні складового виробу в місцях тимчасових швів, потрібно провести адекватний контроль.

Для EXC2, ECX3 та EXC4 прихоплювальні шви виконуються з використанням атестованої технології зварювання. Мінімальна довжина прихоплювального шва має дорівнювати меншому із значень: або чотирикратна товщина більш товстої частини, або 50 мм, якщо під час випробувань не буде продемонстрована прийнятність прихоплювального шва з меншою довжиною.

Всі прихоплювальні шви, які не включаються до складу остаточних швів, слід видалити. Прихоплювальні шви, які будуть входити до складу остаточних зварних швів, мають бути необхідної форми та виконуватися атестованими зварювальниками. Прихоплювальні шви не мають містити будь-яких дефектних відкладень та повинні бути ретельно очищені перед остаточним зварюванням. Прихоплювальні шви з тріщинами слід видалити.

Кутові шви після наварювання не мають бути меншими, ніж зазначені розміри для товщини шва та/ або величини катета у належних випадках, враховуючи наступне:

1. повна товщина шва зазначається як досяжна за використання WPS для зварювальних процесів з повним і частковим проплавленням;

2. якщо зазор h перевищує граничне значення відхилення, то його можна компенсувати збільшенням товщини шва a = anom + 0,7h, де anom - зазначена номінальна товщина шва. Для «неправильної підгонки» (617) вживаються рівні якості за умови, якщо товщину шва забезпечено згідно з (5213);

3. для настилу мостів застосовуються окремі вимоги до виробництва, наприклад стосовно товщини кутового шва, див. 7.5.18 та D.2.16.

При виконанні кутових швів, які закінчуються на кінцях або сторонах тонколистових компонентів, необхідно не перериваючись повернути та пройти навколо кутів довжину не меншу, ніж подвійна величина катету зварного шва, якщо наявність доступу або конфігурація уможливлюють це. Слід завершити обварювання кінця кутового шва по периметру, якщо не зазначено інше.

Мінімальна довжина проходу при накладенні кутового шва, за винятком обварювання кінця шва, має складати не менше чотирикратного катету шва.

Не можна використовувати переривчасті кутові шви, де капілярна дія може призвести до утворення іржавих раковин. Обварювання кінця кутового шва по периметру слід подовжити до кінця частини, яка приєднується.

Для напускних з’єднань мінімальний напуск має складати не менше чотирьохкратної товщини найтоншої з’єднуваної частини. Зварні з’єднання з одним кутовим швом не слід використовувати, якщо частини не закріплено, аби уникнути розкриття шва.

Якщо кінець компонента з’єднано лише поздовжніми кутовими швами, довжина кожного шва не повинна бути меншою за поперечну відстань між ними.

IZ В технічних умовах на виконання слід зазначити місце розташування стикових швів, що використовуються як з’єднувальні, аби пристосуватися до фактичної довжини складових виробів. І

Кінці стикових швів слід виконати так, аби забезпечити відсутність дефектів зварного шва та його повну товщину.

Для EXC3 та EXC4, а також EXC2, якщо зазначено, для забезпечення повної товщини шва на кінці слід використовувати тимчасові технологічні планки на початку та кінці проходки. Зварюваність таких тимчасових технологічних планок має бути не меншою, ніж у основного металу.

Після завершення швів, будь-які тимчасові технологічні планки або допоміжний матеріал необхідно видалити, видалення має відповідати 7.5.6.

Зварні шви з повним проплавленням за одностороннього зварювання можуть бути отримані з використанням металевого або неметалевого підкладного матеріалу.

Якщо не зазначено інше, можна використовувати постійний сталевий підкладний матеріал. Вимоги до його використання необхідно включити до WPS.

Якщо використовується сталевий підкладний матеріал, то значення вуглецевого еквівалента (CEV) не має перевищувати 0,43 %, або бути таким же, як і у основного металу з найбільшою зварюваністю, що буде з’єднаний за допомогою шва.

Підкладні матеріали мають щільно прилягати до основного металу і загалом простягатися на повну довжину з’єднання. Для EXC3 та EXC4 постійний підкладний матеріал слід зробити без розривів за допомогою стикових швів з повним проплавленням. Прихоплювальні шви необхідно включити до стикових швів.

Шліфування для вирівнювання поверхні односторонніх стикових швів у з’єднаннях порожнистих профілів, виконаних без застосування підкладного матеріалу, не дозволяється, якщо не зазначено інше. Якщо ж підкладний матеріал використовується на всю довжину таких швів, вони можуть бути відшліфовані врівень із загальною поверхнею профілю основного матеріалу.

Підкладку під зворотній бік зварного шва необхідного виконати з достатньою глибиною виточки, аби забезпечити повне проплавлення в раніше наплавленому металі шва.

Підкладка має створити контур однієї U-подібної канавки з її зварюваними крайками, до яких забезпечено легкий доступ для зварювання.

Зварні шви на сталях з підвищеною стійквкістю до атмосферної корозії слід виконувати з використання належних зварювальних матеріалів (див. табл. 6). У якості додаткового варіанту можна використовувати C-Mn зварювальні матеріали для тіла мульті-проходного шва, кутового або стикового, за умови, що верхні шари шва виконано з використанням прийнятних зварювальних матеріалів.

Для бічних з’єднань порожнистих профілів у ґратчастих конструкціях, де використовуються комбіновані зварні шви (кутовий шов та однобічний стиковий шов), зварювання можна проводити без використання підкладного матеріалу.

Якщо кут розкосу на підошві бічного з’єднання порожнистих профілів менше за 60°, то підошва повинна мати скошені крайки, аби дозволити використання стикового шва.

Примітка. Рекомендації щодо виконання бічних з’єднань надаються у Додатку E.

Приварювання шпильок необхідно виконувати згідно з ISO 14555.

IZ Випробування технології, які проводяться згідно з EN ISO 14555, мають узгоджуватися зі застосуванням.

Примітка. Для прикладу, випробування технології зварювання можуть вимагат

иДСТУ Б EN 1090-2-201Х

приварювання шпильок крізь оцинковані листи настилу. О

Отвори для прорізних та коркових зварних швів мають бути пропорційними, аби було забезпечено достатній доступ для зварювання. Необхідно зазначити розміри.

Примітка. Належні розміри становлять:

1. ширина: принаймні на 8 мм більше, ніж товщина частини, яка містить шов;

2. довжина повздовжнього отвору: дорівнює меншому з двох зпачень - 70 мм чи п'ятикратна товщина листа.

Коркові зварні шві можуть виконуватися на прорізних швах лише після отримання задовільних результатів кутового зварювання пазу. Виконання коркових зварних швів без попереднього прорізного зварювання не дозволяється, якщо не зазначено інше.

Шайби для зварювання повинні мати товщину від 1,2 мм до 2,0 мм з попередньо пробитим отвором, мінімальний діаметр якого складає 10 мм.

Щодо нержавіючих сталей шайби для зварювання є прийнятними лише, якщо це зазначається та відбувається згідно з умовами використання.

Примітка 1. При застосуванні шайб можуть виникнути дрібні каверни, прийнятність таких каверн залежитб від умов використання.

Необхідно зазначати мінімальну видиму ширину, d_w, круглого або подовженого точкового шва дугового зварювання.

Примітка 2. Настанови щодо залежності розмірів стиків та видимої ширини круглого або подовженого точкового шва дугового зварювання.зазначені у EN 1993-1-3.

Діаметр точкового шва контактного зварювання має відповідати, настільки близько, наскільки це можливо рекомендованому діаметру контактної поверхні електрода d_r (в мм), заданого як d_r = 5 t^1/2, де

t - товщина листа в контакті з головкою електрода (в мм).

Необхідно зазначити вимоги до інших типів зварних швів, як наприклад герметичний зварний шов, які мають задовольняти ті ж самі вимоги, що і зазначені в цьому стандарті.

У разі необхідності термічної обробки зварних компонентів слід продемонструвати відповідність процедур, що застосовуються.

Необхідно вжити заходів для уникнення бічного запалення дуги, а якщо воно сталося, поверхню сталі слід злегка відшліфувати та перевірити. На додаток до візуального контролю має бути проведено пенетраційне або магнітопорошкове випробування.

Повинні бути вжиті заходи для уникнення бризок зварювання. Їх слід видалити для EXC3 та EXC4.

Не має бути видимих недоліків, таких як тріщини, раковини, та інше, такі недоліки необхідно видаляти після кожного проходу перед наплавленням під час наступного проходу.

Поверхня після кожного проходу перед виконанням наступного, а також поверхня готового шва має бути очищена від шлаку. Особливу увагу слід приділити з'єднанням між зварним швом та основним металом.

Необхідно зазначити будь-які вимоги, що стосуються шліфування та остаточної обробки поверхонь зварних швів після їх закінчення.

Виробничі випробування потрібно проводити згідно з 12.4.4 с). Виробничі випробування не вимагаються для з’єднання "ребро жорсткості - настил" за межами проїзної частини (бордюрів), на які відсутнє навантаження від транспортних засобів.

Для з’єднань ребер жорсткості з настилом та місцевих зварних швів, наприклад у з’єднаннях "ребро-ребро" із застосуванням стикових накладок слід зачистити початок та кінець швів.